Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 12.04.2013 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 12.04.2013
ВЕЛИКДЕНЬ У КОСМАЧ╤

Дорога до Храму

П╕дготовка до Великодн╕х свят на Гуцульщин╕, зокрема в Космач╕, розпочина╓ться в╕д середоп╕стя. Акурат в цей час беруться гуцули за писання писанок. Першою зачинають писати писанку «безконечник», пояснюючи це тим, щоби так тримався р╕д хати, як безконечник яйця, бо в╕ддавна ведеться на Гуцульщин╕, що на Великодн╕ свята збира╓ться до хати весь р╕д з ближн╕х ╕ дальн╕х терен╕в. У Космач╕ писанню писанок надають особливого значення, на що звернули увагу досл╕дники писанкарства Володимир Шухевич, Одарка Онищук, Олександра Цегельська, Зенон Ели╖в, Олександр Соломченко… Льв╕вська досл╕дниця укра╖нсько╖ писанки пан╕ В╕ра Манько, на жаль, помина╓ космацьк╕ писанки, даючи ╖м загальну назву гуцульськ╕.
Оп╕сля пишуть писанки з такими символами, як «сорок клинц╕в», «церковц╕», «хрестата», «монастир╕», як╕ прибер╕гають писанкар╕ для себе, аби ╖х освятити на Великдень, а вже згодом виводять на яйцях ╕нш╕ писанков╕ символи. Ц╕ писанки готують гуцули «на продаж», а за вилучен╕ в╕д них грош╕ купують всяку «скором», насамперед, намагаються придбати смачненько╖ ковбаски, буженини, ╕, зв╕сно, прикрашений паленою р╕зьбою паск╕вець, який ╓ нев╕д’╓мним атрибутом Великодня в Космач╕.
Впродовж багатьох рок╕в чудов╕ пасковики в Космач╕ виготовляли в минулому стол╕тт╕ Василь Топузяк, Гриць Зизатчук, Микола Пожоджук, Анна Пал╕йчук (1896-1978), Настуня Поляк (1910-1988), Микита Зизатчук (1907-2009), а зараз – Григор╕й ╤васюк. Пасковики роботи космацьких боднар╕в ╓ особливо популярними ╕ в жител╕в Жаб’╖вського та Надв╕рнянського район╕в, як╕ сус╕дують з Космачем. В пасковик накладають гуцули на сп╕д паску, нар╕зану кавалками, або кладуть невелику переп╕чку, довкола ╖╖ опер╕зують ковбаскою, а всередину накладають куски сирe, варено╖ або вуджено╖ солонини, вареного або вудженого м’яса, ╕, звичайно, варен╕ яйця та писанки. В маленький пугарчик набира╓ ╜аздиня цв╕тл╕в (варен╕ бурячки ╕з тертим хроном) ╕ вм╕щу╓ його в паск╕вц╕. Полюбляють гуцулки святити ╕ почищен╕ кор╕нц╕ хрону та стебельця зеленого часнику або окрем╕ зубочки часнику.
Обов’язково в Космач╕ брали, а старш╕ ╜аздин╕ ╕ зараз беруть, топки сол╕, зварено╖ з космацьких соляних джерел ╕ сформовано╖ в спец╕альних б╕льших пугачиках. Зрештою, топки сол╕ зображено ╕ на герб╕ Космача. Паск╕вц╕ виготовляють у Космач╕ майстри ╕з смереково╖ г╕нтини, чергуючи ╖╖ ╕з сливовою г╕нтиною, яка да╓ темний кол╕р. Обруч╕ для паск╕вця роблять ясенов╕, а ручку – ╕з верби. Коли вир╕б уже готовий, то прикрашають його р╕зними символами, здеб╕льшого солярними знаками, як╕ вип╕кають за допомогою спец╕альних металевих писак╕в, розжарених у вогн╕. На жаль, тепер, коли в Космач╕ залишилось дуже мало боднар╕в, а по гуцульських теренах вони вже повмирали, зам╕сть паск╕вц╕в широко використовують гуцули плетен╕ з лози кошики, якими перед Великоднем забезпечують усю Укра╖ну майстри ╕з Закарпаття. В ц╕ кошики укладають гуцули все для освячення в той самий спос╕б, що й у паск╕вець, т╕льки накривають його ще вишиваним рушничком з церковною атрибутикою (хрестом, г╕лочками верби, ангеликами та написом «Христос Воскрес»). З жалем маю констатувати, що нер╕дко так╕ рушнички вишит╕ без смаку, з порушенням канон╕в гуцульсько╖ вишивки та кольоровою гамою, не притаманною для гуцульського краю. Помимо того в Космач╕, Яс╕нях, Микуличин╕, Розтоках бувають ╕ надзвичайно вишукан╕ великодн╕ рушнички, як╕ в╕дпов╕дають ус╕м вимогам гуцульсько╖ традиц╕йно╖ вишивки. Особливо гарн╕ великодн╕ рушнички в укра╖нському стил╕ вишивають м╕щанки Львова, Тернополя, Коломи╖, Галича…
Ще одним головним атрибутом Великодня у Космач╕ ╓ бесаги, як╕ беруть гуцули до церкви, наповнюючи ╖х всякою всячиною. Перед тим, як самим скуштувати свяченого, космачани спочатку мусять пошанувати сво╖х предк╕в ╕ дати «за простиб╕» одн╕ одним за ╖хн╕ душ╕. Акурат оте «за простиб╕» ╕ заповню╓ ц╕л╕ бесаги (дв╕ торби почерез плече). За душ╕ померлих, як т╕льки священик освятить паску, дають гуцули одн╕ одним по переп╕чц╕. А до переп╕чки всяко╖ скороми: кавальчик сиру, ковбаски, м’яса, солонини, яйце або сирного коника чи качечку ╕ обов’язково писанку чи галунку. Таких переп╕чок «за простиб╕» да╓ б╕ля церкви кожна с╕м’я по одн╕й за померлих батька ж╕нки ╕ батька чолов╕ка, маму ж╕нки ╕ маму чолов╕ка, а також за д╕тей, якщо вони у них помирали. Отже, виходить ш╕сть-в╕с╕м. ╤ до цих переп╕чок – всяко╖ всячини.
Якщо в родин╕ протягом року хтось помер, то за нього «за простиб╕» дають гуцули в Космач╕ один такий прибраний паск╕вець або кошик ╕ кажуть: «Полагночко! Най цисе Бог прийма╓ за Сеньчину душу!». Тод╕ та людина, що бере, мовить: «Простиб╕! Най Бог прийма╓ ╕ даст Сеньц╕ царство небесне, а вам, Настунько, дай Боже здоров’╖!». Такий кошик або паск╕вець да╓ мати дочц╕ або синов╕, як╕ впродовж року вийшли зам╕ж чи одружилися ╕ п╕шли жити наб╕к (до батьк╕в князя чи княгин╕).
Обов’язково беруть гуцули святити й одну велику паску. Гарн╕ паски у Космач╕ вип╕кають Мар╕я Багр╕йчук, Мар╕я Варцаб’юк, Любов Горганюк, Анна Линдюк, а в сел╕ Шешори – Мар╕я Рибчук, в Брустурах – Мар╕я Мат╕йчук, в Прокурав╕ – Одарка Бойцуняк… Паску зверху прикрашають р╕зними «косиц╕ми» (кв╕тами) з т╕ста. Печуть ╖╖ у форм╕ круга, що ╓ образом безконечно╖ Божо╖ любов╕. Доокруж опер╕зують пасочком у вигляд╕ кола, що символ╕зу╓ безсмертн╕сть й майбутн╓ небесне ╕снування. Довкола в╕д цього пасочка в╕дходять невелик╕ зубчики, що нагадують промен╕ сходячого сонця. В╕дтак посередин╕ ставить ╜аздиня навхрест закручен╕ у форм╕ сп╕рал╕ пасочки (смужечки) з т╕ста, в центр╕ яких примощу╓ закручену сп╕ралею ружу або шишку. Сп╕раль – це знак плодючост╕, знак сонця, це символ порядку м╕стер╕╖ л╕тург╕йного року. Пом╕ж ус╕м цим розставля╓ маленьк╕ калачики, зроблен╕ з т╕ста, або невеликих пташок-жайворонк╕в. У селах Кривор╕вня, Голови, ╤льц╕ гуцулки опер╕зують верх паски плетеним т╕стом, немовби в╕нком.
Вип╕кання паски вимага╓ особливо╖ майстерност╕ ╕ терп╕ння. Треба вм╕ти натопити п╕ч, дати до м╕ри в т╕сто цукру, сметани, масла, я╓ць, вдало розчинити паску. При цьому космацьк╕ гуцулки мають багато секрет╕в, ╕ кожна намага╓ться, аби в не╖ вийшла паска найкраща. Коли готу╓ться паска до вип╕кання, н╕хто в хату не повинен заходити. У цей час зд╕йснюють молодиц╕ р╕зн╕ ворож╕ння. Наприклад, коли вигорне господиня грань з печ╕, то кида╓ в п╕ч пучками кукурудзяного борошна ╕ каже: «Не муку палю, а вс╕ нетл╕ на св╕т╕, аби вони не множилися в мо╖й гражд╕ н╕ взим╕, н╕ вл╕т╕…». Або бере з клоч╕ (лляного прядива) мотуз ╕ зав`язу╓ ним ножиц╕, промовляючи: «Не ножиц╕ зав’╓зую, а руки мому чолов╕кови, аби в╕н не мав моци мене руками збиткувати так як ц╕ ножиц╕ тепер не мают моци н╕чо урубати…». Так╕ ножиц╕ кладе в хат╕ п╕д джергу (л╕жник) на пр╕ч, де вони сплять, ╕ там ц╕ ножиц╕ мають перебути ус╕ Великодн╕ свята.
Всадивши в п╕ч паску, робить газдиня лопатою р╕зн╕ хрести на комин╕, дверях, стел╕, а ╜азда тим часом стр╕ля╓ перед хати з п╕столя, що означа╓, що в ц╕й гражд╕ печеться паска ╕ н╕хто не ма╓ до хати заходити, бо якби в╕дчинив двер╕ ╕ в хату зайшло холодне пов╕тря, то паска би могла потр╕скати, що в╕щу╓ смерть ╜азд╕ або ╜аздин╕ чи комусь ╕з ╖хн╕х д╕тей. Треба зауважити, що коли пече молодиця паску, то ма╓ взяти з кожно╖ паски по кавальчиков╕ т╕ста ╕ з того т╕ста спекти калачик, який дають горяни маржин╕ ╖сти на Юр╕я. До цього т╕ста дода╓ ж╕нка трохи червоточини з вулика або й мертв╕ бджоли, порохн╕ з мурашника ╕ все це разом вим╕шуючи, говорить: «Абис була, маржинко, увеч╕р ╕ в днинку така старлива та пл╕дна, така легка, як бджола ╕ морошок. Як бджола та морошок сид╓ при куп╕ ╕ вертаютси, хоть би куди п╕шли ╕ одна другу не лишит, а верта╓ в улий ци морашинец, так аби моя маржинка ц╕лий р╕к вертала в свою кошару ╕ аби си плодила, як си плод╕ бджоли ╕ морошки…»
Перед Великоднем гуцули особливо ретельно доглядають за сво╖м об╕йстям: чистять в стайнях, зам╕тають подв╕р’я, б╕лять в хатах, старають соб╕ нову ношу або оновлюють стару, купуючи в Космач╕ на ярмарку постоли з н╕сками ╕ постоли капсльован╕, запаски ╕ сорочки, гач╕ ╕ портки, кресан╕ ╕ капелюхи, кептар╕, сардаки, кожухи, згарди ╕ силянки, ╜ердани ╕ череси, дзьобеньки ╕ таб╕вки, попружки ╕ хустки, аби виглядати на Великдень святково ╕ урочисто. Не забувають космачани ╕ про св╕й сп╕льний д╕м – р╕дну церкву, до яко╖ на Великдень прагнуть купити також яку обнову: або пару рушник╕в, або килими чи л╕жники, або ще взимку замовити нов╕ хоругви чи хрести, аби ╖х пожертвувати на храм.
Перед Великодн╕ми святами гуцули ц╕лими родинами ╕дуть до церкви ╕ спов╕даються, аби очиститися в╕д гр╕х╕в. Намагаються н╕ з ким не сваритися, бути люб’язними в сп╕лкуванн╕ з ╕ншими. Суворо дотримуються посту, уникають будь-яких забав ╕ музики, сп╕вають х╕ба що церковних п╕сень або похоронних на похоронах.
Вербна нед╕ля в Космач╕ назива╓ться шутковою нед╕лею, бо акурат в цей день горяни посвячують в церкв╕ г╕лочки шутки (лози). Зараз ц╕ г╕лочки прикрашають сухокв╕тами та барв╕нком ╕ створюють справжн╕ обереги.
Повертаючись ╕з Богослуж╕ння, космачани радо сп╕лкуються одн╕ з одними, а коли стр╕нуть кого-небудь, то побивають його г╕лочками шутки ╕ кажуть: «Не я б’ю, шутка б’╓, в╕днин╕ за тиждень Великдень». Повернувшись додому, побивають шуткою тих, хто залишався вдома ╕ не в╕дв╕дував храму. В╕дтак ставлять шутку в полицю (мисник) ╕ перетримують ╖╖ до наступного року, використовуючи при р╕зних слабостях, в╕двертанн╕ бур╕ ╕ граду тощо.
В космацьких храмах святих апостол╕в Петра ╕ Павла, свято╖ Тр╕йц╕, святого Миколая в цей день найб╕льше спов╕дальник╕в. П╕сля шутково╖ нед╕л╕ космацьк╕ гуцули, як ╕ горяни ╕нших терен╕в, миють у церквах, в╕шають рушники ╕ килими та л╕жники, як╕ на п╕ст зн╕мали, готують храми до найб╕льшого свята, яке святкують напровесн╕.
Допоки не минуло Благов╕щення, етикет гуцул╕в вимага╓ не орати землю ╕ н╕чого не садити, бо кажуть гуцули, що на Благов╕щення вклада╓ Бог свою голову в землю, аби ╖╖ роз╕гр╕ти. Саме в цей день вилазять з мурашник╕в мурашки, а з н╕р ╕ щ╕лин – всяк╕ плазуни. «Як Благов╕щен╕ випаде в середу, то кожда наступна середа буде благов╕сна днина, — стверджував Микита Зизатчук (1907-2009). – У благов╕сн╕ дн╕ не можна веснувати, бо не буде врожаю, або буря знищить пос╕яне чи посаджене. Перед Благов╕щенням увечер╕ в Космач╕ палить кожна родина д╕да (велике вогнище), аби викурити ╕з свого города Юду, який може на Благов╕щення витесати к╕л ╕ забити в город тому чи ╕ншому ╜азд╕, а це в╕щу╓ лихо в р╕д. Юда як уздрит спузу (поп╕л) на город╕, то вже там к╕л не забива╓, бо то землиця Божа».
Як та ватра догора╓, то треба пильнувати, аби не лишилось н╕ одно╖ головн╕, бо могла би вноч╕ прийти в╕дьма ╕ забрати, а в╕дтак впродовж року чередувати кор╕в. Уже вдосв╕та на Благов╕щення космацьк╕ гуцули в╕дшукують отаву, яку приберегли ще в╕д Свят-Вечора, перем╕шують ╖╖ з грисом, с╕ллю та залишками хл╕ба в╕д Р╕здвяних свят ╕ дають ╖сти маржин╕, в╕рячи, що ╖хню худ╕бку не буде кусати гадина, бити плюта, а черед╕нниця не буде мати моци в╕д╕брати манну.
В живний четвер у Космач╕ в╕дбуваються вогники. У селах Жаб’╖вського краю щось под╕бне в╕дбува╓ться в середу. Напередодн╕ печуть гуцулки кокуци або зозул╕ чи жайворонки. У Космач╕ ввечер╕ в середу палять д╕да, а в Жаб’╖ д╕да палять в середу. Д╕тлахи ходять в╕д хати до хати ╕ п╕д в╕кнами кричать: «Гр╕йте д╕да! Дайте хл╕ба!», допоки з гражди не в╕дгукнуться: «Гр╕╓мо, гр╕╓мо! Да╓мо…». Тод╕ ╜аздиня виносить з хати кокуци ╕ розда╓ малеч╕, а д╕вочкам ще й писанку прихопить. Отримавши бажане, д╕ти в один голос кричать: «Аби вам овечки, аби вам ягнички, аби вам телички множилися ╕ здоров’╖чко на мног╕ л╕та!»
У Космач╕ д╕ти ходять у четвер зранку, заходячи до то╖ чи ╕ншо╖ хати, ╕ господиня да╓ ╖м «за простиб╕» за сво╖х померлих д╕тей, а коли д╕ти не вмирали, то за померлих родич╕в переп╕чку або зозулю та писанку чи галунку. Протягом останн╕х рок╕в додають ще й гор╕хи, яблука, цукерки. Д╕ти ╜речно кажуть «простиб╕» ╕ йдуть вт╕шено до ╕ншо╖ хати.
У великодню п’ятницю гуцули йдуть гуртами до церкви, постять, окрем╕ – ╖дять уже аж на Великдень. У цей день не можна виконувати н╕яко╖ роботи, нав╕ть хл╕б нар╕зають горяни в четвер.
До церкви ╜азди поважного в╕ку збираються в суботу ввечер╕ ╕ там ночують, бо кажуть, що годиться переночувати в храм╕ у Великодню н╕ч, тод╕ ╖х оминатимуть всяк╕ слабост╕. А вже вдосв╕та до космацьких храм╕в вируша╓ всенький люд. Хто живе на в╕ддалених прис╕лках, то ставить приготовлен╕ бесаги з паскою та ╕ншим на коня, сам с╕да╓ зверху ╕ ╖де до церкви. Багатш╕ газди ╖дуть машинами ц╕лими родинами. Треба зауважити, що бесаги здеб╕льшого несуть чолов╕ки, а ж╕нки – паск╕вц╕ чи коб╕лки. Б╕ля церкви довкола формують два велик╕ кола, в як╕ стають родами. Наприклад, в одному м╕сц╕ сто╖ть р╕д Мар╕йчукових. Б╕ля них – р╕д Будзюкових, дал╕ – р╕д Ребедж╕них, ще дал╕ – р╕д Гандж╕люкових. ╤ так з д╕да-прад╕да.
Гуцули вбираються у свою традиц╕йну ношу, ╕ тод╕ те чи ╕нше село розцв╕та╓ барвистим вбранням. Зараз до Космача при╖жджа╓ багато турист╕в з р╕зних терен╕в укра╖нських земель та заруб╕жних держав, як╕ бажають зобачити цю красу та посмакувати великодн╕ми стравами. Василь Образ в╕дзняв двосер╕йний ф╕льм «Великдень у Космач╕», який не ма╓ аналог╕в в Укра╖н╕. Щороку в Космач╕ проводяться ╕ м╕жнародн╕ етнограф╕чн╕ фестивал╕ «Великдень у Космач╕» та М╕жнародн╕ з’╖зди писанкар╕в, на як╕ з’╖жджаються народн╕ майстри та фольклорн╕ колективи ╕ науковц╕ з ус╕х областей Укра╖ни та Польщ╕, ╤тал╕╖, Великобритан╕╖, Франц╕╖, Канади, Словаччини, Рос╕╖, Румун╕╖, США, Канади, Н╕дерланд╕в… Беруть участь у таких д╕йствах ╕ Президент Укра╖ни та посли заруб╕жних держав, яких завжди зустр╕чають запашною космацькою паскою на вишиваному рушнику.

Дмитро ПОЖОДЖУК,
Космацький с╕льський голова

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 12.04.2013 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11662

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков