Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2577)
З потоку життя (5659)
Душі криниця (3186)
Українці мої... (1409)
Резонанс (1414)
Урок української (981)
"Білі плями" історії (1611)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КОР╤ННЕ НАСЕЛЕННЯ ВИТ╤СНЯЮТЬ З КРИМУ
Про це йдеться в допов╕д╕ "Пол╕тичн╕ пересл╕дування в Рос╕╖": ш╕сть м╕сяц╕в 2017 року.


10 МАЛОВ╤ДОМИХ ФАКТ╤В ПРО КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ПРАПОР
Блакитний кол╕р прапора означа╓ чистоту, свободу ╕ чесн╕сть


Рустем Скиб╕н, кримськотатарський художник: У ЦЕЙ ДЕНЬ Я ДУМАЮ ПРО НЕВИННО ПОСТРАЖДАЛИХ, ПРО ТЕ, ЯК СКЛАДНО В╤ДНОВИТИ ВТРАЧЕНЕ
- Я думаю про невинних людей, як╕ несправедливо постраждали. Думаю про те, що ми втратили, ╕ як...


ОСОБИСТ╤СТЬ
Якось подумалось, що не завадило б нав╕датися в Бахчисарай. П╕ймала себе на тому, що до сих п╕р...


КРИМСЬКИМ Д╤ТЯМ - В╤Д СВЯТОГО МИКОЛАЯ
А як╕ красив╕ ц╕ д╕тки! Б╕льш╕сть — сироти при живих батьках. Називають сво╖х виховательок...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 01.03.2013 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 01.03.2013
Р╤ДНА МОВА — ЦЕ МОВА ДРУЖБИ

Повертаючись ╕з громадських слухань на честь Дня р╕дно╖ мови (21 лютого), вир╕шила-таки напроситися в гост╕ до сус╕дки, яку вже б╕льш н╕ж на р╕к закувала в чотирьох ст╕нах хвороба, а оск╕льки п╕д’╖зди тепер замурован╕, звернулася до ╖╖ дочки, яку ледь п╕знавала в обличчя. Збиралася це зробити давно, але саме сьогодн╕, в╕дчувши себе трохи б╕льше людиною, н╕ж звичайно (такою вже толерантною, щирою, доброзичливою вийшла розмова), «п╕шла в наступ» ╕ невдовз╕ разом з гостинцями опинилася в давно не пров╕трюван╕й к╕мнат╕, де колишня л╕карка мешка╓ разом ╕з покрученими суглобами, телев╕зором ╕ невеселими думками.
А розпочала нашу розмову Неля Карп╕вна з пол╕тики.
— День р╕дно╖ мови, — я це ще розум╕ю, — сказала вона. — Але ж уже дв╕ч╕ оголосили по телев╕зору, що тих, хто сп╕лкуватиметься не укра╖нською, штрафуватимуть. Х╕ба ж так можна?!
— А у вас в к╕мнат╕ ще жучка не поставили? — продовжила я в тому ж тон╕. — А то раптом виходжу в╕д вас, а на мене вже з квитанц╕╓ю чекають.
Звичайно, що д╕литися враженнями в╕д пережитого ╕ почутого сьогодн╕ одразу ж перехот╕лося. Адже ж Нелю Карп╕вну, яку ще у в╕йну покинула власна мати, взяла за р╕дну укра╖нська ж╕нка, виростила, дала осв╕ту, видала зам╕ж, трьох д╕тей ╖й виняньчила ╕ до останнього дня розмовляла звичною, укра╖нською. ╤ ось тепер не ЦРУ, не ╕ноземн╕ резиденти, а ╖╖ доня с╕╓ оцю смуту, ╕ можливостей для цього обмаль, бо за р╕к я у не╖ — ╓дина гостя, — але ж свербить язик.
Ось так╕ ми вс╕ р╕зн╕, кримчани, ╕ взагал╕ — люди, ╕ воювати з╕ шк╕дливими байками можна т╕льки правдою, озбро╖вши нею кожного, хто хоч трохи здатен лог╕чно мислити. Тож громадськ╕ слухання, як╕ в╕дбулися за адресою: м. С╕мферополь, вул. Пушк╕на, 20, де сьогодн╕ розм╕ща╓ться Кримське республ╕канське в╕дд╕лення товариства зв’язк╕в з укра╖нцями за межами Укра╖ни «Укра╖на — Св╕т», виявилися дуже на час╕. ╤ хоч за ц╕╓ю адресою взагал╕ проводиться чимало ц╕кавих, а головне — корисних заход╕в, нин╕шн╓ з╕брання позначилося можлив╕стю не просто обм╕нятися думками, але й бути почутими владою, а вона ж бува╓ агресивною лише в оточенн╕ соб╕ под╕бних (так╕ вже правила гри), а пл╕ч-о-пл╕ч з╕ звичайними платниками податк╕в розум╕╓ все в╕рно ╕ нав╕ть по к╕лька сл╕в вичавлю╓ ╕з себе т╕╓ю мовою, за яку тепер «будуть штрафувати», та справа, звичайно ж, не в мов╕, а в оц╕нц╕ ситуац╕╖.
Ось що чу╓мо в╕д Зареми Сулейманово╖ (М╕н╕стерство осв╕ти ╕ науки, молод╕ та спорту АРК):
— У поточному навчальному роц╕ ма╓мо 548 денних загальноосв╕тн╕х навчальних заклад╕в, де навча╓ться 173,6 тис. учн╕в. ╤з них: 7 шк╕л з укра╖нською мовою навчання (103 класи, 2,2 тис. учн╕в); 15 шк╕л з кримськотатарською мовою навчання (182 клас, 2,9 тис. учн╕в), одна школа з кримськотатарською мовою навчання ╕ укра╖нськими класами (502 учн╕); 331 школа з рос╕йською мовою навчання (4322 класи, 84,3 тис. учн╕в).
Окр╕м того, в автоном╕╖ ╓ навчальн╕ заклади з к╕лькома мовами навчання: 461 школа з укра╖нською ╕ рос╕йською мовами навчання; 25 — з кримськотатарською ╕ рос╕йською, 36 — з укра╖нською, кримськотатарською ╕ рос╕йською. Всього навчаються укра╖нською мовою 12,8 тис. д╕тей (7,4%); кримськотатарською — 5,4 тис. д╕тей (3,1%) ╕ рос╕йською — 155,3 тис. д╕тей (89,5%).
А сьогодн╕ учасники кримського пол╕тичного д╕алогу стурбован╕ ще й в╕дкриттям ц╕ло╖ низки експериментальних тримовних шк╕л, вони мандрують св╕том на ╕ноземн╕ грош╕ з метою запозичення досв╕ду, у той час, як ╕ Крим, вже, можливо, ма╓ чим похвалитися перед ╕ноземцями.
А ось щодо дитячих садк╕в, як пов╕домила пан╕ Зарема, то з укра╖нською мовою навчання в Криму ╖х лише три, а з кримськотатарською нема╓ жодного.
Прац╕внику М╕н╕стерства культури АРК Олександру Новикову довелося обходитися без цифр, як╕ не потребують особливого ораторського таланту. Тож в╕н говорив про те, що укра╖нська мова ста╓ дедал╕ затребуван╕шою як серед етн╕чних укра╖нц╕в, так ╕ серед представник╕в ╕нших народ╕в ╕ що М╕н╕стерство культури йде назустр╕ч цим потребам. Вт╕м, попит на укра╖нську книгу ще не задоволений, особливо у в╕ддалених в╕д кримсько╖ столиц╕ рег╕онах, таких, як Джанкойський район.
╤ тут вибухнула гальорка:
— Скаж╕ть краще, якому донецькому хлопцев╕ сподобалося прим╕щення, де в╕дбува╓ться цей зах╕д, що ви в╕дбира╓те його в укра╖нсько╖ громади? Бо, якщо так, ми не залишимо жодного рос╕йського центру на Зах╕дн╕й Укра╖н╕!
Випад був явно не за адресою, але в серцях у багатьох укра╖нц╕в кип╕ли б╕ль ╕ образа. Бо рос╕йська громада Криму ма╓ ц╕лий палац — чи не найкращий особняк у Ки╖вському район╕. Укра╖нський ╕нформац╕йно-культурний центр, що розм╕ща╓ться у вологому п╕двальному прим╕щенн╕, д╕лить по-братськи сво╖ площ╕ ╕ штат з кримськими татарами, як╕ не мають сво╓╖ власно╖ територ╕╖, там же знаходять увагу ╕ прихисток й представники ╕нших народ╕в Криму. А ось тепер за адресою: вул. Пушк╕на, 20, де укра╖нц╕ почувалися не в гостях (зауважмо, не перше вже десятил╕ття л╕кв╕довано оф╕с товариства «Просв╕та») вир╕шено в╕дкрити будинок дружби. ╤ навколо нього нав╕ть розгор╕лось суперництво, бо представники нац╕ональних меншини переконан╕, що в╕н стане кримськотатарською вотчиною ╕ не розраховують бачити себе там бажаними гостями. А люди практичн╕ш╕ вважають таке перевт╕лення просто «перех╕дним пер╕одом» у процес╕ передач╕ цього доглянутого будинку в центр╕ м╕ста у волод╕ння якщо не «донецькому хлопцев╕», то кримському магнатов╕ або ж мажору, котр╕ «дружитимуть» там не з народами, а лише ╕з кращими з його представник╕в, зображеними на купюрах.
Та попри ту п╕дспудну напругу, яку в╕дчували укра╖нц╕, н╕ «сво╖м», н╕ «чужим» з╕псувати цей день не вдалося. Одн╕╓ю ╕з особливостей заходу було те, що орган╕затори (товариство «Укра╖на — Св╕т», Кримське в╕дд╕лення НТШ, Кримський центр д╕лового та культурного сп╕вроб╕тництва «Укра╖нський д╕м», С╕мферопольська м╕ська орган╕зац╕я товариства «Просв╕та» за п╕дтримки В╤КЦу) запросили на нього представник╕в р╕зних культурних товариств, адже кожне ма╓ свою р╕дну мову.
Тим б╕льше, як виявилося, цього дня не було жодного навчального закладу в Криму, де б мовну тему об╕йшли мовчанням. Але якщо про школяр╕в у цьому в╕дношенн╕ подба╓ вчитель, то з ким перекинутися словом представникам нац╕онально-культурних товариств, як╕ можуть розраховувати т╕льки на власну ╕н╕ц╕ативу, власн╕ резерви, з якими туго?
Чи п╕д силу влаштувати день болгарсько╖ мови для Республ╕канського об’╓днання депортованих болгар Криму його президентов╕ Милан╕╖ Дучев╕й?
— Я була депортована з батьками на Урал, де ми ╕ жили тривалий час, — розпов╕да╓ вона. — Д╕ти говорили там чотирма мовами, бо були представниками р╕зних народ╕в. Пере╖хавши в Укра╖ну, я дуже полюбила ╖╖ фольклор, п╕сн╕. Полюбила ╕ мову, яку вважаю найголовн╕шою ╕ найгарн╕шою. Але ж ми заклопотан╕ ╕ тим, щоб зберегти свою р╕дну, бо на сьогодн╕ т╕льки кримськ╕ болгари збер╕гають нашу старовинну мову. Ма╓мо ми в╕дом╕ в Криму творч╕ колективи, так╕, як «Мелос», оп╕ку╓мося центром розвитку мови. А ось прим╕щення для сво╓╖ д╕яльност╕ втратили. Колись нашою юридичною адресою був Будинок п╕онер╕в, але там зм╕нився директор, ╕ в╕н уже ма╓ ╕нше бачення нашо╖ проблеми.
Слухаю пан╕ Милан╕ю ╕ вже об╕цяю соб╕, що п╕дн╕му на вуха п╕вм╕ста, бо це ганьба, ╕ з цим миритися не можна, але, з ╕ншого боку, в╕дчуваю власну безпорадн╕сть ╕ сором через те, що мо╖ нам╕ри важать не б╕льше за пов╕тряну кульку.
Та вже промовля╓ н╕мкеня ╤рина Нейман.
— Я — внучка репресованого ╕ дочка депортованого, — пов╕домля╓ вона. — ╤ я розум╕ю, що жодне м╕н╕стерство н╕чого для нас не робитиме. Н╕мецька мова вже переведена на р╕вень факультативного вивчення, ╕ ми сам╕ мусимо боротися за ╖╖ популяризац╕ю.
Слова пан╕ ╤рини мене хвилюють не особливо: свого часу я пройшла увесь шк╕льний курс н╕мецько╖ мови, на в╕дм╕нно знала ╖╖ ╕ в ╕нститут╕, але жодного разу в житт╕ вона мен╕ так ╕ не знадобилася.
Не зворушив мене ╕ виступ представника кримськотатарсько╖ громади, який пройшов п╕д гаслом: кримськ╕ татари, кримчаки ╕ кара╖ми — це фактично ╓диний народ, тож, допомагаючи кримським татарам, громада фактично викону╓ сво╖ обов’язки ╕ перед ними. Але ж я то знаю думку з цього приводу ╕ кримчак╕в, ╕ кара╖м╕в. Це все одно, що закликати допомагати рос╕янам, в╕д чого н╕бито розцв╕татимуть ╕ укра╖нц╕ з б╕лорусами.
Проте порадував Раг╕м Гумбатов, голова азербайджанського нац╕онального товариства. Бо н╕ для кого ж не секрет, що представники нац╕ональних менших, свого часу зрусиф╕кован╕, до державно╖ мови зазвичай ставляться досить агресивно, бо не хочуть, щоб ╖х «ламали» вдруге. А ось у ╖хн╕х д╕тей вже склада╓ться по-╕ншому, ╕ пан Раг╕м з горд╕стю розпов╕в, як його донька, влаштовуючись на державну службу, на запитання щодо волод╕ння державною мовою в╕дпов╕ла, що зна╓ ╖╖ краще за рос╕йську.
А представниця польського товариства Юзефа Мисковська все життя жила зг╕дно з настановами сво╓╖ мудро╖ бабус╕, яка навчала:
— Ти — полячка, але живемо ми на укра╖нськ╕й земл╕, тож ма╓мо знати мову ц╕╓╖ кра╖ни.
╤ довелося д╕вчинц╕ ходити в укра╖нську школу за 15 к╕лометр╕в, ╓дину в окруз╕. Вт╕м, вона жодного разу про це пот╕м не пошкодувала.
Одним ╕з важливих питань, що обговорювалося на з╕бранн╕, стала як╕сть осв╕ти. Тут сво╓ вагоме слово сказав директор Кримсько╖ ф╕л╕╖ Нац╕онального ╕нституту укра╖нознавства В╕ктор Лукашенко. ╤ оц╕нив в╕н цю як╕сть надзвичайно низько, заодно перекресливши як ╖╖ показник результати незалежного тестування, на яке «марно» викида╓ держава щороку по 150-180 млн. грн. «Тут найвищу оц╕нку може одержати ╕ глухий, ╕ н╕мий», — зауважив допов╕дач. Аби ж то не дурний, хот╕лося додати, усв╕домлюючи, що саме це ╕ мав в╕н на уваз╕. А як пропозиц╕я — не чекати добра н╕ в╕д яких м╕н╕стерств, що т╕льки ╕ спроможн╕ л╕кв╕довувати все краще, перев╕рене часом (малося на уваз╕ КР╤ППО).
Петро Вольвач у сво╓му виступ╕ закликав нац╕ональн╕ товариства згуртуватися навколо святкування 200-р╕ччя з дня народження Тараса Григоровича Шевченка, а Павло Власенко подивувався, чому на читаннях не представлена наша славетна Укра╖нська г╕мназ╕я. Та, взявшись говорити правду, люди договорилися до того, що зразкова Укра╖нська г╕мназ╕я — т╕льки ╕ззовн╕, а щодо зм╕сту, то не все там однозначно. У всякому раз╕, укра╖нську мову можна в н╕й почути виключно на уроках. Щодо укра╖номовно╖ осв╕ти, то один ╕з промовц╕в поскаржився, що навмисне в╕ддав свою укра╖номовну дитину в укра╖номовний дитсадочок ╕ в результат╕ дитина стала рос╕йськомовною, нав╕ть г╕рше — «суржикомовною».
А ось Василь Степанович Стефанюк, який презентував створений його п╕дпри╓мством «Св╕т» ╕нформац╕йно-кра╓знавчий проект «Етнокультурний атлас Криму», ц╕лком м╕г би претендувати на окремий зах╕д, оск╕льки ╕ д╕йсно йшлося про справжню под╕ю в л╕тературно-кра╓знавчому житт╕ п╕вострова. Сутт╓во, що його екскурс╕йна карта «Музе╖ Криму» була покликана не просто ще раз привернути увагу турист╕в до кримських видатних м╕сць, але й в╕ддати данину автохтонним народам п╕вострова, збереженню ╖хньо╖ пам’ят╕, ╖хн╕х культури ╕ мистецтва, — всього, без чого жодними постановами не створити справжню скарбницю дружби, попри те, кому б ╕ з якою метою не роздавалося м╕ське майно. Вт╕м, Василь Стефанюк попросив соб╕ лише 10 хвилин ╕, використовуючи ╖х, ╕рон╕чно зауважив: «Влада сприйма╓ лише мову додано╖ вартост╕. Все ╕нше п╕дляга╓ оптим╕зац╕╖. Я — укра╖нський нац╕онал╕ст, який любить й ╕нш╕ народи, ╕ буду радий показати специф╕ку кожного з них».
Та чи зрозум╕ли стомлен╕ тривалим заходом присутн╕, що д╕м дружби не там, де вис╕тиме приваблива табличка, а там, де кожен народ буде як у себе вдома, де пануватиме ╕ вт╕люватиметься в життя не лише ╕дея створення його незабутнього портрета, але ╕ торуватиметься йому шлях у св╕тле майбуття.

Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 01.03.2013 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11469

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков