"Кримська Свiтлиця" > #15 за 12.04.2013 > Тема "Крим - наш дім"
#15 за 12.04.2013
ДУМА ╤ П╤СНЯ ╢ДНАЮТЬ НАРОДИ
У бенеф╕с на честь творчого ╕ наукового тандему подружжя Гуменюк╕в перетворилася презентац╕я в Кримському ╕нженерно-педагог╕чному ун╕верситет╕ фольклористичних книг Ольги Микола╖вни, доцента кафедри укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖, кандидата ф╕лолог╕чних наук, та поетичних переклад╕в В╕ктора ╤вановича, професора кафедр укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖, кримськотатарсько╖ ╕ турецько╖ л╕тератур, доктора ф╕лолог╕чних наук. — В╕ктор та Ольга Гуменюки переклали укра╖нською мовою кримськотатарськ╕ п╕сн╕, — сказав у вступному слов╕ ректор Февз╕ Якубов, — ╕ через них показали, як т╕сно переплетен╕ корен╕ наших народ╕в, що в╕ками жили поряд. А н╕що так не зближу╓ людей та культури, як музика. ╤ вона зазвучала у виконанн╕ оркестру народних ╕нструмент╕в закладу так, як ми йдемо один до одного в житт╕, – з любов’ю до р╕дно╖ земл╕ та коханням. Ольга Гуменюк, музикант за фахом, розпов╕ла, як, працюючи на кафедр╕ музичного виховання, почула одного разу наприк╕нц╕ 90-х рок╕в у виконанн╕ колег кримськотатарською мовою п╕сню, мелод╕я яко╖ нагадала ╖й укра╖нську «Ой ходила д╕вчина бережком». Сказала ╖м про це. — Н╕, це кримськотатарська народна п╕сня з ╕ншим текстом, — заперечили вони. Однак ця в╕дпов╕дь ╖╖ не задовольнила. Тим б╕льше, що под╕бних до укра╖нських мелод╕й ╖й зустр╕чалося у кримськотатарському фольклор╕ багато ╕ пот╕м. Зм╕ст ╖хн╕х п╕сенних текст╕в допомагав зрозум╕ти сво╖ми перекладами чолов╕к — В╕ктор Гуменюк. Вона почала заглиблюватися в кримськотатарський музичний фольклор, намагаючись з’ясувати, яких п╕сень у ньому б╕льше – геро╖чних, побутових чи про вза╓мне або нещасливе кохання? У процес╕ цих досл╕джень матер╕ал╕в про кримськотатарську любовну л╕рику з╕бралося ст╕льки, що вона оформила та усп╕шно захистила дисертац╕ю на цю тему, а для широкого читацького загалу ╖╖ науков╕ розробки та висновки почали друкуватися частинами у формат╕ п╕сенних зб╕рник╕в: «Взяла у бран мене троянда: Поетичний св╕т фольклорного п╕сенного жанру – макаму» (2008), «Три гвоздики: Журлив╕ мотиви в кримськотатарськ╕й народн╕й п╕сн╕ кохання» (2012), «В неб╕ лине ключ журавл╕в: Художн╓ осягнення драматизму любовних стосунк╕в у кримськотатарськ╕й народн╕й п╕сн╕» (2013). — Назви книжок – це перш╕ рядки мо╖х улюблених п╕сень ╕з цих доб╕рок, — поясню╓ О. Гуменюк. А досл╕дний матер╕ал першо╖ з них взявся доповнювати авторку сво╖м коментарем виконавець твор╕в п╕сенного жанру – макаму Февз╕ Ал╕╓в, заслужений прац╕вник культури Укра╖ни. — Я зац╕кавився цими кримськотатарськими п╕снями п╕сля того, як у 70-т╕ роки в Ташкент╕, працюючи в республ╕канському телерад╕омовленн╕, почув узбецьк╕ макаму, — розпов╕в в╕н. – Результати сво╖х досл╕джень виклав у статт╕, яка була опубл╕кована у зб╕рнику «Сп╕ваюч╕ хвил╕». Однак виконувати макаму публ╕чно тод╕ нам забороняли мусульманськ╕ д╕яч╕. Жанр здр╕бнився до виконання кримськими циганами, ╕ народ його забув. Нин╕ ц╕ п╕сн╕, створен╕ в XVII-XVIII стол╕ттях, Ф. Ал╕╓в не лише в╕дновлю╓ як фольклорист, а й розвива╓ як композитор. Бо, за словами в╕домого кримськотатарського письменника Нузета Умерова, якщо не продовжувати створювати казки, легенди, це озеро може висохнути. У вс╕х народних п╕сень були автори, т╕льки ╖хн╕ ╕мена в пер╕оди суц╕льно╖ неграмотност╕ людей загубилися в анналах ╕стор╕╖. П╕вв╕ку викону╓ кримськотатарськ╕ еп╕чн╕ твори про нац╕ональних геро╖в заслужений артист Укра╖ни Рустем Меметов. — ╤ впада╓ в оч╕ те, — говорить в╕н, — що з такою ж ╕нтонац╕╓ю, мелод╕йним рисунком ╕ розм╕ром ╓ укра╖нськ╕ п╕сн╕, але не балади, як у кримських татар, а л╕рико-любовн╕. ╤ для п╕дтвердження сказаного засп╕вав укра╖нською мовою «Чорн╕ брови, кар╕ оч╕». Присутн╕ в зал╕ кримськотатарськ╕ письменники допитувалися в Гуменюка-перекладача: — Вам робили п╕дрядковий переклад чи ви зна╓те кримськотатарську мову? — Я переклав сам ╕з першоджерел, — в╕дпов╕в в╕н. – Але користувався при цьому словником, телефонував сво╖м друзям для консультац╕й, на кафедр╕ кримськотатарсько╖ л╕тератури обговорював з викладачами тлумачення деяких старовинних сл╕в. ╤ вийшло так, за сп╕льною оц╕нкою виступаючих учених ╕ викладач╕в, що нин╕ самобутн╕сть кримських татар завдяки його перекладам представлена на найвищому академ╕чному р╕вн╕. — В╕ктор Гуменюк переклав понад 150 п╕сень, — сказав редактор кримськотатарських текст╕в ус╕х трьох книг, поет ╕ проза╖к Абляз╕з Вел╕╓в. – Це дуже ц╕нна робота, яка дала можлив╕сть вперше досл╕дити розвиток п╕сенно╖ культури кримських татар. Ольга Микола╖вна втерла н╕с кримськотатарським ученим, але в майбутньому, спод╕ва╓мося, ╕ наш╕ науковц╕ п╕дуть вглиб нац╕ональних виток╕в. В укра╖нськ╕й л╕тератур╕ одним ╕з перших переклад художн╕х твор╕в кримських татар укра╖нською мовою зд╕йснив ╤ван Франко. Багато рок╕в цей м╕ст м╕ж двома культурами тримали в сво╖х руках учений-мовознавець Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. Вернадського Олександр Губар ╕ ки╖вський поет Микола М╕рошниченко. Нин╕ велику перекладацьку роботу зд╕йснюють кримськ╕ письменники Данило Кононенко ╕ Валер╕й Басиров. А подружжя Гуменюк╕в, долучившись до не╖, ще б╕льше розширило прост╕р орфоеп╕чно╖ константи, ал╕терац╕╖, мелод╕╖ кримськотатарсько╖ мови в св╕т╕. Якщо в 1957 роц╕, за спогадами поета Р╕зи Фазила, на перших записах кримськотатарського музичного фольклору для рад╕о приск╕пливо ставилися до кожного слова, то нин╕шня презентац╕я зб╕рник╕в Ольги Гуменюк стала справжн╕м святом п╕сн╕. Народн╕ мелод╕╖ виконували профес╕йн╕ сп╕ваки, викладач╕ кафедри музичного виховання та студенти. ╤ присутн╕ мали можлив╕сть почути зразки кримськотатарсько╖ п╕сенно╖ творчост╕ в ориг╕нал╕ та оц╕нити особливост╕ ╖хньо╖ поетики в перекладах професора Гуменюка. Вони вносять новий вагомий струм╕нь у точки дотику культур двох народ╕в – укра╖нського та кримськотатарського, проникають у найпота╓мн╕ш╕ куточки душ╕, а з науково╖ точки зору корисн╕ викладачам ╕ студентам, досл╕дникам фольклору, ус╕м, хто ц╕кавиться животворними джерелами мудрост╕ та ╕нших духовних надбань людей.
Валентина НАСТ╤НА
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 12.04.2013 > Тема "Крим - наш дім"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11648
|