Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПАР╢ ВИЗНАЛА НЕЛЕГ╤ТИМНИМ ПРЕЗИДЕНТА РФ ПУТ╤НА, А РПЦ – ╤НСТРУМЕНТОМ ПРОПАГАНДИ
Асамблея вкотре п╕дтвердила, що за пут╕на рф перетворилася на фактичну диктатуру…


ПАР╢ УХВАЛИЛА РЕЗОЛЮЦ╤Ю ПРО П╤ДТРИМКУ В╤ДНОВЛЕННЯ УКРА╥НИ
За резолюц╕ю ПАР╢ проголосували 134 учасники зас╕дання, проти – жоден…


ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
Режисерка Юл╕я Гонтарук створила цикл ф╕льм╕в п╕д загальною назвою “Фортеця...


ЗАКОН ПРО МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Ю ПРИЙНЯТО: ДО НЬОГО ╢ ПРЕТЕНЗ╤╥, АЛЕ В╤Н П╤ДСИЛИТЬ ЗСУ
Закон проголосовано 283-ма голосами депутат╕в Верховно╖ Ради. Експерти: його треба було приймати...


НАША БАТЬК╤ВЩИНА ╢ НАЙЗАМ╤НОВАН╤ШОЮ КРА╥НОЮ В СВ╤Т╤
╤з 2015 року Джайлз Дьюл╕ документу╓ зам╕нування земл╕ в Укра╖н╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 12.04.2013 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 12.04.2013
ПОВАЖАТИ ПО-РОС╤ЙСЬКОМУ

Висловлювання в╕домого рос╕йського тележурнал╕ста Володимира Познера про укра╖нц╕в викликало огиду. Щось схоже я, мабуть, в╕дчув би, виявивши в помпезн╕й подарунков╕й коробц╕ торт, покритий плямами пл╕сняви.
╤з хамством «стратег╕чних старших брат╕в» ми не те, щоб змирилися (бо обвикнувшись ╕з чужим хамством, в╕двика╓ш в╕д в╕дчуття власно╖ г╕дност╕), а просто навчилися ставитися до такого, як до неминучого зла. Як до вибо╖в на дорогах, як╕ ритуально дратують, але не псують настрою на весь день.
Нас майже не зач╕пають ескапади Жириновського, його ексцентричн╕ вит╕вки викликають швидше сп╕вчуття до нелегко╖ прац╕ немолодого геопол╕тичного клоуна. Реагувати на Кадирова? Себе не поважати. Так, ╕нколи коробить в╕д Пут╕на, але було б неправдою сказати, що його двозначн╕ жарти або образлив╕ заяви нас дивують. Двоголового орла завжди бентежив тризубець. У сво╓му неприйнятт╕ укра╖нського як такого необ╕льшовистський самодержець винятково передбачуваний.
╤нша р╕ч — т╕, кого узагальнено й, мабуть, не зовс╕м точно величають рос╕йськими демократами. Познер ╕з них. Його профес╕йна д╕яльн╕сть здобула ц╕лком заслужену повагу багатьох колег, зокрема й в╕тчизняних. Формальним п╕дтвердженням визнання стала вручена йому днями укра╖нська прем╕я «Людина року» в ном╕нац╕╖ «За видатний внесок у м╕жнародну журнал╕стику й самов╕ддане служ╕ння ╕деалам профес╕╖». У день нагородження лауреат дав ╕нтерв’ю газет╕ «Сегодня», в якому на запитання «Хто для вас укра╖нц╕?» сказав так: «Я дуже погано знаю Укра╖ну, я не жив серед укра╖нц╕в. Я т╕льки знаю — хай це й не викличе велико╖ любов╕ до мене, — що в стал╕нських таборах було багато укра╖нц╕в. Серед наглядач╕в. Чи св╕дчить це про щось? Не знаю. Сп╕ва╓те ви багато й чудово, ╖сте смачно. Але я не зовс╕м розум╕ю вашу ситуац╕ю з мовою: ось сьогодн╕ мене в готел╕, де я живу, оф╕ц╕антка рос╕йською запитала: «Вам меню англ╕йською чи укра╖нською? Рос╕йською в нас нема╓». Що це було?»
Справд╕, що це було? Нев╕гластво? Ксенофоб╕я? Незнищенне рос╕йське барство, яке виявилося заразним нав╕ть для нос╕я французького й американського паспорт╕в? Горезв╕сний комплекс «старшого брата»?
«Братня» (а точн╕ше — братовбивча) пиха, на жаль, затишно квартиру╓ в головах наших сус╕д╕в, незалежно в╕д ╕нтелектуального, в╕кового чи соц╕ального цензу. На щастя, не вс╕х. Але, на жаль, занадто багатьох.
М╕й товариш розпов╕дав, як на одному ╕з заморських курорт╕в випадковий знайомий, милий московський хлопець, поставив йому запитання, яке починалося словами: «А правда, що у вас у Хохлянд╕╖...». В╕н вимовив останн╓ слово беземоц╕йно, буденно, не маючи нам╕ру образити. Тим самим образу посиливши. Легко уявити, як в╕н в╕дреагував би на зустр╕чне запитання: «А як у вас у Кацап╕╖?» Але м╕й знайомий ╕з вв╕чливост╕ цього запитання не поставив. Ц╕каво, кер╕вництвом газети «Сегодня», яка розтиражувала безпардонн╕ одкровення Познера, теж рухало в╕дчуття вроджено╖ дел╕катност╕? Чи сл╕д тод╕ дивуватися, що вони нам хамлять?
Андр╕й Макаревич недавно заявив: «Щось не спостер╕гаю я н╕яко╖ особливо╖ антиукра╖нсько╖ пропаганди. Ось антирос╕йську в них — спостер╕гав...».
Можливо, Макаревич не дивиться рос╕йського ТБ ╕ не чита╓ рос╕йських газет. Не дивиться рос╕йських сер╕ал╕в ╕ не чита╓ рос╕йських детектив╕в, у яких переважна б╕льш╕сть негативних персонаж╕в мають укра╖нськ╕ пр╕звища або говорять з «укра╖нським» акцентом? Зате захоплено чита╓ укра╖нськ╕ газети й дивиться укра╖нське ТБ, регулярно наштовхуючись на моторошн╕ зразки русофоб╕╖?
Читаючи в╕дгуки сп╕вв╕тчизник╕в на хамство Познера, виявив, що в багатьох до обурення дом╕шувалося в╕дчуття сорому. ╥м було соромно за Познера. Непрогнозоване хамство, непоясненна ксенофоб╕я, якою сходять т╕, кого заведено вважати рос╕йськими моральними авторитетами, нормальних людей в Укра╖н╕ ранять.
Людина, що претенду╓ на звання морального авторитета, покликана дотримуватися г╕г╕╓ни духу й словесно╖ д╕╓ти. Познер у соб╕ плекав морального авторитета. Але чи ╓ в╕н таким? Я б посперечався.
Сам Познер суперечок не любить. Свого часу в╕н чимало здивував рос╕йську сп╕льноту, заявивши, що «одна з найб╕льших трагед╕й для Рос╕╖ — прийняття православ’я...». А пот╕м здивував ще б╕льше, образившись на реакц╕ю громадськост╕: «Я взагал╕ не розум╕ю, з приводу чого шум-гам... Виявля╓ться, що це бол╕сна тема для нашо╖ кра╖ни, для якихось людей... Ось ╕ подивимося, яка в нас у цьому сенс╕ чудова кра╖на: чи почнуться гон╕ння на людину т╕льки за те, що вона висловила свою думку?»
Колега Познера рос╕йський журнал╕ст Соколов-Митрич г╕рко визнав: «В╕льну людину, якою, безумовно, вважа╓ себе Володимир Володимирович, не повинна дивувати реакц╕я ╕нших в╕льних людей на ╖╖ в╕льн╕ висловлювання... Пихат╕сть незнищенна в Рос╕╖ так само, як ╕ таке ненависне Познеру православ’я».
Може, й нам сл╕д визнати, що ╜рунт для хамства Познера удобрили непоодинок╕ укра╖нц╕, яких так зневажа╓ в╕н. Людина, котра дозволя╓ соб╕ по-хамськи безапеляц╕йне «Бандера, як я розум╕ю, все-таки бандит» чи «у Львов╕, як ╕ ран╕ше, рос╕ян не люблять, наск╕льки я розум╕ю...», п╕сля таких одкровень удостою╓ться головно╖ нац╕онально╖ прем╕╖ Укра╖ни. ╤ як в╕н п╕сля цього ма╓ ставитися до представник╕в цього народу? Як повинен ставитися Киркоров, який принижував укра╖нських прикордонник╕в ╕ митник╕в, але в╕дзначений званням народного артиста Укра╖ни? Кадиров, який пропонував Укра╖ну «л╕кв╕дувати раз ╕ назавжди», але якого зустр╕чають тут лизоблюдськими циклоп╕чними б╕лбордами?
Догоджаючи за╖жджим безголосим з╕ркам, плазуючи перед рос╕йськими «зароб╕тчанами», дозволяючи зн╕мати й показувати тут, в Укра╖н╕, укра╖нофобське к╕но, наш╕ небожител╕ втрачають повагу в очах сус╕д╕в, як╕ автоматично переносять свою неповагу на кра╖ну.
Я далекий в╕д думки, що мене прочита╓ «боговибраний» Познер. ╤ тому я не розпов╕датиму йому, ск╕льки м╕льйон╕в «тих, хто ╖сть смачно», померло тут в╕д того, що ╖м н╕чого було ╖сти. Ск╕льки представник╕в «нац╕╖ наглядач╕в» пройшло через ГУЛАГ (станом на 1 с╕чня 1951 року в’язнями табор╕в ╕ колон╕й числився 506 221 укра╖нець, тобто п’ята частина в╕д загально╖ к╕лькост╕ ув’язнених) ╕ хто був кер╕вниками та головною руш╕йною силою знаменитого Норильського повстання. Про кого Солжен╕цин писав «без них П’ятдесят Восьма (пол╕тичн╕) була знекровлене знев╕рене стадо». Не згадуватиму, що коли ки╖вський журнал╕ст Чорнов╕л отримав св╕й перший строк, московський журнал╕ст Познер захищав переваги радянського ладу. Я не зможу збагатити убог╕ знання Познера про Укра╖ну та укра╖нц╕в.
Але, можливо, в╕н прочита╓ в рос╕йському виданн╕ ╕нтерв’ю тренера рос╕йсько╖ зб╕рно╖ Фаб╕о Капелло. На запитання: «У Рос╕╖ заведено вважати, що ви — певною м╕рою учень Валер╕я Лобановського. Ви справд╕ вважа╓те нашого тренера сво╖м учителем?» — ╕тал╕╓ць в╕дпов╕в не по-рос╕йському просто: «А х╕ба в╕н ваш? В╕н же укра╖нець».

Серг╕й РАХМАН╤Н
http://gazeta.dt.ua/internal/povazhati-po-rosiyskomu-_.html

ТИМ ЧАСОМ...
 
За перш╕ три м╕сяц╕ 2013 року на 5% поменшала к╕льк╕сть рос╕ян, як╕ позитивно ставляться до Укра╖ни. Про це св╕дчать результати соц╕олог╕чного опитування, проведеного «Левада-Центром».
«В╕дпов╕даючи на запитання: «Як ви загалом ставитеся зараз до Укра╖ни», у березн╕ в╕дпов╕ли «дуже добре» — 8% (в с╕чн╕ — 10%), «в основному добре» — 61% (в с╕чн╕ — 64%)», — пов╕домля╓ сайт рос╕йсько╖ соц╕олог╕чно╖ служби.
Водночас, «в основному погано» ставляться до Укра╖ни в березн╕ 19% респондент╕в (у с╕чн╕ — 16%), «дуже погано» — 3% (в с╕чн╕ — 2%). Утруднилися з в╕дпов╕ддю 9% опитаних як у березн╕, так ╕ в с╕чн╕ 2013 року.
Зг╕дно з даними досл╕дження, рос╕яни теж почали г╕рше ставитися до США, ╢вросоюзу ╕ нав╕ть Б╕лорус╕.
Опитування проведено 22-25 березня 2013 року за репрезентативною всерос╕йською виб╕ркою м╕ського ╕ с╕льського населення серед 1601 людини в╕ком в╕д 18 рок╕в ╕ старше у 130 населених пунктах 45 рег╕он╕в кра╖ни. Статистична погр╕шн╕сть даних цих досл╕джень не перевищу╓ 3,4%.

Рекламна агенц╕я «Внимание» ╕з С╕мферополя на головн╕й стор╕нц╕ свого сайту розм╕стила зображення з укра╖нофобськими написами «Убей в себе украинца!», «Хватит мычать на мове!».
При цьому над фотограф╕╓ю з антиукра╖нськими закликами наголошу╓ться, що агенц╕я ма╓ «бездоганну д╕лову репутац╕ю» ╕ «прагне до розширення».
Наст╕льки неадекватна агенц╕я розм╕щу╓ться за адресою: http://www.vnimanie.net.ua/. Щоправда, п╕сля появи цих фото в соцмережах св╕тлини з укра╖нофобськими написами зникли...

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 12.04.2013 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11638

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков