Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПАР╢ ВИЗНАЛА НЕЛЕГ╤ТИМНИМ ПРЕЗИДЕНТА РФ ПУТ╤НА, А РПЦ – ╤НСТРУМЕНТОМ ПРОПАГАНДИ
Асамблея вкотре п╕дтвердила, що за пут╕на рф перетворилася на фактичну диктатуру…


ПАР╢ УХВАЛИЛА РЕЗОЛЮЦ╤Ю ПРО П╤ДТРИМКУ В╤ДНОВЛЕННЯ УКРА╥НИ
За резолюц╕ю ПАР╢ проголосували 134 учасники зас╕дання, проти – жоден…


ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
Режисерка Юл╕я Гонтарук створила цикл ф╕льм╕в п╕д загальною назвою “Фортеця...


ЗАКОН ПРО МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Ю ПРИЙНЯТО: ДО НЬОГО ╢ ПРЕТЕНЗ╤╥, АЛЕ В╤Н П╤ДСИЛИТЬ ЗСУ
Закон проголосовано 283-ма голосами депутат╕в Верховно╖ Ради. Експерти: його треба було приймати...


НАША БАТЬК╤ВЩИНА ╢ НАЙЗАМ╤НОВАН╤ШОЮ КРА╥НОЮ В СВ╤Т╤
╤з 2015 року Джайлз Дьюл╕ документу╓ зам╕нування земл╕ в Укра╖н╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 10.05.2013 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#19 за 10.05.2013
КОЛИ БРЕШУТЬ МАСШТАБНО

РОЗДУМИ ПРО М╤СЦЕ ╤ РОЛЬ УКРА╥НСЬКО╥ ╤НТЕЛ╤ГЕНЦ╤╥ В ╤НФОРМАЦ╤ЙНИХ В╤ЙНАХ

Нещодавно знайом╕ житомиряни передали мен╕ св╕жий номер популярно╖ в м╕ст╕ газети «Житомирщина» з╕ статтею «Неофашизм не пройде!» (автор матер╕алу Орест Виска). Даючи газету, друз╕ просили якось по-журнал╕стськи в╕дреагувати, бо на ╖хню думку акценти в статт╕ зм╕щен╕ до неможливост╕: «читаючи статтю, можна подумати, що Тягнибок ╕ «Свобода» становлять величезну загрозу не лише для укра╖нського народу, а й для всього людства. Н╕би й нема у нас ╕нших проблем — варто т╕льки заспоко╖ти «Свободу» ╕ все в╕дразу стане добре» — пояснили вони причину сво╓╖ стурбованост╕. Твердо я н╕чого не об╕цяв житомирянам, але ознайомившись з матер╕алом, зрозум╕в, що вони таки мають рац╕ю. Тепер дещо детальн╕ше про суть справи — аби стало зрозум╕л╕ше нашим читачам.
Виявля╓ться, 10 кв╕тня в Житомир╕ за ╕н╕ц╕ативи Антифашистського ком╕тету та громадсько╖ ради при облдержадм╕н╕страц╕╖ пройшов обласний антифашистський форум. У ньому взяли участь представники 47 парт╕й, громадських орган╕зац╕й Житомирщини, ветерани в╕йни ╕ прац╕, учн╕вська, студентська молодь. В╕дкриваючи з╕брання, голова обласного Антифашистського ком╕тету, Герой Соц╕ал╕стично╖ Прац╕ Володимир Цирюк пояснив необх╕дн╕сть цього форуму стурбован╕стю сусп╕льства з приводу в╕дродження в Укра╖н╕ фашизму, пров╕дником якого... стало ВО «Свобода». Що ж закидають «Свобод╕»? Виявля╓ться, ця орган╕зац╕я становить величезну небезпеку для Укра╖ни, бо «насаджування у св╕дом╕сть молодого покол╕ння фашистсько╖ ╕деолог╕╖ призведе не лише до руйнування морал╕, а й до знищення майбутнього укра╖нсько╖ нац╕╖».

НЕБЕЗПЕКА ПЛАНЕТАРНОГО МАСШТАБУ?

Ох, знову ц╕ Тягнибок ╕ Фар╕он! На словах за Укра╖ну, а насправд╕ знищити хочуть наш народ. Дякувати Богу, що ╓ у нас Антифашистський ком╕тет! Може, згуртувавшись навколо нього, не пропадемо? Вчитуюся у статтю дал╕, спод╕ваючись вловити обнад╕йлив╕ нотки. Голова Антифашистського ком╕тету Укра╖ни Георг╕й Буйко стверджу╓, що багатонац╕ональна Укра╖на опинилася на пороз╕… фашизац╕╖. Ну-ну, чому ж воно так, ц╕каво? Ага, нав╕ть деяк╕ паралел╕ проводяться:
«У 30-х роках минулого стол╕ття саме так було в Н╕меччин╕, де фашистськ╕ ╕деологи кинули гасло: «Н╕меччина понад усе!» ╢вре╖в, чех╕в, поляк╕в, югослав╕в за ╖хн╕м твердженням треба бити, а слов’ян узагал╕ знищити. ╤ молодь Н╕меччини пов╕рила в це, у результат╕ 8,5 млн. поляк╕в не повернулися з в╕йни у Фатерланд…». Це вже, як кажуть: «на город╕ бузина, а в Ки╓в╕ дядько…» Радикальна риторика «Свободи» н╕коли не сягала г╕тлер╕всько-геббельс╕вського р╕вня. А ось кремл╕вськ╕ р╕жки у пана Буйка вже визирнули... Це ж т╕льки рос╕йськ╕ ╕мпершов╕н╕сти не вважали поляк╕в, чех╕в, югослав╕в повноц╕нними слов’янами. Виг╕дн╕ше було обмежуватися т╕льки сх╕дними: рос╕янами (оск╕льки т╕ повн╕стю «сво╖»), ну й на доважок ще укра╖нц╕ та б╕лоруси – т╕ податлив╕ до русиф╕кац╕╖. Але ж н╕мецьк╕ нацисти в таких тонкощах не розбиралися! Ось вам перший «прокол».
Пан Георг╕й найб╕льшою несправедлив╕стю нашого часу вважа╓, що «галицьким фашистам» (тобто ветеранам ОУН-УПА) влада зах╕дних областей доплачу╓ по 500 гривень. То хай би й ветеранам Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни та шахтарям Донбасу м╕сцева влада так щедро доплачувала. Х╕ба свобод╕вц╕ були б проти? Точно не були б, адже як укра╖нськ╕ патр╕оти вони зовс╕м не зац╕кавлен╕ у прискореному вимиранн╕ укра╖нсько╖ нац╕╖. Все це реально зробити, треба лише, щоб ол╕гархи ╕ чиновники менше крали, тод╕ грошей на так╕ доплати вистачить ус╕м верствам населення. Але ж наш╕ комун╕сти вже давно прислужують багат╕ям, ╖м плювати на простий народ, та й Кремль не вимага╓ в╕д них служ╕ння укра╖нському народов╕. Тому вони будуть гавкати на галичан, але не посм╕ють розкрити писок на сво╖х господар╕в-ол╕гарх╕в.

ЗГАДУЮЧИ ХАТИНЬ, НЕ ЗАБУВАТИ ПРО ДРАЖНУ

Дуже деструктивним (якщо не сказати точн╕ше — п╕длим) способом боротьби за ╕стину ╓ залучення до цькування укра╖нських патр╕от╕в представник╕в ╕нших нац╕й.
Скаж╕мо, кер╕вник б╕лорусько╖ громади Житомира Ростислав Рудич нагадав, що кожен четвертий б╕лорус пол╕г в╕д рук фашист╕в. ╤ трагед╕я б╕лоруського села Хатин╕ стала дов╕чним символом горя, що його несе людям фашизм. Пан Ростислав вважа╓, що нин╕шня укра╖нська влада ╓ дуже нер╕шучою, а вона ж повинна зробити належн╕ висновки з минулого ╕ добряче попрацювати над тим, щоб зупинити наступ неонацист╕в в Укра╖н╕. ╤ знову ц╕ всюдисущ╕ «неонацисти»… В Укра╖н╕ вони, виявля╓ться, ╓. А в Б╕лорус╕╖, де вже п╕втора десятил╕ття усп╕шно проводиться пол╕тика л╕нгвоциду (знищення б╕лорусько╖ мови), н╕яких неонацист╕в не ╕сну╓ в природ╕.
Автор цих рядк╕в н╕коли не мав до «Свободи» особливого п╕╓тету. Завжди вистачало помилок у ╖╖ л╕дер╕в, а головною була та, що, прагнучи побудувати ╓дину соборну Укра╖ну, вони робили ставку не на весь народ, а лише на якусь невелику, найрадикальн╕шу частину галичан. Тепер в рег╕ональну пол╕тику кер╕вництвом внесено сутт╓в╕ корективи, але ж, як виявилося, – надто п╕зно. Тепер на «Свободу» можна безкарно в╕шати ус╕х собак, бо ╕нформац╕йна перевага на боц╕ ╖хн╕х опонент╕в. Але що у дан╕й ситуац╕╖ ма╓мо робити ми – люди, яким зовс╕м не св╕тять депутатськ╕ мандати та чиновницьк╕ кр╕сла? Якою, зокрема, повинна бути позиц╕я ╕нтел╕генц╕╖? Думаю, що перес╕чний укра╖нський ╕нтел╕гент повинен усв╕домити: там, де почина╓ться зона нап╕вправди, там над╕й на конструктивне вир╕шення нац╕ональних проблем в╕дразу ста╓ менше. А де почина╓ться зона масштабно╖ брехн╕, там ╖х взагал╕ нема╓. Чому згадуючи про Хатинь, пан Рудич жодним словом не прохопився про маленьке б╕лоруське село Дражно, знищене червоними партизанами? Це сталося 14 кв╕тня 1943 року. Партизани загону ╕м. Кутузова провели операц╕ю помсти гарн╕зону б╕лорусько╖ пол╕ц╕╖, який сп╕впрацював з н╕мецькими окупантами. Озбро╓н╕ пол╕цейськ╕ чинили запеклий оп╕р, заховавшись в укр╕плених бункерах. Тод╕ партизани скерували усю свою лють на м╕сцеве населення. За даними б╕лоруського журнал╕ста В╕ктора Хурс╕ка, партизани вбили 25 мешканц╕в, переважно ж╕нок ╕ д╕тей. Спалили 37 будинк╕в. Жертв убивали постр╕лом в голову або ж перер╕зали ╖м горло… У кв╕тн╕ 2008 року, за п╕дтримки б╕лоруського Товариства охорони пам’яток, нечисленн╕ св╕дки р╕занини встановили в Дражн╕ (це недалеко в╕д М╕нська) пам’ятний хрест. Але згодом його зламали «нев╕дом╕ винуватц╕», а В╕ктора Хурс╕ка засудили на 15 д╕б ув’язнення. Чому знищення мирного населення н╕мецькими карателями — це погано, а сво╖ми ж «╓динокровними братами» рос╕янами та б╕лорусами — добре? До реч╕, в╕д б╕лоруських патр╕от╕в я чув, що п╕д час в╕йни загинув не кожен четвертий б╕лорус, а... кожен трет╕й. Захистивши грудьми Рос╕ю в╕д г╕тлер╕вц╕в, б╕лоруси дуже «п╕дставилися» ╕ стали легкою здобиччю як н╕мецьких карател╕в, так ╕ червоних виконавц╕в вол╕ Кремля. Останн╕ менш за все переймалися долею б╕лоруських селян, ╖х не ц╕кавив в╕дсоток жертв серед мирного населення. Головним завданням було не пропустити на сх╕д ешелони з танками, гарматами ╕ живою силою противника. На укра╖нськ╕й територ╕╖ ситуац╕я була ╕ншою. УПА берегла цив╕льне населення ╕ не дозволяла червоним партизанам зд╕йснювати ту ж пол╕тику, що ╖╖ зд╕йснювали в Б╕лорус╕╖ скинут╕ з парашут╕в «стал╕нськ╕ соколи». Тому у процентному в╕дношенн╕ на окупованих територ╕ях укра╖нц╕в загинуло значно менше, н╕ж б╕лорус╕в. Тому сво╖х далекоглядних ╕ жертовних укра╖нських «нацист╕в» народ до цих п╕р пам’ята╓, шану╓ ╕ ставить ╖м пам’ятники. Доплата ветеранам ОУН-УПА ╓ ц╕лком вмотивованою. Прикро, що ╖╖ не отримують уп╕вц╕, як╕ проживають у сх╕дних областях. Бо чи не збережене укра╖нськими повстанцями цив╕льне населення Зах╕дно╖ Укра╖ни в╕дбудовувало пот╕м шахти Донбасу?

АНТИСЕМ╤ТИЗМ — ПОГАНО. А С╤ОН╤ЗМ ЧИМ КРАЩИЙ?

Голова ╓врейсько╖ общини Житомира, член громадсько╖ ради при облдержадм╕н╕страц╕╖, командир антифашистсько╖ бригади «No pasaran!» Михайло Гурв╕ц наголосив, що п╕д╜рунтям фашизму ╓ ксенофоб╕я, антисем╕тизм, расизм, а зараз ще й… русофоб╕я. Згоден, що вищеназван╕ «╕зми» це погано, але чому тихо ╕ скромно об╕йдено с╕он╕зм? Знищення ╓вре╖в н╕мцями у 1941 роц╕ – це погано, знищення беззахисних палестинських ж╕нок ╕ д╕тей озбро╓ними до зуб╕в ╓вреями-с╕он╕стами у 1947 роц╕ – це добре? Взагал╕, я переконаний, що для антифашистсько╖ бригади «No pasaran!» знайшлося б ефективн╕ше застосування на територ╕╖ Укра╖ни. Чому б пану Гурв╕цу не в╕дреагувати оперативно ╕ не заступитися за честь в╕домого кримськотатарського правозахисника Мустафи Джем╕л╓ва? Адже як активний ╕ переконаний антифашист мусив би знати, що його одноплем╕нник з Криму Марк Бен-На╖м досить ефективно працю╓ на нив╕ провокац╕й. То полякам ляпаса дасть (концтаб╕р «Освенц╕м» в╕н назива╓ не н╕мецьким, а польським, звинувачуючи весь польський народ в тому, що мило з попелу спалених жертв «производилось на польских предприятиях поляками». То в╕домого борця за права кримськотатарського народу Мустафу Джем╕л╓ва назве «фашистським прихвостнем» ╕ шкоду╓, що того не розстр╕ляли п╕сля в╕йни. Як м╕г допомагати г╕тлер╕вському Рейху кримськотатарський хлопчик, який народився наприк╕нц╕ 1943 року? Мабуть, ц╕ нов╕ в╕яння пов’язан╕ ╕з запланованим розкраданням земель кор╕нних народ╕в – укра╖нського ╕ кримськотатарського. Тому й робляться спроби принизити честь ╕нтел╕генц╕╖ – ╕ т╕╓╖, що в «Свобод╕», ╕ т╕╓╖, що в кримськотатарському рус╕.
А чому нагадування «свобод╕вцями» про Кол╕╖вщину дехто вважа╓ проявом екстрем╕зму? Це скор╕ше прояв слабкост╕, бо коли б «Свобода» мала реальну силу, то Марка Мойсейовича давно вже взяли б за шк╕рки ╕ витурили за меж╕ Укра╖ни — на рад╕сть укра╖нським демократам ╕ антифашистам. Користуючись нагодою, нагадаю «свобод╕вцям», що ╕деологи КПРС трактували Кол╕╖вщину позитивно, адже вс╕ окупанти, вс╕ кл╕щ╕-кровососи були експлуататорами укра╖нського народу. Народ мав право на оп╕р. Не будемо забувати, що в 2018 роц╕ виповню╓ться 250 рок╕в Кол╕╖вщини. Яким буде на той час укра╖нське сусп╕льство? Для того, щоб под╕я залишилася лише ╕сторичною датою (╕ не б╕льше того), треба ус╕ наступн╕ п’ять рок╕в активно працювати на досягнення злагоди в сусп╕льств╕. ╥й-Богу, «свобод╕вцям» варто шукати точки дотику з комун╕стами. Принаймн╕, у таких дел╕катних питаннях як експлуатац╕я людини людиною. Нагадати комун╕стам про Маркса ╕ самим стати хоча б на 30% марксистами. Це п╕шло б на користь укра╖нському народов╕. Бо тод╕ й не будуть зливатися в укра╖нофобському екстаз╕ абсолютно р╕зн╕ пол╕тичн╕ сили. Боротьба з укра╖нофоб╕╓ю може бути досить ефективною, треба т╕льки щоб «Свобода» уникала крайнощ╕в.
Тепер торкнемося такого питання: де пан Гурв╕ц побачив русофоб╕ю на Житомирщин╕? Я про╖хав маршруткою чималу в╕ддаль в╕д Новограда-Волинського до Житомира ╕ за цей час у салон╕ не почув жодно╖ (!) укра╖нсько╖ п╕сн╕. А рос╕йська попса звучала на повну гучн╕сть. Жодного разу я не почув укра╖нсько╖ п╕сн╕ ╕ в самому обласному центр╕. Таку мовну пол╕тику тепер прийнято називати «наступом укра╖нським неонацизму»? Це щось новеньке в ╕нформац╕йних в╕йнах. Геббельсу б таких фах╕вц╕в! Пану Гурв╕цу я сп╕вчуваю – надто велика залежн╕сть в╕д господар╕в. Але що робити нам, перес╕чним укра╖нцям?
Ось я, син рос╕йського ф╕лолога ╕ комун╕ста-романтика в одн╕й особ╕, — що я повинен робити? Брати активну участь у цькуванн╕ «свобод╕вц╕в» ╕ в добиванн╕ укра╖нсько╖ мови? Нелог╕чно. М╕й батько н╕коли не був запеклим укра╖нофобом, навпаки — в╕рив у мирне сп╕вжиття укра╖нсько╖ ╕ рос╕йсько╖ мов. Комун╕сти-романтики взагал╕ не здатн╕ чинити зло сво╓му народов╕. Це мо╓ глибоке переконання! Х╕ба що у випадку сильно╖ дез╕нформованост╕. А може, оголосити в╕йну горе-«антифашистам», як╕ лише п╕дливають масла у вогонь ╕ активно готують грунт для виникнення нових м╕жнац╕ональних конфл╕кт╕в?

АКТИВНИЙ, НАСТУПАЛЬНИЙ Д╤АЛОГ

«Свобод╕вц╕», напевно, були б за в╕йну. Але я не певен, що це буде конструктивно. З комун╕стами-укра╖нофобами легше було б воювати, якби в Укра╖н╕ ╕снувала парт╕я проукра╖нських л╕вих. На жаль, тако╖ дос╕ не ╕сну╓, тому краще об╕йтися без в╕йни. Я завжди був прихильником компром╕сних розв’язок, тому й зараз схиляюся саме до такого вар╕анту. Ось перший секретар ЦК комсомолу Укра╖ни Олександр Присяжнюк закликав 9 травня провести парад переможц╕в – вийти на святкову ходу з портретами д╕д╕в ╕ прад╕д╕в-комсомольц╕в. А ще в╕н звернувся до влади з вимогою ефективн╕ше вир╕шувати молод╕жн╕ проблеми – навчання, працевлаштування, тод╕ «свобод╕вцям» не буде про що говорити, «задурманюючи фашистською риторикою юнак╕в ╕ д╕вчат». ╤ «свобод╕вц╕» могли б зробити крок назустр╕ч комсомолу. Мовляв, визна╓мо, що останн╕ два-три десятил╕ття радянсько╖ влади були не такими вже й поганими. ╤ тепер готов╕ об’╓днатися з л╕вими силами у боротьб╕ з розкраданням нац╕ональних багатств. Зараз крадуть практично в кожн╕й галуз╕, тому такий союз був би не зайвим. Нав╕ть проголошення само╖ ╕де╖ ╓днання антиол╕гарх╕чних сил було б доброю справою. Незвично ╕ одним, ╕ другим, але вкрай необх╕дно! «Свобод╕вц╕» повинн╕ зрозум╕ти, що не вс╕ л╕в╕ куплен╕ ол╕гархами (х╕ба що кер╕вництво пригодоване), тому шукати порозум╕ння з простими людьми треба. Ось, скаж╕мо, «антифашисти» вимагають «припинити руйнац╕ю пам’ятник╕в радянсько╖ епохи». Про те, що варто оголосити моратор╕й на побудову нових ╕ знищення старих пам’ятник╕в, деяк╕ проукра╖нськ╕ пол╕тики говорили ще за президентства Ющенка. Радикали тод╕ ╖х не слухали ╕ звинувачували ледь не в нац╕ональн╕й зрад╕. Тепер же, коли комун╕сти хочуть в╕дкривати нов╕ пам’ятники Лен╕ну, вже н╕чого не можуть вд╕яти. А зробити ще можна дуже ╕ дуже багато, особливо якщо воювати не проти когось, а за ╕дею, за укра╖нський народ. Можна прийти на м╕тинг л╕вих ╕ говорити про те, що в╕д соц╕ал╕зму лен╕нського штибу в Укра╖н╕ вже н╕чого не лишилося. Угодовство ╕ цин╕зм комун╕стичнох верх╕вки не зна╓ меж. Бо Володимир ╤лл╕ч таки знайшов би спос╕б залити сала за шкуру нин╕шн╕м ол╕гархам. А комун╕сти краще к╕лька нових пам’ятник╕в йому поставлять, т╕льки б не зач╕пати тих злод╕╖в ╕ експлуататор╕в, в╕д яких «вождь революц╕╖» не залишив би мокрого м╕сця… Дума╓те, л╕вий електорат наст╕льки зазомбований, що вже не сприйме жодно╖ лог╕чно╖ думки? Впевнений, що мисляч╕ люди ╓ ╕ серед л╕вих. Якщо «антифашисти» вимагають у кер╕вник╕в держави розглянути питання про «неприпустим╕сть ╕деолог╕чного, нац╕онального ╕ рег╕онального антагон╕зм╕в», то й тут роботи непочатий край. Я вже згадував про те, що укра╖нц╕в нахабно позбавляють права на р╕дну п╕сню нав╕ть в умовах центрально╖ Укра╖ни. А чому б «свобод╕вцям» не стати б╕льшими центристами ╕ не почати говорити про потребу консенсусу в сусп╕льств╕? Про те, що вони готов╕ до найтолерантн╕шого сп╕вв╕дношення (скаж╕мо 45% укра╖нських ╕ 55% рос╕йських п╕сень у громадських м╕сцях) на всьому державному простор╕ в╕д Карпат до Луганщини. Головне, щоб за цим хтось сл╕дкував. ╤ тод╕ ╢вропа буде ставити укра╖нських «неонацист╕в» у приклад польським, угорським, румунським та ╕н. демократам, бо зр╕внятися з нами в толерантност╕ буде просто неможливо! Якщо повернутися до теми рег╕ональнх антагон╕зм╕в, то треба неодм╕нно говорити про необх╕дн╕сть встановлення ╓диного р╕вня толерантност╕ на вс╕й територ╕╖ держави. Якщо у «неонацистському» Львов╕ 25% населення сп╕лку╓ться рос╕йською, то й на вулицях «супертолерантних» Донецька, Харкова, Севастополя ╕ Мар╕уполя повинен бути такий же в╕дсоток укра╖нсько╖ мови. Хто в ╢вроп╕ насм╕литься звинувачувати «Свободу» у поширенн╕ «людиноненависницько╖ ╕деолог╕╖» при таких скромних показниках у програмних документах? А головне, що укра╖нськ╕ патр╕оти в сам╕й Укра╖н╕ побачили б зм╕ни на краще ╕ пов’язували б ╖х саме ╕з «Свободою». Отже, на цьому етап╕ ми повинн╕ спочатку навчитися захищати «Свободу» в╕д ╕ноземно╖ агентури та платних укра╖нофоб╕в, а пот╕м ╖╖ неодм╕нно треба заставити… вчитися на власних помилках.

Серг╕й ЛАЩЕНКО
Житомир – Льв╕в

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 10.05.2013 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11731

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков