Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ХУДОЖН╢ ЗОБРАЖЕННЯ «МОВНОГО РЕЙДЕРСТВА» У ПОЕТИЦ╤ ╤ВАНА НИЗОВОГО
╤ван Низовий – один ╕з найяскрав╕ших творц╕в художнього слова друго╖ половини ХХ –...


ЛИШ ЧЕКАЛИ Б НА МЕНЕ ДИТЯЧ╤ ДОПИТЛИВ╤ ОЧ╤, ╤ ДЗВ╤НКИМ «ДОБРИЙ ДЕНЬ!» ПОЧИНАВСЯ ЩОРАЗУ УРОК…
Дякую тоб╕, вчителько, що розв╕яла м╕й смуток, що допомогла мен╕ перебороти особист╕ негаразди...


ТАРАС ШЕВЧЕНКО ╤ ВОЛОДИМИР СОСЮРА
...використовуючи образи Шевченка, Сосюра не вдавався до ╖хн╕х простих рем╕н╕сценц╕й, а творчо...


«ВЧИТЕЛЬКО МОЯ, ЗОРЕ СВ╤ТОВА!»
Про талановитого молодого педагога — вчителя укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури...


«…МЕН╤ ╤ ВДЕНЬ, ╤ ВНОЧ╤ СНИТЬСЯ ОТА БЛАГОДАТЬ НАД ДН╤ПРОМ…»
ОБРАЗ УКРА╥НИ В ТВОРЧОСТ╤ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 05.04.2013 > Тема "На допомогу вчителеві"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#14 за 05.04.2013
Борис Харчук: «Краси людини без земл╕ ╕ краси земл╕ без людини нема...»

Тему людей – дивак╕в, мр╕йник╕в, як╕ глибоко замислюються над природою звичайн╕с╕ньких речей, хочуть зрозум╕ти закони природи ╕ св╕ту, продовжив Борис Харчук, в╕домий укра╖нський письменник.

Борис Харчук: «Краси людини без земл╕ ╕ краси земл╕ без людини нема...»

Народився Борис Харчук 13 вересня 1931 року в сел╕ Лози неподал╕к м╕стечка Вишн╕вця на Збаражчин╕ (тепер Терноп╕льська область). З юних л╕т хлопчик р╕с в атмосфер╕ любов╕ до Укра╖ни. Початкову осв╕ту здобув Борис спочатку в р╕дному сел╕, пот╕м – у Дзвиняцьк╕й семир╕чц╕. П╕сля зак╕нчення Вишневецько╖ середньо╖ школи юнак усп╕шно склав ╕спити до Кременчуцького педагог╕чного ╕нституту. Саме тут Борис Харчук почав писати. П╕зн╕ше перев╕вся до Полтавського пед╕нституту ╕мен╕ В. Короленка, почав в╕дв╕дувати л╕тературну студ╕ю, писав в╕рш╕. Писав, писав, як вел╕ло серце, як зобов’язувала сов╕сть. Тому в╕н н╕коли не соромився сво╖х найперших книжок. За три десятил╕ття л╕тературно╖ прац╕ вийшла ц╕ла б╕бл╕отечка твор╕в Б. Харчука – романи «Волинь», «Майдан», «Хл╕б насущний», «Кревняки», багато пов╕стей та опов╕дань, твор╕в для д╕тей ╕ про д╕тей. Були ще й ╕нш╕ твори, що могли з’явитися за життя автора, але лише тепер приходять до нас. Р╕дн╕ Б. Харчука згадують: «Був дорослим, а в душ╕ залишався дитиною. Багато втрачав у житт╕, та не загубив головного – здатност╕ дивуватися. Св╕т залишався та╓мничим ╕ незбагненним. Може, тому так любив д╕тей».
Досить ц╕кавою для сприйняття ╓ пов╕сть-притча, легенда «Планетник», яка вивча╓ться у 7 клас╕. Тв╕р в╕дзначений у 1982 роц╕ л╕тературною прем╕╓ю ╕мен╕ Миколи Трубла╖н╕, укра╖нського письменника, автора чудових пригодницьких твор╕в для д╕тей середнього шк╕льного в╕ку.
Пов╕сть про хлопчика Планетника, який любив свою матусю, р╕дний край ╕ жив у гармон╕╖ з природою. А найголовн╕ше те, що мав надприродн╕ зд╕бност╕: розум╕в про що гомонять дерева, рятував село в╕д зливи, роз╕гнавши руками дощов╕ хмари, допомагав людям, бачив красу природи у вс╕х ╖╖ тонкощах.
Ще маленькою людина прагне самоутвердитися, п╕знати нове, ц╕каве, корисне, а пот╕м, ставши дорослою, передати ц╕ знання наступному покол╕нню.
Чи н╕коли ви не задумувалися над смислом життя? Що хоче отримати кожен в╕д нього? Здоров’я, кохання, матер╕ального благополуччя, владу над ╕ншими...
Д╕йсно, людина сама визнача╓ власн╕ пр╕оритети. Але як зробити так, щоб прожитий час не був марним, витраченим на як╕сь др╕бниц╕?
Людина живе у сусп╕льств╕, тому вона повинна сп╕вв╕дносити власн╕ ╕нтереси з ╕нтересами оточуючих.
Так ╕ наш Планетник, для якого головним у житт╕ ╓:
— любов до людини прац╕;
— збереження природи, ╖╖ краси;
— робити добро;
— надання безкорисливо╖ допомоги;
— шанобливе ставлення до матер╕.
Не забувайте, що ми — Люди!!!
П╕сля прочитання ц╕╓╖ пов╕ст╕ я запропонувала д╕тям написати невеличк╕ твори-роздуми, есе на тему: «Що ╓ щастя для кожно╖ людини?». Ц╕кав╕ м╕ркування написали мо╖ учн╕. Ось деяк╕ з них. «Щастя, це, напевно, той стан душ╕, коли св╕т навкруги в яскравих кольорах… Щастя для матер╕ Планетника – щодня працювати на земл╕, «…не розгинаючись, розпушувала холодну землю, розминаючи кожну грудочку, дихала, хукала на не╖, в╕ддаючи ╖й сво╓ тепло ╕ св╕й дух…». Для того, щоб бути щасливим, треба кожну хвилину свого життя присвячувати створенню добра ╕ краси. ╤ тод╕ будуть зд╕йснюватися ваш╕ мр╕╖, як у головних геро╖в Бориса Харчука», — так пише учениця 7-А класу Карина Тюрина.
Таня Гаскевич написала таке: «Кожен розум╕╓ щастя по-сво╓му. Для Олени Булиги щастя означа╓ бачити веч╕рн╕ зор╕ ╕ веч╕рн╓ небо. Для д╕да Капуша – передати Планетнику сво╖ знання, вм╕ння ╕ навички. Але у вс╕х ╓ одне сп╕льне бажання — це жити на ц╕й земл╕!».
Ц╕кав╕ м╕ркування з цього приводу висловив ╕ Олександр Калиненко у сво╓му твор╕. «Що таке щастя? Для кожно╖ людини поняття щастя р╕зне. Для когось достатньо др╕бнички ╕ людина вже щаслива. Наприклад, для Планетника цв╕те кв╕тка, то йому вже щастя. Якщо у св╕т╕ все гармон╕йно, то йому н╕чого ╕ не треба. Для матер╕ Планетника — якщо син буде здоровим. А люди у сел╕, як╕ мають матер╕альн╕ блага, не в╕дчувають себе щасливими, бо для них усе стало звичним. Якщо щодня ╖сти морозиво, до цього звикнеш, ╕ не будеш в╕дчувати свята. Для агронома не треба багато ╖ж╕ та веселощ╕в, йому потр╕бен ц╕кавий та розумний сп╕врозмовник. Мен╕ зда╓ться, що автор натяка╓ нам на те, що у житт╕ людини все повинно бути гармон╕йно, як ╕ в природ╕. Як каже д╕д Капуш: «Людина вийшла з кореня добра, а все життя вона повинна удосконалюватися ╕ п╕днятися до краси ╕ сили природи, до вол╕ ╕ ╓дност╕».
Твори учн╕в говорять сам╕ за себе: ╕дейно-художн╕й зм╕ст твору вони зрозум╕ли. Для них основн╕ закони життя людини: праця, знання, гармон╕я.

Св╕тлана МИРОНЮК,
учителька Нижньог╕рсько╖ ЗОШ ╤-╤╤╤ ступен╕в № 2

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 05.04.2013 > Тема "На допомогу вчителеві"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11623

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков