"Кримська Свiтлиця" > #8 за 22.02.2013 > Тема "Душі криниця"
#8 за 22.02.2013
МАЛЕНЬК╤ СЕКРЕТИ ЩАСТЯ ╤ УСП╤ХУ В╤Д ПЕТРА СОРОКИ
Л╕тература
Петро Сорока — письменник, л╕тературознавець, доцент кафедри теор╕╖ л╕тератури ╕ пор╕вняльного л╕тературознавства Терноп╕льського нац╕онального педагог╕чного ун╕верситету ╕м. В. Гнатюка. В╕н — автор багатьох поетичних ╕ наукових книг, а також сер╕╖ щоденник╕в, або як ╖х назива╓ автор денник╕в, з-пом╕ж яких найб╕льш в╕дом╕ «Застиглий вогонь», «Перед незримим в╕втарем», «Знак серця», «Дерево над водним потоком» та ╕н. А нещодавно у видавництв╕ «Карпатська вежа» (м. Мукачево) побачила св╕т книжка Петра Сороки, що ма╓ назву «Маленьк╕ секрети щастя ╕ усп╕ху». У передмов╕ до сво╓╖ книжки автор пише: «Ця книжка народилася з мого багатор╕чного педагог╕чного досв╕ду. Це пл╕д мо╖х численних лекц╕й та дискус╕й ╕ дов╕рливих спов╕дальних бес╕д з╕ студентами. Це також мо╖ поради молодшим друзям. Я не скажу, що вони ун╕версальн╕ й беззастережно п╕д╕йдуть кожному. Зовс╕м н╕. Ус╕ ми р╕зн╕. Я пишу для тих, хто принаймн╕ спроможний вислухати думку ╕ншого ╕ прагне вдосконалення. До того ж я св╕домий, що чужий досв╕д — р╕ч досить примарна. Але на чомусь треба набувати ╕ досв╕д власний. Вчитися на чужих помилках треба ╕ варто, хоча мудр╕ша╓ш т╕льки тод╕, коли схибиш ╕ обпечешся сам. Ц╕╓ю книгою я не ставлю соб╕ за мету виправляти чи╖сь хиби, боротися з недол╕ками. Це було б надто зухвало. Я хочу допомогти осягнути щастя ╕ гармон╕ю тому, хто цього прагне. Ця книга розкри╓ вам деяк╕ секрети людського щастя. Отже, прийм╕ть деяк╕ позначки на шляху до ╕деалу, ненав’язлив╕ поради досв╕дчено╖ людини, яка б╕льшу частину життя в╕ддала робот╕ з молоддю».
ЩЕДР╤СТЬ
Не пос╕╓ш — не пожнеш. Цей закон у всесв╕т╕ д╕╓ безв╕дмовно. Треба с╕яти щедро, тод╕ й жнива будуть багатими. Хто не в╕дда╓, той не отриму╓. Але в╕ддавати треба не з корисливою метою, а з внутр╕шньо╖ потреби, в╕д усього серця. «Те, що в╕ддав, — тво╓», — каже народна мудр╕сть. Мудрец╕ уточнюють: те, що ми в╕дда╓мо, — наше. А що не хочемо в╕ддавати, це нам не належить, а ми — йому. Не ми — його власники, а воно — наш володар.
ЗАМИЛУВАННЯВРОДОЮ
Як добре, коли людина красива. Як чолов╕к, спроможний оц╕нити ж╕ночу вроду, я кажу: добре, коли д╕вчина вродлива. Краса — це один з найб╕льших скарб╕в, яким Господь може обдарувати людину. Прожити з вродливою (зовн╕шньо ╕ внутр╕шньо) людиною, пост╕йно перебувати у сяйв╕ ╖╖ краси — велике благо. ╤нод╕ мен╕ зда╓ться, що нема╓ н╕чого вищого за ж╕ночу вроду. Я кажу соб╕: так, я люблю чудов╕ кра╓види, милуюся далекими небосхилами, мене хвилюють гори, п╕дн╕маючи в душ╕ хвилю захоплення, св╕т з╕накшу╓ться мен╕ в л╕с╕ й степу, але я не знаю н╕чого кращого за довершену красу людського обличчя ╕ т╕ла. ╤ це без найменшо╖ дом╕шки хот╕.
ОСВ╤ДЧЕННЯ У КОХАНН╤
Як чудово ╕ високо звучить фраза: «Я кохаю тебе». В╕чна фраза, сповнена музики ╕ та╓мничо╖ сили. Н╕чого до не╖ н╕ додати, н╕ в╕дняти. ╤ помиля╓ться той, хто намага╓ться п╕дсилити ╖╖ ╕ долучити ще одне чи к╕лька сл╕в, наприклад: «Я тебе дуже-дуже кохаю, люба». Дов╕ряйте менше людин╕, яка розсипа╓ еп╕тети ╕ красив╕ слова.
ТЕСТ НА ЩИР╤СТЬ
Ви отримали любовну записку, лист чи есемеску. Як перев╕рити, чи людина, яка написала ╖╖, справд╕ любить чи т╕льки ╕м╕ту╓ любов? Виявля╓ться, ╓ давн╕й ╕ перев╕рений спос╕б: треба пол╕чити ус╕ л╕тери «л» ╕ «р». Якщо переважа╓ «л» — любить, якщо «р» — лукавить. Зв╕сно, за умови, що авторов╕ листа цей тест нев╕домий. Ця та╓мниця була в╕дома багатьом великим поетам, або ж вони волод╕ли нею ╕нту╖тивно ╕ менше вживали у сво╖х в╕ршах грубе «р» (часто його називають ще вульгарним), а б╕льше н╕жне ╕ лаг╕дне «л». Пригаду╓те ал╕терац╕╖ на «л» у великих л╕рик╕в ╢сен╕на, Сосюри, Тичини, Мюссе? У Валер╕я Брюсова ╓ л╕ричний в╕рш, присвячений кохан╕й ж╕нц╕, у якому нема╓ жодно╖ л╕тери «р».
ПОГАН╤ ОЧ╤
╢ люди, як╕ мають темний недобрий погляд, од якого ╕нша людина спроможна нав╕ть утратити св╕дом╕сть. Це назива╓ться «вроки». Найб╕льш беззахисн╕ перед ними — д╕ти. ╢ люди, яким добре тод╕, коли ╕ншим кепсько. ╢ так╕, що спроможн╕ приносити ╕ншим т╕льки б╕ду. Все це правда. ╤ тому треба вм╕ти захищатися в╕д поганих очей, «пороб╕в» ╕ «темно╖ маг╕╖». Найб╕льш захисна сила — молитва. Коли вам погано — мол╕ться, запаливши стр╕тенську св╕чку. Але цього ╕нод╕ виявля╓ться мало. Варто звернутися до священика, щоб прочитав над вами ╢вангел╕╓. Варто зд╕йснити прощу до святих м╕сць, у монастир, де знаходяться чудотворн╕ ╕кони. Кожн╕й людин╕ варто щоранку помити обличчя свяченою водою. Одв╕ку люди захищалися в╕д «пороб╕в», зливаючи в╕ск. Чи гр╕х це? Н╕! У мене ╓ знайомий священик, який робить це, читаючи охоронну молитву.
ЛЮБОВ ╤ РЕВНОЩ╤
Чи сум╕сн╕ любов ╕ ревнощ╕? Чи справд╕ той, хто любить, неодм╕нно ревну╓? Н╕! Любов — це передус╕м повна дов╕ра. На жаль, уникнути ревнощ╕в в юному в╕ц╕, коли нема╓ достатнього житт╓вого досв╕ду, важко. Але боротися з ревнощами треба ╕ перемагати ╖х необх╕дно.
МУЗИКА З ус╕х вид╕в мистецтва — музика найб╕льш поширена ╕ популярна. Вплив музики на формування людсько╖ особистост╕ важко переоц╕нити. ╤ цей вплив може бути благодатним ╕ ц╕лющим або негативним ╕ убивчим. В╕домо, що виховання музикою зд╕йсню╓ться на р╕вн╕ п╕дсв╕домост╕. Найнебезпечн╕ша — рок-музика, оск╕льки вона розтл╕ню╓ людину, спонука╓ до вживання наркотик╕в, штовха╓ у пр╕рву сатан╕зму. Психологи довели, що рок-музика вплива╓ на молодь значно згубн╕ше, н╕ж порнограф╕я, част╕ше призводить до псих╕чних захворювань — депрес╕╖, невроз╕в, р╕зних фоб╕й. Досл╕дження св╕дчать, що ╕з 700 найпопулярн╕ших п╕сень ╕з репертуар╕в рок-музикант╕в: 50% — про насилля ╕ вбивство, 35% — про сатан╕зм, 7% — про самогубство. Висновки зроб╕ть сам╕.
КОХАННЯ ВИМАГА╢ УТА╢МНИЧЕННЯ
Не виставляй напоказ свого щастя ╕ любов╕. Виставляють т╕льки несправжн╓, фальшиве, удаване, щоб похизуватися, викликати в людей заздр╕сть. Але всяка заздр╕сть може повернутися б╕дою, в╕дпов╕сти руйн╕вним енергетичним ударом. Не ц╕луйся прилюдно, бо цим обкрада╓ш сво╓ щастя, свою любов, якщо вона справд╕ справжня. А якщо несправжня, тим б╕льше ц╕луватися на людях не варто. Це завжди виклика╓ недобр╕ в╕дчуття ╕ сприя╓ нагромадженню негативно╖ енергетики. Нав╕що ╖╖ провокувати? Поц╕лунки, пестощ╕, ласки — розк╕шний подарунок дол╕, але вони вимагають вта╓мничення. Це щастя двох, ╕ його бездумно роздавати, дробити, ущерблювати не можна. Якщо не дотримуватися ц╕╓╖ умови, цього табу, то можна дуже швидко накликати лихо.
ПРО БАГАТСТВО МОВИ
Ми дума╓мо словами. Тому без багатства мови нема багатства думки. Якщо ви хочете бути духовно багатою людиною, жити красивим ╕ повнокровним життям, працюйте над вдосконаленням сво╓╖ мови, збагачуйте ╖╖ ненастанно. Один з найд╕╓в╕ших засоб╕в збагатити свою лексику — багато читати. Коли зустр╕ча╓ш нев╕доме слово, його варто запам’ятати. Для ф╕лолога ╕ майбутнього науковця дуже важливо завести нотатник ╕ записувати в ньому нов╕ слова ╕ синон╕ми. З╕знаюся, що такий записник я веду багато рок╕в ╕ для прикладу скажу, що до слова «ходити» у мене з╕брано понад 70 синон╕м╕в, а до слова «говорити» — п’ятдесят.
ДОБРЕ ╤ ЛИХЕ
Вчен╕ провели досл╕дження ╕ з’ясували, що добра новина або щось позитивне про кожного з нас переда╓ться до п’яти-шести ос╕б, не б╕льше, а поган╕ чутки, обмови, наклепи можуть доходити до десятк╕в ╕ нав╕ть сотень людей.
ТВОР╤ТЬ
Будьте творчими людьми. Твор╕ть! У як╕й сфер╕ — не ма╓ значення. Головне, не бути с╕рою мишкою ╕ не прожити життя так, як прожив його «премудрий» п╕чкур ╕з казки Салтикова-Щедр╕на. Пригаду╓те? «Творець п╕дтриму╓ тих, хто творить» (Андр╕й Ворон). ╤ ще. Людина, яка не ц╕кавиться бодай якимось видом мистецтва, — завжди убога духом ╕ живе нудним, безбарвним ╕ найчаст╕ше н╕кчемним життям. В╕дкрийте для себе св╕т мистецтва! Хай це буде музика, живопис, скульптура, вишивка чи л╕тература. ╤ ви побачите, як ваше життя набере особливого ╕ вагомого зм╕сту.
ПОТИСК РУКИ
Про людину говорить все: ╖╖ зовн╕шн╕сть, манера розмовляти, см╕х, жести ╕ т. д. У чолов╕ка, для мене, найкрасномовн╕шим ╓ потиск руки. Якщо в╕н пода╓ ╖╖ в’яло, недбало ╕ ця рука н╕би пластил╕нова, то в╕д тако╖ людини варто триматися на в╕дстан╕, бути з нею обережною. Як ╕ в╕д того, хто, ручкаючись, одводить оч╕ кудись в сторону або хова╓ ╖х. Якщо потиск м╕цний ╕ при цьому людина дивиться тоб╕ прямо у в╕ч╕, то можеш бути певним, що вона — сов╕сна ╕ чесна, а також мужня. Розумне серце проявля╓ться у всьому.
ДОБРОТА
Жив╕ть ради добра, примножуйте добро, будьте добротворчою людиною ╕ люб╕ть св╕т. В╕дпов╕дайте добром на добро ╕ добром на зло. Добро спроможне перевернути гори, зробити найб╕льше диво. У мо╓му житт╕ був такий випадок. Одна л╕тня ж╕нка, така соб╕ с╕льська Баба-Яга, завжди недоброзичливо ╕ вороже ставилася до мене. Усе ╖╖ дратувало в мен╕ ╕ виводило з себе — хода, розмова, вчинки, вона важко переживала мо╖ маленьк╕ усп╕хи. Коли на мене падали зл╕ удари дол╕ й випробування, я це завжди пов’язував з нею ╕, мабуть, не помилявся. Пот╕м я зник з ╖╖ поля зору ╕ з’явився т╕льки через к╕лька рок╕в. Доля звела нас на одн╕й толоц╕, п╕сля яко╖ вс╕ ми разом гостилися ╕ веселилися. ╥╖ обличчя було повне ╕рон╕╖ ╕ сарказму, та я не звертав уваги. Сталося так, що я опинився поруч з нею ╕ ми почали розмовляти. Власне, говорив я, а вона кл╕пала очима. Пот╕м за якимось неспод╕ваним внутр╕шн╕м поривом я прихилився до не╖ ╕... поц╕лував. О, як вона сахнулася! Як налякалася! Яка буря суперечливих почутт╕в проб╕гла ╖╖ обличчям! ╤ тод╕, й тепер маю певн╕сть, що тим поц╕лунком вирвав у не╖ жало, убезпечив себе в╕д ╖╖ ненавист╕, й вона б╕льше не здатна шкодити мен╕.
ЩО КОНКРЕТНО ПРОСИТИ У БОГА
Свят╕ сподвижники стверджують, що коли ми просимо земне (тобто як╕сь матер╕альн╕ реч╕), то цим принижу╓мо ╕ себе, ╕ Творця. Треба зосереджуватися на духовних речах. «Прос╕ть милост╕», — навча╓ ╕нший старець. Коли ви приходите до л╕каря, то розказу╓те йому про сво╖ бол╕, проблеми, скаржитеся на ф╕зичну муку. Якщо ви цього не зробите, л╕кар не знатиме, як допомогти вам. Так само треба чинити ╕ перед Господом. Розкаж╕ть Йому, що ╕ як болить. ╤ В╕н неодм╕нно допоможе, якщо ви поставитеся до Нього з ц╕лковитою дов╕рою.
МОВНЕ БАГАТСТВО
Як ви дума╓те, ск╕льки тисяч сл╕в в укра╖нськ╕й мов╕? Коли я ставлю це запитання студентськ╕й аудитор╕╖, яка нал╕чу╓, скаж╕мо, п╕втори сотн╕ молодих людей, то луна╓ ст╕льки ж в╕дпов╕дей. Називають р╕зн╕ цифри, ╕ мало хто зна╓, що к╕льк╕сть сл╕в у будь-як╕й мов╕ невичерпна, незл╕ченна, безконечна. Н╕хто н╕коли не пол╕чив ╖х ╕ не пол╕чить. Це мовний всесв╕т. ╤ тому вивчити мову до к╕нця неможливо. Отже, запам’ятай ще одну пораду: книжку варто читати з ол╕вцем у руц╕. Так читали вс╕ велик╕ люди, про що св╕дчать позначки на берегах ╖хн╕х книг. Щоб пересв╕дчитися в цьому, зазирн╕ть бодай у книгозб╕рню ╤вана Франка. Зр╕лий читач розкошу╓ в стил╕ й багатств╕ мови. Ось з╕знання Беренсона: «Я р╕дко читаю щось, якщо р╕ч не справила на мене враження багатством ╕ р╕зноман╕тн╕стю словника».
ПРО ДОБРИЙ СМАК
Дво╓ людей читають, скаж╕мо, незаперечний л╕тературний шедевр, якому сотн╕ рок╕в. Але одному подоба╓ться, а ╕ншому — н╕. Ск╕льки раз╕в я чув з╕ студентських уст: «Я намагалася читати цього Мор╕ака чи Фолкнера, ╕ не можу. Ну, не йде в╕н мен╕, не подоба╓ться, ╕ я н╕чого не можу вд╕яти з собою». Можна подумати, що тут ╕деться про р╕зн╕ смаки. Але ж н╕! Уся р╕ч в тому, що добрий смак треба виробляти. У всьому. Ви хочете красиво ╕ вишукано одягатися, ви хочете не в╕дстати в╕д моди, то повинн╕ мати певн╕ знання у ц╕й сфер╕, чимось ц╕кавитися, багато що переглянути ╕ перечитати. ╤ так у всьому. Так ╕ з художньою л╕тературою. Якщо ви хочете отримувати насолоду в╕д книги, яку визнано хрестомат╕йною, виробляйте добрий смак. Як його виробити? Т╕льки читанням. Наполегливим, пост╕йним, щоденним. Роздумами над прочитаним. Не треба читати надто багато. Краще менше, та уважн╕ше ╕ вдумлив╕ше. Скажу про себе. Як людина, яка прочитала б╕льше десяти тисяч книг, я сьогодн╕ раджу: читайте менше, читайте виб╕рково, читайте те, на що в╕дгукуються ваш розум ╕ серце. Але читайте! При цьому пам’ятайте: книги ╓ св╕тл╕ ╕ темн╕. Запустити в душу темну книгу — все одно, що запустити в╕рус. Настане час ╕ в╕н роз╕рве вас, а може, й знищить. Тому будьте обачн╕ у вибор╕, охайн╕ у слов╕, тягн╕ться до книжки св╕тло╖, мудро╖ ╕ добро╖. Уникайте обезлюднюючо╖, м╕стично╖ ╕ темно╖ лектури. Вчен╕ п╕драхували: щоб прочитати весь золотий фонд св╕тово╖ л╕тератури, потр╕бно б╕льше двохсот рок╕в. Отже, моря не вип’╓ш. Пийте те, що смаку╓, що корисне для душ╕, що може збагатити вас ╕, зв╕сно, розрадити, принести естетичну насолоду. Нав╕що читати те, що наганя╓ нудьгу? Полюбивши книгу, ви отрима╓те над╕йного друга на все життя. Зв╕сно, ви повинн╕ шукати саме т╕ книги, як╕ п╕дходять вам. На св╕т╕ — м╕льярди людей ╕ нема╓ двох однакових. Так само р╕дко зб╕гаються смаки. Формуйте св╕й смак, слухаючи душу, розум ╕ серце.
НАЙБ╤ЛЬША ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ
Це боротьба з тим злов╕сним ╕ темним, що ╓ в н╕й, бо це боротьба з самим собою. Думка зрина╓ нев╕домо як ╕ не зрозум╕ло зв╕дки з’явля╓ться, зда╓ться, ╖╖ нав╕ю╓ хтось. Принаймн╕ так у людей мислячих, схильних до роздум╕в. Я вже писав: щоб зв╕льнитися од гр╕ха, треба в╕дчути огиду до нього. Але в╕дчуття огиди до гр╕ха не т╕льки в╕д людини залежить, це да╓ться як осяяння. ╤ все ж цього треба бажати, про це треба думати. Вт╕м, ми ма╓мо сов╕сть ╕ вона н╕коли не дозволить нам заснути. Вч╕ться слухати свою сов╕сть.
РУЙН╤ВНА СИЛА ЛАЙКИ
Сьогодн╕ лаються ╕ вживають на письм╕ нецензурну лексику майже ус╕. Т╕льки невеликий в╕дсоток справжн╕х ╕нтел╕гент╕в ╕ високоморальних людей охайн╕ у слов╕. А той, хто неконтрольований ╕ брудний у словах, чи ж може бути зразковим у всьому ╕ншому? Нин╕шн╕ п╕дл╕тки не зл╕плять двох-трьох речень без нецензурщини ╕ сл╕в-паразит╕в, у студент╕в лайка давно стала нормою, нав╕ть у старших в╕ком селян, що не слово, то мат-перемат (вони так бездумно ╕ смачно лаються, н╕би ковтають печену картоплю). Але ж за кожне слово, що вимовля╓ людина, доведеться в╕дпов╕дати, застер╕га╓ ╢вангел╕╓. ╤ ще: не те, що входить у людину, оскверня╓ ╖╖, а те, що виходить. Бо слово прозраджу╓ стан серця. Нин╕ проблема — знайти книжку без лайки. Про що це св╕дчить? Зв╕дки у нас ця потворна ╕ вбивча практика? Ось фраза С. Булгакова, яка багато що проясню╓: «Б╕льшовизм народився з матюччя». Сатанинськ╕ переконання виходять з людей тод╕, коли вони перестають матюкатися.
НЕПРОМИНАЛЬН╤ Ц╤ННОСТ╤
У св╕т╕ багато високих непроминальних ц╕нностей, як╕ ми повинн╕ примножувати, якщо хочемо стати досконал╕шими ╕ кращими. З них я вибрав для себе чотири найголовн╕ш╕, аби послуговуватися ними, служити ╖м, примножувати у св╕т╕ (можливо, ви виберете ╕нш╕, або поставите ╖х в ╕нш╕й посл╕довност╕): це — ЛЮБОВ, ПРАВДА, ДОБРОТА ╕ МИЛОСЕРДЯ.
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 22.02.2013 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11450
|