Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕСЕЛКА
В╕рш╕ нашого дитинства


Р╤ДНА МОВА
З дитинства мо╖ батьки навчали мене любити свою Батьк╕вщину з кв╕тучими садами, безмежними...


В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. ╤ван ДРАЧ
Перша зб╕рка поез╕й ╤вана Драча «Соняшник» побачила св╕т 1962 року.


«У КОЖНО╥ ФЕ╥ БУВАЮТЬ ПРИ╢МН╤ МОМЕНТИ...»
В гостях "Джерельця" ╕з сво╖ми поез╕ями Наталка ЯРЕМА, Наталя МАЗУР ╕ Ксенислава КРАПКА


НАЙКРАЩ╤ УКРА╥НСЬК╤ МУЛЬТФ╤ЛЬМИ ВС╤Х ЧАС╤В
6 кв╕тня св╕т в╕дзначив День мультф╕льм╕в. Це свято було засноване 2002 року М╕жнародною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 24.05.2013 > Тема ""Джерельце""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#21 за 24.05.2013
ЧОГО ЧЕКА╢ МОЛОДА ЛЮДИНА В УКРА╥Н╤ XXI СТОЛ╤ТТЯ?

«Кримчаночка»

В╕таю ус╕х читач╕в «Джерельця»! Мене звати Христина Ждан, я навчаюся у Стальн╕вськ╕й школ╕ Джанкойського району. Цей тв╕р я писала на конкурс ╕мен╕ Тараса Шевченка.

ЧОГО ЧЕКА╢ МОЛОДА ЛЮДИНА В УКРА╥Н╤ XXI СТОЛ╤ТТЯ?

Жах не в тому, що щось
зм╕ниться, — жах у тому, що все
може залишитися так само
(Л╕на Костенко)

Я – людина техн╕чного прогресу XXI стол╕ття. Народилась ╕ живу в незалежн╕й ╕ самост╕йн╕й держав╕. Маю в сво╖м серц╕ велику любов до Укра╖ни, — не ту, що голосна, не ту, що напоказ, не ту, що б’╓ себе в груди, а ту, що стишена, трепетна, уперем╕ш з╕ сльозою, незрадлива ╕ дов╕чна.
Минають роки, стол╕ття. Зм╕ню╓ться арх╕тектура, мода, л╕тература. Залиша╓ться т╕льки ╕стор╕я ╕ людина, яка ╕ пише л╕топис життя. А людина? Чи зм╕ню╓ться людина? Як╕ мр╕╖ ╕ спод╕вання сучасно╖ молод╕?
╤ знову читаю Шевченка, серцем розум╕ю його. Яка буря в душ╕ мо╖й! Як тяжко ╕ тужно! На його вустах — правда. У мереживо сво╖х думок Кобзар тонкими нитками впл╕та╓ ╕ в╕дчай, ╕ розпач, нав╕ть безсилля. Та все ж золотою ниткою проходить кр╕зь те полотно над╕я, що кличе йти вперед. Вона не да╓ згасити священний вогонь боротьби, що споконв╕ку палав у серцях укра╖нц╕в. Без боротьби вмира╓ над╕я, а без над╕╖ – путь крута.
А яка стих╕я пану╓ в серцях у сучасних укра╖нц╕в? Вулкан? Гейзер? Чи, може, торнадо, тайфун? Н╕, в нас залишився лиш поп╕л минулого багаття, яке ще жевр╕╓. Так, наша р╕дна Укра╖на зв╕льнилася в╕д павутини чужих володар╕в та потрапила у руки ще г╕рших господар╕в – власних син╕в та дочок. Руйнують державу, усе, що нас оточу╓. Ми хочемо праведно жити, мати щасливе майбутн╓, але мало що для цього робимо. Так, на перший погляд, ми ма╓мо все: купу зовс╕м непотр╕бних нам модних речей, з якимись незрозум╕лими назвами, безл╕ч несправжн╕х друз╕в… Ми забули про душу. Вже звично п’╓мо гнилу воду з сум╕шшю лестощ╕в, лицем╕рства, брехн╕. Хтось може сказати, що цей техн╕чний прогрес прин╕с багато корисного: в╕днайшли багато л╕к╕в в╕д важких, колись невил╕ковних хвороб; осв╕та зробила крок уперед; життя стало набагато ц╕кав╕шим. Пишаючись цими досягненнями, завжди наче забувають згадати, що багато цих хвороб були штучно винайден╕, а ц╕на на л╕кування кошту╓ захмарних грошей, яких б╕дн╕ люди не тримали в руках. Розпов╕даючи про розк╕шне життя, люди не можуть в╕дпов╕сти на просте запитання: «Яку книгу ви зараз чита╓те?». Я думаю, що нам, нин╕шньому покол╕нню, потр╕бен ген╕й, якому ми дов╕римо нашу мр╕ю.
Так чого ж можна чекати в майбутньому? В╕рити, що станеться диво ╕ люди д╕знаються правду, викри╓ться зло? Кого обманювати, адже ус╕ грають у ц╕й вистав╕ свою роль. Тож мен╕ зараз хочеться не ст╕льки разючих зм╕н, ск╕льки того, щоб укра╖нц╕ прокинулися в╕д страшного оманного сну, щоб люди перестали мовчати. Щоб на вулицях не було знедолених, щоб увечер╕ можна було подивитися щоденн╕ новини ╕ спати з╕ спок╕йним серцем, а не думати п╕вноч╕ про сотн╕ нещасних, з якими трапилося лихо, ╕ ╖м нема╓ зв╕дки чекати допомоги, ╕ щоб нам не соромно було сказати: «Я живу в Укра╖н╕, ╕ я цим пишаюсь».
Щасливе майбутн╓ будуватиме молодь Укра╖ни. А ми ще ╓, ╕ це найб╕льше диво. Хочу, щоб мене почули: «Змагаймось за нове життя!».

Христина ЖДАН,
учениця 10 класу Стальн╕всько╖ загальноосв╕тньо╖ школи Джанкойського району, переможець Всеукра╖нського конкурсу ╕м. Лес╕ Укра╖нки «Змагаймось за нове життя!» в ном╕нац╕╖ «Тв╕р»

* * *

НАДСИЛАЙТЕ НА АДРЕСУ «Кримсько╖ св╕тлиц╕» (поштову або електронну) ваш╕ фотограф╕╖, творч╕ доробки та коротеньк╕ розпов╕д╕ про себе на КОНКУРС ДУХОВНО╥ КРАСИ «КРИМЧАНОЧКА»!

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 24.05.2013 > Тема ""Джерельце""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11799

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков