Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 17.05.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#20 за 17.05.2013
ЩОБ В╤РА БУЛА — ЯК КРИЦЯ!

Книги в╕дкривають багато в╕чних ╕стин. Та люди, як╕ пережили сво╖ ╕стор╕╖, — це найкращ╕ книги для молодого покол╕ння, ╖хн╕ дол╕ гортаються, наче стор╕нки живо╖ пам’ят╕. ╤ коли учн╕ слухають старших людей, як╕ бачили на сво╓му в╕ку багато доброго ╕, на жаль, прикрого, то вони здатн╕ зробити сво╖ висновки: як жити? Переконуються, чи справд╕ ╕снують так╕ поняття, як в╕рн╕сть, дружба, правда? Живе сп╕лкування з ╕сторичними под╕ями через очевидц╕в – найкраща школа для майбутн╕х митц╕в слова. Прикладом цього ╓ творч╕ доробки учн╕в 11 класу, як╕ в╕дв╕дують л╕тературн╕ заняття в «Кобзарев╕й св╕тлиц╕» ╕ мр╕ють сво╓ життя присвятити чесн╕й журнал╕стиц╕. Пропону╓мо читачам «Кримсько╖ св╕тлиц╕» дв╕ так╕ роботи наших вихованок про колишнього в’язня стал╕нських табор╕в пан╕ Богдану-Мирославу Пилипчук.

Зенов╕я Ф╤Л╤ПЧУК,
науковий сп╕вроб╕тник музею Тараса Шевченка Льв╕вського палацу мистецтв

*    *    *
Пилипчук Богдана-Мирослава все життя дяку╓ Богов╕ за те, що народилася в нац╕онально св╕домому ╕ духовно багатому сел╕ Задв╕р’я Буського району на Льв╕вщин╕. Зростала п╕д щирою оп╕кою батьк╕в, а ще теплим вдячним словом згаду╓ про пароха о. Михайла Сен╕ва, який прийшов до них у село Задв╕р’я в 1932 роц╕. Вона з горд╕стю називала його «нашим скарбом». З юних л╕т пан╕ Богдана брала участь у культурному житт╕ та сусп╕льн╕й прац╕ р╕дного села: в товариств╕ «Просв╕та», «Сокол╕», в хор╕, драмгуртку та в «Мар╕йськ╕й дружин╕». Саме тод╕ зродилася у ╖╖ серц╕  велика любов до Укра╖ни та свого народу.
Ця любов привела ╖╖ в 1941 роц╕ до лав ОУН. Це вже було у Львов╕, де Богдана працювала в Окружному Союз╕ Кооператив. Вона стала членом Юнацтва ОУН ╕ самов╕ддано працювала в роб╕тнич╕й юнацьк╕й с╕тц╕ Львова. Бойовим кличем орган╕зац╕╖ було: «Здобудеш Укра╖нську державу або загинеш в боротьб╕ за не╖». Отримала псевдо «В╕ра». Згодом Богдана Пилипчук, яка пост╕йно прагнула знань, п╕шла вчитися в х╕м╕чну школу, пот╕м у торговельну, п╕сля зак╕нчення яко╖ стала працювати в Рев╕з╕йному Союз╕ Кооператив друкаркою. Згодом вона вступила на заочне в╕дд╕лення укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ Дрогобицького пед╕нституту, та не судилося здобути омр╕яний фах вчителя, бо невдовз╕ ╖╖ заарештували.
П╕д час перебування у тюрм╕ Богдана безперервно молилась... Вдень та вноч╕ ╖╖ катували, знущалися, п╕сля побо╖в ╖й ввижалося, що в камер╕, де вона була ув’язнена, палають ст╕ни. Деколи до не╖ в камеру п╕дсаджували р╕зних д╕вчат, але Богдана знала, що все це може бути лише ганебна провокац╕я, тому н╕ з ким н╕коли не д╕лилася ╕нформац╕╓ю. Льв╕вський в╕йськовий трибунал засудив ╖╖ за статтею 54-1а на 25 рок╕в позбавлення вол╕ та ще 5 рок╕в позбавлення громадянських прав. А дал╕ – товарн╕ вагони ╕ в╕дправлення до Сиб╕ру, де ╖╖ призначили в л╕соповальну бригаду. В суворому кл╕мат╕ мужня д╕вчина не падала духом та ще й допомогла не здаватися ╕ншим.
Богдана Пилипчук ╓ членом Об’╓днання самод╕яльних художник╕в ╕ народних майстр╕в при Льв╕вському державному обласному центр╕ народно╖ творчост╕. Мисткиня любить сп╕лкуватися з д╕тьми та молоддю. Вона купу╓ за сво╖ пенс╕йн╕ грош╕ патр╕отичну л╕тературу та з великою рад╕стю розда╓ ╖╖ тим, хто в тому зац╕кавлений. Вважаю, що пан╕ Богдана варта титулу Духовно╖ Матер╕ укра╖нства. Не можна не схилити голову перед ╖╖ всепоглинаючою любов’ю до Укра╖ни та молодечим запалом, що не згаса╓ з л╕тами.
В╕д 1985 року, коли ╖╖ сп╕ткала важка травма, пан╕ Богдана змушена ходити з паличкою, вона терпить пекучий б╕ль, але пор╕вняно з тим, що було в ╖╖ житт╕, цей б╕ль ╓ найменшим. Богдана Пилипчук продовжу╓ брати участь у вс╕х патр╕отичних просв╕тницьких заходах.
Ще в дитинств╕ мама навчила ╖╖ тримати в руках голку, ╕ дос╕ пан╕ Богдана вишива╓ яскрав╕, гарн╕ вишивки. Доля дарувала ╖й небагато дозв╕лля, але вона вишила чимало серветок, сорочок, картин. У Союз╕ укра╖нок вона належала до груп вишивальниць, у Л╕з╕ укра╖нських ж╕нок (ЛУЖ) була членом гуртка «Витоки». Пан╕ Богдана Пилипчук багато доброго зробила з любов╕ до Укра╖ни, тому просимо в Бога ╖й здоров’я ╕ довгих л╕т, ╕ щоб поб╕льше таких Духовних Матер╕в було в наш╕й держав╕.

Олена ТОЛДОНОВ
 *    *    *
М╕сто Льв╕в, вулиця Руська, 20. На початку минулого стол╕ття тут був бандер╕вський штаб, саме тут м╕стилось Юнацтво ОУН. Одн╕╓ю з тод╕шн╕х нац╕онально св╕домих член╕в була ╕ ця непохитна ж╕нка. Непохитна, бо в тюрмах, концтаборах ╕ засланнях вистояла ╕ не зламалась завдяки молитвам. В юнацтв╕ ОУН посестри прозвали Богдану Пилипчук «В╕рою», бо надихала ╕нших, а згодом вона отримала псевдо «Криця».
— Коли я «Крицею» назвалася, то це мовби додало мен╕ нових сил, здавалося, що я стала ст╕йк╕шою.
Спочатку пан╕ Богдана вчителювала ╕ вивчала укра╖нську ф╕лолог╕ю, а вже за к╕лька рок╕в «Криця» та «╤скра» (Мирослава Юрчинська) в╕дправляли добровольц╕в на Волинь до загон╕в УПА.
— Якими були Ваш╕ в╕дчуття в т╕ непрост╕ часи?
— Я вступила в орган╕зац╕ю у 1941 р., мене призначили наставником серед роб╕тничо╖ молод╕. Мен╕ було найлегше, бо я п╕дтримувала найменших. Я була щасливою.
— Чому Ви долучились до лав УПА?
— Тому що понад усе любила Укра╖ну. Зна╓те, насправд╕ жоден народ у св╕т╕ нема╓ тако╖ пам’ятки християнсько╖ культури. ╤, напевне, саме тому укра╖нська нац╕я не постраждала в╕д отих «землетрус╕в»… н╕би ми сто╖мо на якомусь м╕цному гран╕т╕.
— На ст╕н╕ у Вас висить укв╕тчаний портрет Тараса Шевченка. Що в╕н означа╓ у вашому житт╕?
— «Св╕те тихий, краю милий, моя Укра╖но…» Я безмежно люблю Тараса Шевченка ╕ Лесю Укра╖нку. Ще у четвертому клас╕ «Просв╕ти» вчила напам’ять ╖хн╕ в╕рш╕. Та ╕ як ╖х не знати? В т╕й поез╕╖ — сама Укра╖на.
З розпов╕д╕ пан╕ Пилипчук можна зрозум╕ти, що до участ╕ в боротьб╕ за державн╕сть, до захисту сво╓╖ нац╕╖ вона поступово гартувалась ще з дитинства.
— Мене все ц╕кавило. У батьк╕в була велика б╕бл╕отека. Я нав╕ть пам’ятаю, як╕ книжки я перегортала, коли була маленькою…
— Тобто Ви радите сучасн╕й молод╕ набиратися розуму, читаючи книги?
— Саме так, адже н╕хто не ма╓ такого скарбу, який мають укра╖нц╕. Поети, ╕сторики, в╕дом╕ д╕яч╕ ╕ глибинна народна творч╕сть. Якщо виховуватись на засадах л╕тератури та ╕стор╕╖ — молодим це буде давати св╕й результат.
— А який предмет Ви любили найб╕льше?
— Доля пов’язала мене ╕ з математикою, ╕ з медициною. Проте й дос╕ найб╕льше зачитуюсь ╕сторичними книгами та укра╖нською класикою.
— Що б Ви хот╕ли зм╕нити сьогодн╕? Як╕ поради дали б молодим?
— Нехай пол╕тики займаються пол╕тикою, а ви займайтесь громадською просв╕тою. Нес╕ть св╕тло до людей.
Укра╖на — це видатн╕ особистост╕, як╕ формують ╖╖ ╕стор╕ю. Тож в╕дпов╕дальн╕сть, яка сьогодн╕ покладена на кожного св╕домого укра╖нця, згодом покаже сво╖ результати.

Христина ЛУШИНА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 17.05.2013 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11772

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков