Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4448)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4122)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2118)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1846)
Крим - наш дім (1041)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (317)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (205)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖


ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
На початку широкомасштабного вторгнення рос╕йських в╕йськ подруга художниц╕ попрохала ╖╖...


В ╤РПЕН╤ ПРЕЗЕНТОВАНО ВИСТАВКУ ХУДОЖНИКА ╤З ХАРКОВА
Його роботи знаходяться в приватних колекц╕ях ╕ музеях Укра╖ни, Н╕меччини, США…


ТЕОДУЛ-В╤ТРОДУВ
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 17.05.2013 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#20 за 17.05.2013
КРИМ В АНФАС ╤ В ПРОФ╤ЛЬ

Як у дзеркал╕ в╕добразилися дол╕ кра╖ни, народ╕в ╕ покол╕нь у картинах виставки, що демонстру╓ться в ц╕ травнев╕ дн╕ у С╕мферопольському художньому музе╖. Вона присвячена 75-р╕ччю створення Нац╕онально╖ сп╕лки художник╕в Укра╖ни. Експозиц╕я сформована з твор╕в член╕в Кримсько╖ республ╕кансько╖ орган╕зац╕╖ Сп╕лки — по одному в╕д кожного з автор╕в ╕ нал╕чу╓ близько в╕с╕мдесяти картин.
Це було в 1937 роц╕. Багато художник╕в волею дол╕ опинилися тод╕ в Криму, як, наприклад, М. Самокиш та Я. Бирзал, ╕нш╕ народилися тут — К. Бога╓вський. У 1939 роц╕ в оргком╕тет кримського осередку вв╕йшли М. Барсамов ╕ М. Рибников.
А пот╕м була в╕йна. С╕мферопольський художн╕й музей фашисти розбомбили повн╕стю. Кажуть: коли говорять гармати, музи мовчать. Н╕, це не так. В╕йськова тема стала основою творчост╕ художник╕в Ю. Волкова, ╤. Петрова, П. Саушк╕на, В. Коваленка. Цей блок картин на виставц╕ в╕дкрива╓ться великим панорамним полотном М. Бортникова «Берл╕н. Травень 1945». Поряд розм╕щен╕ «Перекоп. П╕сля бою» ╤. Петрова, «Розгром партизанами н╕мецького карального загону СС поблизу селища Старий Крим» М. Рибникова, «Пересл╕дування. (Не втечеш!)» Ю. Волкова. Одна з картин цього автора знаходиться в пост╕йно д╕юч╕й експозиц╕╖ музею.
Коли  в епоху тотал╕таризму на культуру були накладен╕ численн╕ ланцюги, багато художник╕в п╕шли в пейзаж, дитячу ╕ художню граф╕ку, книжкову ╕люстрац╕ю, створення мультф╕льм╕в, як╕ сьогодн╕ вважаються кращими в св╕т╕.
Справжн╕й художник форму╓ться, переборюючи себе, ╕ в будь-який пер╕од ╕стор╕╖ може передати на полотн╕ свою точку зору на оточуючу д╕йсн╕сть. З нею можна погоджуватися чи дискутувати, однак у будь-якому випадку позиц╕ю автора потр╕бно розум╕ти ╕ поважати за надану можлив╕сть заглиблення в нашу сп╕льну ╕стор╕ю, ╖╖ ауру, зокрема трудових звершень, передану в сер╕╖ портрет╕в: Героя соц╕ал╕стично╖ прац╕ М. Македонського (художник В. Бернадський), чолов╕ка — художника ╤вана Шевченка (Л. Полякова) та ╕нших.
У друг╕й половин╕ ХХ стол╕ття пейзаж ╕ натюрморт стають нев╕д’╓мною частиною велико╖ теми творчост╕ В. Бернадського, П. Карнауха, В. Толочка, З. Филипова, К. Прохорова, П. Столяренка, В. Меркуль╓во╖. У таких картинах, як «Л╕тн╓ море» Я. Басова, «Весняна Алупка» М. Моргуна, «У Кизил-Коб╕» ╤. Копа╓нка, «Останн╕й м╕нарет» М. Чурлу та ╕нших, точне спостереження натури з ╖╖ пов╕тряними станами природи, настроями ╕ кольоровими градац╕ями переходить у майстерне узагальнення, створення виразних конкретних образ╕в. Кожний пейзаж — як л╕рична поема, як осв╕дчення в любов╕ художник╕в до р╕зноман╕тних прояв╕в у рослинах ╕ барвах чудово╖ кримсько╖ земл╕.
См╕ливим ракурсом колористично╖ ╕ композиц╕йно╖ побудови привертають увагу кв╕ти ╕ груш╕ на натюрморт╕ В. Трусова, три червоних гранати В. Голинського, захоплю╓ «Танець» Т. З╕ньково╖.
Експозиц╕я да╓ можлив╕сть подивитися на Кримський п╕востр╕в очима художник╕в минулого, в╕дчути геро╖ку людей у в╕йну ╕ в трудових буднях, — зазначив у сво╓му виступ╕ перший заступник Пост╕йного Представника Президента Укра╖ни в АРК Володимир Дегтярьов. Подумки ми можемо пройти вулицями, як╕ нин╕ зовс╕м ╕нш╕. Лише море ╕ гори незм╕нн╕, так╕ ж загадково романтичн╕ та н╕жн╕, дихають св╕ж╕стю та вологою у в╕дблисках сонця чи драматично гр╕зн╕ в поривах штормового в╕тру.
А погляд ╕з портрета? Його виносиш з собою ╕з залу ╕ весь 75-р╕чний зр╕з нашо╖ ╕стор╕╖ з ус╕ма зльотами ╕ пад╕ннями, радощами ╕ болями. ╤ хоч розгорнута експозиц╕я, за словами голови Кримсько╖ республ╕кансько╖ орган╕зац╕╖ Нац╕онально╖ сп╕лки художник╕в Укра╖ни Миколи Моргуна, не в╕добража╓ всю ╖╖ творчу пал╕тру, а лише трохи б╕льше половини, кращ╕ роботи залишилися у запасному фонд╕, наприклад, картини Т. Яблонсько╖, чи, за поправкою заступника директора музею Лариси Брайко, знаходяться в основних експозиц╕йних залах, а у фл╕гел╕ у зв’язку з ремонтом б╕льше полотен виставити для експонування не було м╕сця, ╖╖ варто подивитися. Хоча б тому, що кожна з живописних роб╕т створена серцем. У них ╓ все: власний творчий стиль, висока культура виконання, закохан╕сть у життя ╕ горд╕сть за р╕дний Крим.
— Ця виставка ╕ справд╕ планувалася б╕льш масштабною, — сказала на ╖╖ в╕дкритт╕ м╕н╕стр культури АРК Альона Плак╕да. — Однак нею ми лише розпочина╓мо показ картин, як╕ знаходяться на збереженн╕ в музе╖. ╤ демонстрування б╕льшо╖ колекц╕╖ ще попереду.
А зробити св╕й внесок у не╖ може кожен кримський художник вже сьогодн╕, пропускаючи кр╕зь призму власного св╕тобачення ╕ закарбовуючи к╕нчиком пензля на полотн╕ д╕йсн╕сть. В╕дображена в мистецтв╕, вона може стати тим духовним магн╕том, що приваблю╓ в музей людей зв╕дус╕ль. Одним ╕з таких магн╕т╕в багато рок╕в ╓ в С╕мферопол╕ «М╕сячна н╕ч на Дн╕пр╕» Архипа Ку╖ндж╕.

Валентина НАСТ╤НА

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 17.05.2013 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11774

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков