Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2736)
З потоку життя (5825)
Душі криниця (3286)
Українці мої... (1425)
Резонанс (1439)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1620)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДЕРЖДЕП П╤ДТВЕРДИВ П╤ДГОТОВКУ НОВИХ САНКЦ╤Й ПРОТИ РОС╤╥
Нов╕ санкц╕╖ проти Рос╕╖ зараз перебувають на розгляд╕ в адм╕н╕страц╕╖ США та опрацьовуються на...


РАДА П╤ДТРИМАЛА ЗВЕРНЕННЯ ДО ВАРФОЛОМ╤Я ЩОДО СТВОРЕННЯ ПОМ╤СНО╥ ЦЕРКВИ В УКРА╥Н╤
за проект постанови № 8284 проголосували 268 народних депутат╕в ╕з 334, заре╓строваних у...


ЧИМ РОС╤Я ЗАХИЩА╢ СВОЮ ПРИСУТН╤СТЬ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
про це Турчинов пов╕домив п╕д час виступу на 11-му Ки╖вському безпековому форум╕.


СБУ: РФ ВОСЕНИ ПЛАНУ╢ СТВОРИТИ ПЕРЕДУМОВИ ДЛЯ ВВЕДЕННЯ В╤ЙСЬК В УКРА╥НУ
Про це сказав на бриф╕нгу в Ки╓в╕ заступник голови СБУ В╕ктор Кононенко


ПОРОШЕНКО ПРОКОМЕНТУВАВ ПРИЗУПИНЕННЯ ДОГОВОРУ ПРО ДРУЖБУ З РФ
Глава держави пов╕домив, що найближчим часом запропону╓ Верховн╕й Рад╕ цей п╕дх╕д та висловив...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 25.01.2013 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 25.01.2013
Мирослав Попович: «Ми погано формулю╓мо те, що нас об'╓дну╓ ╕ що роз'╓дну╓...»

22 с╕чня — в день проголошення Акта возз’╓днання УНР та ЗУНР, що в╕дбулося 1919 року на Соф╕йськ╕й площ╕ в Ки╓в╕, Укра╖на в╕дзначила День Соборност╕.
Про свято Соборност╕, проблеми незалежно╖ Укра╖ни — розмова кореспондента УКР╤НФОРМу з учасником ╤н╕ц╕ативно╖ групи «Першого грудня», директором ╤нституту ф╕лософ╕╖ НАН Укра╖ни академ╕ком Мирославом Поповичем.

— Мирославе Володимировичу, чи ма╓ Укра╖на, р╕зн╕ частини яко╖ наш╕ пол╕тики д╕лять ╕ протиставляють, шанс стати справд╕ соборною державою?
— Соборн╕сть досягатиметься м╕рою того, як зм╕цнюватиметься демократ╕я в наш╕й кра╖н╕, бо йдеться не про те, що ╓ як╕сь задавнен╕ образи, хвороби, б╕ди, як╕ розд╕ляють нашу кра╖ну, розривають ╖╖ на шматки. Такого нема╓, ╕ н╕хто н╕кого не експлуату╓.
Це — питання пол╕тики. Це питання, яке ма╓ розв’язуватися на пол╕тичному ╜рунт╕, тобто на грунт╕ таких структур, як╕ дозволили б оц╕ прихован╕ ╕ невиражен╕ людськ╕ спод╕вання, бол╕ ╕ п╕дозри зробити в╕дкритим фактом пол╕тичного обговорення. А це бува╓ тод╕, коли ╓ справедлив╕сть, ╓ суд, ╓ пол╕тичн╕ парт╕╖, ╓ громадськ╕ орган╕зац╕╖, ╓, нарешт╕, демократична держава. Хоча, я думаю, про демократичну державу нам ще рано говорити.
— День Соборност╕. Цей день однаково вагомий для наших громадян на Сход╕ ╕ на Заход╕? Чому в╕н по-р╕зному сприйма╓ться?
— Я сказав би вам чесно, поклавши руку на серце, що коли ми виходили на живий ланцюг (символ╕чна акц╕я, орган╕зована НРУ 21 с╕чня 1990 року, коли близько трьох м╕льйон╕в громадян взялися за руки, з’╓днавши Льв╕в ╕ Ки╖в у день 71-о╖ р╕чниц╕ Злуки УНР ╕ ЗУНР. — Авт.), то йшлося, власне, не ст╕льки про налагодження стосунк╕в м╕ж Сходом ╕ Заходом, П╕вн╕ччю ╕ П╕вднем, ск╕льки про демонстрац╕ю вол╕ людей до демократ╕╖ ╕ незалежност╕. Це, по сут╕ кажучи, ╕ ╓ соборн╕сть. Мислилося не просто так: обн╕мемося, браття, ╕ пригада╓мо, що ми вс╕ з одного гн╕зда вийшли, а соборн╕сть мислилась як сп╕льна в╕ддан╕сть справ╕, яка цього варта.
Сьогодн╕ це святкування не ма╓ якогось ч╕ткого адресата. ╤ мен╕ важко соб╕ уявити, щоб я оце сид╕в з друзями ╕ п╕дн╕мав тост за ╓дн╕сть Сходу ╕ Заходу. У мене друз╕в багато ╓ ╕ у Львов╕, ╕ в Луцьку, ╕ в Луганську, ╕ в Одес╕. Я не розр╕зняю людей за м╕сцем ╖хнього проживання, а вони — мене. А за ╕ншими критер╕ями. ╤ от за цими критер╕ями — в╕дданост╕ демократ╕╖, свобод╕, справедливост╕ — сл╕д будувати ╓дину соборну державу.
— Але ж все-таки, мабуть, внутр╕шн╓ в╕дчуття соборност╕ у нас ╓, його не може не бути в незалежн╕й держав╕. Принаймн╕ хочеться в це в╕рити.
— Тут легко сказати, що воно ╓, ╕ це правда. Особливо це в╕дчува╓ться, коли ми опиня╓мося десь за рубежем ╕ побачимо земляка. Але ╓ б╕льша проблема. Ми погано зна╓мо свою ╕стор╕ю. Ми погано зна╓мо свою культуру. В наш╕й культур╕ зливалися р╕зн╕ потоки в ╓дину р╕ку.
Там були ╕ поляки, ╕ ╓вре╖, ╕ рос╕яни, але, зрештою, б╕льше укра╖нц╕в. Були укра╖нц╕, як╕ писали рос╕йською. Я не т╕льки Гоголя маю на уваз╕, Короленка та ╕нших письменник╕в. А ще й людей науки, як╕ ╕накше й не могли писати за царського пер╕оду... Ми не ма╓мо образу Укра╖ни, який кожен мусить носити в соб╕.
Бачте, пол╕тична нац╕я — це все-таки суто формальна р╕ч. Людина, яка прожила в Укра╖н╕ все життя сво╓, ма╓ ╕нший культурний запас, н╕ж людина, яка зак╕нчила школу, а пот╕м ун╕верситет де-небудь у Поволж╕...
Ми погано ототожню╓мо з Укра╖ною ну хоча б того ж Гоголя, якого я згадав. Чим Гоголь характерний як укра╖нський культурний д╕яч? Не т╕льки «Сорочинським ярмарком» чи «Н╕ччю перед Р╕здвом». Укра╖нський сл╕д формулював його бачення св╕ту, нав╕ть коли й слова жодного не було про Укра╖ну. Його «Петербургские повести» побачен╕ саме п╕вденцем козацького роду, який Петербург в╕дчув так, як н╕хто ╕нший не м╕г в╕дчувати.
Я хот╕в би, щоб ця укра╖нськ╕сть була у нас б╕льш виразною, бо, на превеликий жаль, ╕стор╕я складалася так, що ми говорили й писали р╕зними мовами, на р╕зн╕ теми ╕ часто — не чуючи одне одного.
— Ви заговорили про Гоголя, про те, що його укра╖нськ╕сть виразно простежу╓ться в ус╕й його творчост╕. ╤ я не можу втриматися в╕д запитання. Чи вважа╓те Ви Гоголя укра╖нським письменником, чи однозначно ми можемо в╕ддати його Рос╕╖?
— Я сказав би, що, звичайно, Гоголь — рос╕йський письменник. Б╕льше того, в╕н — один ╕з творц╕в модерно╖ рос╕йсько╖ прози. В╕н б╕льшою м╕рою рос╕йський проза╖к, н╕ж, скаж╕мо, Пушк╕н, бо гогол╕вськ╕ проза╖чн╕ твори набагато л╕тературно довершен╕ш╕, н╕ж пушк╕нська проза. Але йдеться про те, що в╕н, по-перше, мав укра╖нське кор╕ння — це не просто б╕ограф╕чн╕ дан╕, а це певне виховання, яке ╕снувало з д╕да-прад╕да, це укра╖нська системна осв╕та того часу. Ми можемо роз╕брати його образи з ц╕╓╖ точки зору ╕ засв╕дчити, що в╕н ╓ продуктом укра╖нсько╖ культури. А по-друге, насамперед завдяки Гоголю св╕т д╕знався про ╕снування Укра╖ни. Тарас Бульба був т╕╓ю ф╕гурою, яка в╕дкрила ц╕лу сер╕ю образ╕в. ╤ перш╕ ф╕льми про Тараса Бульбу були поставлен╕ у Франц╕╖ ╕ в╕дкрили — ╕ сьогодн╕ продовжують в╕дкривати — французам не просто л╕тературний образ, а ц╕лу кра╖ну.
— Щодо укра╖нц╕в як нац╕╖. Наск╕льки вона однор╕дна? Чи ми — справд╕ р╕зн╕, чи це розд╕лення за рег╕онами ╓ умовним, штучним?
— Укра╖на в культурно-пол╕тичному сенс╕ дуже розма╖та. Вона, мабуть, цим найб╕льше вир╕зня╓ться серед держав ╢вропи. Хоча, з ╕ншого боку, ╓ класичний зразок — Н╕меччина, що д╕литься на земл╕, як╕ дуже в╕др╕зняються м╕ж собою. Я не кажу вже про ╤тал╕ю, а також про ╤спан╕ю, за якою ми вс╕ зараз спостер╕га╓мо, ╕ де Каталон╕я, виявля╓ться, — зовс╕м не ╤спан╕я чи не зовс╕м ╤спан╕я.
Коротше кажучи, н╕чого дивного нема╓ в тому, що культурна ╕ пол╕тична нац╕я мають р╕зний вигляд ╕ вираз обличчя. В цьому в╕дношенн╕, мабуть, ╓ ╕ б╕льш гомогенн╕ нац╕╖ й менш гомогенн╕.
Хоч проблеми, власне кажучи, у нас однаков╕ — що на Донбас╕, що у Львов╕. Вони ╕накше розглядаються, але, по сут╕, т╕ ж сам╕. Я вже не кажу про проблеми ╕з зарплатою, як╕ скр╕зь однаков╕.
Але щодо пол╕тичного самопочуття, то ╓ в╕дчуття закинутост╕ — ╓ такий екзистенц╕ал╕стський терм╕н у ф╕лософ╕╖ — через те, що т╕ проблеми, т╕ бол╕, як╕ ми в╕дчува╓мо, не артикульован╕. Вони не мають ясного пол╕тичного виразу ╕ через це здаються зовс╕м ╕ншими що у Львов╕, що у Донецьку — раз ми вже так звикли брати ц╕ м╕ста за кричущ╕ приклади неоднаковост╕.
Питання поляга╓ в тому, що ми погано формулю╓мо те, що нас об’╓дну╓ ╕ що нас роз’╓дну╓, коли ми збира╓мося ╕ почина╓мо говорити на пол╕тичн╕ теми. ╤ я пригадую в зв’язку з цим розмови навколо так званого ун╕версалу, який був п╕дписаний ╕ залишився без насл╕дк╕в. (Ун╕версал нац╕онально╖ ╓дност╕ було п╕дписано 3 серпня 2006 року. — Авт.). Ма╓мо в╕дсутн╕сть сп╕льно╖ теми, в╕дсутн╕сть ч╕тко сформульовано╖ бази, ясност╕. Скаж╕мо, у питанн╕ партнерства: на що партнери н╕коли не п╕дуть — н╕ за як╕ грош╕! — чи на що вони не повинн╕ п╕ти н╕ за як╕ грош╕.
Це повинно бути висловлене ╕ записане, щоб формал╕зувалася альтернатива наш╕й сучасн╕й повед╕нц╕.
— Хто ма╓ це зробити — це ма╓ прозвучати з м╕сць чи, скаж╕мо, ╤н╕ц╕ативна група «Першого грудня» може це сформулювати?
— Це ма╓ прозвучати з м╕сць. ╤н╕ц╕атива «Першого грудня» не мала на мет╕ формулювати так╕ позиц╕╖, як╕ вголос, в╕дкрито н╕хто не заперечуватиме. Це не справа яко╖сь окремо╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖. Але це потр╕бно, бо коли збираються представники р╕зних пол╕тичних парт╕й, наприклад, у Верховн╕й Рад╕, вони повинн╕ знати, на який вчинок вони н╕коли не п╕дуть.
До слова, я не в╕д ус╕х пол╕тичних сил чув заяви про те, що ╖хня парт╕я н╕коли не виступатиме проти незалежност╕ Укра╖ни. Пам’ятаю, п╕сля якихось вибор╕в один з л╕дер╕в комун╕ст╕в у розмов╕ з╕ мною сказав, що нам варто було ч╕тко висловити сво╓ ставлення до незалежност╕. ╤ це ж не проблема. Але ╓ так╕ пол╕тичн╕ сили, як╕ граються ╕ ховають свою ч╕тку ╕ ясну позиц╕ю з цього приводу.
Або ╕нше. Раз ╕ однозначно мають заявити свою позиц╕ю вс╕ парт╕╖, як╕ називають себе патр╕отичними, що вони н╕коли не п╕дтримуватимуть ксенофобських — антитатарських, анти╓врейських, антипольських та ╕нших — позиц╕й.
╤ це, власне кажучи, ╓ шляхом до розв’язання якихось кол╕з╕й. Тому що часто люди в╕ддають сво╖ голоси таким парт╕ям, як╕ вголос не говорять про те, що вони хочуть, а в╕дбуваються якимись натяками, спекулюючи на таких недобрих почуттях.
Я не знаю, наск╕льки ц╕ мо╖ п╕дозри чи побажання об╜рунтован╕. Можливо, я помиляюся. Можливо, це не в╕д╕гра╓ тако╖ важливо╖ рол╕. Але я хот╕в просто висловити свою стурбован╕сть з приводу того, що у нас роздратування ╕ ненависть, яка доходить аж до б╕йок, охоплю╓ верх╕вку пол╕тичного айсберга, а внизу — як╕сь неартикульован╕, як╕сь незрозум╕л╕, смутн╕ звинувачення ╕ спод╕вання.
— ╤ певн╕ територ╕альн╕ комплекси...
— Так, скаж╕мо, чому ╓ певна недов╕ра до киян, до Центрально╖ Укра╖ни на Донбас╕? Тому що — я кажу в даному випадку не про ╕нтел╕генц╕ю, не про пол╕тичних л╕дер╕в, а про перес╕чного виборця, з яким мен╕ доводилося зустр╕чатися, — ╓ такий пересуд, така думка, що на Донбас╕ працюють, «вкалывают», а тут — н╕чого не роблять, т╕льки десь торгують, кудись ╖здять...
— Мирославе Володимировичу, зараз багато говориться про федерал╕зац╕ю Укра╖ни. Наск╕льки це реально? Чи це не ╓ загрозою ╓дност╕ держави?
— Це можливо, адже для того, щоб бути федеративною державою, не обов’язково базувати ╖╖ на нац╕ональних округах. Скаж╕мо, США, та ж Н╕меччина ╓ федеративними державами. В принцип╕, виб╕р модел╕ — чи федеративна, чи ун╕тарна — не р╕вноц╕нний вибору нац╕онально╖ ор╕╓нтац╕╖. Можна мати федеративний устр╕й ╕ при цьому мати монол╕тну в нац╕ональному в╕дношенн╕ кра╖ну.
Але справа поляга╓ в тому, що у нас такий шлях може призвести до розвалу держави. Тому що сьогодн╕ ╓ багато проблем, як╕ негайно загостряться, т╕льки-но ми п╕демо шляхом федерал╕зац╕╖. Найкраще це видно на приклад╕ закону про мови, який був ухвалений тор╕к, ╕ на насл╕дках под╕бного роду закон╕в.
— Так що нам треба остер╕гатися федерал╕зац╕╖?
— Треба остер╕гатися. Тому що це просто з╕рве нам процес консол╕дац╕╖, який був описаний вище як соборн╕сть, призведе до порушення Конституц╕╖, а значить, до можливих конфл╕кт╕в, про як╕ краще проти ноч╕ не згадувати.

Розмову вела
Валентина ПАЩЕНКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 25.01.2013 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11305

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков