Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2923)
З потоку життя (6092)
Душі криниця (3367)
Українці мої... (1441)
Резонанс (1461)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1647)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«╤ ОЖИВУ, ╤ ДУШУ В╤ЛЬНУ НА ВОЛЮ ╤З ДОМОВИНИ ВОЗЗОВУ»
Б╕льшост╕ народ╕в властивий - в т╕й чи ╕нш╕й форм╕ - культ предк╕в як основа пам'ят╕ роду й...


ВИЗВОЛЕННЯ ДОНБАСУ ╤ КРИМУ СТО РОК╤В ТОМУ
Нещодавно в Ки╓в╕ вийшла друком книга ╕сторика Серг╕я Коваленка «Пох╕д запорожц╕в на Донбас...


П╤ДЗЕМНИЙ БАТУРИН: МАЗЕПИНСЬК╤ ВАЛИ ТА СХОДИ В ТА╢МНИЦЮ
Археологи досл╕джують «глибинну» ╕стор╕ю Гетьмансько╖ столиц╕


МИ ВИЖИЛИ В ТОМУ ПЕКЛ╤, ЩОБ РОЗПОВ╤СТИ ПРАВДУ ЛЮДЯМ…
Вже дорослою людиною Ра╖с╕ Майстренко довелося почути спогади ╕нших людей. Тих киян, як╕,...


29 СЕРПНЯ – ЧЕТВЕРТА Р╤ЧНИЦЯ ╤ЛОВАЙСЬКО╥ ТРАГЕД╤╥
Насправд╕ пут╕нський «зелений коридор» став для наших в╕йськових справжньою дорогою...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 25.01.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 25.01.2013
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР. С╤ЧЕНЬ

24
1861 р. — у Петербурз╕ вийшов перший номер укра╖нського щом╕сячника «Основа».
1933 р. — видана Постанова ЦК ВКП(б) ╕з звинуваченням укра╖нсько╖ парт╕йно╖ орган╕зац╕╖ у невиконанн╕ плану хл╕бозагот╕вель; щоби остаточно приборкати Укра╖ну Москва в╕дрядила П. Постишева, В. Балицького ╕ понад 15 тисяч наглядач╕в-пол╕тком╕сар╕в.
Народився:
1941 р. — Юр╕й Покальчук, укра╖нський письменник, перекладач, науковець, кандидат ф╕лолог╕чних наук, голова м╕жнародного в╕дд╕лу Сп╕лки письменник╕в Укра╖ни. Був членом л╕тературного гурту «Пси святого Юра». Орган╕затор ╕ кер╕вник музичного гурту «Вогн╕ великого м╕ста», який викону╓ п╕сн╕ на його тексти.
Помер:
2007 р. — Стан╕слав Щербатих, укра╖нський бард, в╕домий як Тризубий Стас. Автор понад 300 гумористично-сатиричних п╕сень, як╕ принесли сп╕ваку всеукра╖нську популярн╕сть, та 1300 коротких ан╕мац╕йних ф╕льм╕в, а також опери «Корова Середа», фантастично-крим╕нального роману «Н╕чия земля» ╕ к╕лькох опов╕дань.

25
1963 р. — за клопотанням Папи ╤вана XXIII та президента США Д. Кеннед╕ Йосипа Сл╕пого зв╕льнено з ув’язнення. У радянських таборах в╕дсид╕в 18 рок╕в.
1965 р. обраний у Ватикан╕ кардиналом ╕ головою Укра╖нсько╖ греко-католицько╖ церкви.
Помер:
1942 р. — на рос╕йськ╕й каторз╕ загинув Агатангел Кримський, укра╖нський ╕сторик та пол╕глот кримськотатарського походження.

26
2001 р. — у Чорному мор╕ затонув укра╖нський теплох╕д «Пам’ять Меркур╕я», на борту якого було 54 особи. 12 ос╕б загинули, 8 — пропали безв╕сти.
Народилися:
1944 р. — Степан Пушик, письменник, л╕тературознавець, фольклорист, журнал╕ст, громадсько-культурний ╕ пол╕тичний д╕яч, кандидат ф╕лолог╕чних наук, професор Прикарпатського ун╕верситету ╕м. В. Стефаника ╕ Ки╖вського нац╕онального ун╕верситету ╕м. Т. Г. Шевченка. Заслужений прац╕вник культури Укра╖ни.
1950 р. — Володимир Б╕лецький, укра╖нський вчений в галуз╕ г╕рництва, доктор техн╕чних наук, професор Донецького нац╕онального техн╕чного ун╕верситету, громадсько-пол╕тичний д╕яч.
Помер:
1863 р. — Платон Симиренко, промисловець-цукрозаводчик, один ╕з засновник╕в рац╕онального сад╕вництва в Укра╖н╕, приятель ╕ меценат Тараса Шевченка.

27
1860 р. — вперше опубл╕ковано повне видання «Кобзаря» Тараса Шевченка.
Народилися:
1790 р. — Петро Гулак-Артемовський, укра╖нський поет, байкар.
1839 р. — Павло Чубинський, укра╖нський етнограф ╕ фольклорист, автор сл╕в Державного г╕мну Укра╖ни.
1891 р. — Павло Тичина, укра╖нський поет, перекладач, публ╕цист, громадський д╕яч. Новатор поетично╖ форми.
1915 р. — Як╕в Гн╕здовський, укра╖нський художник, граф╕к, керам╕ст, мистецтвознавець.
1911 р. — ╤ван Гончар, укра╖нський скульптор, ╕сторик, граф╕к, маляр, етнограф. Заслужений д╕яч мистецтв УРСР (1960 р.), народний художник УРСР (1991 р.). На баз╕ приватно╖ колекц╕╖ ╤вана Гончара засновано Укра╖нський центр народно╖ культури «Музей ╤вана Гончара» — державний всеукра╖нський спец╕ал╕зований науково-досл╕дний культурно-осв╕тн╕й заклад.
1927 р. — Олекса Тихий, укра╖нський дисидент ╕ правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Укра╖нсько╖ гельс╕нсько╖ групи.
Помер:
1760 р. — Микола Ханенко, державний д╕яч Гетьманщини, генеральний хорунжий, дипломат.

28
1929 р. — у В╕дн╕ почався ╤ Конгрес укра╖нських нац╕онал╕ст╕в, на якому утворено Орган╕зац╕ю укра╖нських нац╕онал╕ст╕в.
1992 р. — Верховна Рада Укра╖ни затвердила Державним прапором Укра╖ни нац╕ональний синьо-жовтий стяг.
Народився:
1941 р. — ╢вген Марчук, 6-й Прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни (керував урядом з 6 березня 1995 р. до 27 травня 1996 р.), генерал арм╕╖ Укра╖ни, кандидат юридичних наук.

29
День пам’ят╕ Геро╖в Крут.
Б╕й п╕д Крутами — б╕й 16 (29) с╕чня 1918 року на зал╕зничн╕й станц╕╖ поблизу селища Крути за 130 к╕лометр╕в на п╕вн╕чний сх╕д в╕д Ки╓ва тривав 5 годин м╕ж 4-тисячною б╕льшовицькою арм╕╓ю Михайла Муравйова та 300-ми ки╖вськими студентами, як╕ захищали п╕дступи до Ки╓ва. У переб╕гу во╓нних д╕й б╕й вир╕шального значення не мав, та у св╕домост╕ багатьох особливого значення набув завдяки геро╖зму укра╖нсько╖ молод╕, яка загинула в нер╕вному бою п╕д Крутами. На похорон╕ у Ки╓в╕ б╕ля Аскольдово╖ могили президент Михайло Грушевський назвав юнак╕в, як╕ загинули в нер╕вн╕й боротьб╕, героями, а поет Павло Тичина присвятив геро╖чному вчинку в╕рш з назвою «Пам’ят╕ тридцяти». Десятил╕ттями ╕стор╕я бою або замовчувалась, або обростала м╕фами ╕ вигадками, як у закордонн╕й, так ╕ у в╕тчизнян╕й ╕стор╕ограф╕╖. Лише згодом, у 2006 роц╕, на м╕сц╕ бою було встановлено пам’ятник, i у 80-т╕ роковини бою монетним двором випущено в об╕г пам’ятну гривню.
1918 р. — силами полк╕в в╕льного козацтва, Горд╕╖вського полку ╕ куреня С╕чових стр╕льц╕в почалось придушення б╕льшовицького повстання на завод╕ «Арсенал».
Народилися:
1572 р. — Мелет╕й Смотрицький, письменник, церковний ╕ осв╕тн╕й д╕яч Реч╕ Посполито╖, укра╖нський мовознавець, прац╕ якого вплинули на розвиток сх╕днослов’янських мов. Автор «Граматики слов’янсько╖» (1619 р.), що систематизувала церковнослов’янську мову.
1860 р. — Антон Чехов, рос╕йський письменник укра╖нського походження.

30
1901 р. — у Львов╕ Андрей Шептицький став галицьким митрополитом.
1992 р. — Укра╖на стала членом Орган╕зац╕╖ з безпеки ╕ сп╕вроб╕тництва в ╢вроп╕.
Народилися:
1834 р. — Володимир Антонович, укра╖нський ╕сторик, археолог, етнограф, археограф.
1895 р. — Петро Дяченко, командир полку Чорних запорожц╕в, командир 2-╖ див╕з╕╖ Укра╖нсько╖ нац╕онально╖ арм╕╖, генерал-хорунжий УНА в екзил╕.
1930 р. — Всеволод Нестайко, укра╖нський дитячий письменник.

31
1918 р. — помер ╤ван Пулюй, укра╖нський ф╕зик ╕ електротехн╕к, винах╕дник, орган╕затор науки, громадський д╕яч, перекладач, винах╕дник промен╕в, названих п╕зн╕ше рентген╕вськими.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 25.01.2013 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11324

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков