Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2882)
З потоку життя (6054)
Душі криниця (3354)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1458)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1645)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
МОЛИТВА ЗА УЧИТЕЛЯ
Цей зах╕д-рекв╕╓м вилився у сп╕льну молитву присутн╕х за Мирославу Козак - маму, бабусю, друга,...


Тамара БОЙКО: «Я НАРОДИЛАСЬ В УКРА╥Н╤!..»
Сумна зв╕стка долинула з Мел╕тополя – п╕шла з життя Тамара Володимир╕вна БОЙКО, колишня...


СТАН ЗДОРОВ'Я СЕНЦОВА ПОГ╤РШИВСЯ…
Про це пов╕домив Громадському адвокат Дмитро Д╕нзе п╕сля в╕дв╕дин Сенцова.


МАТИ КОЛЬЧЕНКА: В╤Н ВИГЛЯДА╢ НЕДОБРЕ
В╕н дуже худий, бл╕дий. Мене це хвилю╓. Намагалася його якось п╕дгодувати за ц╕ три дн╕. Буду...


ПОПРОЩАЛИСЯ З ЛЕВКОМ ЛУК’ЯНЕНКОМ…
Левкo Лук’яненко був сп╕взасновником Укра╖нсько╖ гельс╕нсько╖ групи ╕ автором Акта...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 18.01.2013 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#3 за 18.01.2013
«В╕н працював за ц╕лий ╕нститут, а одержував менше за дв╕рника...»

Григор╕й Антонович Нудьга — укра╖нський письменник, фольклорист, л╕тературознавець, ╕сторик укра╖нсько╖ л╕тератури.
Народився 21 с╕чня 1913 року в с. Артюх╕вка Сумсько╖ област╕. Помер 14 березня 1994 р. у Львов╕. Похований на Личак╕вському цвинтар╕.
Початкову осв╕ту здобув у р╕дному сел╕, дал╕ навчався у семир╕чн╕й трудов╕й школ╕ сус╕днього села Глинська, 1931-го зак╕нчив Гадяцький педагог╕чний техн╕кум ╕ почав працювати учителем в Артюх╕вц╕. Восени 1933-го вступив на ф╕лолог╕чний факультет Харк╕вського ун╕верситету, згодом перейшов до Ки╖вського, який зак╕нчив у 1938 роц╕. Кандидатська дисертац╕я «П╕сн╕ укра╖нських поет╕в першо╖ половини XIX ст. ╕ народн╕ переробки ╖х» (1956). Член Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни, Почесний член НТШ.
Деякий час працював у Полтав╕ викладачем педагог╕чного ╕нституту, зв╕дки у 1941 р. п╕шов на фронт. П╕д Харковом потрапив в оточення, опинився у н╕мецькому табор╕ для в╕йськовополонених ╕ в тюрм╕. Вирвавшись, понев╕рявся на окупован╕й територ╕╖. 1944-го знову призваний до Червоно╖ арм╕╖, але незабаром в╕дкликаний на наукову роботу у Льв╕вське в╕дд╕лення ╤нституту л╕тератури АН Укра╖ни.
10 травня 1945 року, напередодн╕ захисту кандидатсько╖ дисертац╕╖, заарештований у Ки╓в╕. Засуджений в╕йськовим трибуналом на 10 рок╕в позбавлення вол╕ та на п’ять рок╕в обмеження громадянських прав з конф╕скац╕╓ю майна – за стандартним звинуваченням в «антирадянськ╕й аг╕тац╕╖». Був зв╕льнений наприк╕нц╕ 1951 р. без права працювати за профес╕╓ю ╕ проживати у великих м╕стах. П╕сля смерт╕ Стал╕на добився зняття судимост╕ й обмеження в правах, 1955 року поселився у Львов╕, працював у редакц╕╖ журналу «Жовтень» (тепер «Дзв╕н»).
В ╤нститут╕ з 1957 року — молодший науковий сп╕вроб╕тник в╕дд╕лу л╕тератури. Хоча у 1967 р. оф╕ц╕йно реаб╕л╕тований, але ╕м’я вченого з чорного списку не виводили. Над ним тривала пост╕йна «оп╕ка» та пов’язан╕ з нею гласн╕ ╕ негласн╕ прояви. Незважаючи на великий творчий доробок ╕ поважний авторитет у науковому св╕т╕, Г. Нудьз╕ так ╕ не вдалося п╕днятися з посади молодшого наукового сп╕вроб╕тника. У 1973 роц╕ в╕дправили його на пенс╕ю. Найкоротше про долю цього вченого сказав колись Ростислав Братунь: «В╕н працював за ц╕лий ╕нститут, а одержував менше за дв╕рника».
На початку 1993 р. учений зазнав радост╕ широкого пошанування його з 80-р╕ччям. Але здоров’я ╕ сили покидали його. Траг╕чно зак╕нчилося висування на Шевченк╕вську прем╕ю. Одразу п╕сля оприлюднення результат╕в голосування, коли вкотре знайшли б╕льш достойного та потр╕бного, вчений перестав говорити, а за к╕лька дн╕в (14 березня 1994 року) помер.
У галуз╕ л╕тературознавства ц╕нним ╓ його внесок у досл╕дження жанр╕в укра╖нсько╖ л╕тератури, початку ново╖ укра╖нсько╖ л╕тератури передшевченк╕всько╖ доби, походження укра╖нських п╕сень.
За сприяння М╕жнародного фонду «В╕дродження» у 1997 р. фундац╕я ╕мен╕ Г. Нудьги видала працю його життя — 2-томну монограф╕ю п╕д назвою «Укра╖нська дума ╕ п╕сня у св╕т╕» ╕ хот╕ла представити ╖╖ на здобуття т╕╓╖ ж Шевченк╕всько╖ прем╕╖, проте ╖й в╕дмовили, хоча на той час не ╕снувало формальних обмежень щодо книг пок╕йних автор╕в. На основ╕ багатого фактичного матер╕алу, здеб╕льш малов╕домого, в н╕й предметно розпов╕да╓ться про поширення ╕ культурний резонанс п╕сенних надбань укра╖нського народу серед ╕нших народ╕в св╕ту.

uk.wikipedia.org

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 18.01.2013 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11289

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков