"Кримська Свiтлиця" > #17 за 26.04.2013 > Тема "З потоку життя"
#17 за 26.04.2013
НА ЖУРНАЛ╤СТСЬКИХ «ПОСИДЕНЬКАХ»
В╕к живи, в╕к навчайся. Це стосу╓ться ╕ журнал╕ст╕в зокрема. А найпоширен╕шими недол╕ками в ╖хн╕й робот╕, як ╕ взагал╕ в д╕яльност╕ ЗМ╤, ╓ в╕дсутн╕сть збалансованост╕ ╕нформац╕╖, що пода╓ться, та безпристрасност╕ у висв╕тленн╕ под╕й; в╕докремлення факт╕в в╕д коментар╕в щодо них; неоперативн╕сть публ╕кац╕й. А ще серед негативних момент╕в — прихована реклама (джинса) ╕ так звана мова ворожнеч╕. Про це говорилося на «журнал╕стських посиденьках» — так нап╕воф╕ц╕йно назвали з╕брання його орган╕затори на чол╕ з кер╕вником проекту В╕рою Михайл╕вною Себол╓вою. Ун╕верситет представляли В╕ктор╕я Кондрацька та ╢вген╕я Волощенко, асоц╕ац╕ю в╕льних журнал╕ст╕в — Валентин Карайван. Назва проекту: «П╕двищення в╕дпов╕дальност╕ журнал╕ст╕в ╕ мед╕а через пол╕пшення мед╕а-спроможност╕ населення й актив╕зац╕ю впливу НДО на сусп╕льство». ╤ вт╕лю╓ться в╕н за п╕дтримки «У-мед╕а» ╤нтерньюз Нетворк, що цьогор╕ч прийшов на зм╕ну попередн╕м проектам, присвяченим т╕й же проблем╕. В╕с╕м кримських видань, у тому числ╕ ╕ он-лайн, мон╕торили експерти впродовж трьох м╕сяц╕в ╕ д╕йшли висновку, що найменше згаданих порушень в ╕нтернет-виданн╕ «Новий Севастополь», а серед тих, як╕ можна потримати в руках, л╕диру╓ «Первая Крымская», дал╕ — «Крымская правда», попри те, що «мова ворожнеч╕» ╓ для не╖, за словами експерт╕в, або ж ознакою «ф╕рмового стилю, або редакц╕йно╖ пол╕тики». Про це св╕дчать ╕ сам╕ назви публ╕кац╕й: «С хохлами каши не сваришь» або «Бесславные ублюдки живут лучше героев». «Мочать» «хохл╕в» ╕ «Крымский телеграф» та «Крымское время». Це попри те, що «хохли» тепер при влад╕ «цив╕л╕зован╕», так╕, як Вадим Колесн╕ченко. Та й взагал╕ Парт╕ю рег╕он╕в укра╖нофоби мали за свою. Д╕сталося «на гор╕хи» й «Кримськ╕й св╕тлиц╕», в як╕й, попри те, що в ц╕лому вона «спок╕йна та ур╕вноважена», в статт╕ «Коломия — Карпати» наводилася п╕сенька з╕ словами: «Вагони, повн╕ москал╕в» та «Ай, Бандера, укра╖нський апостол!». Але ж це не редакц╕йний текст, п╕сню сп╕вали жител╕ того рег╕ону, де под╕бн╕ ╕де╖ та п╕сн╕ ╓ популярними, ╕ зв╕дки ж не марс╕ани, а ╕нш╕ прибульц╕ вагонами в╕дправляли укра╖нц╕в до Сиб╕ру! Вт╕м, спасиб╕ й на тому, що ╕нод╕ зазира╓те в нашу газету! Не високо╖ оц╕нки зазнали ╕ «Голос Крыма» та «Крымское время», яке останн╕м часом не витриму╓ конкуренц╕╖. У сво╓му виступ╕ В╕ктор╕я Кондрацька зауважила, що поширеним недол╕ком ╓ подання матер╕ал╕в ╕з ╤нтернету як власних, а краща як╕сть ╕нтернет-видань поясню╓ться, ймов╕рно, тим, що у в╕ртуальному простор╕ читач╕ не соромляться називати реч╕ сво╖ми ╕менами. В╕д ╢вген╕╖ Волощенко я дов╕далась, що красномовний висл╕в «Журнал╕ст — п╕дставка п╕д м╕крофон» насправд╕ належить Маргарет Тетчер ╕ що, на думку промовляючо╖, р╕вень кримсько╖ преси вищий за р╕вень ╕нших обласних видань. Хоча оглядач газети «День» Микола Семена з нею не погодився, вид╕ливши запор╕зьку, льв╕вську, дн╕пропетровську та харк╕вську пресу. Попри те, що в╕н, як ╕ решта промовц╕в, зазначив, буц╕мто «мова ворожнеч╕» звучить дедал╕ р╕дше, та, на мою думку, висловлювання в╕дпов╕дних настро╖в просто переходить у п╕дтекст, хоча в╕д того вони несуть не менший заряд негативу. ╤ зовс╕м не обов’язково називати статтю «Язык твой — враг мой», як це зробив «Крымский телеграф», якщо можна дати в╕дчути це укра╖нцю в ╕нш╕й, не менш образлив╕й форм╕. Микола Семена наголосив ╕ на ще одн╕й властивост╕ нин╕шньо╖ преси, коли головна увага журнал╕ста прид╕ля╓ться ╕нтригуючому заголовку, чим фактично ╕ обмежу╓ться вся ╕нтрига. Безсоромна гонитва за увагою читача або ж глядача драту╓ не т╕льки в прес╕, але й на телебаченн╕, коли з прим╕тивних житт╓вих перипет╕й в╕домих людей автори змушен╕ вичавлювати «Неймов╕рну правду про з╕рок», аби вистачило чи не на кожен веч╕р, з експресивними вигуками: «Це просто м╕стика!», «В це не сила пов╕рити!». ╤ тут знову доречн╕ слова одн╕╓╖ з експерток: «Пада╓ р╕вень само╖ журнал╕стики. Журнал╕ст ма╓ п╕дтягувати аудитор╕ю до свого р╕вня, а не скочуватися до не╖ сам». Насправд╕ ж за ус╕м цим здеб╕льшого стоять так╕ прост╕ ╕ зрозум╕л╕ реч╕, як, хоч ╕ дешева, популярн╕сть, тираж╕ ╕ грош╕, що й породжу╓ ╕снування соц╕ального замовлення на отой самий р╕вень. А щодо телебачення, то було вир╕шено, що його краще взагал╕ не вмикати. У той же час присутн╕ торкнулись питання протид╕╖ чиновник╕в виконанню службових обов’язк╕в журнал╕стами. Вони в╕двойовують соб╕ право подавати ╕нформац╕ю т╕льки через Республ╕канський ком╕тет з ╕нформац╕╖, аби ╖х не сп╕ймали на гарячому. З ╕ншого боку, журнал╕сти теж де╕нде почуваються людьми, в ╕м’я профес╕╖ зв╕льненими в╕д морал╕. Тож поговорити було про що. Але, дума╓ться, прац╕вники ЗМ╤ й надал╕ керуватимуться внутр╕шньою пол╕тикою та ф╕нансовими запитами сво╖х видань. Не кожному ж таке щастя: писати те, що дума╓ш, ╕ служити тому, що того варте.
Тамара СОЛОВЕЙ
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 26.04.2013 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11709
|