"Кримська Свiтлиця" > #20 за 17.05.2013 > Тема "З потоку життя"
#20 за 17.05.2013
18 ТРАВНЯ – ДЕНЬ ПАМ’ЯТ╤ ЖЕРТВ ДЕПОРТАЦ╤╥ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ
У мер╕╖ С╕мферополя затверджено план проведення жалобних заход╕в до Дня пам’ят╕ жертв депортац╕╖, як╕ в╕дбудуться в кримськ╕й столиц╕ 17-18 травня. Як пов╕домля╓ прес-центр С╕мферопольсько╖ м╕сько╖ ради, вранц╕ 17 травня в С╕мферопол╕ в╕дбудеться церемон╕я покладання кв╕т╕в кер╕вництвом Криму, м╕ста та представниками громадськост╕ до пам’ятних знак╕в, встановлених у сквер╕ на привокзальн╕й площ╕ зал╕зничного вокзалу (бульвар ╕м. Лен╕на) ╕ парку «Салгирка» (б╕ля меж Ботан╕чного саду Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. ╤. Вернадського), де в 1944 роц╕ розм╕щувалися пункти збору, зв╕дки кримських татар в╕дправляли до м╕сць депортац╕╖. Кв╕ти також буде покладено на мемор╕альному комплекс╕ «В╕дродження», встановленому на територ╕╖ Кримського ╕нженерно-педагог╕чного ун╕верситету. 17 травня о 15.00 в Укра╖нському музичному театр╕ в╕дбудеться веч╕р-рекв╕╓м, приурочений до Дня пам’ят╕ жертв депортац╕╖, п╕сля якого в к╕нотеатр╕ ╕м. Т. Шевченка о 17.00 пройде прем’╓рний показ першого кримськотатарського ╕сторичного ф╕льму «Хайтарма». О 19.00 на центральн╕й площ╕ ╕м. Лен╕на розпочнеться молод╕жна акц╕я «Запали вогонь у сво╓му серц╕». 18 травня в С╕мферопол╕ о 10.30 в╕дбудуться традиц╕йн╕ жалобн╕ м╕тинги в м╕сцях збору учасник╕в заход╕в, зокрема, у сквер╕ б╕ля зал╕зничного вокзалу, у парку «Салгирка», на автостанц╕╖ «Зах╕дна», на проспект╕ Перемоги, 128, на нижньому плато масиву Маршала Жукова. О 12.00 в╕дбудеться м╕жнародна акц╕я «Хвилина скорботи та ╓дност╕», а о 12.05 вулицями кримсько╖ столиц╕ розпочнеться хода колон учасник╕в жалобних заход╕в до площ╕ Лен╕на, де о 13.00 розпочнеться всекримський жалобний м╕тинг до 69-х роковин депортац╕╖ кримських татар. У прес-центр╕ С╕мферопольсько╖ м╕ськради нагадали, що 18 травня у зв’язку з проведенням жалобних заход╕в до Дня пам’ят╕ жертв депортац╕╖ з Криму з 11.45 ╕ до завершення всекримського жалобного м╕тингу в центральн╕й частин╕ С╕мферополя буде повн╕стю перекрито рух транспорту. Також з 10.30 до 12.00 про╖зд буде обмежено на д╕лянц╕ пр. Перемоги — Куйбишевський ринок.
***
Щороку 18 травня кримськотатарським народом в╕дзнача╓ться як день нац╕онально╖ жалоби. Водночас ця скорботна дата ╓ днем демонстрац╕╖ нац╕онально╖ ╓дност╕ в боротьб╕ за в╕дновлення прав кримськотатарського народу. 11 травня 1944 року постанова ДКО № 5859 «Про кримських татар» була п╕дписана Стал╕ним. За цим п╕дписом розпочалася примусова депортац╕я кримц╕в ╕з Криму. Так, одним розчерком пера комун╕стичних правител╕в СРСР була вир╕шена доля ц╕лого народу на наступн╕ п╕встол╕ття. Мотивац╕╓ю цього жахливого акту, який нин╕ ми можемо назвати не ╕накше як етн╕чною чисткою, стало звинувачення вс╕х ос╕б ц╕╓╖ нац╕ональност╕ у колаборац╕он╕зм╕ – сп╕впрац╕ з н╕мецькими фашистами п╕д час окупац╕╖ п╕вострова. Однак у тогочасн╕й прес╕ ця акц╕я отримала велемовну назву – «очищення Криму в╕д антирадянських елемент╕в». 30 червня 1945 року Презид╕я Верховно╖ Ради СРСР позбавила Крим статусу автоном╕╖, затвердивши подання Презид╕╖ Верховно╖ Ради РРФСР про перетворення Кримсько╖ АРСР в Кримську область у склад╕ РРФСР. Отже, колишня Кримська АРСР стала рядовою областю в склад╕ Рос╕╖. Щезли з карти п╕вострова кримськотатарськ╕ назви м╕ст ╕ селищ, як╕ отримали нов╕ ╕мена (зв╕сно ж, «великою ╕ могутньою» мовою). Фактично на оф╕ц╕йному р╕вн╕ все робилося для того, щоб стерти в Криму саму згадку про кор╕нних жител╕в п╕вострова, а потужна ╕деолог╕чна машина кра╖ни безупинно продукувала м╕ф про народ-зрадник. Кримському народов╕, як ╕ ╕ншим депортованим, п╕сля визволення ╖хньо╖ територ╕╖ в╕д фашист╕в було пред’явлено звинувачення у колаборац╕он╕зм╕ з окупац╕йними в╕йськами. У над╕слан╕й 10 травня 1944 року на ╕м’я Стал╕на спец╕альн╕й допов╕д╕ Бер╕я писав: «Враховуючи зрадницьк╕ д╕╖ кримських татар проти радянського народу ╕ виходячи ╕з небажаност╕ подальшого проживання кримських татар на прикордонн╕й територ╕╖ Радянського Союзу, НКВС СРСР вносить на Ваш розгляд проект р╕шення ДКО про виселення вс╕х татар з територ╕╖ Криму». Депортац╕я кримц╕в розпочалася рано-вранц╕ 18 травня 1944 року. Насильне вигнання людей з╕ сво╖х дом╕вок, ╖хн╓ етапування до зал╕зниц╕ ╕ завантаження у завчасно з╕бран╕ на зал╕зницях Криму вагони для перевезення худоби, зд╕йснювалось солдатами ╕ оф╕церами в╕йськ НКВС, котр╕ ставились до нещасних людей вкрай жорстоко. Насильство застосовувалось в однаков╕й форм╕ до д╕тей, старих, ваг╕тних ж╕нок. В ус╕х св╕дченнях зб╕га╓ться одне – крики ╕ лайка в╕йськових, плач д╕тей, удари прикладами нем╕чних. Прикут╕ до л╕жка тяжко хвор╕ люди, яких не можна було транспортувати у в╕дведений для виселення терм╕н, п╕длягали знищенню. У результат╕ жахливих умов перевезення та переселення загинуло близько 46 в╕дсотк╕в кримськотатарського народу. Близько п’яти тисяч кримських татар було направлено у розпорядження «Московвуг╕лля» для роботи на шахтах ╕ торф’яних розробках. Близько 70% переселенц╕в направлялися на спец╕альн╕ поселення в Узбецьку РСР, ╕нш╕ — у Мар╕йську АРСР, Горьковську, Свердловську, Костромську област╕ РСФСР. З урахуванням колишн╕х в╕йськовослужбовц╕в загальне число депортованих кримських татар перевищило 200 000... http://qirim.kiev.ua
18 травня 2012 року, траурний м╕тинг у С╕мферопол╕ (фото з арх╕ву «КС»)
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 17.05.2013 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11749
|