Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 24.05.2013 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#21 за 24.05.2013
НЕ ЗАБИВАЙТЕ М╤Ж НАМИ КЛИН!

Ми ╓сть народ!

Усе це — як ╕ за радянсько╖ доби, — на замовлення трудящих, в╕рн╕ше, — ображених ветеран╕в, — «В рамках акц╕╖ «Пиша╓мось великою перемогою». Бо, як бачимо, до ветеран╕в у нас дуже дослухаються: забажали вони безкоштовн╕ зубн╕ протези — нате, захот╕лося п╕двищено╖ пенс╕╖ — будь ласка, ось вам ╕ безкоштовн╕ л╕ки, ╕ все, що душ╕ заманеться. А тепер обурилися ветерани, що у Тернопол╕ ╖хн╕м побратимам не дозволяли покласти до пам’ятника кв╕ти, ╕ ╖м на догоду зчинили бучу на всю кра╖ну.
Ви в╕рите, що насправд╕ все так ╕ було, бо в Житомир╕ ж заявляли про це, що ╕ транслювалося на всю кра╖ну? Буквально в минулому номер╕ я писала, що не хот╕лося б, аби ветерани Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни стали жертвами р╕зноман╕тних ман╕пуляц╕й. Та де там! Добре, що не довелося ╖м крокувати разом з╕ школярами ╕ студентами (а в антифашистському марш╕ взяли участь учн╕ вс╕х с╕мферопольських шк╕л з 8 до 11 клас╕в), котрих в орган╕зованому порядку вели на «щеплення» проти фашизму. Йшли на чол╕ з класними кер╕вниками, серед яких теж майже чверть — пенс╕онери, котр╕ так люблять д╕тей, що не можуть без них жити ╕ нав╕ть в старост╕ дозволити соб╕ трохи розслабитися. Але це — «на камери», насправд╕ ж вони не можуть жити на сво╖ жалюг╕дн╕ пенс╕╖ ╕ тремтять перед директорським гн╕вом ╕ втратою роботи. Вт╕м, тремтять не т╕льки вони. В двадцятитисячному (за оф╕ц╕йними оц╕нками) натовп╕ я зустр╕ла з десяток сво╖х знайомих, ╕ вс╕ вони називали цей зах╕д «добров╕льно-примусовим», тож намагалися триматися на виду у начальства.
╤нша справа — делегац╕╖, що при╖хали з ус╕х 14 районних м╕ст Криму, — в Судак чи Красноперекопськ тишком-нишком не дременеш. ╤ хоч, за спогадами мого покол╕ння, под╕бне спостер╕галося ╕ в Радянському Союз╕, та особисто я жодного разу не була на таких примусових заходах: ╕ коли навчалася в школ╕, ╕ студенткою-москвичкою, ╕ працюючи на «╕деолог╕чн╕й нив╕» у видавництв╕, а за нин╕шн╕х умов на площу змушен╕ були з’явитися нав╕ть ╕нвал╕ди на в╕зках. З болем у серц╕ спостер╕гала пот╕м, як в╕зок з д╕вчиною долав бордюр — ╖╖ пом╕чник розвертав його то тим, то ╕ншим боком, бо на одному «щепленн╕» довго не протрима╓шся — треба було якось повертатися додому. Помахати прапором Парт╕╖ рег╕он╕в «дов╕рили» ╕ людям з ДЦП — аби не ускладнили св╕й ф╕зичний стан ще й небезпечним «в╕русом», який неспод╕вано став першочерговою проблемою для кра╖ни.
То хто ж це ╕ як в╕дкрив раптом скриньку Пандори — майже 70 рок╕в переможений фашизм нас якось не турбував, ╕ ось тепер — ст╕льки йому уваги? Хоча й до цього «фашистськ╕ посл╓диш╕» (а це мешканц╕ Зах╕дно╖ Укра╖ни) мали сво╓р╕дний погляд на Велику В╕тчизняну в╕йну, яка, в силу ╖хньо╖ ╕сторично╖ дол╕, ╕ ран╕ше не вс╕ма сприймалася як Велика ╕ як В╕тчизняна, бо не вир╕шила болюч╕ для них питання, але ж ╖х за це в╕дкрито не оголошували фашистами ╕ не спрямовували проти них всенародну лють. Б╕льш за те, просв╕тяни посилено працювали на актив╕зац╕ю контакт╕в пом╕ж жителями Сходу ╕ Заходу, над «обм╕ном» школярами, як╕ жили в с╕м’ях ╕ пот╕м залишали в ╕ншому рег╕он╕ друз╕в, ╕нод╕ на довг╕ роки. А п╕дпри╓мц╕, нав╕ть в С╕мферопол╕, страйкували п╕д гаслом «Сх╕д ╕ Зах╕д — разом», п╕дкреслюючи тим самим сп╕льн╕сть проблем ╕ те, що шлях до перемоги — в ╓дност╕ укра╖нц╕в. Та ╕ парт╕я «Свобода», народжена на Зах╕дн╕й Укра╖н╕, ма╓ б╕льш як двадцятир╕чну ╕стор╕ю ╕ ╓ найдавн╕шою в держав╕, ╕ якщо нав╕ть припустити, що сьогодн╕ п╕д орудою влади атака в╕дбува╓ться т╕льки на цю парт╕ю й не стосу╓ться народу, то чому це не сталося тор╕к чи к╕лька рок╕в тому? ╤ х╕ба можна звинувачувати парт╕ю ╕ при цьому не ображати ╖╖ виборц╕в, як╕ проголосували за тих, чию позиц╕ю под╕ляють?
В╕дпов╕дь, зда╓ться, одна. Парт╕я «Свобода» «мала необережн╕сть» стати парламентською, що не розчарову╓ сво╖х виборц╕в, понад 95 в╕дсотк╕в яких готов╕ п╕дтвердити св╕й виб╕р ╕ сьогодн╕. Отже, люди, котр╕ бачили при влад╕ ╕ комун╕ст╕в, ╕ рег╕онал╕в, ╕ тих, хто донедавна належав до оранжевих, не проти зробити ставку на ту пол╕тичну силу, яку ще не спостер╕гали в д╕╖, попри те, що, можливо, не в усьому з нею згодн╕. Бо «свобод╕вц╕» можуть ╕ паркан знести б╕ля Верховно╖ Ради, ╕ примусити говорити в парламент╕ державною мовою, твердо стоять на сво╖й позиц╕╖, не приховуючи думок за словоблуддям. Та ╕ взагал╕, вони — ╕нш╕, вони люблять св╕й народ ╕ свою державу ╕ просто не можуть стати «тушками», бо якщо для переважно╖ б╕льшост╕ головний стрижень — це грош╕, то у них ╓ ще й ╕нша дуже важлива мотивац╕я.
Ось ╕ було розгорнуто в Укра╖н╕ масштабну п╕ар-акц╕ю, п╕д час яко╖ цю пол╕тичну силу й оголосили фашистською, за яку не те що голосувати, а нав╕ть згадувати ╖╖ не можна перед сном. ╤накше кра╖н╕ загрожують Бухенвальд, Освенцим ╕ взагал╕ зникнення з карти ╢вропи.
За даними одного з пол╕ттехнолог╕в, стратег╕я ц╕╓╖ акц╕╖ передбачала початково полякати людей фашизмом, нагадавши його злод╕яння в роки Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, пот╕м п╕двести до думки, що ВО «Свобода» н╕бито спов╕ду╓ фашистську ╕деолог╕ю, дал╕ розтлумачити, що сп╕льники по опозиц╕йн╕й коал╕ц╕╖ теж автоматично стають приб╕чниками фашизму, ╕ в такий спос╕б п╕двести до висновку, що, аби не згор╕ти в печах Дахау, у владу треба обирати «здоров╕» сили, як╕ не мають з опозиц╕╓ю н╕чого сп╕льного.
Я теж — за здоров╕ сили, до яко╖ б вони не належали парт╕╖, в╕льн╕ в╕д корупц╕╖ ╕ жадоби до наживи, сов╕сн╕ ╕ чесн╕ перед виборцями, ╕нтересами яких й керуються в сво╖й д╕яльност╕, а ще — патр╕отичними почуттями та щирим бажанням добра сво╖й кра╖н╕, ╕ просто за зд╕бних людей, здатних вт╕лювати сво╖ плани у життя. ╢ що доброго сказати мен╕ ╕ про уряд Миколи Азарова — це, наприклад, турбота про спорудження овочесховищ, що дозволило ц╕лий р╕к варити дешевий борщ ╕ значно знизило сезонну ╕нфляц╕ю. ╤ це — не др╕бниця для багатьох домогосподарок. Переконана, що ╕сну╓ безл╕ч можливостей завойовувати симпат╕╖ сп╕вгромадян «малою кров’ю», не нацьковуючи ╖х на жител╕в ╕нших рег╕он╕в, оголошуючи тих потенц╕йними злочинцями. Адже нав╕ть чудовиська, так╕, як ман╕як Чикатило, за законом користуються презумпц╕╓ю невинуватост╕, доки ╖хн╕ злочини не будуть доведен╕ судом. А ось наших зах╕дних сп╕вв╕тчизник╕в звинувачено без суду ╕ сл╕дства, лише на основ╕ того, що чи╖сь д╕ди воювали у Повстанськ╕й арм╕╖, мр╕ючи про Укра╖ну як свою окрему територ╕ю й н╕бито не втративши в боях жодно╖ людини. ╤ звинувачено не десь за «круглим столом» у пол╕тичн╕й дискус╕╖, коли можна у в╕дпов╕дь пояснити свою позиц╕ю, а огульно, по вс╕й кра╖н╕ з╕бравши багатотисячн╕ натовпи ╕ давши ╖м в руки гасла такого штибу: «Оградим Украину от коричневой чумы!», «Кличко, Яценюк — пособники неофашистов из «Свободы»!», «Смерть фашизму!», «Свобода» гальму╓ ╓вро╕нтеграц╕ю!», «ВО «Свобода» — это фашизм!», «ВО «Свобода» — угроза миру в Украине!».
А депутат м╕ськвиконкому Серг╕й Лапенко вже готовий д╕яти на випередження: «Каленым железом будем выжигать фашизм на Украине!». Бо, на його думку, це «фашизм хочет расколоть Украину», хоча склада╓ться зовс╕м ╕нше враження. Йому п╕дсп╕ву╓ ╕ комун╕ст Соломах╕н: «Будьте бдительны, крымчане, фашизм шагает по земле!». Адже батько цього комун╕ста три роки воював колись з бандер╕вцями, то чому б ╕ сину не повоювати з ╖хн╕ми синами, внуками, а краще — просто земляками! А ветеран в╕йни Азат Григорян виголошу╓: «Нельзя допускать, чтобы к власти проходили Яценюк, Тягнибок и этот боксер». Згодом до ц╕╓╖ компан╕╖ потрапляють ╕ Кравчук з Кучмою.
╤ це — п╕сля найурочист╕шого моменту, траг╕чного «Бухенвальдського набату», сл╕в «Люди мира, на минуту встаньте!»... До реч╕, саме в цей момент «антифашисти», на заздр╕сть лютим ╕нкв╕зиторам, п╕дпалили — ╕ це посеред натовпу! — гумову ляльку з обличчям депутатки Фар╕он, обливши ╖╖ горючою р╕диною. А починався м╕тинг теж вражаюче — во╓нними п╕снями, у тому числ╕ «Вставай, страна огромная!».
Тож зах╕д був продуманий добре ╕ дещо нагадував аутотрен╕нги, що застосовуються п╕д час зомбування людей перед тим, як ╖х послати, аби принесли з дому вс╕ грош╕ ╕ коштовност╕ «на добру справу». Кожен промовець, зак╕нчуючи св╕й виступ словами на кшталт «Смерть фашизму!», пропонував присутн╕м трич╕ прокричати хором те ж саме. Та кричали не надто активно, виручали к╕лька п╕дл╕тк╕в та галаслива ж╕нка нап╕дпитку, що розташувалася на клумб╕.
Ймов╕рно, попри хороше «аранжування», люди таки стомилися в╕д одноман╕тност╕ почутого: «На Западе возрождается фашизм», «Отравленная почва дает отравленные плоды», «Яценюк и Кличко стали пособниками фашистов». Дещо п╕дняла градус промов представниця молод╕жного уряду, як╕й, звичайно, найвидн╕ше, що там д╕╓ться на Зах╕дн╕й Укра╖н╕: «Как похожи лозунги: «Вставай, Украина!» и «Вставай, Германия!» (До реч╕, «Вставай, страна огромная!» теж ╕з т╕╓╖ само╖ опери — авт.). Почему мы позволяем этому мерзкому нечеловеческому движению существовать!» — надривалась вона чи то через свою недалек╕сть, чи то розраховуючи якомога швидше одержати м╕сце у справжньому «дорослому» уряд╕.
А ось промовц╕ зр╕лого в╕ку точно лукавили. Вони скаржилися, що укра╖нц╕ називають рос╕йську мову «собачою», а рос╕ян та ╓вре╖в — кацапами ╕ жидами, ╕ при цьому не згадували, як же т╕ й ╕нш╕ «величают» на кожному кроц╕ укра╖нц╕в, в╕дмовляючи ╖хн╕й мов╕ взагал╕ в прав╕ на ╕снування. А ще, виявля╓ться, укра╖нський народ всюди «вип’ячують», а ╕нш╕ — п╕ддають вс╕ляк╕й дискрим╕нац╕╖. Та х╕ба ж можна говорити щось под╕бне в Криму, де менше 5 в╕дсотк╕в школяр╕в навчаються державною мовою, а голова Верховно╖ Ради В. Константинов, котрий на м╕тингу першим кинув кам╕нь в б╕к «неофашист╕в», оф╕ц╕йно заявляв, що йому непри╓мно, коли до нього звертаються укра╖нською. Ось вам ╕ дискрим╕нац╕я!
Можливо, тому тележурнал╕ст╕в у передач╕ «Тема дня» й ц╕кавило, чому найб╕льше перейнялися темою неофашизму саме кримчани, до яких окреслен╕ проблеми практично не мають в╕дношення. На що депутат Юхим Ф╕кс поскаржився, що у Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни лежать вже 22 кримськ╕ законопроекти, спрямован╕ на розширення прав автоном╕╖, а в Ки╓в╕ то блокують трибуну, то розглядають щось другорядне. А ще зам╕сть слова «друг» у нас тепер, за Ф╕ксом, побутують слова «жид» ╕ «москаль». Тому й провели такий потужний зах╕д.
До того ж у резолюц╕╖ м╕тингу, яку теж, до реч╕, зачитував Юхим З╕сьович, йшлося про посилення в╕дпов╕дальност╕ за розпалювання м╕жнац╕онально╖ ворожнеч╕ (тобто проти орган╕затор╕в под╕бних м╕тинг╕в? — авт.), таврувалися ганьбою Яценюк, Тягнибок та Кличко, висловлювався протест проти будь-яких прояв╕в неофашизму, пов╕домлялось про р╕шення депутат╕в ВР АРК щодо створення антифашистського об’╓днання тощо.
Що ж, якщо вже вс╕ ╕нш╕ питання в держав╕ вир╕шен╕, давайте боротися з в╕тряками, розбудовувати пов’язан╕ з цим структури, удосконалювати в╕дпов╕дне законодавство! Под╕бне враження викликав у мене ╕ прийнятий п╕д вибори закон про рег╕ональн╕ мови, теж спрямований на дестаб╕л╕зац╕ю ситуац╕╖ в кра╖н╕, але в╕н хоча б не м╕стив конкретних образ ╕ звинувачень, адже тавро легше поставити, н╕ж пот╕м його змити. ╤ хоч звучало на м╕тингу, що це через «свобод╕вц╕в» кра╖ну не приймають до ╢вросоюзу, та бодай не сталося б так, що, окр╕м виб╕ркового правосуддя, нам почнуть закидати ще щось на кшталт подальшого занепаду демократ╕╖, посиленого використання адм╕нресурсу, в ц╕лому ж некоректно╖ боротьби з пол╕тичними опонентами. Бо, за бажання, буде не важко роз╕братися, чи ╓ насправд╕ ВО «Свобода» фашистською орган╕зац╕╓ю, чи лише незручним «колегою» по парламенту, з яким сл╕д боротися парламентськими методами, не п╕дн╕маючи всю Укра╖ну «на вуха».
М╕ж ╕ншим, цей останн╕й метод не завжди ╓ пл╕дним, бо у частини населення в╕н може викликати невдоволення ╕ протестн╕ настро╖, зокрема, у т╕╓╖, що через заблокований на три години центр С╕мферополя добиралася з роботи додому ман╕вцями або ж переч╕кувала десь на зупинках, коли ж нарешт╕ зак╕нчаться ц╕ доросл╕ забави.
Вислухавши з ол╕вцем у руках один б╕к штучно спровокованого конфл╕кту, зв’язалася по телефону з людьми, котрих сл╕д «випалювати розпеченим зал╕зом». На запитання, як оц╕ню╓ться кер╕вництвом ВО «Свобода» антифашистська кампан╕я, мен╕ в╕дпов╕в заступник Олега Тягнибока з питань ╕нформац╕╖ Юр╕й Сиротюк:
— Сьогодн╕ з незрозум╕лих причин владою нав’язу╓ться дискурс, що ми ╓ фашистами й антисем╕тами, хоча тема фашизму насправд╕ закрита ще в середин╕ минулого стол╕ття. ╤ швидше за все це в╕дбува╓ться тому, що влада просто не може виконати сво╖ об╕цянки перед виборцями, тож ╕ намага╓ться перемкнути ╖хню увагу на щось ╕нше. Насправд╕ ж, за визначенням, фашизм — це влада найреакц╕йн╕ших к╕л ф╕нансового кап╕талу, ╕ це нас н╕як не стосу╓ться. Бо фашист не той, хто розмовля╓ р╕дною мовою ╕ намага╓ться захистити в Укра╖н╕ все укра╖нське. Тут йдеться про концентрац╕ю влади ╕ власност╕, заборону з╕брань, заз╕хання на соц╕альн╕ права людини тощо. Зрештою, ми готов╕ дискутувати на цю тему. Те, що зараз в╕дбува╓ться з нашою владою, я м╕г би ще назвати в╕дродженням стал╕н╕зму. Бо це ц╕лком в дус╕ Стал╕на — спочатку прил╕пити на людину ярлик фашиста, а пот╕м н╕бито на ц╕й п╕дстав╕ розправитися з нею: фашистами для Стал╕на були ╕ Бухар╕н, ╕ З╕нов’╓в. А зводити поняття фашизму до бажання сп╕лкуватися р╕дною мовою — це абсурдно, завтра в цьому можуть звинуватити болгарина чи татарина, як╕ шанують свою мову ╕ культуру...
Не можу сказати, щоб мене ц╕лком задовольнив цей коментар. Оск╕льки поняття фашизму в народ╕ пов’язують насамперед не з регресивним авторитарно-ол╕гарх╕чним режимом, а з претенз╕ями на нац╕ональну винятков╕сть, яка да╓ право так╕й «надлюдин╕» встановлювати св╕й «св╕товий лад», з надм╕рною жорсток╕стю попираючи вс╕ людськ╕ ╕ вищ╕ закони. Ось чим лякають сьогодн╕ укра╖нц╕в.
Але ВО «Свобода» тут явно н╕ при чому, як ╕ л╕дери парламентсько╖ опозиц╕╖. ╤ якби у нас був справжн╕й незалежний суд та верховенство права, це можна було б назвати наклепом ╕ вимагати «сатисфакц╕╖» хоча б у форм╕ вибачення. А поки що доводиться т╕шитися тим, що глава уряду Микола Азаров в╕ддав розпорядження не застосовувати адм╕нресурс при орган╕зац╕╖ масових акц╕й.
Не переконав мене, до реч╕, ╕ м╕тинг опозиц╕╖ у Ки╓в╕ «Вставай, Укра╖но!», на якому в╕дкрито говорилося про п╕дготовку до президентських вибор╕в. При цьому Арсен╕й Яценюк заявив, що кандидатура на цей пост в╕д ╖хньо╖ пол╕тично╖ сили вже визначена: це Юл╕я Тимошенко. Але ж фактично президентом вона вже була, перебравши на себе переважну частину повноважень В╕ктора Ющенка, хоча це не ╖╖ ╕м’я скандувало п╕вкра╖ни, не ╖й присвячувався Майдан. Зате винуватцем у пол╕тико-економ╕чн╕й поразц╕ все одно було визнано оф╕ц╕йного президента, з яким пан╕ Тимошенко вела в╕дкриту боротьбу, ╕нод╕ нав╕ть за межами пристойного. Н╕, не ╕мпонують мен╕ хитр╕ ╕ п╕дступн╕ люди.
Важко сказати щось ╕з впевнен╕стю ╕ про В╕тал╕я Кличка, в╕домого Укра╖н╕ й св╕ту в ╕нш╕й якост╕. Бо насправд╕ важливо не те, чи переможе опозиц╕я чинного президента, а те, як житимемо п╕сля вибор╕в. ╤з тр╕йки опозиц╕йних л╕дер╕в мен╕ найц╕кав╕ший Олег Тягнибок, за пол╕тичну силу якого я, до реч╕, н╕коли не голосувала. Але ж ми, православн╕ слов’яни, завжди схиля╓мось серцем до несправедливо скривджених. ╤ мен╕ не заважа╓ нав╕ть те, що ми по-р╕зному ставимося до под╕й Велико╖ В╕тчизняно╖: я — так, як ставилися мо╖ батьки, в╕н — так, як ставляться його р╕дн╕. Вт╕м, я намагаюся його зрозум╕ти ╕ шанувати його позиц╕ю, ╕ якщо цей процес буде вза╓мним, можливо, для пол╕тичних спекуляц╕й вже не залишиться п╕дстав, а ╕гри у в╕йну пом╕ж «фашистами» ╕ «руськими» назавжди в╕д╕йдуть в пам’ять п╕сляво╓нного покол╕ння. Бо вс╕ ми, попри р╕зн╕ нац╕ональност╕ та досв╕д минулого, — укра╖нц╕, люди сп╕льно╖ дол╕, тому нав╕ть заради примарного блага — не забивайте м╕ж нами клин!

Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 24.05.2013 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11776

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков