Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 31.05.2013 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#22 за 31.05.2013
МОВ КРИЛА ЛАСТ╤ВКИ

Спочатку було Слово...

Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — б╕льш н╕чого.
А серце б’╓ться — ожива,
Як ╖х почу╓!..
Бо в тих словах — уся доля народу. Без них нема╓ нас, нема╓ нашого минулого, нема╓ й майбутнього. Вв╕брало воно, р╕дне слово, в себе в╕ков╕чний плин Дн╕пра, шурх╕т колосся, шеп╕т д╕брови, сп╕в соловейка. Вв╕брало в╕льнолюбний поклик с╕роми-козака, який боронив р╕дну землю в╕д ворожих зайд, ╕ дзеньк╕т його шабл╕, закличний погук Богдана Хмельницького та передсмертний стог╕н ╤вана Гонти, вогненне слово Кобзаря ╕ мудре Франкове слово, вплелися в нього н╕жна, в╕дома всьому св╕тов╕ народна п╕сня ╕ жив╕╖ Лисенков╕ струни.
В наш╕й мов╕ — думки ╕ мр╕╖ наших предк╕в про волю ╕ щастя, боротьба й звитяга, ╖хн╓ одв╕чне трудолюбство ╕ мр╕йлива душа. Просте, рахманне слово несе людям Добро, Правду, ╤стину. Його не можна не любити, без нього не можна жити.
Мова — це барвиста крайка, яка прослалася з глибини в╕к╕в у майбуття, тримаючись за не╖, ми дола╓мо перелоги ╕ крут╕ гори. Р╕дна мова слугу╓ нам завжди. Словами щирими ми зв╕ря╓мося в дружб╕ один одному й ╕ншим народам, словами н╕жними в╕дкрива╓мо серце кохан╕й, словом гострим ╕ м╕цним, як криця, да╓мо в╕дс╕ч ворогов╕. Нас чару╓ музика сл╕в:
На Чорному мор╕,
на б╕лому камен╕...
або:
Без милого й сонце св╕тить,
як ворог см╕╓ться.
Не можна ходити по р╕дн╕й земл╕, не чаруючись виплеканою народом у в╕ках р╕дною мовою. Виплеканою, подарованою нам на в╕ки в╕чн╕, щоб берегли, щоб лел╕яли, щоб розвивали дал╕.
Слова можуть об’╓днувати ╕ роз’╓днувати, але злютовуюча, об’╓днуюча ╖хня сила в стократ дужча. В народу нема╓ скарбу б╕льшого, як його мова. ╤ коли ╓ загроза хоч дещицю втратити з того скарбу, нас пройма╓ тривога. Як мат╕р за р╕дну дитину, як дбайливого господаря за чистий лан. Така тривога сьогодн╕ ма╓ п╕д собою п╕дстави. Тож ма╓мо зробити все для того, щоб не згорнулися крила, щоб не об╕рвалася золота нитка, яка веде з давнини в наш╕ дн╕.
Слова — це т╕ ж зерна, що впали у родючу землю, це хл╕б наш насущний, без якого немислиме саме життя.
Слова — це крила ласт╕вки, вона ╖х не почува╓, але без них не може злет╕ти.
Люб╕мо р╕дну мову, береж╕мо ╕ плекаймо ╖╖ як сестру, як мат╕р, як власних д╕тей.

Юр╕й МУШКЕТИК

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 31.05.2013 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11821

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков