Версiя для друку Обговорити в форумi

Запрошує бібліотека

Ще 5-10 років тому ситуація щодо самого існування бібліотек була загрозливою. Ці накопичувачі алергенів переставали вписуватися у сучасне життя, бо вимирали як клас справжні професійні письменники, а молодь потягнулася до Інтернету, де могла одержати максимум інформації, вже не розраховуючи на насолоду художнім словом, від якої старші почали відвикати, а молодші так до неї і не призвичаїлися.
Те, що сталося далі, мені б хотілося назвати феноменом Сімферопольської української гімназії, яка ледь животіла у тісних непристосованих приміщеннях, а у міськвно кривилися: україномовна освіта не користується попитом. І ось для гімназії було збудовано справжній палац. З тих пір батьки майбутніх першокласників, аби подати документи, займають чергу з вечора за конкурсу п’ять претендентів на одне учнівське місце.
Революцією у бібліотечній сфері, як на мою думку, стало спорудження і відкриття Універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка на Набережній. І справа не в тім, що з цього моменту всі занедбані бібліотеки перетворилися на палаци, де живе її величність книга. Просто це змінило сам підхід, саме сприйняття ролі бібліотеки у житті людини. Бо коли вона перетворилася з попелюшки на принцесу (а тут — краса, простір, затишні світлі зали для різноманітних заходів), у неї одразу ж почали з’являтися і нові прихильники.
Хоча, як з’ясувалося під час республіканського семінару «Бібліотека, влада і громадськість: партнерство задля місцевого розвитку», революція розпочалася з іншого, і ім’я їй — «Бібліоміст».
На заході були присутніми керівники райдержадміністрацій, органів місцевого самоврядування, начальники відділів культури, директори бібліотечних систем, міністр культури АРК Альона Плакіда. Та найважливішими людьми стали директор програми «Глобальні бібліотеки «Бібліоміст» Україна» Матвій Новак і його найближчий колега по «цеху» фахівець з адвокації програми «Бібліоміст» Владислав Кучереносов. Найважливішими, бо це саме вони навчили бібліотеки жити і працювати по-новому, і в цьому їм допомагав міжнародний Фонд, що фінансується Біллом і Меліндою Гейтс (США). Тож, виявляється, про те, як вдихнути нове життя у бібліотечну систему, замислюються в усьому світі. А розпочалося все за вже відстеженим сценарієм. Як ми бачимо на слайді, одна з іноземних бібліотек спочатку одержує нове «тіло» (і тут не обійшлися без фінансової підтримки громади), а потім у ньому оселяється вже і нова душа.
Багато що з цього приводу можна було дізнатися із виступу Матвія Новака, який співпрацює з кримчанами вже 4 роки, і за цей час 89 кримських бібліотек встали на новий шлях розвитку. Вони одержали комп’ютерну техніку, а їхні працівники, побувавши на тренінгах, усвідомили: сьогодні бібліотеки мають довести свою необхідність суспільству, тож, взявши на озброєння запити громади, розширити коло своїх послуг, а подекуди і змінити стиль спілкування із відвідувачами.
Одним із дуже важливих моментів стала взята ними на себе своєрідна функція контактера поміж громадою і владою. В бібліотеках можна переглянути владні сайти, ознайомитися з надрукованими і не надрукованими документами. І з владою можна поспілкуватися не тільки онлайн, але і під час публічних заходів, що тут проводяться. У свою чергу, бібліотеки в новому «образі» реально почали цікавити і владу, а це привело до поліпшення матеріально-технічної бази партнерів, і, насамперед, ремонтів та появи нових комп’ютерів, які водночас і є засобом популяризації роботи органів місцевого самоврядування.
Загалом же лише програмою «Бібліоміст» у модернізацію бібліотек Криму інвестовано вже близько мільйона гривень. І одержують таку допомогу передовсім найкращі, тобто бібліотеки, які перемогли в конкурсах програми «Бібліоміст». Переможцями 2010 року стали Керченська та Джанкойська бібліотеки, наступного року їх вже було значно більше. А 2012-го — відзначено 12 бібліотечних систем.
Багато цікавого можна було довідатися і від Владислава Кучереносова. Премудре слово «адвокація» означає «зв’язок з громадою», про що переважно і йшлося.
Промовець зауважив, що українці мають значно нижчий доступ до Інтернету, ніж низка пострадянських республік, таких, як Грузія, Вірменія, Росія. І забезпечити цей доступ, особливо на селі, мусять бібліотеки, відвідування яких (тих, що співпрацюють з програмою «Бібліоміст») щомісяця збільшується на 1%. Втім 25% населення взагалі не мають доступу до всесвітньої мережі, а в деяких регіонах є лише по одному доступному для громади бібліотечному комп’ютеру. Зате за кількістю бібліотек ми значно випередили Америку.
Сьогодні Владислав Кучереносов спільно з телевізійним 5-м каналом готують до показу сюжет про життя бібліотек, що увійшли до програми «Бібліоміст». Серед обраних з цією метою п’ятнадцяти бібліотек — кілька кримських.
До речі, бібліотека може в ідеалі ще й непогано заробляти (звичайно, бібліотека особлива, де наявність книг — це лише одна зі складових багатофункціональної установи). Матвій Новак розповів про принципово нову за характером своєї діяльності бібліотеку-вітальню у Києві під назвою «Часопис». Сюди приходять відвідувачі і поспілкуватися, і відвідати Інтернет, і збагатитися та обмінятися інформацією. Й популярність «Часопису» не зменшується від того, що кожна проведена тут хвилина коштує грошей.
Про те, як знаходять своє місце у житті громади Криму наші бібліотечні системи, здебільшого розповідали промовці, що приїхали на конференцію з усіх регіонів. Десь інтереси бібліотеки захищає піклувальна рада, до якої входять авторитетні люди, десь обслуговують інвалідів та пенсіонерів прямо вдома, десь проводять курси опанування комп’ютером. А в Судацькій бібліотеці працює, наприклад, клуб для удосконалення англійської мови, там же можна просто поспілкуватися, пограти в шахи.
Для сільських бібліотек дуже важливим є збереження і накопичення інформації про цю місцевість. В них створено куточки-музеї, присвячені культурі народів, які залишили тут глибокий слід, як-от болгарського, німецького. Ті, хто ближче до моря, орієнтують свій книжковий асортимент на туристів.
А ось у Джанкойському районі відкрито аж 8 бібліотечних пунктів, у тому числі, і в інтернатах для стареньких та дітей-інвалідів. Недарма ж ця бібліотечна система — серед кращих. Ще в 2004 році вона виграла американський грант, а «Бібліоміст» щедро виділив їй 15 комп’ютерів.
Співпраця з керівництвом цієї програми ведеться на рівні кримського міністерства культури. Тож і відкрила захід міністр культури Альона Плакіда, яка висвітлила грані нового життя бібліотечної сфери.
Втішно, що в морі нинішнього негативу є і світлі острівки. І хоча програма «Бібліоміст» незабаром завершує свою діяльність, та наші бібліотекарі, здається, вже одержали вудку і зможуть ловити рибу самі.

Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #14 за 05.04.2013 > Тема "Душі криниця"