Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 22.03.2013 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#12 за 22.03.2013
ТРИЗУБИЙ СТАС — ГАЛИЧАНИН ╤З СИБ╤РСЬКИМ КОР╤ННЯМ

Р╕к тому прочитав у «Дн╕» коротеньку, але дуже ц╕каву статтю Галини Мойсе╓во╖ «Простори любов╕ в╕д Тризубого Стаса». Йшлося у н╕й про в╕домого барда Стаса Щербатих, який на той час м╕г би святкувати св╕й 64-й день народження. На жаль, Тризубий Стас п╕шов з життя у 2007 роц╕, тр╕шки не доживши до свого 59-л╕ття... Стаса Щербатих я к╕лька раз╕в бачив п╕д час виступ╕в, але якось не дуже акцентував увагу на тому, що в╕н — етн╕чний рос╕янин. Мабуть, тому, що не був у цьому переконаний. Але в зам╕тц╕ Галини Мойсе╓во╖ ця обставина п╕дкреслювалася: «Боже, дай нам, укра╖нцям, ст╕льки любов╕ до Укра╖ни, ск╕льки ╖╖ було в етн╕чного рос╕янина Стан╕слава Щербатих! Дай нам ус╕м, Всевишн╕й Царю, так полюбити р╕дну укра╖нську мову, опанувати ╖╖ й оволод╕ти так, як покохав, в╕дчував ╕ благод╕йствував нею цей уродженець Алтайського краю...». На жаль, зам╕тка ця зникла з поля мого зору (як це часто бува╓ у жад╕бних до ╕нформац╕╖ журнал╕ст╕в, як╕ тримають вдома стоси газет), а в╕днайшов я статтю зовс╕м нещодавно. ╤ виявилося, що тепер уже на нос╕ кругла дата — 65-р╕ччя з дня народження Стаса Щербатих. Почав збирати про нього ╕нформац╕ю; якось зайшов у ╤нтернет ╕ ось що д╕знався.
Виявля╓ться, п╕сля смерт╕ батька Стас зовс╕м маленьким з родиною пере╖хав в Укра╖ну — до т╕тки в ╤вано-Франк╕вськ. Дядько Стан╕слава був вояком УПА, за що в╕дбув 10 рок╕в у стал╕нських концтаборах.
Музичну осв╕ту здобув приватно. Спочатку працював музикантом у ресторан╕. П╕сля одруження, як справжн╕й романтик, разом з дружиною з метою покращення матер╕ального становища подався на Камчатку, де працював художником, фотографом, директором Будинку культури. П╕сля повернення в Укра╖ну серйозно зайнявся роботою у документал╕стиц╕ ╕ мультипл╕кац╕╖. Найв╕дом╕шими роботами ╓ документальн╕ ф╕льми «Проводи на полонину» та «Людина ╕ нафта», а також мультики: «Сонечко, бульдозер ╕ я», «Армагедон», «Верблюди», «П╕гмал╕он».
На м╕жнародному фестивал╕ «К╕номарина-75» мультф╕льм «Сашкова чайка» отримав бронзову нагороду.
На «суц╕льну укра╖н╕зац╕ю» ╕ тотальне перевт╕лення рос╕янина, сина рос╕ян, випускника рос╕йсько╖ школи ╕ представника в╕дпов╕дного середовища вплинули дв╕ Ж╕нки. Перша — дружина Мар╕я, укра╖нка з Льв╕вщини, а друга – пол╕тична атмосфера того часу. У т╕ роки дуже популярним в Укра╖н╕ ╕ у д╕аспор╕ був Льв╕вський естрадно-гумористичний театр-студ╕я «Не журись!». З 1991 року у Стаса разом з ними починаються гастрольн╕ тури.
Сво╓ сцен╕чне псевдо Стан╕слав жартома пояснював тим, що ма╓ три зуба: один — на комсомол, другий — на компарт╕ю, трет╕й — на профсп╕лку. З середини 1990-х Стан╕слав жив у Ки╓в╕. Важк╕ часи перебудови мали сутт╓вий вплив на творч╕сть, ╕ Тризубий Стас ста╓ батьком в╕домого всеукра╖нського г╕мну голодних студент╕в. Тризубий Стас творив, в╕ддзеркалюючи зм╕ни навколо. Його п╕сн╕ були р╕зними: ╕ веселими, ╕ дещо траг╕чними, ╕ ф╕лософськими, але вс╕ вони були про наше життя...
Стан╕слав Щербатих став автором сотень гумористично-сатиричних п╕сень, як╕ принесли сп╕ваку всеукра╖нську популярн╕сть. Його ╕м’я сто╖ть в одному ряду з ╕менами В╕ктора Морозова, Василя Жданк╕на, Андр╕я Панчишина.
Взагал╕ Тризубий Стас — один з найтитулован╕ших укра╖нських бард╕в. В╕н — лауреат фестивал╕в авторсько╖ п╕сн╕ «Обер╕г» (Гран-пр╕), «Б╕л╕ в╕трила», дипломант першо╖ «Червоно╖ рути», гастролював в Аргентин╕ ╕ Бразил╕╖. Йому нав╕ть довелося виступити на фестивал╕ в Сопот╕ (в╕н тод╕ спец╕ально переклав сво╖ п╕сн╕ польською).
Автор понад 300 п╕сень та 1300 коротких ан╕мац╕йних ф╕льм╕в, а також опери «Корова Середа», фантастично-крим╕нального роману «Н╕чия земля» ╕ к╕лькох опов╕дань.
Останн╕ роки життя Стан╕слав працював дизайнером у редакц╕╖ журналу. У 2005 р. був членом жур╕ Всеукра╖нського фестивалю бард╕всько╖ п╕сн╕ «Ср╕бн╕ Струни» (неподал╕к м. Корсунь-Шевченк╕вський, Черкаська обл.).
Помер Стан╕слав Щербатих 24 с╕чня 2007 року в╕д третього ╕нсульту у в╕ц╕ 58 рок╕в. Похований на кладовищ╕ Дем’ян╕в Лаз поблизу ╤вано-Франк╕вська.
╤ хоча ╕нформац╕╖ про Стаса було достатньо, я дуже хот╕в записати на диктофон спогади його друз╕в. Журнал╕стка Галина Мойсе╓ва радила зустр╕тися з в╕домими бардами Серг╕╓м Морозом та ╤горем Якубовським, як╕ удвох складають ц╕кавий творчий дует «Прост╕р музики». Коли був у Ки╓в╕, мен╕ пощастило зустр╕тися з хлопцями напередодн╕ ╖хнього запису на рад╕о. Ось що розпов╕в Cерг╕й Мороз:
— З Тризубим Стасом ми познайомилися на фестивал╕ «Обер╕г», який проходив у 1990 роц╕ в Луцьку. Це був дуже родинний бард╕вський фестиваль. Ми жили в готел╕ «Лучеськ» ╕ дн╕в чотири-пять практично не спали, бо ╕ вдень виступали, ╕ вноч╕ грали одне для одного. Тод╕ ╕ Стас сп╕вав сво╖ п╕сн╕, ми з них ус╕ см╕ялися. Твори у нього вс╕ були укра╖номовн╕, але Стас п╕дкреслював, що в╕н — рос╕янин. В╕н народився на Алта╖, але мама з якихось причин в╕двезла його до сво╓╖ сестри в ╤вано-Франк╕вськ. На нього справив велике враження ╖╖ чолов╕к, колишн╕й вояк УПА. П╕д його впливом в╕н ╕ виростав. Це — генетичний рос╕янин, який зробив величезний внесок у розвиток укра╖нсько╖ культури. Просто про це ще мало хто говорить. В╕н не просто був гумористом. Його ╕нколи пор╕внюють з Володимиром Висоцьким. Але це зовс╕м ╕нш╕ площини буття ╕ творчост╕. Володимир Висоцький — це була ц╕ла епоха в розвитку Радянського Союзу, в розвитку ╕ становленн╕ авторсько╖ п╕сн╕ — дуже специф╕чно╖, соц╕ально╖, гумористично╖... А що стосу╓ться Стаса, то це ╕ гумор, ╕ сатира, ╕ гротеск. Але це справжн╕й укра╖нський гумор з добротою всередин╕. На в╕дм╕ну в╕д Володимира Висоцького, який теж був доброю людиною, але то була доброта сиб╕рська — на р╕вн╕ «точки замерзання». Стас же був тепл╕шим... В╕н був дуже товариським ╕ в╕дгукувався на вс╕ акц╕╖, як╕ т╕льки могли бути. Як ╕ вс╕ барди, в╕н потерпав в╕д браку кошт╕в... Цей жанр н╕коли н╕ким не п╕дтримувався ╕ не ф╕нансувався. Але Стас був людиною надзвичайно творчо╖ потуги ╕ все освоював сам. Якщо була необх╕дн╕сть, в╕н ╖хав з дружиною Мар╕йкою заробляти в Тюмень. Освоював буд╕вельн╕ профес╕╖, виготовляв як╕сь панно, ╕ рибу ловив — все, що давало якийсь зароб╕ток. Останн╓, що в╕н засво╖в, це було програмне забезпечення для дизайну серйозних журнал╕в. Деякий час був головним дизайнером популярного журналу автомоб╕л╕ст╕в. Сам робив верстку. Це було величезне навантаження! До того ж Стас мав дв╕ пристраст╕: каву ╕ цигарки. Багато працював ночами. З життя п╕шов раптово, неспод╕вано для вс╕х...
Запитую у Серг╕я про сина Тризубого Стаса — Володимира Щербатих. Сам про останнього н╕чого поки що сказати не можу, х╕ба що голос чув по телефону. Голос при╓мний. Запитав, чи гра╓ Володя на г╕тар╕? Чи не збира╓ться продовжити бард╕вський шлях батька?
— В╕н вчиться, в╕н гра╓, сп╕ва╓, але в к╕нцевому результат╕ усп╕х Володимира залежатиме в╕д внутр╕шнього бажання рухатися в цьому напрямку. Бо все визнача╓ нам╕р. Якщо енерг╕я нам╕ру велика, то все буде. У Стаса була колосальна енерг╕я нам╕ру! Якщо в╕н щось надумав, то в╕дразу брав ╕ робив. Захот╕в написати роман — написав. Окр╕м того, у нього ╓ ще н╕ким не поставлен╕ п’╓си. ╢ багато в╕рш╕в, як╕ неозвучен╕...
Ставлю ще одне запитання, яке мене дуже ц╕кавить: Стас контактував переважно з людьми укра╖нсько╖ культури?
— В╕н контактував з ус╕ма. Звичайно, був ф╕ксований на укра╖нськ╕й культур╕ в межах свого жанру... Але в╕н добре розум╕вся ╕ на рос╕йськ╕й культур╕. В╕н кожному роздавав сво╓, був «багатовекторним», глибоким митцем. Тому власть ╕мущ╕ про нього намагаються тепер нав╕ть не згадувати. Бо нав╕що? Щоб люди, боронь Боже, попрокидалися? Хай краще сплять...
Стас добре волод╕в англ╕йською — вивчив самотужки. Вир╕шив ╕ досяг мети, у нього була така вдача — в╕н був г╕пертворчою людиною! На жаль, при цьому недбало ставився до свого здоров’я. Його душа просто спалювала т╕ло. Робила з ним усе, що хот╕ла... По-╕ншому й бути не могло, бо в╕н почав писати майже в 40 рок╕в. ╤ вже через якихось 15 рок╕в м╕г похвалитися трьома сотнями п╕сень! Володимир Висоцький теж написав багато — б╕льше шестисот п╕сень. Але, по-перше, почав писати рано, десь у 20 рок╕в, а по-друге, був актором, завжди був на виду, м╕г сп╕лкуватися з р╕зними людьми. А Стас був звичайним соб╕ хлопцем... Ориг╕нальним х╕ба що в одному: мав сиб╕рське, алтайське кор╕ння ╕ ц╕лком галицьке, патр╕отичне виховання.

Серг╕й ЛАЩЕНКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 22.03.2013 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11559

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков