Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 08.03.2013 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 08.03.2013
Життя, в╕ддане Мистецтву ╕ Батьк╕вщин╕

Постат╕

«Бо я вгору висока,
бо я в кор╕нь глибока»
(Укра╖нська народна п╕сня)

Цин╕чн╕й навал╕ духовних карлик╕в на укра╖нськ╕ святин╕, укра╖нську ╕стор╕ю, книжку, мову з беззаперечним усп╕хом може протистояти сила духу укра╖нсько╖ нац╕╖, ╖╖ геро╖чн╕ змагання, величн╕ постат╕ в науц╕, осв╕т╕, мистецтв╕, рел╕г╕╖. Приклади непереможност╕ Св╕тла Духа над темрявою Зла ╓ запорукою людського поступу загалом ╕ окремо╖ нац╕╖ зокрема. Проте ця загальнов╕дома ╕стина чомусь винесена за дужки сусп╕льного життя Укра╖ни ось уже понад 21 р╕к ╖╖ поз╕рно╖ незалежност╕. На жаль, укра╖нська осв╕та на ус╕х р╕внях ╕ в ус╕х куточках держави не ма╓ стратег╕чних план╕в-програм формування патр╕отично╖ молод╕ на високодуховних прикладах укра╖нських особистостей, яких у наш╕й минувшин╕ та й тепер╕шн╕й д╕йсност╕ не браку╓. Нац╕ональною ╕де╓ю укра╖нсько╖ молод╕ так ╕ не стало ╖╖ геро╖чне минуле, глибок╕ знання про сво╖х ген╕╖в, як╕ прислужилися як укра╖нськ╕й, так ╕ св╕тов╕й культур╕ у широкому розум╕нн╕ цього феномена людства. Чомусь в основному обмежуються лише дек╕лькома велетами укра╖нського духа, насамперед Григор╕╓м Сковородою, Тарасом Шевченком, Лесею Укра╖нкою, ╤ваном Франком, Андре╓м Шептицьким, Йосипом Сл╕пим. На щастя, цей список можна доповнювати щонайменше до к╕лькох тисяч ос╕б! ╤ ╖х потр╕бно в╕дкривати, на ╖хньому житт╓вому подвигу треба вчитися нац╕онально╖, людсько╖ г╕дност╕ та ставити соб╕ високу як╕сну планку профес╕йно╖ й сусп╕льно╖ д╕яльност╕, жертовного служ╕ння р╕дн╕й Батьк╕вщин╕.
До перел╕ку ген╕╖в укра╖нсько╖ ╕ св╕тово╖ музично╖ культури належить ╕м’я Солом╕╖ Крушельницько╖ – примадонни найпрестижн╕ших оперних театр╕в св╕ту к╕нця XIX – початку XX ст., яку музичн╕ критики того часу називали «вагнер╕вською примадонною», «незабутньою А╖дою», «╓диною в св╕т╕ Джокондою», «неперевершеною Баттерфляй», «ж╕нкою-Шаляп╕ним», «оперною Дузе», партнерами яко╖ були велик╕ Енр╕ко Карузо, Ренато Батт╕ст╕н╕, Т╕тто Руффо, Фед╕р Шаляп╕н. Ген╕альний ╕тал╕йський диригент XX ст. Артуро Тоскан╕н╕ надзвичайно ц╕нував Солом╕ю Крушельницьку за точн╕сть, досконал╕сть ╕нтерпретац╕╖ авторського задуму ╕ стилю, за ╖╖ талант, наполеглив╕сть, працьовит╕сть. Про ╖хню сп╕впрацю сама сп╕вачка згадувала: «Я виграла з ним найважч╕ ╕ найважлив╕ш╕ бойовища. Вагнер, Каталан╕, Штраус – ось в╕хи нашо╖ невтомно╖ прац╕ ╕ наших перемог». Р╕хард Штраус в╕дзначав драматичний талант сп╕вачки Солом╕╖ Крушельницько╖ у сво╖й оперн╕й монодрам╕ «Електра» такими словами: «Крушельницька-Електра у будь-якому в╕дношенн╕ – артистка першого рангу». ╤тал╕йська преса писала про велику силу мистецтва актриси-сп╕вачки, про те, що найб╕льш╕ театри земно╖ кул╕ сперечаються м╕ж собою за право приймати у себе видатну артистку. ╥╖ музичний талант вважали мало не чимось м╕стичним, в╕домий музичний критик Р. Картопасс╕ писав: «Вона волод╕ла тою та╓мничою субстанц╕╓ю, яка, розливаючись р╕кою, н╕би зачарову╓ публ╕ку ╕ несе в соб╕ присмак безсмертно╖ слави». Про неймов╕рний тр╕умф Солом╕╖ св╕дчать багато публ╕кац╕й у тогочасн╕й ╓вропейськ╕й ╕ св╕тов╕й прес╕. Французький журнал «Музика» 1909 року в одному ╕з номер╕в пом╕стив колаж ╕з фото найв╕дом╕ших тод╕шн╕х оперних сп╕вачок, у центр╕ якого царю╓ Солом╕я Крушельницька, що св╕дчить про ╖╖ визнання як Оперно╖ Д╕ви № 1 у св╕товому вокальному мистецтв╕ того пер╕оду. Музичн╕ критики в╕дзначали ╖╖ всеосяжний витончений розум, надзвичайн╕ артистичн╕ дан╕ та неперевершене за красою л╕рико-драматичне сопрано майже у три октави. За силою драматичного таланту ╖╖ пор╕внювали ╕з знаменитою Елеонорою Дузе, а сама Елеонора Дузе була захоплена сп╕вом Солом╕╖ Крушельницько╖. Класичним став приклад, як Солом╕╖ Крушельницьк╕й вдалося повернути св╕тов╕й музичн╕й культур╕ оперу Дж. Пучч╕н╕ «Мадам Баттерфляй», прем’╓ра яко╖ зазнала повного краху у М╕ланському театр╕ «Ля Скала». Проте менш поширена ╕нформац╕я, що завдяки розуму ╕ таланту Солом╕╖ Крушельницько╖ реформаторськ╕ оперн╕ твори Р╕харда Вагнера п╕дкорили вибагливу ╓вропейську публ╕ку, зокрема Паризько╖ Гранд-опера. Паризька преса в╕днесла нашу землячку до найб╕льших сп╕вачок т╕╓╖ епохи, а музичн╕ критики в╕дзначали красу голосу, блискучу вокальну школу, акторську майстерн╕сть, а також природну чар╕вн╕сть, вишукан╕сть ╕ шляхетн╕сть манер, високу загальну культуру. Про ╕деальне по╓днання зовн╕шньо╖ ╕ внутр╕шньо╖ краси Солом╕╖ Крушельницько╖ американський музикознавець Дж. Дюваля писав так: «На не╖ варто дивитися, так само, як ╕ слухати…». Такою ж усп╕шною була ╖╖ сп╕впраця ╕ з Р╕хардом Штраусом. Одним словом тр╕умф ╕ слава, про як╕ зац╕кавлений читач може д╕знатися ╕з чудово╖ книги-альбому «Солом╕я Крушельницька. М╕ста ╕ слава», п╕дготовлено╖ до видання прац╕вниками Музично-мемор╕ального музею Солом╕╖ Крушельницько╖ у Львов╕ (Льв╕в, 2010 р╕к), у фондах якого збер╕га╓ться близько 20 тисяч експонат╕в, у тому числ╕ ориг╕нальних предмет╕в само╖ сп╕вачки.
Близько 70 оперних ар╕й найвидатн╕ших композитор╕в св╕ту, неосяжний репертуар з найкращих камерних твор╕в, романс╕в, п╕сень народ╕в св╕ту, блискуче виконаних мовою ориг╕налу – це справжн╕й мистецький подвиг, на який Солом╕я Крушельницька поклала сво╓ творче життя. Особливе м╕сце у ╖╖ концертн╕й програм╕, поряд з оперними ар╕ями та романсами св╕тового класичного репертуару, займали твори укра╖нських композитор╕в, зокрема О. Нижанк╕вського, Д. С╕чинського, Я. Лопатинського, Г. Топольницького. А творч╕сть Миколи Лисенка за силою драматизму Солом╕я Крушельницька пор╕внювала з новаторським стилем Р╕харда Вагнера.
То в чому ж секрет такого тривалого усп╕ху Солом╕╖ Крушельницько╖ на оперних сценах св╕ту? Де витоки зародження цього артистичного ген╕я? Зв╕дки така гармон╕я краси зовн╕шньо╖ ╕ внутр╕шньо╖, орган╕чного по╓днання витонченого розуму, драматичного таланту, сильно╖ вол╕ ╕ надзвичайно╖ краси голосу? Чим ц╕кава славетна сп╕вачка сучасникам, насамперед молод╕? Як ╖╖ родов╕д примножив творчий доробок сп╕вачки на славу укра╖нсько╖ культури й Укра╖ни у св╕т╕? Як пошанована Солом╕я Крушельницька в Укра╖н╕ й поза Укра╖ною?
Витоки ген╕альност╕ артистки – родинне мальовниче под╕льське село й глибинна культура Укра╖ни. Солом╕я народилася 23 вересня 1872 року в багатод╕тн╕й родин╕ отця Амврос╕я Крушельницького ╕ Теодори Савчинсько╖ на Терноп╕льщин╕. Обидв╕ г╕лки беруть початок ╕з старовинного козацького роду, козацько╖ осв╕чено╖ знат╕. Достатньо навести такий красномовний факт – отець Амврос╕й п╕сля щоденних труд╕в (душпастирських ╕ господарських) любив читати, до прикладу, Гете в ориг╕нал╕. Тобто Солом╕я виросла у шляхетн╕й укра╖нськ╕й родин╕, де поряд ╕з Сковородою, Шашкевичем, Шевченком, народними укра╖нськими п╕снями у великому пошан╕вку були ╕ зразки св╕тово╖ культури. Чи не вперше дуже глибоко анал╕зу╓ витоки таланту Солом╕╖ Крушельницько╖ ╖╖ далекий родич, в╕домий перекладач, письменник ╕ педагог Андр╕й Содомора у сво╖й статт╕ «╤ зупинивсь у п╕сн╕ часу лет…», вперше опубл╕кован╕й у книз╕ «Солом╕я Крушельницька. Шляхами тр╕умф╕в» (Терноп╕ль, 2008). Зокрема, письменник стверджу╓: «Солом╕я розум╕ла, що талант, яким волод╕╓, – не ╖╖ особиста власн╕сть, що ним завдячу╓ сво╓му народов╕, отже, зобов’язана той талант ╕ плекати й г╕дним р╕чищем спрямовувати». Серед ╖╖ багатьох чеснот Андр╕й Содомора вир╕зня╓ г╕дн╕сть, яка означа╓ «бути г╕дним свого роду, н╕чим ц╕╓╖ г╕дност╕ не заплямувати». ╤ завдяки тим чеснотам – сталев╕й вол╕, гострому розумов╕, неймов╕рн╕й працездатност╕, опануванню св╕тла науки й мистецтва, глибок╕й любов╕ до р╕дного краю – ╖й вдалося реал╕зувати в образ╕ «укра╖нсько╖ Сапфо» «╕деал давн╕х грек╕в» – по╓днати красу внутр╕шню ╕ зовн╕шню, зосередити у соб╕ сп╕вуч╕ таланти всього народу, стати справжньою аристократкою духу. ╤ ц╕лком слушно Андр╕й Содомора перекону╓ нас глянути на себе через призму дол╕ славетно╖ Солом╕╖ ╕ в╕дпов╕сти на споконв╕чн╕ запитання: «Хто ми? Зв╕дки? Куди йдемо?». ╤ в╕дпов╕дь в контекст╕ життя Солом╕╖ Крушельницько╖ буде оптим╕стична, св╕тла ╕ обнад╕йлива. Ми - народ з великим минулим ╕ не менш великим майбутн╕м. Але наш обов”язок перед св╕тлою пам’яттю Солом╕╖ Крушельницько╖ ╕ таких, як вона, - побудувати г╕дне сучасне.
Живучи тривалий час в ╤тал╕╖ Солом╕я Крушельницька завжди була з╕ сво╓ю Батьк╕вщиною. ╥╖ висока нац╕ональна св╕дом╕сть ╕ любов до р╕дно╖ земл╕ знаходили вияв у конкретних справах впродовж усього життя: колосальн╕ гонорари на потреби укра╖нсько╖ громади, участь у Шашкевич╕вських ╕ Шевченк╕вських вечорах разом ╕з славетним Олександром Мишугою, внесення феномена укра╖нсько╖ п╕сн╕ у скарбницю св╕тово╖ культури (зокрема, Дж. Пучч╕н╕ в╕дзначав незр╕внянну гармон╕ю укра╖нських п╕сень, вважав ╖х золотим скарбом нашого народу ╕ щастям бути представником цього народу), благод╕йн╕ концерти на буд╕вництво Укра╖нського театру у Львов╕, п╕дтримка укра╖нського студентства у його боротьб╕ за сво╖ нац╕ональн╕ права, педагог╕чна д╕яльн╕сть у Льв╕вськ╕й консерватор╕╖. Солом╕я п╕дтримувала контакти ╕ вела листування з в╕домими ╕нтелектуалами й громадськими д╕ячами того часу, зокрема, з Михайлом Павликом, Василем Стефаником, Мар╕╓ю Грушевською. Варто навести фрагмент листа М. Павликов╕, який поясню╓ мистецький подвиг сп╕вачки: «…Тепер ан╕ можу, ан╕ хочу гадати о подружжю ╕ взагал╕ не хочу н╕кому завадою бути, бо й сама завади не потерплю. Противно (навпаки) мен╕ треба спокою до прац╕ ╕ поступу, ╕ то такого спокою, щоб я могла ц╕лу душу в╕ддати артистизмов╕». А про безмежну в╕ддан╕сть Батьк╕вщин╕ говорять щир╕ слова, звернен╕ до Мар╕╖ Грушевсько╖, дружини Михайла Грушевського: «Зна╓ш, не раз так якось тяжко бути сам╕й м╕ж чужими, не розум╕ючими мо╖х ╕дей, засад, що описати Тоб╕ не маю сили». У цьому ж лист╕ Солом╕я з╕зна╓ться, що мр╕╖ про «…м╕й нар╕д просв╕щенний, без хиб...», як╕ наштовхуються на реальну б╕дн╕сть народу спонукають сп╕вачку «о н╕ч╕м не мислити… заритися в роботу безустанну…», але ще «…якби не та над╕я.., то не витерп╕в би чолов╕к сего (цього) життя». ╤ ще одне листовне св╕дчення ╖╖ жертовного служ╕ння Мистецтву: «Я хочу працювати, ╕ без прац╕ жити не можу… А жити без артизму я не можу. Я в╕ддаюся ц╕лою душею штуц╕…». Уже у льв╕вський пер╕од свого подвижницького життя (1939-1952), працюючи професором Льв╕всько╖ консерватор╕╖, Велика Артистка натхненно в╕ддавала св╕й талант, всю свою творчу енерг╕ю ╕ вм╕ння сво╖м учням. А вчитися було ╕ ╓ у кого, ╕ чого. Солом╕я Крушельницька – вз╕рець гармон╕йно╖ людини елл╕нського типу з глибоким нац╕ональним кор╕нням, людини, яка сво╓ю титан╕чною щогодинною працею шл╕фувала св╕й талант, даний ╖й Богом, батьками, щедрою укра╖нською землею; людини, яка мала нац╕ональну й людську г╕дн╕сть, але любила, шанувала мистецтво ус╕х народ╕в св╕ту ╕ дарувала ╖м сво╖ артистичн╕ шедеври з великим натхненням; людини високого духовного аристократизму ╕ моральних ц╕нностей; людини-Творця, яка беззастережно поклала сво╓ життя на в╕втар Мистецтва й Укра╖ни. У цьому сенс╕ Солом╕ю Крушельницьку сл╕д занести до перел╕ку найвидатн╕ших сп╕вак╕в св╕ту, з╕рок першо╖ величини на планет╕ Земля, серед яких - Карузо, Батт╕ст╕н╕, Руфо, Мар╕я Калас, Фед╕р Шаляп╕н.
То ж як пошанована наша Велика землячка у себе в р╕дн╕м кра╖ й у св╕т╕? Як нащадки ╖╖ роду продовжили ╕ примножили ╖╖ творчу св╕тову спадщину? Частково на ц╕ запитання в╕дпов╕ли учасники юв╕лейно╖ академ╕╖ «Солом╕я Крушельницька у св╕тов╕й культур╕: сл╕дами нащадк╕в», з╕н╕ц╕йовано╖ до 140-р╕ччя в╕д дня народження славетно╖ артистки М╕жнародним ╕нститутом осв╕ти, культури та зв’язк╕в з д╕аспорою Нац╕онального ун╕верситету «Льв╕вська пол╕техн╕ка». В юв╕лейних урочистостях взяли участь представники славного роду Солом╕╖ Крушельницько╖ як по материнськ╕й, так ╕ по батьк╕вськ╕й л╕н╕╖. Зокрема, р╕д Савчинських представила Богдана Ф╕льц, в╕домий сучасний композитор, доктор ф╕лософ╕╖ мистецтв, заслужений д╕яч мистецтв Укра╖ни, згадуваний вище Андр╕й Содомора, а р╕д Крушельницьких – Лариса Крушельницька, в╕домий ╕сторик, археолог, доктор ╕сторичних наук, почесний директор Льв╕всько╖ нац╕онально╖ б╕бл╕отеки ╕мен╕ Василя Стефаника НАН Укра╖ни, д╕йсний член Наукового товариства ╕мен╕ Шевченка, автор багатьох ц╕кавих книжок, зокрема «Рубали л╕с». У концертн╕й програм╕ звучали твори внучатого плем╕нника Солом╕╖ Крушельницько╖, композитора, народного артиста Укра╖ни, лауреата Нац╕онально╖ прем╕╖ Укра╖ни ╕мен╕ Тараса Шевченка Мирослава Скорика ╕ Богдани Ф╕льц. А вокальний талант Велико╖ Солом╕╖ був достойно пошанований чудовим виконанням власних твор╕в ╕ ар╕й з опери Лисенка «Наталка Полтавка» ╖╖ далекою родичкою з Естон╕╖ Ян╕кою С╕лламаа та оперними ар╕ями у високопрофес╕йному виконанн╕ сол╕ст╕в Льв╕всько╖ опери Галини В╕льхи й В╕тал╕я Загорбенського. Виставка художн╕х твор╕в нащадк╕в роду Солом╕╖ Крушельницько╖, в╕дкрита на юв╕лейн╕й академ╕╖, п╕дтвердила невмирущ╕сть таланту Солом╕╖, що проявився у ц╕лком ╕нш╕й царин╕ мистецтва.
Отже, ген╕й Солом╕╖ Крушельницько╖ знайшов сво╓ продовження у ╖╖ численних нащадк╕в: учених, композитор╕в, письменник╕в, художник╕в, музикант╕в, сп╕вак╕в.
Про вшанування пам’ят╕ Юв╕лярки розпов╕в генеральний директор Льв╕вського нац╕онального академ╕чного театру опери та балету ╕м. Солом╕╖ Крушельницько╖ Тадей Едер. Промовистим було його пов╕домлення про встановлення бюста Солом╕╖ Крушельницько╖ (скульптор Ярослав Скакун) у знаменитому М╕ланському театр╕ «La Scala», який став ╓диним пам’ятником ╕ноземному артисту у ц╕й оперн╕й святин╕, хоча там виступали сотн╕ першокласних сол╕ст╕в! У 2004 роц╕ на фасад╕ будинку Солом╕╖ Крушельницько╖ у В╕ареджо в╕дкрито мемор╕альну дошку, а цього року у музе╖ Джакомо Пучч╕н╕ в Торе дель Лаго встановлено бюст Солом╕╖ Крушельницько╖, «чар╕вно╖ Ч╕о-Ч╕о-Сан», як називав ╖╖ славетний композитор. Великий театр у Варшав╕ вшанував неперевершену виконавицю парт╕й Ельзи («Лоенгр╕н» Вагнера) ╕ Гальки («Галька» Монюшка) встановленням у 2009 роц╕ бронзового погруддя сп╕вачки роботи скульптора Василя Ярича ╕ арх╕тектора Ореста Скопа. Возвеличив образ гордо╖ ╓гипетсько╖ цариц╕ А╖ди в ╕нтерпретац╕╖ Солом╕╖ Крушельницько╖ знаний паризький художник Е. Лев╕. Портретували Солом╕ю Крушельницьку як в╕тчизнян╕, так ╕ заруб╕жн╕ митц╕, зокрема й родичка Солом╕╖ Крушельницько╖ Ярослава Музика. Не оминули увагою сп╕вачку й поети, письменники, театральн╕ режисери. Користу╓ться усп╕хом балет «Повернення Баттерфляй» на музику М. Скорика - Дж. Пучч╕н╕ у постановц╕ Льв╕всько╖ опери (л╕брето В. Врублевсько╖). В╕дкрито два музе╖ – Мемор╕альний музей у с. Б╕ла на Терноп╕льщин╕ (1963) ╕ Музично-мемор╕альний музей Солом╕╖ Крушельницько╖ у Львов╕ (1989), а також пам’ятник у Тернопол╕ (2010). У Льв╕вськ╕й опер╕ пер╕одично в╕дбуваються Фестиваль оперного мистецтва ╕ М╕жнародний конкурс вокал╕ст╕в ╕мен╕ Солом╕╖ Крушельницько╖. ╤м’я славетно╖ сп╕вачки гордо носить оперний театр у Львов╕, ним назван╕ школа ╕ вулиця м╕ста. Вшанування 140-л╕ття Солом╕╖ Крушельницько╖ в╕дбулося лише на зах╕дних теренах нашо╖ держави. Дос╕ це славетне ╕м’я, визнане у св╕тов╕й культур╕, малов╕доме у Донецьку, Дн╕пропетровську, Харков╕, С╕мферопол╕, загалом в Укра╖н╕. Во╕стину нема╓ пророка у сво╖й В╕тчизн╕!
Також непом╕ченим у загальнодержавному масштаб╕ пройшов 200-л╕тн╕й юв╕лей Марк╕яна Шашкевича. Наближа╓ться 200-л╕ття Тараса Шевченка, ╕ до нього давно вже пора готуватися. Готуватися ╕ в╕дзначати так, як, до прикладу, в╕дзначають юв╕лей Шопена поляки, чи Пушк╕на або Шаляп╕на рос╕яни, Б’╓рнсона норвежц╕. Саме у цьому проявля╓ться ╖хня ╓вропейськ╕сть, ╖хня культура – у глибинному пошануванн╕ сво╖х ген╕╖в, у презентац╕╖ ╖хнього доробку св╕тов╕. Так╕ нац╕╖ присутн╕ на культурн╕й мап╕ св╕ту сво╖ми маркерами-ген╕ями у будь-як╕й сфер╕ ╕нтелектуально╖ та творчо╖ потуги. Тому Верд╕ ╕дентиф╕ку╓мо з ╤тал╕╓ю, Гр╕га з Норвег╕╓ю, Гойю з ╤спан╕╓ю. ╤ так дал╕, ╕ так дал╕… Лише Укра╖на в силу р╕зних ╕сторичних, об’╓ктивних, а тепер у часи незалежност╕ ╕ суб’╓ктивних обставин не може достойно представити себе на ц╕й мап╕ загальнолюдського творчого потенц╕алу. Ганьба нам, що не можемо належно скористатися ╕з тих мистецьких й ╕нтелектуальних скарб╕в, як╕ залишили нам наш╕ попередники для того, щоб ми не були на марг╕нес╕ цив╕л╕зац╕йного розвитку, а зайняли достойне центральне не лише географ╕чне, а й культурне становище. Тож не л╕нуймося п╕знати ╕ показати св╕тов╕ наш╕ скарби та ╖хн╕х творц╕в, будьмо г╕дн╕ ╖хнього житт╓вого ╕ творчого подвигу, зокрема славетно╖ нашо╖ землячки Солом╕╖ Крушельницько╖.

Наталя ГУМНИЦЬКА
 м. Льв╕в

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 08.03.2013 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11516

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков