Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 05.04.2013 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#14 за 05.04.2013
ФЕНОМЕНАЛЬНИЙ СВ╤Т КОБЗАРЯ

ВЧЕН╤ ТА ГРОМАДСЬК╤СТЬ ПРО ЗНАЧЕННЯ ТВОРЧОСТ╤ Т. Г. ШЕВЧЕНКА СЬОГОДН╤

Крим одним ╕з перших в Укра╖н╕ розпочав п╕дготовку до в╕дзначення знаменно╖ дати — 200-л╕ття в╕д дня народження ген╕я людства, видатного поета ╕ художника Тараса Григоровича
Шевченка. На баз╕ Кримського ╕нженерно-педагог╕чного ун╕верситету в╕дбулася третя Всеукра╖нська науково-практична конференц╕я «Тарас Шевченко ╕ сьогодення». ╥╖ ╕н╕ц╕аторами стали в╕дд╕л шевченкознавства ╤нституту л╕тератури НАН Укра╖ни ╕мен╕ Т. Г. Шевченка, кафедра укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ уже зазначеного ун╕верситету, Всекримське товариство «Просв╕та», Нац╕ональна сп╕лка письменник╕в Укра╖ни ╕ ╖╖ кримський осередок, а також Кримська ф╕л╕я наукового товариства ╕мен╕ Тараса Шевченка. В н╕й взяли участь науковц╕-шевченкознавц╕ Криму та областей Укра╖ни, викладач╕ кримських ВНЗ та загальноосв╕тн╕х шк╕л, студенти.
З прив╕тальними словами до учасник╕в конференц╕╖ звернулися ректор Кримського ╕нженерно-педагог╕чного ун╕верситету, доктор техн╕чних наук, Герой Укра╖ни Февз╕ Якубов, перший заступник Пост╕йного Представника Президента Укра╖ни в Криму Володимир Дегтярьов, голова Кримсько╖ республ╕кансько╖ орган╕зац╕╖ НСПУ Борис Ф╕нкельштейн, Почесна громадянка Криму, поетеса Ольга Голуб╓ва, голова С╕мферопольсько╖ орган╕зац╕╖ Всеукра╖нського товариства «Просв╕та» ╕мен╕ Т. Г. Шевченка Павло Власенко. Над╕йшли прив╕тання в╕д низки державних заклад╕в як Криму, так ╕ ╕нших рег╕он╕в Укра╖ни. ╤ в кожному з них п╕дкреслювалося величезне значення творчост╕ Тараса Шевченка для розбудови нашо╖ держави на принципах демократ╕╖, справедливост╕, вза╓моповаги м╕ж людьми р╕зних нац╕ональностей. Февз╕ Якубов зазначив, що так╕ конференц╕╖ «вносять мир у вза╓мини м╕ж народами. А вшанування Тараса Шевченка — це вшанування нашо╖ сов╕ст╕». А Борис Ф╕нкельштейн зауважив, що «талант ╕ подвижницька д╕яльн╕сть Тараса Шевченка наповню╓ наш╕ серця горд╕стю».
У допов╕дях ╕ виступах як на пленарному зас╕данн╕, так ╕ секц╕йних обговореннях досл╕джувалися р╕зн╕ аспекти творчост╕ та громадсько╖ д╕яльност╕ Великого Кобзаря, ╖хн╕й вплив на формування нац╕онально╖ св╕домост╕ не т╕льки укра╖нц╕в, а й ╕нших народ╕в, зокрема кримськотатарського. ╤ не т╕льки в минулому, а й сьогодн╕. Цю проблему глибоко розкрив у сво╖й допов╕д╕ кандидат ф╕лолог╕чних наук, голова творчого об’╓днання укра╖номовних письменник╕в Криму Михайло Вишняк.
— Уже сама згадка ╕мен╕ Тараса Шевченка переповню╓ наш╕ серця горд╕стю за те, що укра╖нський народ дав св╕тов╕ такого ген╕я думки, д╕янь ╕ слова, — зазначив в╕н. — Саме завдяки йому наша р╕дна Укра╖на стала в╕дома на р╕зних континентах. ╤ нема╓ жодно╖ кра╖ни, де б не чули це ╕м’я. Воно стало близьким ус╕м народам, як╕ борються за свободу ╕ незалежн╕сть. А щодо укра╖нського народу, то, безперечно, не знайти в наш╕й л╕тератур╕ майстра слова, чия творч╕сть справила б такий величезний вплив на формування нац╕онального ментал╕тету укра╖нц╕в. Як зазначав свого часу в╕домий укра╖нський письменник Борис Гр╕нченко, «Тарас Шевченко… сво╓ю незм╕рною вагою, значенням у справ╕ нац╕онального в╕дродження свого р╕дного краю ╓сть явищем феноменальним, ╓диним у св╕т╕».
Михайло Вишняк п╕дкреслив, що Тарас Шевченко сво╓ю творч╕стю ╕ вс╕м сво╖м подвижницьким життям «став захисником свободи, найгуманн╕шим пропов╕дником р╕вност╕ ╕ братерства м╕ж народами, в╕н — ун╕кальний поет чи не в ус╕й св╕тов╕й л╕тератур╕, зр╕внятись з яким н╕хто з ╕нших поет╕в не може». ╤ це законом╕рно. Бо його запов╕д╕ спов╕ду╓ на вс╕х континентах усе прогресивне людство. Слова «Найб╕льший поет за свободу» викарбуван╕ на пам’ятников╕ Кобзаря в США — кра╖н╕, що здобула свою свободу у важк╕й борн╕. А американський президент Л╕ндон Джонсон п╕дкреслив, що Тарас Шевченко «був б╕льше, н╕ж укра╖нець, в╕н був державним мужем ╕ громадянином св╕ту». Тож не випадково ще за життя поета почали з’являтися переклади його твор╕в ╕ншими мовами. Одним з перших перекладач╕в став рос╕йський поет Микола Гербель. ╤нш╕ продовжили в Рос╕╖ цю добру традиц╕ю.
Допов╕дач детально висв╕тлив процес осво╓ння творчост╕ Тараса Шевченка кримськотатарською громадськ╕стю. Для Криму ця тема завжди була актуальною, а нин╕, в умовах в╕дродження кримськотатарсько╖ культури п╕сля десятил╕ть примусово╖ депортац╕╖, вона набира╓ ще б╕льшо╖ ваги.
— Входження спадщини Тараса Шевченка до духовно╖ культури кримських татар почалося з 1939 року, коли проходили урочистост╕ з нагоди 125-л╕ття в╕д дня народження Кобзаря, — зазначив Михайло Вишняк. — А в 1940 роц╕ за сприяння голови кримсько╖ сп╕лки письменник╕в Шам╕ля Аляд╕на у державному видавництв╕ Кримсько╖ АРСР кримськотатарською мовою вийшла книга «Т. Г. Шевченко. Сайламашиирлер» — «Т. Г. Шевченко. Избранные стихи». Книга почина╓ться «Запов╕том» у переклад╕ Ал╕ма. До книги потрапили твори р╕зних жанрових форм, тематики у перекладах Аляд╕на, Ам╕та, Сулеймана, Тем╕ркая, Бахшиша. На жаль, це видання стало раритетом. П╕сля злочинно╖ депортац╕╖ кримських татар з р╕дно╖ земл╕ було знищено чимало ╖хн╕х культурних ц╕нностей, розорено б╕бл╕отеки з р╕дк╕сними творами. Лише один прим╕рник ц╕╓╖ книги збер╕гся в б╕бл╕отец╕ ╕мен╕ ╤. Гаспринського. ╤ тому назр╕ла нагальна потреба видання твор╕в Тараса Шевченка кримськотатарською мовою.
Дещо в цьому напрям╕ робиться, але недостатньо. У 1999 роц╕ у видавництв╕ «Доля» вийшла книга вибраних твор╕в «Далекий ╕ близький Шевченко — Узакъ ве якъын Шевченко» укра╖нською та кримськотатарською мовами, упорядкована письменником Валер╕╓м Басировим. У н╕й переклади не лише уже названих кримськотатарських майстр╕в пера, а й п╕зн╕ших — Вел╕╓ва, Сел╕ма, Кандима. За словами допов╕дача, нин╕ готу╓ться до друку книга переклад╕в твор╕в Тараса Шевченка двома мовами п╕д назвою «Обн╕м╕ться, брати мо╖» за програмою «Укра╖нська книга». Однак цей процес вза╓мозбагачення л╕тератур у наш╕й держав╕ ма╓ йти б╕льш ╕нтенсивно.
Сво╖ми враженнями про творч╕сть Тараса Шевченка под╕лився академ╕к Кримсько╖ л╕тературно╖ академ╕╖, старший викладач кафедри кримськотатарсько╖ та турецько╖ л╕тератур К╤ПУ, поет ╕ перекладач Абляз╕з Вел╕╓в. В╕н ще в сво╖ 22 роки придбав книгу «Избранная лирика Тараса Шевченко», видану в Ки╓в╕ з нагоди 175-л╕ття поета.
— ╤ з тих п╕р ця книга завжди з╕ мною, — сказав Абляз╕з Вел╕╓в. — Чому мен╕ дорогий Тарас Шевченко? Нам, кримськотатарським письменникам, у т╕ роки заборонялося висловлювати власн╕ думки про волю ╕ свою В╕тчизну. Тож ми намагалися ╖х подати через переклади. А твори Шевченка виражали наш╕ сокровенн╕ спод╕ванки. Хоч нер╕дко цензори нав╕ть ╕ його переклади забороняли. Мовляв, вони здатн╕ збурити кримських татар на д╕╖. Доходило до того, що переклади кримськотатарських письменник╕в Шевченкового «Запов╕ту» не були допущен╕ до видання зб╕рника «Антология одного стихотворения». Тож б╕льш повне видання твор╕в Тараса Шевченка кримськотатарською мовою просто необх╕дне. Адже думки його дуже близьк╕ серцям кримських татар.
Чимало слушних пропозиц╕й щодо перекладу твор╕в Тараса Шевченка кримськотатарською мовою вн╕с ╕ доктор ф╕лолог╕чних наук ╤сма╖л Кер╕мов.
На думку голови Кримсько╖ ф╕л╕╖ Наукового товариства ╕мен╕ Тараса Шевченка, члена Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни, академ╕ка Петра Вольвача, самодержавц╕ ус╕х мастей боялись ╕ бояться правдивого слова Кобзаря. Цар Микола ╤ знайшов прив╕д, як розправитися з ген╕╓м — у травн╕ 1847 року п╕сля розгрому Кирило-Мефод╕╖вського товариства, членом якого був ╕ Тарас Шевченко, розпорядився заарештувати поета ╕ власноруч написав: «П╕д найсувор╕ший нагляд з забороною писати ╕ малювати». А фактично за те, що поет створював велику небезпеку для правлячого класу, який «так ╕з нього (народу — авт.) кров, як воду точить».
— ╤снуючий лад царсько╖ ╕мпер╕╖ методично ╕ ц╕леспрямовано вбивав пророка, — сказав допов╕дач. — Остаточно його добило заслання, жахлив╕, нелюдськ╕ умови, в яких в╕н перебував.
На його погляд, деяк╕ представники рос╕йсько╖ ╕нтел╕генц╕╖ теж доклали рук до цькування нашого нац╕онального ген╕я. Перш за все В. Б╓л╕нський, який п╕сля виходу в св╕т «Кобзаря», намагаючись принизити роль Тараса Шевченка, зневажливо писав, що в╕д цього поетичного шедевра «пахнет дёгтем». ╤ говорив, що на м╕сц╕ царя в╕н би покарав поета ще сувор╕ше. На думку Петра Вольвача, укра╖нським науковцям пора дати в╕дпов╕дну оц╕нку д╕яльност╕ псевдодемократа В. Б╓л╕нського.
А загалом творч╕сть Тараса Шевченка, як в╕н висловився, прискорила створення нац╕онально-визвольних рух╕в в Укра╖н╕ та ╕нших кра╖нах. А тому Кобзаря по праву можна вважати буд╕вничим незалежно╖ Укра╖ни.
Учасники конференц╕╖ проанал╕зували творч╕сть Тараса Шевченка в р╕зних аспектах. Багато уваги було прид╕лено таким основним рисам його твор╕в як народн╕сть, патр╕отичн╕сть, громадянська позиц╕я. Детально була обговорена методика вивчення творчост╕ Тараса Шевченка в школ╕. Як запевнили в оргком╕тет╕, вс╕ досл╕дження згодом будуть представлен╕ в зб╕рнику матер╕ал╕в конференц╕╖, а пропозиц╕╖ щодо вшанування пам’ят╕ Кобзаря направлен╕ у в╕дпов╕дн╕ державн╕ та громадськ╕ установи для використання у п╕дготовц╕ до в╕дзначення 200-р╕ччя з дня народження укра╖нського Ген╕я.

В╕ктор СТУС,
член Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни, заслужений журнал╕ст Укра╖ни

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 05.04.2013 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11602

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков