Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 08.03.2013 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 08.03.2013
ВАЛЕР╤Й ТАРАСОВ

Втрати...

Укра╖нська л╕тература ╕, зокрема, укра╖нська л╕тература Криму зазнала непоправно╖ втрати: 1 березня 2013 року на 73-му роц╕ життя п╕сля тяжко╖ ╕ тривало╖ хвороби п╕шов за межу В╕чност╕ один з найв╕дом╕ших ╕ вельми талановитих сучасних письменник╕в Валер╕й Дмитрович Тарасов.
В. Д. Тарасов народився 22 кв╕тня 1940 року на Дн╕пропетровщин╕. П╕сля зак╕нчення Дермансько╖ середньо╖ школи на Р╕вненщин╕, в як╕й свого часу вчилися видатний укра╖нський письменник Улас Самчук та в╕домий укра╖нський поет ╕ перекладач Борис Тен, працював токарем на Н╕копольському п╕вденнотрубному завод╕. З 1961 до 1966 року студ╕ював укра╖нську ф╕лолог╕ю у Льв╕вському державному ун╕верситет╕ ╕мен╕ ╤вана Франка. Працював вчителем укра╖нсько╖ мови та л╕тератури у Восточненськ╕й восьмир╕чн╕й школ╕ Сов╓тського району у Криму. З 1967 року — на газетн╕й робот╕. Протягом 12-ти рок╕в був головним редактором Феодос╕йсько╖ м╕сько╖ газети «Победа», працював також власним кореспондентом Всеукра╖нсько╖ загальнопол╕тично╖ та л╕тературно-художньо╖ газети «Кримська св╕тлиця».
Валер╕й Тарасов прийшов у л╕тературу сво╓ю першою книжкою опов╕дань ╕ пов╕стей «Десант», що побачила св╕т у Ки╖вському видавництв╕ «Молодь» 1974 року. В╕н схвильовано ╕ майстерно пов╕дав читачам про моряк╕в, як╕ брали участь в Керченсько-Феодос╕йськ╕й десантн╕й операц╕╖ взимку 1941 року. Багато добрих сл╕в, теплих в╕дгук╕в викликав цей тв╕р. Високу оц╕нку пов╕сть «Десант» здобула й на Всеукра╖нськ╕й нарад╕ молодих письменник╕в 1974 року в Ки╓в╕.
Одного разу зустр╕вшись з Кримом, Феодос╕╓ю, Валер╕й Тарасов назавжди полюбив цю землю, ╖╖ людей. Кримська тематика, Феодос╕я ╕ феодос╕йц╕ наскр╕зь пронизують його книги: пов╕сть «Десант», роман «Там, в Луабонго», пов╕ст╕ «Глибока розв╕дка», «Св╕танок над морем», «Поворот оверштаг», «П╕сля хмар — сонце»...
Проблеми сьогодення ╕, зокрема, м╕ста Феодос╕╖ знайшли глибоке в╕дображення в документально-художн╕х книгах Валер╕я Тарасова ╕з сер╕╖ «Феодос╕я: д╕йов╕ особи». Одн╕╓ю з останн╕х його роб╕т стала книга опов╕дань «Брати», присвячена дружб╕ укра╖нського та кримськотатарського народ╕в, що побачила св╕т 2009 року у видавництв╕ «Доля» (м. С╕мферополь).
Валер╕й Тарасов був не лише талановитим письменником, журнал╕стом, а й справжн╕м громадянином сво╓╖ В╕тчизни — Укра╖ни, для утвердження ╕ розбудови незалежност╕ яко╖ в╕ддав багато творчих сил. У часи його редакторства навколо газети «Победа» активно гуртувалися ус╕ укра╖нськ╕ сили Феодос╕╖ — члени товариства «Просв╕та», Народного руху Укра╖ни, Конгресу укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖ та багато ╕нших. За активну участь у справ╕ виховання п╕дростаючого покол╕ння, за вагомий внесок у розбудову Укра╖нсько╖ державност╕ на теренах Криму Валер╕я Тарасова було в╕дзначено прем╕╓ю ╕мен╕ великого укра╖нського патр╕ота Олекси Г╕рника. А на прохання особового складу Першо╖ окремо╖ бригади морсько╖ п╕хоти В╕йськово-Морських Сил Укра╖ни Валер╕й Тарасов написав п╕сню «Марш морсько╖ п╕хоти», в як╕й звучить заклик до нашо╖ в╕йськово╖ молод╕ любити, обер╕гати, а якщо треба буде, то й захищати свободу та незалежн╕сть р╕дно╖ Укра╖ни. Внесок письменника-патр╕ота ╕ громадянина Валер╕я Тарасова у розвиток ╕ примноження духовних ц╕нностей м╕ста Феодос╕╖, Криму, Укра╖ни — неоц╕ненний.
Св╕тла пам’ять про талановитого письменника, про чесну ╕ порядну людину, якою був Валер╕й Дмитрович Тарасов, залишиться надовго у пам’ят╕ тих, хто з ним поруч жив ╕ працював, кому припало до душ╕ його високохудожн╓ слово, його книги ╕ полум’яна газетна публ╕цистика.
Хай крем’яниста земля древньо╖ Феодос╕╖ буде йому пухом!

Кримська орган╕зац╕я Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни
Редакц╕я газети «Кримська св╕тлиця»

ПРОЩАВАЙ, В╤РНИЙ ДРУЖЕ...

Зв╕стка про смерть талановитого письменника, гордост╕ ╕ чест╕ нашого кримського укра╖нства Валер╕я Тарасова боляче вразила мою душу ╕ серце. Помер м╕й один з найкращих, найв╕ддан╕ших друз╕в, з яким ми були разом у найщир╕ших стосунках близько сорока рок╕в. Уперше зустр╕лися з ним, як не парадоксально, не у Феодос╕╖, де в╕н жив ╕ працював головним редактором м╕сько╖ газети «Победа», не в С╕мферопол╕, де я працював спочатку у видавництв╕ «Тавр╕я», а пот╕м у Сп╕лц╕ письменник╕в, а познайомилися в Ки╓в╕ на Республ╕канськ╕й нарад╕ молодих письменник╕в — автор╕в першо╖ книги 1974 року. У Валер╕я щойно побачила св╕т книга опов╕дань ╕ пов╕стей «Десант», присвячена учасникам Керченсько-Феодос╕йсько╖ десантно╖ операц╕╖ взимку 1941 року, а в мене — перша зб╕рка поез╕й «Джерело».
Про Валер╕я Тарасова я уже чув багато доброго — ╕ про те, яких творчих усп╕х╕в досягли учасники л╕тературного об’╓днання при газет╕ «Победа», яким в╕н керував, ╕ про здобутки газети, редактором яко╖ в╕н був. Зокрема, й стор╕нка «ФЛЮС» — феодос╕йського листка гумору ╕ сатири, де друкувалися колюч╕ рядки сатиричних твор╕в м╕сцевих л╕тоб’╓днанц╕в на чол╕ з поетом Семеном Пивоваровим. Чув ╕ про документально-художн╕ нариси, присвячен╕ м╕л╕цейським будням Феодос╕╖, як╕ писав сам редактор Валер╕й Тарасов. А ще я чомусь на╖вно гадав, що в рос╕йськомовному Криму навряд чи може бути укра╖нським письменником людина з рос╕йськомовним пр╕звищем... ╤ коли в одному з номер╕в журналу «Дн╕про» 1973 року прочитав першодрук пов╕ст╕ «Десант», зрозум╕в, що Валер╕й Тарасов — справжн╕й укра╖нський письменник. Мен╕ припала до душ╕ ╕ його манера письма, ╕ те, з якою любов’ю в╕н писав про сво╓ м╕сто Феодос╕ю, що стало його пристанню у подальшому ╕ творчому, ╕ особисто-с╕мейному житт╕, ╕ в╕н сам — на вигляд козак та й год╕ — кремезний, з вусами, з приязною усм╕шкою... Не один раз п╕сля того першого знайомства перетиналися наш╕ творч╕ шляхи-дороги. Пам’ятаю, як десь наприк╕нц╕ в╕с╕мдесятих — на початку дев’яностих рок╕в редактора Валер╕я Тарасова цькували комун╕сти за те, що його газета симпатизувала ╕ РУХ╕вцям, ╕ «Просв╕т╕», як його хот╕ли усунути в╕д редагування органу Феодос╕йсько╖ м╕сько╖ ради газети «Победа», як на ст╕нах прим╕щення, де розташовувалася редакц╕я, метровими л╕терами було написано: «Долой руховскую газету!», ╕ як ми, журнал╕сти, тод╕ вже першо╖ укра╖нсько╖ газети в Криму «Кримська св╕тлиця» виступали на захист свого колеги Валер╕я Тарасова.
Запам’ятався мен╕ Валер╕й Тарасов сво╓ю мужньою громадянською позиц╕╓ю восени 1991 року, коли один з тод╕шн╕х кер╕вник╕в Кримського в╕дд╕лення Сп╕лки письменник╕в Укра╖ни на загальних письменницьких зборах порушив питання про як╕сь догов╕рн╕ стосунки з╕ Сп╕лкою письменник╕в Укра╖ни — тобто про в╕докремлення в╕д Ки╓ва. Тод╕, в т╕ критичн╕ хвилини Валер╕й Тарасов першим р╕зко виступив проти тако╖ розкольницько╖ пол╕тики ╕ закликав письменник╕в в╕дмежуватися в╕д цих сепаратистських д╕й, таким чином збер╕гши Кримську орган╕зац╕ю Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни.
Мужн╕м ╕ далекоглядним був тод╕ Валер╕й Тарасов, ╕ таким залишався завжди. Свою принципов╕сть в╕н виявив ╕ тод╕, коли потр╕бно було поновити в лавах Нац╕онально╖ сп╕лки одного незаслужено виключеного кримського письменника за свою незгоду виконувати р╕шення, що суперечили Статуту сп╕лки. Справедлив╕сть перемогла: письменника було поновлено в сп╕лц╕.
Вольовим, принциповим, чесним запам’ята╓ться Валер╕й Тарасов мен╕ назавжди, якого я мав за доброго в╕дданого друга. ╤ ось сталося найстрашн╕ше... Невимовний б╕ль ╕ сум огорта╓ мою душу. Помер м╕й щирий ╕ добрий друг, колега... Тепер уже не почую його голосу у телефонн╕й трубц╕ з доброю порадою, розрадою чи просто прив╕танням з нагоди свята, творчого усп╕ху чи просто дня народження.
В╕н, залишивши вс╕ буденн╕ клопоти, якими жив, п╕шов за в╕чну межу нашого буття. А на поличц╕ у мо╖й к╕мнат╕ сто╖ть ряд його талановитих книг, подарованих ним, у тому числ╕ й остання його книжка «Брати», на яку ми сподвигли Валер╕я разом з видавцем «Дол╕» Валер╕╓м Басировим. Книжка, яку в╕н писав уже будучи тяжко хворим. Книжка, яка послужить духовному ╓днанню укра╖нського ╕ кримськотатарського народ╕в, адже укра╖нський письменник з рос╕йським пр╕звищем Тарасов був справжн╕м ╕нтернац╕онал╕стом, письменником-патр╕отом, який усього себе в╕ддавав виборюванню, а пот╕м ╕ утвердженню нашо╖ укра╖нсько╖ незалежност╕. У творчому доробку Валер╕я Тарасова — понад двадцять книг художньо╖ ╕ художньо-документально╖ прози, багато публ╕цистичних статей, нарис╕в, опов╕док...
Не хочеться в╕рити, що вже н╕коли не почую його щирого голосу, не побачу його добро╖ лаг╕дно╖ усм╕шки, не в╕дчую м╕цного потиску його дружньо╖ руки. В╕н п╕шов туди, зв╕дки, на жаль, не повертаються... Мен╕ дуже не вистачатиме його — в╕рного, над╕йного, незрадливого друга.
Прощай, м╕й друже. Нехай земля тоб╕ буде пухом. Пам’ять про тебе збережу назавжди.

Данило КОНОНЕНКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 08.03.2013 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11509

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков