"Кримська Свiтлиця" > #7 за 15.02.2013 > Тема "Українці мої..."
#7 за 15.02.2013
ФУНДАТОР УКРА╥НСЬКО╥ ОПЕРИ
Ось де, люди, наша слава!
ДО 200-Р╤ЧЧЯ В╤Д ДНЯ НАРОДЖЕННЯ УКРА╥НСЬКОГО КОМПОЗИТОРА, СП╤ВАКА ╤ ДРАМАТУРГА СЕМЕНА ГУЛАКА-АРТЕМОВСЬКОГО
Славетну стор╕нку в ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ культури в╕дкрив Семен Гулак-Артемовський як композитор, оперний сп╕вак (баритон) ╕ драматург, творець першо╖ укра╖нсько╖ опери. Семен Степанович Гулак-Артемовський народився 16 лютого 1813 року в м╕стечку Городищ╕ на Ки╖вщин╕ (зараз Черкаська область), де у 1966 р. створено мемор╕альний музей уславленого музиканта. Навчався спочатку в Ки╖вському духовному училищ╕, пот╕м у Ки╖вськ╕й духовн╕й сем╕нар╕╖, був кращим ╖╖ сп╕ваком. П╕сля зак╕нчення сем╕нар╕╖ сп╕вав у ки╖вському митрополичому хор╕ у Соф╕╖вському собор╕ та Михайл╕вському Золотоверхому монастир╕. У 1836 р. в житт╕ С. Гулака-Артемовського трапилась важлива под╕я, яка визначила його подальшу долю. Його сп╕в почув рос╕йський композитор Михайло Глинка ╕ запросив юнака до Петербурга, де на той час формувалася придворна хорова капела. Гулак-Артемовський в╕дразу по╖хав до Петербурга, а Глинка затримався, в╕дв╕дуючи заможн╕ шляхетн╕ укра╖нськ╕ родини. Проте ваканс╕╖ у хор╕ були заповнен╕, ╕ С. Гулак-Артемовський залишився в чужому м╕ст╕ без роботи ╕ грошей. Повернувшись до Петербурга, Михайло Глинка допом╕г юнаков╕, поселив у себе на квартир╕, почав активно його готувати до сцен╕чно╖ д╕яльност╕. З 1838 р. С. Гулак-Артемовський сп╕ва╓ у придворн╕й капел╕. Усп╕хи юного укра╖нця були разюч╕. На одн╕й з веч╕рок на квартир╕ композитора прийма╓ться р╕шення в╕дправити Семена Гулака-Артемовського на навчання до ╤тал╕╖. У 1839 роц╕ О. Драгомижський, М. Глинка, П. Степанов, В. Волконський влаштовують благод╕йний концерт, а грош╕ за нього дають сп╕ваков╕ для навчання у Флоренц╕╖ та Париж╕. Дебют Семена Гулака-Артемовського на сцен╕ Флорент╕йського оперного театру в╕дбувся в 1841 р. Сп╕вак блискуче виконав парт╕╖ в операх «Люч╕я д╕ Ламмермур» Дон╕цетт╕ та «Беатр╕че д╕ Тенда» Бер╕л╕н╕. На флорент╕йськ╕й оперн╕й сцен╕ в╕н виступав лише один сезон, а пот╕м повернувся до Петербурга, де як сол╕ст ╕мператорсько╖ опери впродовж 22 рок╕в виступав на сцен╕ ╕ виконав понад 50 парт╕й переважно з ╕тал╕йського репертуару. Водночас, хоч ╕ не часто, в╕н виступав як драматичний актор, завойовуючи прихильн╕сть публ╕ки. Серед його ролей був Чуприна ╕з п’╓си «Москаль-чар╕вник» ╤. Котляревського. Театральн╕ критики зазначали, що «пан Артемовський небагато в чому поступа╓ться тут самому Михайлу Щепк╕ну», неперевершеному виконавцю ц╕╓╖ рол╕. За св╕дченнями сучасник╕в, Семен Гулак-Артемовський був ще й талановитим художником-м╕н╕атюристом. У 1854 р. в╕н склав «Статистично-географ╕чн╕ таблиц╕ м╕ст Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖». Найважлив╕ше досягнення С. Гулака-Артемовського — створення за власним л╕брето першо╖ укра╖нсько╖ нац╕онально╖ опери «Запорожець за Дуна╓м». Сюжет твору п╕дказав йому М. Костомаров. Прем’╓ра в╕дбулася в 1863 р. у Мар╕╖нському театр╕ Петербурга, наступного року — у Большому театр╕ в Москв╕. Парт╕ю Карася виконував сам композитор. Однак через утиски укра╖нсько╖ культури з боку уряду царська цензура майже 20 рок╕в забороняла постановку опери. На укра╖нськ╕й сцен╕ ╖╖ вперше поставив у 1884 р. М. Кропивницький, забезпечивши цьому твору довге сцен╕чне життя. Опера «Запорожець за Дуна╓м» приваблю╓ демократичним характером сюжету, мелод╕йн╕стю музики, що ув╕брала барви укра╖нського п╕сенного мистецтва, колоритн╕стю образ╕в, соковитим народним гумором. Це твор╕ння великого майстра стало м╕цним п╕д╜рунтям нац╕онального оперного мистецтва. На сюжети укра╖нського життя С. Гулак-Артемовський написав ще вокально-хореограф╕чний дивертисмент «Укра╖нське вес╕лля» та власний водев╕ль «Н╕ч напередодн╕ ╤вана Купала». Як ╕ при постановц╕ опери «Запорожець за Дуна╓м», в «Укра╖нському вес╕лл╕» композитор виконував роль одного з персонаж╕в — свата, а у водев╕л╕ сп╕вав написан╕ ним п╕сн╕-романси: «Сто╖ть яв╕р над водою», «Спать мен╕ не хочеться», як╕ дуже швидко набули популярност╕ серед широкого загалу шанувальник╕в укра╖нсько╖ п╕сн╕. Св╕тогляд С. Гулака-Артемовського формувався п╕д впливом ╕дей Тараса Шевченка, ╕ саме сво╓му духовному наставнику композитор присвятив п╕сню «Сто╖ть яв╕р над водою». П╕сля постановки у Мар╕╖нському театр╕ опери «Запорожець за Дуна╓м» С. Гулак-Артемовський назавжди залиша╓ петербурзьку сцену ╕ пере╖жджа╓ до Москви, де якийсь час виступа╓ у Большому театр╕. Саме у Москв╕, залишивши назавжди сцену, С. Гулак-Артемовський вир╕шу╓ активно зайнятися практичним л╕куванням людей г╕пнозом, у результативн╕сть якого в╕н глибоко в╕рив. Ще у Петербурз╕ сп╕ваков╕ вдалося отримати оф╕ц╕йний дозв╕л на таку д╕яльн╕сть. У Москв╕ С. Гулак-Артемовський оселився б╕ля церкви Р╕здва у невеликому двоповерховому дерев’яному будиночку, який дуже швидко ста╓ в╕домим багатьом людям. Поголос про л╕кувальн╕ сеанси колишнього уславленого сп╕вака ширився з кожним днем. За винятком нед╕л╕ та рел╕г╕йних свят, С. Гулак-Артемовський приймав щодня 30-40 ос╕б, не беручи з них за сеанси г╕пнозу жодно╖ коп╕йки. «Це не мистецтво, а дар, ╕ я не маю права брати за нього винагороду», — говорив Семен Степанович. Майже 10 рок╕в Гулак-Артемовський займався л╕карською практикою. Помер в╕н 5 кв╕тня 1873 р. ╕ похований у Москв╕. В ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ культури Семен Степанович Гулак-Артемовський уславився сво╖м багатогранним талантом дарувати людям висок╕ зразки музичного мистецтва ╕ як фундатор укра╖нсько╖ опери, створивши свого незабутнього «Запорожця за Дуна╓м».
Серг╕й ЧУПРИНА, директор Кам’янсько╖ дитячо╖ музично╖ школи ╕м. П. ╤. Чайковського Черкаська область
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 15.02.2013 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11410
|