Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2736)
З потоку життя (5825)
Душі криниця (3286)
Українці мої... (1425)
Резонанс (1439)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1620)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РЕЛ╤Г╤ЙН╤СТЬ, В╤РА, АВТОКЕФАЛ╤Я
Здавалося б, ясно означено в Писанн╕: Богу Богове, а кесарю кесареве. Сумно, але ж ╕ сьогодн╕...


ЛОВИ ЗЛОД╤Я?
Не хот╕лося б нагадувати, але ж вс╕ ╕ так здогадуються, хто голосн╕ше за ус╕х кричить "лови...


«УКРА╥НЦ╤ МО╥! ПРОБУД╤ТЬСЯ, НЕ БУДЬТЕ БАЙДУЖ╤!» (Данило КОНОНЕНКО)
Прес-рел╕з ╕ запрошення були роз╕слан╕ на десятки адрес, Сп╕лка журнал╕ст╕в розташована у...


ДОВ╤РА, ЯКУ НЕ МОЖНА ЗРАДИТИ
Але то пан Шкляр. А що ж укра╖нська держава?


«ВАШУ ДУМКУ… ВЗЯТО ДО В╤ДОМА»
Неймов╕рно, але к╕лька дн╕в тому з М╕н╕стерства культури на це звернення над╕йшла в╕дпов╕дь,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 25.01.2013 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 25.01.2013
«УКРА╥НСЬКИЙ АНТИСЕМ╤ТИЗМ»: РЕАЛЬН╤СТЬ ЧИ ╤НСТРУМЕНТ АНТИУКРА╥НСЬКО╥ КАМПАН╤╥?

Точка зору

Щоб уникнути будь-яких спекуляц╕й ╕ спотворених ╕нтерпретац╕й, хочу наперед зазначити, що я не ╓ антисем╕том, неонацистом чи ксенофобом. Я ╓ укра╖нцем, християнином ╕ нац╕онал╕стом-патр╕отом, яким мене виховала моя родина. Не належу до жодно╖ пол╕тично╖ парт╕╖. Серед мо╖х знайомих ╓ багато укра╖нських та ╕тал╕йських ╓вре╖в, як ╕ в╕рмен, рос╕ян, поляк╕в та ╕нших.
До написання ц╕╓╖ статт╕ мене спонукали недавн╕ заголовки в укра╖нських ЗМ╤: «Тягнибок ╕з М╕рошниченком потрапили в св╕тову десятку антисем╕т╕в», «Тягнибока з М╕рошниченком внесли до п’ят╕рки найзатят╕ших антисем╕т╕в у св╕т╕». Спочатку заголовки викликали посм╕шку, подумалося, що це якась «качка» або чергова пропагандистська акц╕я колесн╕ченк╕в-маркових та ╕же з ними. Але коли прочитав новину, стало не до см╕ху. Центр Симона В╕зенталя, один ╕з найвпливов╕ших у св╕т╕ ╕нститут╕в ╓врейського лоб╕, ц╕лком серйозно визнав цих двох укра╖нських пол╕тик╕в найб╕льшими ворогами св╕тового ╓врейства. Новина ста╓ ще б╕льш абсурдною, якщо прочитати мотивац╕ю такого р╕шення. Тягнибок заслужив на «почесне» п’яте м╕сце за вирване з контексту слово «жидва», вжите одноразово у промов╕ восьмир╕чно╖ давнини, а М╕рошниченко взагал╕ за вживання слова «жид╕вка» (в контекст╕ нац╕ональност╕) у приватному запис╕ на Фейсбук!!! Що це? Чиясь розумова неповноц╕нн╕сть (бо здорова людина до такого б не додумалась) чи ц╕леспрямована ╕нформац╕йна в╕йна проти укра╖нц╕в? Оск╕льки не в╕риться, що в таких поважних ╕нституц╕ях працюють дурн╕, то, схоже, ма╓мо справу з другим. До реч╕, ця пропагандистська в╕йна вже вийшла за рамки здорового глузду. Адже якщо ╕ дал╕ буде тривати це полювання на в╕дьом, то в наступному рейтингу яко╖сь ╓врейсько╖ орган╕зац╕╖ ми ц╕лком зможемо побачити весь укра╖нський народ за те, що, святкуючи Р╕здво, бавиться в новор╕чн╕ вертепи, де персонажами ╓ «жид» ╕ «жид╕вка». Можна сперечатися про арха╖зм цього слова чи нетактовн╕сть вживання його пол╕тиками через образливе сприйняття для певних людей, але ж не оголошувати ворогами св╕тового ╓врейства!
«Рейтинг» центру В╕зенталя ╓ досить виб╕рковим, адже щось не пригаду╓ться в ньому ╕мен╕ Леон╕да Кучми за його висл╕в з╕ славнозв╕сних «пл╕вок Мельниченка» (вибачте за груб╕сть цитати): «Сурк╕с, да я на цього, бл…, жида, бл…», можливо, тому, що справа не в слов╕ «жид», а в особ╕, яка його вжила, ╕ в певному ╕сторично сусп╕льному контекст╕, коли комусь ста╓ виг╕дно роздмухувати скандал? Цей рейтинг став останньою ланкою з багатьох посл╕довних под╕й, спрямованих лише де-юре проти парт╕╖ «Свобода», а де-факто – проти укра╖нського самоусв╕домлення та нац╕онального в╕дродження, тобто укра╖нського нац╕онал╕зму (в значенн╕ патр╕отизму, а не нацизму чи фашизму, як його подають деяк╕ укра╖нофоби), Духу, що в╕ками рятував наш народ в╕д поневолення ╕ знищення, п╕дн╕мав на нац╕онально-визвольн╕ змагання, будував нац╕ональну ╕дентичн╕сть та прагнення до державност╕. (Я св╕домо не ставлю знак «дор╕вню╓» м╕ж ВО «Свобода» ╕ укра╖нським нац╕онал╕змом, оск╕льки друге поняття ╓ значно ширшим, надпарт╕йним ╕ надкласовим, значно масов╕шим, з глибоким ╕сторичним кор╕нням). Цьому «рейтингу» передували заяви ╓врейських орган╕зац╕й, державних установ ╤зра╖лю про «стурбован╕сть поширенням в Укра╖н╕ антисем╕тизму, ксенофоб╕╖, неонацизму», звинувачення абсолютно безп╕дставн╕, як╕ не мають н╕чого сп╕льного з реальним станом справ в Укра╖н╕. Як ╕, зрештою, з ВО «Свобода», про що недавно заявив ╕ сам голова ц╕╓╖ парт╕╖.
Стараннями болгарського соц╕ал╕ста под╕бне твердження нав╕ть потрапило до резолюц╕╖ ╢вропарламенту. Враховуючи чутлив╕сть до под╕бних сл╕в в ╢вроп╕, ╓вродепутати проголосували за цю поправку. ╤ н╕хто не роз╕брався, а в чому ж поляга╓ той «укра╖нський антисем╕тизм»? В чому саме обмежен╕ права ╓вре╖в в Укра╖н╕?
Варто поц╕кавитися, а яка ж ситуац╕я у сам╕й ╢вроп╕? Н╕мецький Фонд ╕мен╕ Фр╕др╕ха Еберта пров╕в досл╕дження у восьми ╓вропейських кра╖нах, ставлячи запитання: «Враховуючи пол╕тику держави ╤зра╖ль, я можу зрозум╕ти, чому люди не люблять ╓вре╖в?». В ╤тал╕╖ в╕дпов╕ли «ТАК» 25%, в Н╕меччин╕ та Великобритан╕╖ – 35%, у Н╕дерландах – 41%, у Португал╕╖ — 48%, а в Польщ╕ – ц╕лих 55%. Другий приклад – зг╕дно з парламентським досл╕дженням, виконаним Ком╕с╕╓ю з конcтитуц╕йних та закордонних справ ╤тал╕╖ в 2011 роц╕, 44% ╕тал╕йц╕в висловлювали ворож╕ думки стосовно ╓вре╖в. У 12% випадк╕в ця ворож╕сть приймала форму справжнього антисем╕тизму (газета «La Repubblica»). То чому антисем╕тизм шукають лише в Укра╖н╕???
Ще не встигла укра╖нська сп╕льнота оговтатися в╕д показово╖ розправи над ╤ваном Дем’янюком, винним лише в тому, що був укра╖нцем, ╕ якого, до реч╕, виправдав Верховний Суд ╤зра╖лю, а Польський ╕нститут пам’ят╕ заперечив наявн╕сть документ╕в про нього як охоронця в таборах на територ╕╖ Польщ╕, як вже з’являються публ╕кац╕╖ певних «експерт╕в» на ╕сторичн╕ теми, де укра╖нц╕в роблять винними за Льв╕вський погром 1941 року. Звинувачення, як╕ були спростован╕ Нюрнберзьким процесом! Тема «укра╖нського антисем╕тизму» пост╕йно п╕дживлю╓ться ╕ «викрива╓ться» все новими ╕ новими «фактами», створюючи пост╕йний ╕нформац╕йний прив╕д, щоб у п╕дсв╕домост╕ як жител╕в Укра╖ни, так ╕ в св╕товому мед╕апростор╕ ч╕тко в╕дклалася теза «Укра╖нц╕ – антисем╕ти!». Щоб це твердження стало акс╕омою, яка б сприймалася як доказана характеристика укра╖нсько╖ нац╕╖.
Важко знайти громадянина Укра╖ни, котрий би назвав антисем╕тизм головною або одн╕╓ю з найгостр╕ших проблем у кра╖н╕. ╢вре╖ ╓ складовою частиною нашого народу, мають можлив╕сть в╕льно розвивати свою культуру, осв╕ту ╕ рел╕г╕ю, роблячи св╕й внесок у розвиток Укра╖ни. Багато з них ╓ депутатами вс╕х р╕вн╕в, науковцями, усп╕шними п╕дпри╓мцями.
Кому ж виг╕дно нагн╕тати ситуац╕ю ╕ звинувачувати укра╖нц╕в в антисем╕тизм╕? Чому, власне, зараз розпочалася ця кампан╕я? Для чого перегляда╓ться ╕стор╕я ╕ робляться г╕потези, котр╕ суперечать нав╕ть матер╕алам Нюрнберзького процесу?
На мою думку, ця кампан╕я ма╓ замовник╕в з Укра╖ни ╕ ма╓ перед собою дв╕ мети. Перша — ╕сторична. Показати, що укра╖нц╕ не здатн╕ мати свою державу, а вс╕ ╖хн╕ нац╕онально-визвольн╕ змагання ╓ н╕що ╕нше як злочинн╕ прояви антисем╕тизму, нацизму чи ще якогось «-╕зму», який зараз у св╕т╕ ╓ поза законом. Таким чином, Укра╖на вигляда╓ приреченою бути губерн╕╓ю чи пов╕том сус╕дн╕х «правильних» держав-визволительниць. П╕д цим оглядом ця кампан╕я швидко знаходить союзник╕в серед польських, рос╕йських чи румунських шов╕н╕ст╕в, отримуючи таким чином «широке м╕жнародне» визнання та п╕д-тримку.
Друга мета — пол╕тична – це максимально дискредитувати опозиц╕ю в очах м╕жнародно╖ сп╕льноти. Очевидно вже зараз, що коли вс╕ опозиц╕йн╕ сили не висунуть ╓диного кандидата на президентських виборах, — перемоги ╖м не бачити. Тому ╕ створю╓ться вкрай негативний образ «Свободи», а в╕дпов╕дно ╕ вс╕х тих, хто буде з нею в коал╕ц╕╖. Навчена непри╓мним досв╕дом з Тимошенко, влада заздалег╕дь готу╓ негативний ╕м╕дж опозиц╕╖, щоб у 2015 роц╕ просто сказати св╕ту: «А ви хот╕ли, щоб до влади прийшли антисем╕ти ╕ неонацисти?».
Виходячи з цього, ста╓ зрозум╕лим, чому нема╓ оф╕ц╕йного протесту укра╖нського МЗС проти под╕бних антиукра╖нських випад╕в. Адже «антисем╕тська» карта буде головною на наступних президентських виборах: з одного боку, под╕лить опозиц╕ю, а з ╕ншого — нейтрал╕зу╓ протести ╢вропи ╕ США, в╕дкриваючи шлях В╕ктору Януковичу до другого президентського терм╕ну.
Але попри пол╕тичну доц╕льн╕сть, укра╖нська влада, якщо в не╖ залишилася хоч краплина державницького мислення, повинна розум╕ти, яку шкоду завда╓ под╕бна антиукра╖нська кампан╕я наш╕й кра╖н╕. Звинувачення в антисем╕тизм╕ чи ксенофоб╕╖ ╓ дуже серйозними аргументами в сучасному св╕т╕. Адже ╓ не прийнятним, коли в ╤╤╤ тисячол╕тт╕ стаються пересл╕дування за расовою чи нац╕ональною ознакою, тому так╕ випадки засуджуються, а часом ╕ караються крим╕нально. А от коли так╕ звинувачення ╓ надуманими, то вони стають гр╕зною ╕нформац╕йною збро╓ю проти уряд╕в, а ╕нколи й ц╕лих народ╕в. Тому под╕бн╕ безп╕дставн╕ звинувачення потр╕бно в╕дразу ж спростовувати. Укра╖нський народ у сво╖й переважн╕й б╕льшост╕ не хвор╕╓ на ксенофоб╕ю чи антисем╕тизм! А якщо ╕ трапляються винятки, то в к╕лькост╕, що не перевищу╓ под╕бн╕ настро╖ в б╕льшост╕ ╓вропейських кра╖н. Укра╖нц╕ не заслуговують на тавро «колаборант╕в» ╕ «ксенофоб╕в» нав╕ть з поваги до м╕льйон╕в жертв, якими наш народ заплатив за право називатися укра╖нцями. Якщо такого спростування не зробить уряд, то це повинн╕ зробити пол╕тичн╕ парт╕╖, громадськ╕ орган╕зац╕╖, видатн╕ громадськ╕ д╕яч╕.
Укра╖нц╕ шанують ╓вре╖в, ╖хн╕ звича╖ ╕ ╖хню ╕стор╕ю. Так було ╕ так буде. Але чи завжди нам в╕дпов╕дають вза╓мн╕стю сам╕ ╓вре╖? Наведу три випадки, як╕ найб╕льше запам’яталися ╕ залишили г╕ркий осад.
Я н╕коли не чув, щоб хтось з укра╖нських пол╕тик╕в не визнавав Голокост. Але чув оф╕ц╕йне заперечення Голодомору як геноциду укра╖нц╕в з вуст посла держави ╤зра╖ль в Укра╖н╕ З╕ни Калай-Клайтман, попри те, що великий ╓врей Рафал Лемк╕н, автор терм╕на «геноцид», визнав Голодомор радянським геноцидом проти укра╖нц╕в.
Я н╕коли не чув, щоб Президент Укра╖ни чи будь-яко╖ ╕ншо╖ кра╖ни св╕ту радив ╓вреям забути ╖хню ╕стор╕ю. Под╕бна р╕ч, яку нав╕ть уявити важко, одразу ж була б потрактована як найб╕льша образа та вияв антисем╕тизму! Тим не менше, Президент ╤зра╖лю Шимон Перес вважа╓, що поступу Укра╖ни заважа╓ складна ╕стор╕я. «Моя перша порада соб╕, якби я був укра╖нцем, була б забути минуле. ╤стор╕я вже абсолютно несутт╓ва. Минуле ма╓ лишатися т╕льки в духовних надбаннях та здобутках культури. Все ╕нше не ма╓ значення». Якби в╕н порадив таке студентам в ╤зра╖л╕, то, мабуть, через дек╕лька годин вже не був би Президентом.
╤ трет╕м моментом, який вр╕зався в пам’ять, стала стаття Олександра Фельдмана «Про ц╕нн╕сть життя людини». Нав╕ть не сама стаття, а ╖╖ контраст з ╕ншою новиною на УП, яка вийшла практично одночасно. У статт╕ в╕домий ╓врей Укра╖ни, засновник «╤нституту прав людини, протид╕╖ екстрем╕зму та ксенофоб╕╖» висловлю╓ свою рад╕сть за зв╕льнення еврейського капрала Г╕дала Шал╕та ╕ роздуму╓ над ц╕нн╕стю одного людського життя. Тим часом, в ╕нш╕й статт╕ на УП укра╖нка ╤рина Пол╕щук, яка 10 рок╕в в╕дсид╕ла в ╕зра╖льськ╕й тюрм╕, розпов╕да╓ про сво╓ ув’язнення невинно╖ людини. ╤ про те, як держава Укра╖на н╕чого не зробила для ╖╖ визволення. Як ╕ жоден представник укра╖нсько╖ влади. В тому числ╕, народний депутат Укра╖ни Олександр Фельдман. Чому ц╕ два життя мають таку р╕зну ц╕нн╕сть?
На завершення. Моя с╕м’я ма╓ свою ╕стор╕ю стосунк╕в з ╓вреями. П╕д час в╕йни моя бабуся по матер╕, член ОУН, актив╕стка «Просв╕ти» та «Союзу укра╖нок» залишилася сама з маленькою дитиною та старими батьками мого д╕дуся. Його самого моб╕л╕зували до Червоно╖ Арм╕╖ «визволител╕». Щоб якось прожити, вона часто ходила на базар до Бережан, аби продати як╕сь продукти ╕ купити одяг, л╕ки й ╕нш╕ необх╕дн╕ реч╕. Щоразу вона проходила повз гетто, в якому н╕мц╕ утримували ╓вре╖в. Побачивши страшну картину ╕снування в гетто, моя бабця вир╕шила, що кожного разу братиме з собою пакунок харч╕в «для гетто». Щоразу вона перекидала через огорожу торбинку з хл╕бом, сиром, фруктами. Голодн╕ в’язн╕ питали ╖╖ ╕м’я, казали, що молитимуться за не╖ до свого Бога. «Ганна» — шепот╕ла бабця ╕ т╕кала, щоб не потрапити на оч╕ н╕мецьким солдатам з охорони. Моя бабуся не стала Праведником св╕ту. Але молитви приречених ╓вре╖в Бог почув. Пройшло дек╕лька рок╕в. В╕йна зак╕нчувалася. В наш╕й хат╕ трапилося лихо: захвор╕ла дитина, бабусин син. Назву хвороби бабуся не пригадала, але л╕кар у Бережанах, який оглянув дитину, говорив про як╕сь «уколи», котр╕ могли врятувати малого. Але де ж ╖х взяти? В╕йна, розруха... Тому на дитину чекала в╕рна смерть. Виходячи в╕д л╕каря, втративши будь-яку над╕ю, бабуся заливалася сльозами. «Ганна, не плач!» — почула вона сильний ж╕ночий голос, а коли обернулася, то побачила медсестру, яку перед тим зустр╕ла в л╕каря. «Тв╕й син буде жити», — сказала ж╕нка ╕ простягнула ╖й згорток з безц╕нними «уколами». «Ти мене не зна╓ш, але я тебе знаю. Я була в гетто». Як виявилося п╕зн╕ше, ц╕й ╓врейськ╕й ж╕нц╕ вдалося чудом вирватися зв╕дти. На щастя для мо╓╖ бабус╕.
Кожного разу, коли моя бабуся розпов╕дала мен╕ цю ╕стор╕ю, вона плакала. В ц╕й ╕стор╕╖ – справжн╕ стосунки м╕ж укра╖нцями ╕ ╓вреями. Без антисем╕тизму, ксенофоб╕╖ чи укра╖нофоб╕╖. Людськ╕ стосунки.

Олесь ГОРОДЕЦЬКИЙ,
голова Християнського товариства укра╖нц╕в в ╤тал╕╖

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 25.01.2013 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11313

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков