Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1029)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 31.05.2013 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#22 за 31.05.2013
В╤Д БЕРЕГ╤В ДУНАЮ ДО ЧОРНОГО МОРЯ

Мистецтво без кордон╕в

Експозиц╕╖ двох угорських художниць — Ар╕ Мадяр ╕ Л╕ли Ласло, приурочен╕ в╕дзначенню 50-р╕ччя встановлення побратимських зв’язк╕в з м╕стом Кечкемет, в╕дкрилися в Музе╖ ╕стор╕╖ С╕мферополя у рамках Дн╕в угорсько╖ культури в Криму.
Предками угорц╕в були войовнич╕ коч╕вники, прабатьк╕вщиною яких вважаються степи на сход╕ в╕д Уралу. Вони прийшли в приазовськ╕ та причорноморськ╕ степи в першому тисячол╕тт╕ до нашо╖ ери, а через тисячу рок╕в д╕йшли до земель сучасно╖ Угорщини. В Укра╖н╕ б╕льше всього угорц╕в прожива╓ в Закарпатт╕, заселення якого в╕дбувалося в друг╕й половин╕ Х╤╤╤ стол╕ття п╕сля монголо-татарського нашестя ╕ в друг╕й половин╕ ХV╤ стол╕ття п╕сля в╕йни з турками-османами.
Над╕я Гладких, яка багато рок╕в очолювала Кримське угорське товариство, розпов╕ла, що угорц╕ вважають себе нащадками вождя гунн╕в Атт╕ли. Це ╕м’я ╕ нин╕ дуже поширене в кра╖н╕. Щоб наблизити Атт╕лу до наших дн╕в, кожних два роки угорц╕ проводять акц╕ю «В╕д Золото╖ людини до Атт╕ли», в ход╕ яко╖ долають на конях чотири тисяч╕ к╕лометр╕в з Угорщини по територ╕ях п’яти кра╖н у Казахстан, повторюючи ╕сторичний шлях, пройдений племенами угр╕в у пошуках Батьк╕вщини.
Вс╕м в╕домий знаменитий угорський винах╕д — кубик Руб╕ка. Я сама багато раз╕в пробувала його скласти, однак б╕льше одн╕╓╖ площини не могла п╕д╕брати за певним кольором. ╤ лише коли знайом╕ п╕дказали ключ до схеми ц╕╓╖ механ╕чно╖ головоломки, квадратики один за одним почали розм╕щуватися на сво╖х гранях.
Угорськ╕ родинн╕ корен╕ ма╓ екс-президент Франц╕╖ Н╕коля Саркоз╕. А в Криму за даними останнього перепису прожива╓ близько двохсот угорц╕в. Найб╕льш масове ╖х переселення на п╕востр╕в в╕дбулося в 50-х роках минулого стол╕ття. Угорськ╕ пр╕звища ╓ в назвах двох вулиць у С╕мферопол╕. У нин╕шн╕й час багатов╕ков╕ традиц╕йн╕ зв’язки з Угорщиною наповнюються в Укра╖н╕ новим зм╕стом ╓вро╕нтеграц╕╖, у тому числ╕ в галуз╕ культури, про який говорили у сво╖х виступах на в╕дкритт╕ виставки Почесний консул Угорщини в Криму В╕ктор Павленко, директор музею ╤рина Вдовиченко, генеральний директор Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру Владислав ╢рмаков, голова Кримського угорського товариства Володимир Фруслов.
Кримськ╕ художники, за словами Олександра ╤ванченка, зав╕дувача кафедри книжково╖ граф╕ки та дизайну друковано╖ продукц╕╖ Кримського ╕нституту ╕нформац╕йно-пол╕граф╕чних технолог╕й Укра╖нсько╖ академ╕╖ друку, давно знають творч╕сть талановитого угорського живописця Ар╕ Мадяр, яка в ц╕ дн╕ в╕дзнача╓ сво╓ 70-р╕ччя. ╥╖ профес╕я — болгарська ф╕лолог╕я. Вона працювала г╕дом-перекладачем. Займаючись перекладами художньо╖ л╕тератури, сама захопилася поез╕╓ю, написала понад ш╕стсот в╕рш╕в, частина з яких опубл╕кована. Зд╕йснила переклад угорською мовою в╕рш╕в в╕домого кримськотатарського поета Бек╕ра Чобан-заде, який майже сто рок╕в тому жив ╕ творив у Будапешт╕.
В останн╕ двадцять рок╕в головним заняттям у житт╕ А. Мадяр ста╓ живопис. Вона зак╕нчу╓ двор╕чн╕ мистецьк╕ курси у В╕дн╕, малу академ╕ю мистецтв ╕м. Ласло Шомодь╖, курс майстра Яноша К╕шша ╕ нин╕ очолю╓ Будайське об’╓днання митц╕в: малю╓ картини р╕зними видами техн╕к, орган╕зову╓ персональн╕ експозиц╕╖, проводить конкурси та координу╓ виставки ╕нших художник╕в. Протягом чотирьох рок╕в у не╖ була своя галерея у В╕дн╕, яку закрила в 2006 роц╕. Однак мистецька д╕яльн╕сть А. Мадяр в Австр╕╖ на цьому не завершилася. Вона продовжу╓ працювати в угорськ╕й секц╕╖ В╕денсько╖ культурно╖ сп╕лки художник╕в. З 2009 року ╖╖ експозиц╕я з 24-х картин демонстру╓ться у Будапештському банк╕вському центр╕. Ще дв╕ колекц╕╖ розгорнуто для в╕дв╕дувач╕в у Музе╖ третього району В╕дня ╕ в одному з будапештських ресторан╕в.
— Це художниця з н╕жною ╕ тонкою душею, сво╖м творчим обличчям, — сказала про не╖ заслужений художник Укра╖ни Тетяна Шевченко. — Минулого року, демонструючи сво╖ картини в Будапешт╕, я побувала вдома в Ар╕ Мадяр, бачила, який р╕зножанровий у не╖ живопис: ╕ класичний, ╕ авангардний. Тепер я з великим задоволенням приймаю ╖╖ у себе в гостях, у Криму.
На прохання угорських художник╕в Т. Шевченко провела в ряд╕ м╕ст кра╖ни к╕лька майстер-клас╕в з малювання пастеллю, на одному з яких був присутн╕й головний сан╕тарний л╕кар Будапешта. Уроки кримсько╖ художниц╕, за словами А. Мадяр, пройшли з великим усп╕хом, а вона сама п╕сля них створила дв╕ст╕ картин ц╕╓ю техн╕кою. К╕лька з них привезла з собою на виставку в Крим. Яскрав╕ та колоритн╕, вони наповнен╕ внутр╕шн╕м св╕тлом радост╕ та юност╕, захопленням красою навколишньо╖ природи: кра╓вид╕в Ялти, Ласт╕вчиного гн╕зда, берег╕в Дунаю, небесно-синього Чорного моря, багряного заходу сонця.
Такий же багатий св╕т душ╕ та навколишнього св╕ту в╕дкрива╓ться р╕зними в╕дт╕нками, враженнями та думками ╕ в поез╕ях А. Мадяр. Вони звучали в музе╖ мовою ориг╕налу — угорською та в перекладах Володимира Пук╕ша — укра╖нською. А читач╕ зможуть ознайомитися з ними у видан╕й Кримським угорським товариством за сприяння Республ╕канського ком╕тету АРК у справах м╕жнац╕ональних в╕дносин ╕ депортованих громадян двомовн╕й зб╕рц╕ А. Мадяр «В╕рш╕ та проза» з вм╕щеними в н╕й репродукц╕ями картин автора.
Р╕зн╕ стани душ╕ ╕ вишуканий художн╕й смак притаманн╕ ╕ пензлю ╕ншого угорського живописця — Л╕ли Ласло.
— Я малюю не фантаз╕╖ та сни, а навколишн╕й св╕т, — говорить вона про свою творч╕сть.
В ╖╖ живопис╕ в╕дображен╕ ол╕йними фарбами ╕ пастеллю спостереження за зм╕ною п╕р року в р╕дному сел╕ Надь╓рдо, що в переклад╕ означа╓ «великий л╕с», околиц╕ озера Балатон, л╕сист╕ пагорби ╫еделе, р╕чка Тиса у Закарпатт╕, кон╕ в Х╕декут╕, в╕дпочинок буйвол╕в у Хортопад╕ та ╕нш╕ мальовнич╕ куточки Угорщини. Вона навчалася майстерност╕ на шедеврах класики живопису ╕ сучасних художник╕в, подорожуючи по св╕ту з в╕дкритими очима ╕ милуючись красою Рима, Флоренц╕╖, Венец╕╖, Парижа, Праги, Варшави, В╕дня та ╕нших м╕ст ╢вропи ╕ ╢гипту.
К╕льк╕сть персональних та участь у колективних виставках майстра пейзажу на Батьк╕вщин╕ та за кордоном обчислю╓ться сотнями. Вона здобула перемогу в багатьох профес╕йних конкурсах в Угорщин╕, стала лауреатом у Голланд╕╖.
Поряд з картинами двох угорських художниць на виставц╕ демонструються декоративн╕ вироби в нац╕ональному стил╕ з колекц╕╖ Н. Гладких: вишит╕ наволочки, серветки, хусточки та керам╕ка — сувен╕рн╕ кухл╕, п╕дсв╕чник, ваза, маслянка, посудина для води. Запально прозвучала у виконанн╕ юних скрипал╕в С╕мферопольсько╖ дитячо╖ музично╖ школи № 3 мелод╕я угорського танцю «Чардаш» Моцарта.
У Музе╖ ╕стор╕╖ С╕мферополя планують доповнити ц╕ дв╕ угорськ╕ експозиц╕╖ третьою, на як╕й демонструватимуться картини с╕мферопольських художник╕в, що тринадцять рок╕в тому побували на пленер╕ в Угорщин╕. Оч╕ку╓ться, що 1 червня, в День м╕ста С╕мферополь, ╖х прийде подивитися делегац╕я з угорського м╕ста-побратима Кечкемет. ╤ як зливаються води Дунаю з Чорним морем, так розцв╕та╓ ╕ щастям наповню╓ться земля, коли ╓днають на н╕й сво╖ помисли та д╕╖ люди.

Валентина НАСТ╤НА

Ар╕ МАДЯР
О НЕБЕСНО-БЛАКИТНЕ ЧОРНЕ МОРЕ!

О небесно-блакитне Чорне море,
╕ ти, його ялтинський берег,
як сонце, виблиску╓ твоя глад╕нь,
вмива╓ш ти п╕ною сво╖ береги,
╕ хвиль б╕рюзових мереживн╕ бриж╕
кида╓ш ти щедро до н╕г.
Кипариси, вол╕ючи в небо злет╕ти,
стоять, мов окличний знак...
Мандр╕вцю! Св╕й погляд
 з-п╕д н╕г п╕дн╕ми!
Поглянь, як об╕ймами хвиль
 Чорне море
р╕знобарвно песту╓ увесь кра╓вид.
╤ бавляться боги з тобою,
глад╕нь твою миючи небом,
й русалки картини малюють на тоб╕
в яскраво-зелених
 й рожевих тонах...
Тож дражнять чому тебе
морем вс╕ Чорним,
тебе, що осяяне цим р╕знобарв’ям,
людина н╕як не збагне!
Як би там не було,
 та давн╕ народи —
татари ╕ греки, монголи
 й киргизи —
вс╕ знали, що кримське
 тво╓ узбережжя —
це казка ╕ розк╕ш, ковток насолоди.
Вода твоя кол╕р м╕ня╓ невпинно:
з л╕лового раптом в╕н ср╕бним ста╓.
Народи у щаст╕ жили тут вс╕ в╕льно,
╕ житимуть дал╕ —
 бо ся╓ш барвисто ти,
а над тобою — веселковий кол╕р
безхмарних небес.
Ялта, 16.09.2010

У ЯЛТ╤

Веч╕рн╕й диск багряного св╕тила
вже море розрубало пополам.
Ще сонце мружиться на св╕т
 вп╕вока,
та тиша змовкнути велить
 пташкам.
На берез╕ вщуха╓ шелест
 кипарис╕в,
прощально вже стеблина
 шурхотить.
Лиш море шарудить
 сво╖м кам╕нням,
в╕та╓ чорнооку н╕ч.
Священним споко╓м
 наповню╓ться море,
╕ веч╕р згладжу╓ гребен╕ хвиль.
А сонце, поринаючи, раптово
багрянець св╕й вихлюпу╓ на мить
на видноколо,
 в супровод╕ арф н╕чних.
╤ думка теж
десь губиться в темряв╕,
╕з-за сльозини око спочива.
М╕й Боже, дякую Тоб╕ сердечно
за веч╕р цей, за ц╕ земн╕ дива!
Ялта, 17.09.2010

(Переклад Володимира Пук╕ша)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 31.05.2013 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11826

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков