Версiя для друку Обговорити в форумi

Література

Петро Сорока — письменник, літературознавець, доцент кафедри теорії літератури і порівняльного літературознавства Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Він — автор багатьох поетичних і наукових книг, а також серії щоденників, або як їх називає автор денників, з-поміж яких найбільш відомі «Застиглий вогонь», «Перед незримим вівтарем», «Знак серця», «Дерево над водним потоком» та ін.
А нещодавно у видавництві «Карпатська вежа» (м. Мукачево) побачила світ книжка Петра Сороки, що має назву «Маленькі секрети щастя і успіху». У передмові до своєї книжки автор пише: «Ця книжка народилася з мого багаторічного педагогічного досвіду. Це плід моїх численних лекцій та дискусій і довірливих сповідальних бесід зі студентами. Це також мої поради молодшим друзям.
Я не скажу, що вони універсальні й беззастережно підійдуть кожному. Зовсім ні. Усі ми різні. Я пишу для тих, хто принаймні спроможний вислухати думку іншого і прагне вдосконалення. До того ж я свідомий, що чужий досвід — річ досить примарна. Але на чомусь треба набувати і досвід власний. Вчитися на чужих помилках треба і варто, хоча мудрішаєш тільки тоді, коли схибиш і обпечешся сам. Цією книгою я не ставлю собі за мету виправляти чиїсь хиби, боротися з недоліками. Це було б надто зухвало. Я хочу допомогти осягнути щастя і гармонію тому, хто цього прагне. Ця книга розкриє вам деякі секрети людського щастя.
Отже, прийміть деякі позначки на шляху до ідеалу, ненав’язливі поради досвідченої людини, яка більшу частину життя віддала роботі з молоддю».

ЩЕДРІСТЬ

Не посієш — не пожнеш. Цей закон у всесвіті діє безвідмовно. Треба сіяти щедро, тоді й жнива будуть багатими. Хто не віддає, той не отримує. Але віддавати треба не з корисливою метою, а з внутрішньої потреби, від усього серця.
«Те, що віддав, — твоє», — каже народна мудрість.
Мудреці уточнюють: те, що ми віддаємо, — наше. А що не хочемо віддавати, це нам не належить, а ми — йому. Не ми — його власники, а воно — наш володар.

ЗАМИЛУВАННЯВРОДОЮ

Як добре, коли людина красива.
Як чоловік, спроможний оцінити жіночу вроду, я кажу: добре, коли дівчина вродлива. Краса — це один з найбільших скарбів, яким Господь може обдарувати людину. Прожити з вродливою (зовнішньо і внутрішньо) людиною, постійно перебувати у сяйві її краси — велике благо.
Іноді мені здається, що немає нічого вищого за жіночу вроду. Я кажу собі: так, я люблю чудові краєвиди, милуюся далекими небосхилами, мене хвилюють гори, піднімаючи в душі хвилю захоплення, світ зінакшується мені в лісі й степу, але я не знаю нічого кращого за довершену красу людського обличчя і тіла. І це без найменшої домішки хоті.

ОСВІДЧЕННЯ У КОХАННІ

Як чудово і високо звучить фраза: «Я кохаю тебе». Вічна фраза, сповнена музики і таємничої сили. Нічого до неї ні додати, ні відняти. І помиляється той, хто намагається підсилити її і долучити ще одне чи кілька слів, наприклад: «Я тебе дуже-дуже кохаю, люба».
Довіряйте менше людині, яка розсипає епітети і красиві слова.

ТЕСТ НА ЩИРІСТЬ

Ви отримали любовну записку, лист чи есемеску.
Як перевірити, чи людина, яка написала її, справді любить чи тільки імітує любов?
Виявляється, є давній і перевірений спосіб: треба полічити усі літери «л» і «р». Якщо переважає «л» — любить, якщо «р» — лукавить. Звісно, за умови, що авторові листа цей тест невідомий.
Ця таємниця була відома багатьом великим поетам, або ж вони володіли нею інтуїтивно і менше вживали у своїх віршах грубе «р» (часто його називають ще вульгарним), а більше ніжне і лагідне «л». Пригадуєте алітерації на «л» у великих ліриків Єсеніна, Сосюри, Тичини, Мюссе? У Валерія Брюсова є ліричний вірш, присвячений коханій жінці, у якому немає жодної літери «р».

ПОГАНІ ОЧІ

Є люди, які мають темний недобрий погляд, од якого інша людина спроможна навіть утратити свідомість. Це називається «вроки». Найбільш беззахисні перед ними — діти.
Є люди, яким добре тоді, коли іншим кепсько.
Є такі, що спроможні приносити іншим тільки біду.
Все це правда. І тому треба вміти захищатися від поганих очей, «поробів» і «темної магії».
Найбільш захисна сила — молитва. Коли вам погано — моліться, запаливши стрітенську свічку. Але цього іноді виявляється мало. Варто звернутися до священика, щоб прочитав над вами Євангеліє. Варто здійснити прощу до святих місць, у монастир, де знаходяться чудотворні ікони. Кожній людині варто щоранку помити обличчя свяченою водою.
Одвіку люди захищалися від «поробів», зливаючи віск. Чи гріх це? Ні! У мене є знайомий священик, який робить це, читаючи охоронну молитву.

ЛЮБОВ І РЕВНОЩІ

Чи сумісні любов і ревнощі? Чи справді той, хто любить, неодмінно ревнує?
Ні! Любов — це передусім повна довіра.
На жаль, уникнути ревнощів в юному віці, коли немає достатнього життєвого досвіду, важко. Але боротися з ревнощами треба і перемагати їх необхідно.

МУЗИКА
З усіх видів мистецтва — музика найбільш поширена і популярна. Вплив музики на формування людської особистості важко переоцінити. І цей вплив може бути благодатним і цілющим або негативним і убивчим. Відомо, що виховання музикою здійснюється на рівні підсвідомості. Найнебезпечніша — рок-музика, оскільки вона розтлінює людину, спонукає до вживання наркотиків, штовхає у прірву сатанізму. Психологи довели, що рок-музика впливає на молодь значно згубніше, ніж порнографія, частіше призводить до психічних захворювань — депресії, неврозів, різних фобій. Дослідження свідчать, що із 700 найпопулярніших пісень із репертуарів рок-музикантів: 50% — про насилля і вбивство, 35% — про сатанізм, 7% — про самогубство. Висновки зробіть самі.

КОХАННЯ ВИМАГАЄ УТАЄМНИЧЕННЯ

Не виставляй напоказ свого щастя і любові. Виставляють тільки несправжнє, фальшиве, удаване, щоб похизуватися, викликати в людей заздрість. Але всяка заздрість може повернутися бідою, відповісти руйнівним енергетичним ударом.
Не цілуйся прилюдно, бо цим обкрадаєш своє щастя, свою любов, якщо вона справді справжня. А якщо несправжня, тим більше цілуватися на людях не варто. Це завжди викликає недобрі відчуття і сприяє нагромадженню негативної енергетики. Навіщо її провокувати?
Поцілунки, пестощі, ласки — розкішний подарунок долі, але вони вимагають втаємничення. Це щастя двох, і його бездумно роздавати, дробити, ущерблювати не можна. Якщо не дотримуватися цієї умови, цього табу, то можна дуже швидко накликати лихо.

ПРО БАГАТСТВО МОВИ

Ми думаємо словами. Тому без багатства мови нема багатства думки. Якщо ви хочете бути духовно багатою людиною, жити красивим і повнокровним життям, працюйте над вдосконаленням своєї мови, збагачуйте її ненастанно. Один з найдієвіших засобів збагатити свою лексику — багато читати. Коли зустрічаєш невідоме слово, його варто запам’ятати. Для філолога і майбутнього науковця дуже важливо завести нотатник і записувати в ньому нові слова і синоніми. Зізнаюся, що такий записник я веду багато років і для прикладу скажу, що до слова «ходити» у мене зібрано понад 70 синонімів, а до слова «говорити» — п’ятдесят.

ДОБРЕ І ЛИХЕ

Вчені провели дослідження і з’ясували, що добра новина або щось позитивне про кожного з нас передається до п’яти-шести осіб, не більше, а погані чутки, обмови, наклепи можуть доходити до десятків і навіть сотень людей.

ТВОРІТЬ

Будьте творчими людьми. Творіть! У якій сфері — не має значення. Головне, не бути сірою мишкою і не прожити життя так, як прожив його «премудрий» пічкур із казки Салтикова-Щедріна. Пригадуєте?
«Творець підтримує тих, хто творить» (Андрій Ворон).
І ще. Людина, яка не цікавиться бодай якимось видом мистецтва, — завжди убога духом і живе нудним, безбарвним і найчастіше нікчемним життям. Відкрийте для себе світ мистецтва! Хай це буде музика, живопис, скульптура, вишивка чи література. І ви побачите, як ваше життя набере особливого і вагомого змісту.

ПОТИСК РУКИ

Про людину говорить все: її зовнішність, манера розмовляти, сміх, жести і т. д. У чоловіка, для мене, найкрасномовнішим є потиск руки. Якщо він подає її в’яло, недбало і ця рука ніби пластилінова, то від такої людини варто триматися на відстані, бути з нею обережною. Як і від того, хто, ручкаючись, одводить очі кудись в сторону або ховає їх.
Якщо потиск міцний і при цьому людина дивиться тобі прямо у вічі, то можеш бути певним, що вона — совісна і чесна, а також мужня.
Розумне серце проявляється у всьому.

ДОБРОТА

Живіть ради добра, примножуйте добро, будьте добротворчою людиною і любіть світ. Відповідайте добром на добро і добром на зло.
Добро спроможне перевернути гори, зробити найбільше диво.
У моєму житті був такий випадок. Одна літня жінка, така собі сільська Баба-Яга, завжди недоброзичливо і вороже ставилася до мене. Усе її дратувало в мені і виводило з себе — хода, розмова, вчинки, вона важко переживала мої маленькі успіхи. Коли на мене падали злі удари долі й випробування, я це завжди пов’язував з нею і, мабуть, не помилявся. Потім я зник з її поля зору і з’явився тільки через кілька років. Доля звела нас на одній толоці, після якої всі ми разом гостилися і веселилися. Її обличчя було повне іронії і сарказму, та я не звертав уваги. Сталося так, що я опинився поруч з нею і ми почали розмовляти. Власне, говорив я, а вона кліпала очима. Потім за якимось несподіваним внутрішнім поривом я прихилився до неї і... поцілував. О, як вона сахнулася! Як налякалася! Яка буря суперечливих почуттів пробігла її обличчям! І тоді, й тепер маю певність, що тим поцілунком вирвав у неї жало, убезпечив себе від її ненависті, й вона більше не здатна шкодити мені.

ЩО КОНКРЕТНО ПРОСИТИ У БОГА

Святі сподвижники стверджують, що коли ми просимо земне (тобто якісь матеріальні речі), то цим принижуємо і себе, і Творця. Треба зосереджуватися на духовних речах.
«Просіть милості», — навчає інший старець.
Коли ви приходите до лікаря, то розказуєте йому про свої болі, проблеми, скаржитеся на фізичну муку. Якщо ви цього не зробите, лікар не знатиме, як допомогти вам. Так само треба чинити і перед Господом. Розкажіть Йому, що і як болить. І Він неодмінно допоможе, якщо ви поставитеся до Нього з цілковитою довірою.

МОВНЕ БАГАТСТВО

Як ви думаєте, скільки тисяч слів в українській мові?
Коли я ставлю це запитання студентській аудиторії, яка налічує, скажімо, півтори сотні молодих людей, то лунає стільки ж відповідей. Називають різні цифри, і мало хто знає, що кількість слів у будь-якій мові невичерпна, незліченна, безконечна. Ніхто ніколи не полічив їх і не полічить. Це мовний всесвіт. І тому вивчити мову до кінця неможливо.
Отже, запам’ятай ще одну пораду: книжку варто читати з олівцем у руці. Так читали всі великі люди, про що свідчать позначки на берегах їхніх книг. Щоб пересвідчитися в цьому, зазирніть бодай у книгозбірню Івана Франка.
Зрілий читач розкошує в стилі й багатстві мови. Ось зізнання Беренсона: «Я рідко читаю щось, якщо річ не справила на мене враження багатством і різноманітністю словника».

ПРО ДОБРИЙ СМАК

Двоє людей читають, скажімо, незаперечний літературний шедевр, якому сотні років.
Але одному подобається, а іншому — ні.
Скільки разів я чув зі студентських уст: «Я намагалася читати цього Моріака чи Фолкнера, і не можу. Ну, не йде він мені, не подобається, і я нічого не можу вдіяти з собою».
Можна подумати, що тут ідеться про різні смаки.
Але ж ні!
Уся річ в тому, що добрий смак треба виробляти. У всьому. Ви хочете красиво і вишукано одягатися, ви хочете не відстати від моди, то повинні мати певні знання у цій сфері, чимось цікавитися, багато що переглянути і перечитати.
І так у всьому.
Так і з художньою літературою. Якщо ви хочете отримувати насолоду від книги, яку визнано хрестоматійною, виробляйте добрий смак.
Як його виробити?
Тільки читанням. Наполегливим, постійним, щоденним. Роздумами над прочитаним.
Не треба читати надто багато. Краще менше, та уважніше і вдумливіше. Скажу про себе. Як людина, яка прочитала більше десяти тисяч книг, я сьогодні раджу: читайте менше, читайте вибірково, читайте те, на що відгукуються ваш розум і серце. Але читайте!
При цьому пам’ятайте: книги є світлі і темні. Запустити в душу темну книгу — все одно, що запустити вірус. Настане час і він розірве вас, а може, й знищить. Тому будьте обачні у виборі, охайні у слові, тягніться до книжки світлої, мудрої і доброї.
Уникайте обезлюднюючої, містичної і темної лектури.
Вчені підрахували: щоб прочитати весь золотий фонд світової літератури, потрібно більше двохсот років. Отже, моря не вип’єш.
Пийте те, що смакує, що корисне для душі, що може збагатити вас і, звісно, розрадити, принести естетичну насолоду. Навіщо читати те, що наганяє нудьгу?
Полюбивши книгу, ви отримаєте надійного друга на все життя.
Звісно, ви повинні шукати саме ті книги, які підходять вам. На світі — мільярди людей і немає двох однакових. Так само рідко збігаються смаки. Формуйте свій смак, слухаючи душу, розум і серце.

НАЙБІЛЬША ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ

Це боротьба з тим зловісним і темним, що є в ній, бо це боротьба з самим собою.
Думка зринає невідомо як і не зрозуміло звідки з’являється, здається, її навіює хтось. Принаймні так у людей мислячих, схильних до роздумів.
Я вже писав: щоб звільнитися од гріха, треба відчути огиду до нього. Але відчуття огиди до гріха не тільки від людини залежить, це дається як осяяння.
І все ж цього треба бажати, про це треба думати.
Втім, ми маємо совість і вона ніколи не дозволить нам заснути.
Вчіться слухати свою совість.

РУЙНІВНА СИЛА ЛАЙКИ

Сьогодні лаються і вживають на письмі нецензурну лексику майже усі. Тільки невеликий відсоток справжніх інтелігентів і високоморальних людей охайні у слові. А той, хто неконтрольований і брудний у словах, чи ж може бути зразковим у всьому іншому?
Нинішні підлітки не зліплять двох-трьох речень без нецензурщини і слів-паразитів, у студентів лайка давно стала нормою, навіть у старших віком селян, що не слово, то мат-перемат (вони так бездумно і смачно лаються, ніби ковтають печену картоплю).
Але ж за кожне слово, що вимовляє людина, доведеться відповідати, застерігає Євангеліє. І ще: не те, що входить у людину, оскверняє її, а те, що виходить. Бо слово прозраджує стан серця.
Нині проблема — знайти книжку без лайки. Про що це свідчить? Звідки у нас ця потворна і вбивча практика? Ось фраза С. Булгакова, яка багато що прояснює: «Більшовизм народився з матюччя». Сатанинські переконання виходять з людей тоді, коли вони перестають матюкатися.

НЕПРОМИНАЛЬНІ ЦІННОСТІ

У світі багато високих непроминальних цінностей, які ми повинні примножувати, якщо хочемо стати досконалішими і кращими. З них я вибрав для себе чотири найголовніші, аби послуговуватися ними, служити їм, примножувати у світі (можливо, ви виберете інші, або поставите їх в іншій послідовності): це — ЛЮБОВ, ПРАВДА, ДОБРОТА і МИЛОСЕРДЯ.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #8 за 22.02.2013 > Тема "Душі криниця"