Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╤РП╤НЬ ДВА РОКИ ТОМУ: «НАВКОЛО БУЛИ РУ╥НИ, ТЕМНИЙ ДИМ ТА БАГАТО РОЗСТР╤ЛЯНИХ АВТОМОБ╤Л╤В»
Розпов╕дь кримського татарина, який брав участь у визволенн╕ Ки╖вщини…


РОС╤Я НАМАГА╢ТЬСЯ ПОШИРИТИ СВОЮ ЗЛОЧИННУ СУТЬ НА ╤НШ╤ КРА╥НИ
Рос╕я – це велика тюрма. Нин╕ рос╕яни намагаються загнати в цю тюрму ╕ укра╖нц╕в…


НЕМА╢ СИЛ ТЕРП╤ТИ: НОБЕЛ╤ВСЬК╤ ЛАУРЕАТИ ВЛАШТУВАЛИ МАН╤ФЕСТ ПУТ╤НУ
П╕д зверненням п╕дписалося 39 ос╕б, всесв╕тньо в╕домих св╕тил науки…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПРО ЗВ╤ЛЬНЕННЯ ДАН╤ЛОВА:
В╕н переводиться на ╕нший напрямок…


ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 25.01.2013 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 25.01.2013
ТРОЯНСЬКИЙ К╤НЬ ДЛЯ УКРА╥НЦ╤В

Прошу слова!

Починаючи з персидського царя К╕ра, окупанти, завойовники вс╕х мастей, щоб швидше поставити на кол╕на пригноблен╕ ними народи, позбавляли ╖х р╕дно╖ мови. Серед наших сучасник╕в, сп╕вгромадян Укра╖ни ╓ так╕, хто любить посилатись на знання ╕стор╕╖, обмежуючи ╖х ╓диною фразою «так исторически сложилось, что русский язык стал языком межнационального общения», не згадуючи при цьому в деталях, як же воно складалося, те «общение». В╕д Петра ╤ Рос╕я формувалася як «тюрма народ╕в». Розвал останньо╖ рос╕йсько╖ радянсько╖ ╕мпер╕╖ проходив п╕д гаслом нац╕онального в╕дродження народ╕в, що населяли ╖╖. Виходячи з того, що «русский мир» окупував наш мед╕апрост╕р й особливо телееф╕р, було установлено обов’язковий в╕дсоток укра╖нського мовлення в електронних засобах масово╖ ╕нформац╕╖.
╤ ось знайшовся ще один фах╕вець з мовних закон╕в, народний депутат Укра╖ни Олена Бондаренко. Вона розробила законопроект («протягнутий» за помахом руки однопарт╕йця Михайла Чечетова), зм╕ст якого — р╕зке скорочення обов’язкового в╕дсотка укра╖нського мовлення в електронних засобах ╕нформац╕╖. З якою наполеглив╕стю, нав╕ть вперт╕стю доказувала О. Бондаренко, що не хоче телеглядач чути в так╕й к╕лькост╕ укра╖нськ╕ п╕сн╕ та музику, потр╕бно в╕дкрити шлюзи для заруб╕жного. А в сус╕дн╕й Польщ╕ поляки ╕з задоволенням слухають сво╓ нац╕ональне п╕сенне мистецтво та музику в розм╕р╕ 50% електронного мовлення ╕ в престижний час, з 5-о╖ ранку до 22-о╖ години вечора.
Вт╕ливши в життя св╕й задум, Олена Бондаренко на пол╕тичному ток-шоу представля╓ себе нин╕ захисницею укра╖нсько╖ мови, заявляючи, що розробила новий законопроект, за яким вся реклама в Укра╖н╕ повинна проводитися виключно укра╖нською мовою. Дехто з осв╕чених людей, нав╕ть ╕з середовища викладач╕в кафедри укра╖нсько╖ мови одного з кримських вищих навчальних заклад╕в, сприйняв ╕дею пан╕ Бондаренко як в╕дстоювання простору для вживання укра╖нсько╖ мови. Як на мене, це сво╓р╕дний х╕д «троянським» конем, зроблений для того, щоб викликати у людей в╕дразу до укра╖нсько╖ мови. Адже реклама так остогидла людям, що коли вона транслю╓ться, то вимикають телев╕зор, а я — нав╕ть ╕ рад╕оприймач. Тож будьмо пильн╕ стосовно таких «троянських» подарунк╕в — популяризац╕я р╕дно╖ мови за рахунок прослуховування реклами, даруйте, про геморой!
В цьому план╕ для нас повинна бути абсолютно прийнятною позиц╕я пол╕тика з Парт╕╖ рег╕он╕в Ганни Герман, коли вона каже, що розмовляти чистою гарною укра╖нською мовою мало б бути престижним, модним для молодих людей. Тож при╓мно було почути в новинах, що в╕нницьк╕ студенти в м╕ському транспорт╕ (переважно тролейбусах) вголос декламують укра╖нською мовою в╕рш╕ укра╖нських поет╕в.
На шляху б╕льш як трьохсотл╕тньо╖ ╕стор╕╖ нищення нашо╖ мови вир╕зня╓ться три етапи: ╤ — в╕дкритий наступ, що завершився Емським указом царя Олександра ╤╤ 1876 року, яким укра╖нське мовлення було поставлено поза законом взагал╕; ╤╤ — лен╕нська нац╕ональна пол╕тика. Зам╕сть Рос╕╖ — «тюрми народ╕в» — декларована культура, соц╕ал╕стична за зм╕стом ╕ нац╕ональна за формою. Укра╖н╕зац╕я, а пот╕м терор укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖, цв╕ту нац╕╖. Сандармох. Закриття укра╖нських шк╕л у ц╕лих рег╕онах (Кубань, Зелений мис на Далекому Сход╕), перех╕д на рос╕йську мову навчання в м╕стах УРСР. Формування ново╖ сп╕льноти — «советский человек» та його мови — «языка межнационального общения»; ╤╤╤ — в незалежн╕й Укра╖н╕ продовження русиф╕кац╕╖ виклика╓ спротив нац╕онально св╕домо╖ частини народу. Тому в х╕д запущен╕ економ╕чн╕ важел╕. Захоплення «русским миром» мед╕апростору, видавничо╖ справи. Що стосу╓ться законодавства — курс на прихован╕ п╕дступн╕ методи. Так, при ратиф╕кац╕╖ «╓вропейсько╖ харт╕╖ м╕норитарних мов» (головував тод╕ на пленарному зас╕данн╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни заступник Голови — В╕ктор Медведчук — кум Володимира Пут╕на, президента Рос╕йсько╖ Федерац╕╖) допущена при переклад╕ неточн╕сть, внасл╕док чого до числа зникаючих мов в╕днесли... ╕ рос╕йську. Таким чином, становище рос╕йсько╖ мови стало двояким: з одного боку, це — «великий и могучий русский язык», ╕ зг╕дно з доктриною кер╕вництва Рос╕╖ «там, где разговаривают на русском языке, там и есть русский мир»; з ╕ншого боку — зг╕дно з «харт╕╓ю м╕норитарних мов», ратиф╕кованою укра╖нським парламентом, в Укра╖н╕ рос╕йська мова належить до числа зникаючих ╕ ╖╖ потр╕бно захищати. Вс╕м очевидно, що це далеко не так. Але допущену помилку н╕хто не збира╓ться виправляти, а також по-справжньому захищати зникаюч╕ мови малих народ╕в: кара╖м╕в, гагауз╕в, кримських татар тощо. Головна мета — п╕двищити статус рос╕йсько╖ мови.
Демагог╕чними баз╕каннями навколо виконання ╓вропейсько╖ мовно╖ харт╕╖, шляхом обману та п╕дступу («розвели як котят»), з грубим порушенням Конституц╕╖ Укра╖ни та регламентних норм роботи Верховно╖ Ради присутня в зал╕ зас╕дань невеличка купка рег╕онал╕в та ╖хн╕х сател╕т╕в комун╕ст╕в ╕ «тушок», «з╕гравши на кнопкодавному п╕ан╕но», видали на-гора б╕льше 226 голос╕в за закон «Про засади державно╖ мовно╖ пол╕тики». Ухвалений неправедним шляхом, незважаючи н╕ на що (голодування захисник╕в р╕дно╖ мови, зустр╕ч з Президентом у Криму видатних укра╖нц╕в, член╕в створеного Всеукра╖нського ком╕тету захисту р╕дно╖ мови, докази Глав╕ держави про негативн╕ насл╕дки вт╕лення в життя задуманого Медведчуком), закон укра╖ноненависник╕в набув-таки чинност╕.
Укра╖на пережила парад проголошення рег╕ональних мов. А такою визнана рос╕йська. Проголошення ж рег╕ональною мовою в ╤зма╖л╕ болгарсько╖ мови, а в Закарпатт╕ — угорсько╖ сприйнято так, як колись ставились до «молоткастого, серпастого, советского паспорта» на Заход╕ — «откуда, мол, и что за географические новости». Раду╓ лише те, що не вс╕ рег╕они, на як╕ «розраховували законотворц╕», були ощасливлен╕ ними. Не п╕дтримали рег╕онал╕в Суми, Черн╕г╕в, м╕сто Ки╖в.
Але на цьому крапка не поставлена. Голова Верховно╖ Ради Укра╖ни рег╕онал Володимир Рибак в ╕нтерв’ю журнал╕сту «5 каналу» Серг╕ю Дороф╓╓ву заявив, що мовне питання потр╕бно вир╕шувати до к╕нця, в держав╕ мовлення 50% на 50%. Не виключено, що з мовного питання може в╕дбутися референдум, що Конституц╕йна Асамблея внесе зм╕ни в Конституц╕ю Укра╖ни з мовного питання.
Тим часом вулиц╕ кримських м╕ст заполонили гасла: «Рос╕йська мова — в╕д рег╕онально╖ до державно╖». Новий сучасний бондаренк╕вський проект закону про мови (реклама — укра╖нською) — продуманий, спланований, п╕дступний крок визначення м╕сця нашо╖ р╕дно╖ мови в сусп╕льств╕ — реклама ╕ зруйноване село. Решта — за рос╕йською мовою: мистецтво (узаконення процв╕тання рос╕йського шоу-б╕знесу в Укра╖н╕ вже добилися — новор╕чн╕ розважальн╕ програми якою мовою були в Укра╖н╕?), наука, промислове виробництво, ╤нтернет, державне управл╕ння, як воно форму╓ться на сьогодн╕шн╕й день ╕ т. д. Ухвалення законопроект╕в Олени Бондаренко про «Скорочення трансляц╕╖ укра╖номовного нац╕онального мистецтва» та «про рекламу виключно укра╖нською мовою» — законодавче закр╕плення меншовартост╕ укра╖нсько╖ нац╕╖.
╤ ще один «троянський к╕нь» голосно ╕рже в б╕к незалежно╖ Укра╖ни: про Митний союз з Рос╕╓ю, Б╕лоруссю ╕ Казахстаном.
Наш╕ державн╕ керманич╕ все част╕ше ведуть мову про економ╕чну доц╕льн╕сть Митного союзу. Сл╕д мати на уваз╕, що Переяславська рада та «березнев╕ статт╕» Богдана Хмельницького розпочиналися як в╕йськовий союз вза╓модопомоги в боротьб╕ ╕з зовн╕шн╕ми ворогами, зокрема, з поляками, в якому гетьман визнавав верховенство московського царя. Але Укра╖на (тод╕шня назва Гетьманщина або Козаччина) залишалася державою з виборною владою, козацьким в╕йськом — 60 тисяч ос╕б, з╕ сво╓ю грошовою одиницею, податковою системою, з правом на самост╕йн╕сть у зовн╕шн╕х зносинах ╕з заруб╕жними державами, окр╕м Туреччини ╕ Кримського ханства. За 110 рок╕в (1654-1764 рр.) Укра╖нська козацька держава пройшла шлях скорочення сво╖х повноважень (╕ це в╕дбувалося всякий раз, як обирали нового гетьмана при погодженн╕ з московським царем). Дв╕ч╕ вводилося правл╕ння Малорос╕йсько╖ колег╕╖. А пот╕м тро╓ управл╕нц╕в в╕д укра╖нц╕в ╕ тро╓ в╕д московит╕в склали м╕н╕стерське правл╕ння на Гетьманщин╕ без гетьмана. Очолив цей уряд представник ╕мператриц╕ Анни ╤оанн╕вни В. Шаховський, який одержав в╕д цариц╕ та╓мну ╕нструкц╕ю з такими пунктами: «Стремиться к сближению казачьих старшин с русскими офицерами, содействовать заключению браков между украинцами и московитами и в то же время препятствовать бракам жителей Гетманщины с белорусами, поляками и украинцами Правобережной Украины. Провести ревизию всего населения с целью обложения его налогами и повинностями». Указом ╕мператриц╕ Катерини ╤╤ в 1764 р. було л╕кв╕довано Гетьманщину, а зам╕сть держави — три генерал-губернаторства. Так за кра╖ною закр╕пилася назва Малорос╕я, в як╕й у 1783 роц╕ було введено кр╕посне право, якого не було у нас в╕д час╕в Хмельниччини, таке ж жорстоке, як ╕ в Рос╕╖.
З Митного союзу почала формуватися ╕ н╕мецька ╕мпер╕я, яка ввергла людство у дв╕ св╕тов╕ в╕йни, спричинила розруху ╕ смерть м╕льйон╕в. Але н╕мц╕ — ╓вропейський народ, здатний визнати сво╖ помилки, покаятися, вибачитися ╕ спокутувати свою вину перед жертвами нацизму ще й грошовими виплатами. У нас же, коли Укра╖на приймала протекторат Москов╕╖, укра╖нц╕в було значно б╕льше, н╕ж московит╕в. Напередодн╕ великого голодомору в 1931 р. рос╕ян було 77,79 млн. людей, укра╖нц╕в — 81,195 млн. Через п╕встол╕ття, за переписом 1979 року, рос╕ян — 137 млн. 397 тис., а укра╖нц╕в — 42 млн. 347 тис. ╤ це вже разом ╕з Зах╕дною Укра╖ною, Буковиною, Закарпаттям ╕ Кримом. Де ж ми под╕лися за ц╕ роки? К╕льк╕сть рос╕ян, як бачите, зб╕льшилась майже в два рази, а укра╖нц╕в зменшилася майже вдв╕ч╕. «Що ж то за пр╕рва, що нас пожира╓?» — запиту╓ Анатол╕й Мокренко, народний артист СРСР, професор Нац╕онально╖ музично╖ академ╕╖ ╕м. П. ╤. Чайковського. Т╕льки за час╕в незалежност╕ Укра╖ни одержали можлив╕сть не на те, щоб шукати винуватц╕в трагед╕╖ нашого народу, а хоча б в╕льно говорити на цю тему, бо ран╕ше, за ╕мперських час╕в, у в╕дпов╕дь на запитання, куди ми под╕лися, чекали ГУЛАГ, Б╕ломорканал, Колима, тавро «ворога народу».
Зв╕дси й проросла оця природжена зверхн╕сть «старшого брата»; ман╕я велич╕ ╕ здобуття корист╕ в╕д ╕мперського становища сво╓╖ держави; що дозволено ╖м, те зась ╕ншим народам. Для прикладу: п╕д час навали француз╕в на Рос╕ю Наполеон Бонапарт — полководець, який поставив на кол╕на всю ╢вропу, спасував перед партизанськими загонами Дениса Давидова, Четвертакова, Василини Кожино╖, а тому звернувся до М. ╤. Кутузова з приводу нецив╕л╕зованих метод╕в ведення в╕йни. На це фельдмаршал в╕дпов╕в, що вважа╓ всякий метод боротьби ╕з загарбниками г╕дним звання в╕льно╖ людини.
За зв╕льнення ╤тал╕╖ в╕д австр╕йського поневолення боролися гар╕бальд╕йц╕. Вдячний народ, а також ╕сторична наука вважають Джузеппе Гар╕бальд╕ та його тисячу «червонорубашник╕в» нац╕ональними героями. В Укра╖н╕ варто було т╕льки в╕дкрити рота за незалежн╕сть сво╓╖ Батьк╕вщини, як одразу отримував клеймо нац╕онал╕ста ╕ «ворога народу». А тих, хто насм╕лювався активно д╕яти, п╕ддавали анафем╕ (прокляття Мазеп╕ в╕дправляли нав╕ть у тих церквах, як╕ в╕н збудував в Укра╖н╕ за власн╕ кошти п╕д час свого гетьманства), ф╕зично знищували тод╕, коли людина була за межами ╕мпер╕╖ зла ╕ не являла для не╖ безпосередньо╖ небезпеки (вбивство Симона Петлюри, Нестора Махна, Степана Бандери). А симпатик╕в, борц╕в за волю, таврували принизливими кличками (принизливими в розум╕нн╕ тих, хто ╖х створював) — мазепинцями, петлюр╕вцями, бандер╕вцями. Як бачите, подв╕йн╕ стандарти ╕ тут дають соб╕ волю. ╤нший народ, що хоче також вол╕, це — бандит.
Що стосу╓ться громадян кра╖н, як╕ ув╕йдуть до складу Митного союзу, де вже зараз створю╓ться наддержавний кер╕вний орган управл╕ння, р╕вност╕ не буде й погот╕в. Виходячи з площ╕ територ╕╖ кра╖ни, к╕лькост╕ населення, економ╕чного потенц╕алу, Рос╕йська Федерац╕я за собою залиша╓ 57% вс╕х прав ╕ повноважень. На решту учасник╕в Митного союзу — 43%. Воно н╕бито й в╕рно! Але такий союз нагаду╓ собою союз «лева ╕ трепетно╖ лан╕»: Рос╕я в ньому буде вир╕шувати лише сво╖ проблеми. (Як це було п╕сля Переяславсько╖ Ради — Андрус╕вське перемир’я з поляками на 13,5 рок╕в, на яке укра╖нських представник╕в в Андрусово не запросили. Без в╕дома гетьмана Укра╖ну розд╕лили на дв╕ частини. А пот╕м уклали в╕чний мир з ляхами. Ц╕ною добросус╕дських в╕дносин м╕ж Р╕ччю Посполитою ╕ Москов╕╓ю стала Укра╖на, розд╕лена Дн╕пром на Л╕вобережну — сферу впливу Москов╕╖, ╕ Правобережну, яка залишилась п╕д гн╕том польсько╖ шляхти, в склад╕ Реч╕ Посполито╖. Оце ╕ вся допомога в╕д в╕йськово-пол╕тичного союзу з Москов╕╓ю. А насл╕дки ц╕╓╖ «допомоги» в╕дчува╓мо ╕ зараз — Укра╖на розд╕лена ментально).
Проблема для Рос╕╖ нин╕ — це людськ╕ ресурси. Уже зараз президент Пут╕н вимага╓ в╕д п╕длеглих створення умов для надання рос╕йського громадянства прискореними темпами для бажаючих пере╖хати з кра╖н СНД. За час╕в сво╓╖ друго╖ президентсько╖ каденц╕╖ В. Пут╕н запрошував повернутися на ╕сторичну батьк╕вщину вс╕х рос╕ян, як╕ живуть за ╖╖ межами. Не ╖дуть. А територ╕ю 1/6 земно╖ кул╕ потр╕бно охороняти ╕ освоювати, розбудувати — хоча б авантюрний БАМ пригадайте, а то, дивись, сус╕ди переселяться через Амур. А ск╕льки б «чорн╕ тюльпани» могли б цинкових трун привезти в Укра╖ну з Чечн╕, якби були в союз╕ з Рос╕╓ю?!
Отже, ╕ з цим троянським конем — Митним союзом (Рос╕╓ю, Б╕лоруссю, Казахстаном) нам, укра╖нцям, потр╕бно бути обережними, щоб не наступити вдруге на т╕ сам╕ грабл╕, на як╕ вже наступали п╕д час Переяславсько╖ Ради за Богдана Хмельницького.
╤ ще один троянський коник готу╓ться на п╕дтримку недоброзичливц╕в укра╖нства — Всеукра╖нський перепис населення 2013 року, з якого буде вилучена графа нац╕онально╖ приналежност╕, а якщо ╕ залишиться така, то необов’язково буде на не╖ в╕дпов╕дати, бо вона не буде братися до уваги при п╕драхунках вс╕х складових перепису, як╕ ц╕кавлять державу, зокрема, ╖╖ нац╕онально-етн╕чний склад. Нац╕ональн╕сть у кожного з нас ╕з паспорт╕в уже вилучили, чим позбавили укра╖нц╕в такого ╕сторичного поняття, як кор╕нний народ, за яким поняття наступне, визначальне — р╕дна земля. Таким чином, нас позбавляють останнього доказу необх╕дност╕ творення сво╓╖ нац╕онально╖ держави. А вс╕ держави св╕ту, окр╕м США, Канади, Австрал╕╖ та деяких кра╖н Латинсько╖ Америки, пройшли шлях державотворення як певно╖ нац╕╖. Виходить, «не мытьем, так катаньем», а все-таки свого доб’╓мося, не дамо в╕дродитися укра╖нцям на сво╖й земл╕. Не вийшло з формуванням «новой общности «советский народ», так давайте «розми╓мо» укра╖нську нац╕ю на 22-му роц╕ незалежност╕ Укра╖ни. Зникнуть проблеми з державною мовою, про що говорив В. Рибак (50% на 50%), формуванням правлячо╖ ел╕ти (не т╕льки голова Нацбанку та ╕нш╕ високопосадовц╕, а й Президент може бути громадянином ╕ншо╖ держави), нац╕ональна меншина, як╕й належить менше 1% населення Укра╖ни, ╕ дал╕ буде тримати за собою 50% депутатських мандат╕в... Дал╕ н╕куди, як кажуть, — при╖хали.

Валентина ЧЕКАЛ╤НА,
в╕дм╕нник народно╖ осв╕ти Укра╖ни, кавалер ордена княгин╕ Ольги
м. С╕мферополь

ТИМ ЧАСОМ...
Укра╖нський актор ╕ народний депутат в╕д ВО «Свобода» Богдан Бенюк вважа╓, що укра╖нський культурно-╕нформац╕йний прост╕р п╕дда╓ться впливу Рос╕╖, а в сам╕й Укра╖н╕ не знають, якою ма╓ бути власна культура. Таку думку Б. Бенюк висловив в еф╕р╕ телеканалу ТВ╕.
«ЗМ╤, як╕ ╕снують в Укра╖н╕, укра╖нську культуру не люблять. Але дивно: т╕ люди, як╕ працюють у цих ЗМ╤, вони теж ╓ укра╖нцями. Але, видно, т╕ люди, як╕ представляють той чи ╕нший друкований орган чи телебачення, платять так╕ кошти чи ставлять так╕ умови, де про укра╖нську культуру не йдеться взагал╕», – зазначив Б. Бенюк.
На його думку, в укра╖нському мед╕апростор╕ в╕дбиваються та в╕ддзеркалюються реч╕, котр╕ популяризуються в Рос╕╖. «У засобах ╕нформац╕╖ ми н╕коли не побачимо програми про те, як╕ артисти в Укра╖н╕ ╓. В╕зьм╕ть будь-який канал… Вони п╕дпадають п╕д модний стандарт речей, як╕ ╕снують у першу чергу в Рос╕╖», – вважа╓ Б. Бенюк.
За словами пол╕тика, головною причиною ╓ в╕дсутн╕сть самоусв╕домлення укра╖нц╕в як нац╕╖. «Нашого продукту нема╓, наш╕ люди себе не люблять, наш╕ люди себе абсолютно не в╕ддають майбутньому ╕ не знають, яку ми кра╖ну буду╓мо», – п╕дкреслив актор. В╕н також додав, що й у влади нема╓ уявлення, «що тут ма╓ в╕дбуватися, яка тут культура, ╕ яка вона повинна бути»...
Gazeta.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 25.01.2013 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11317

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков