"Кримська Свiтлиця" > #22 за 31.05.2013 > Тема "Душі криниця"
#22 за 31.05.2013
В╤Д БЕРЕГ╤В ДУНАЮ ДО ЧОРНОГО МОРЯ
Мистецтво без кордон╕в
Експозиц╕╖ двох угорських художниць — Ар╕ Мадяр ╕ Л╕ли Ласло, приурочен╕ в╕дзначенню 50-р╕ччя встановлення побратимських зв’язк╕в з м╕стом Кечкемет, в╕дкрилися в Музе╖ ╕стор╕╖ С╕мферополя у рамках Дн╕в угорсько╖ культури в Криму. Предками угорц╕в були войовнич╕ коч╕вники, прабатьк╕вщиною яких вважаються степи на сход╕ в╕д Уралу. Вони прийшли в приазовськ╕ та причорноморськ╕ степи в першому тисячол╕тт╕ до нашо╖ ери, а через тисячу рок╕в д╕йшли до земель сучасно╖ Угорщини. В Укра╖н╕ б╕льше всього угорц╕в прожива╓ в Закарпатт╕, заселення якого в╕дбувалося в друг╕й половин╕ Х╤╤╤ стол╕ття п╕сля монголо-татарського нашестя ╕ в друг╕й половин╕ ХV╤ стол╕ття п╕сля в╕йни з турками-османами. Над╕я Гладких, яка багато рок╕в очолювала Кримське угорське товариство, розпов╕ла, що угорц╕ вважають себе нащадками вождя гунн╕в Атт╕ли. Це ╕м’я ╕ нин╕ дуже поширене в кра╖н╕. Щоб наблизити Атт╕лу до наших дн╕в, кожних два роки угорц╕ проводять акц╕ю «В╕д Золото╖ людини до Атт╕ли», в ход╕ яко╖ долають на конях чотири тисяч╕ к╕лометр╕в з Угорщини по територ╕ях п’яти кра╖н у Казахстан, повторюючи ╕сторичний шлях, пройдений племенами угр╕в у пошуках Батьк╕вщини. Вс╕м в╕домий знаменитий угорський винах╕д — кубик Руб╕ка. Я сама багато раз╕в пробувала його скласти, однак б╕льше одн╕╓╖ площини не могла п╕д╕брати за певним кольором. ╤ лише коли знайом╕ п╕дказали ключ до схеми ц╕╓╖ механ╕чно╖ головоломки, квадратики один за одним почали розм╕щуватися на сво╖х гранях. Угорськ╕ родинн╕ корен╕ ма╓ екс-президент Франц╕╖ Н╕коля Саркоз╕. А в Криму за даними останнього перепису прожива╓ близько двохсот угорц╕в. Найб╕льш масове ╖х переселення на п╕востр╕в в╕дбулося в 50-х роках минулого стол╕ття. Угорськ╕ пр╕звища ╓ в назвах двох вулиць у С╕мферопол╕. У нин╕шн╕й час багатов╕ков╕ традиц╕йн╕ зв’язки з Угорщиною наповнюються в Укра╖н╕ новим зм╕стом ╓вро╕нтеграц╕╖, у тому числ╕ в галуз╕ культури, про який говорили у сво╖х виступах на в╕дкритт╕ виставки Почесний консул Угорщини в Криму В╕ктор Павленко, директор музею ╤рина Вдовиченко, генеральний директор Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру Владислав ╢рмаков, голова Кримського угорського товариства Володимир Фруслов. Кримськ╕ художники, за словами Олександра ╤ванченка, зав╕дувача кафедри книжково╖ граф╕ки та дизайну друковано╖ продукц╕╖ Кримського ╕нституту ╕нформац╕йно-пол╕граф╕чних технолог╕й Укра╖нсько╖ академ╕╖ друку, давно знають творч╕сть талановитого угорського живописця Ар╕ Мадяр, яка в ц╕ дн╕ в╕дзнача╓ сво╓ 70-р╕ччя. ╥╖ профес╕я — болгарська ф╕лолог╕я. Вона працювала г╕дом-перекладачем. Займаючись перекладами художньо╖ л╕тератури, сама захопилася поез╕╓ю, написала понад ш╕стсот в╕рш╕в, частина з яких опубл╕кована. Зд╕йснила переклад угорською мовою в╕рш╕в в╕домого кримськотатарського поета Бек╕ра Чобан-заде, який майже сто рок╕в тому жив ╕ творив у Будапешт╕. В останн╕ двадцять рок╕в головним заняттям у житт╕ А. Мадяр ста╓ живопис. Вона зак╕нчу╓ двор╕чн╕ мистецьк╕ курси у В╕дн╕, малу академ╕ю мистецтв ╕м. Ласло Шомодь╖, курс майстра Яноша К╕шша ╕ нин╕ очолю╓ Будайське об’╓днання митц╕в: малю╓ картини р╕зними видами техн╕к, орган╕зову╓ персональн╕ експозиц╕╖, проводить конкурси та координу╓ виставки ╕нших художник╕в. Протягом чотирьох рок╕в у не╖ була своя галерея у В╕дн╕, яку закрила в 2006 роц╕. Однак мистецька д╕яльн╕сть А. Мадяр в Австр╕╖ на цьому не завершилася. Вона продовжу╓ працювати в угорськ╕й секц╕╖ В╕денсько╖ культурно╖ сп╕лки художник╕в. З 2009 року ╖╖ експозиц╕я з 24-х картин демонстру╓ться у Будапештському банк╕вському центр╕. Ще дв╕ колекц╕╖ розгорнуто для в╕дв╕дувач╕в у Музе╖ третього району В╕дня ╕ в одному з будапештських ресторан╕в. — Це художниця з н╕жною ╕ тонкою душею, сво╖м творчим обличчям, — сказала про не╖ заслужений художник Укра╖ни Тетяна Шевченко. — Минулого року, демонструючи сво╖ картини в Будапешт╕, я побувала вдома в Ар╕ Мадяр, бачила, який р╕зножанровий у не╖ живопис: ╕ класичний, ╕ авангардний. Тепер я з великим задоволенням приймаю ╖╖ у себе в гостях, у Криму. На прохання угорських художник╕в Т. Шевченко провела в ряд╕ м╕ст кра╖ни к╕лька майстер-клас╕в з малювання пастеллю, на одному з яких був присутн╕й головний сан╕тарний л╕кар Будапешта. Уроки кримсько╖ художниц╕, за словами А. Мадяр, пройшли з великим усп╕хом, а вона сама п╕сля них створила дв╕ст╕ картин ц╕╓ю техн╕кою. К╕лька з них привезла з собою на виставку в Крим. Яскрав╕ та колоритн╕, вони наповнен╕ внутр╕шн╕м св╕тлом радост╕ та юност╕, захопленням красою навколишньо╖ природи: кра╓вид╕в Ялти, Ласт╕вчиного гн╕зда, берег╕в Дунаю, небесно-синього Чорного моря, багряного заходу сонця. Такий же багатий св╕т душ╕ та навколишнього св╕ту в╕дкрива╓ться р╕зними в╕дт╕нками, враженнями та думками ╕ в поез╕ях А. Мадяр. Вони звучали в музе╖ мовою ориг╕налу — угорською та в перекладах Володимира Пук╕ша — укра╖нською. А читач╕ зможуть ознайомитися з ними у видан╕й Кримським угорським товариством за сприяння Республ╕канського ком╕тету АРК у справах м╕жнац╕ональних в╕дносин ╕ депортованих громадян двомовн╕й зб╕рц╕ А. Мадяр «В╕рш╕ та проза» з вм╕щеними в н╕й репродукц╕ями картин автора. Р╕зн╕ стани душ╕ ╕ вишуканий художн╕й смак притаманн╕ ╕ пензлю ╕ншого угорського живописця — Л╕ли Ласло. — Я малюю не фантаз╕╖ та сни, а навколишн╕й св╕т, — говорить вона про свою творч╕сть. В ╖╖ живопис╕ в╕дображен╕ ол╕йними фарбами ╕ пастеллю спостереження за зм╕ною п╕р року в р╕дному сел╕ Надь╓рдо, що в переклад╕ означа╓ «великий л╕с», околиц╕ озера Балатон, л╕сист╕ пагорби ╫еделе, р╕чка Тиса у Закарпатт╕, кон╕ в Х╕декут╕, в╕дпочинок буйвол╕в у Хортопад╕ та ╕нш╕ мальовнич╕ куточки Угорщини. Вона навчалася майстерност╕ на шедеврах класики живопису ╕ сучасних художник╕в, подорожуючи по св╕ту з в╕дкритими очима ╕ милуючись красою Рима, Флоренц╕╖, Венец╕╖, Парижа, Праги, Варшави, В╕дня та ╕нших м╕ст ╢вропи ╕ ╢гипту. К╕льк╕сть персональних та участь у колективних виставках майстра пейзажу на Батьк╕вщин╕ та за кордоном обчислю╓ться сотнями. Вона здобула перемогу в багатьох профес╕йних конкурсах в Угорщин╕, стала лауреатом у Голланд╕╖. Поряд з картинами двох угорських художниць на виставц╕ демонструються декоративн╕ вироби в нац╕ональному стил╕ з колекц╕╖ Н. Гладких: вишит╕ наволочки, серветки, хусточки та керам╕ка — сувен╕рн╕ кухл╕, п╕дсв╕чник, ваза, маслянка, посудина для води. Запально прозвучала у виконанн╕ юних скрипал╕в С╕мферопольсько╖ дитячо╖ музично╖ школи № 3 мелод╕я угорського танцю «Чардаш» Моцарта. У Музе╖ ╕стор╕╖ С╕мферополя планують доповнити ц╕ дв╕ угорськ╕ експозиц╕╖ третьою, на як╕й демонструватимуться картини с╕мферопольських художник╕в, що тринадцять рок╕в тому побували на пленер╕ в Угорщин╕. Оч╕ку╓ться, що 1 червня, в День м╕ста С╕мферополь, ╖х прийде подивитися делегац╕я з угорського м╕ста-побратима Кечкемет. ╤ як зливаються води Дунаю з Чорним морем, так розцв╕та╓ ╕ щастям наповню╓ться земля, коли ╓днають на н╕й сво╖ помисли та д╕╖ люди.
Валентина НАСТ╤НА
Ар╕ МАДЯР О НЕБЕСНО-БЛАКИТНЕ ЧОРНЕ МОРЕ!
О небесно-блакитне Чорне море, ╕ ти, його ялтинський берег, як сонце, виблиску╓ твоя глад╕нь, вмива╓ш ти п╕ною сво╖ береги, ╕ хвиль б╕рюзових мереживн╕ бриж╕ кида╓ш ти щедро до н╕г. Кипариси, вол╕ючи в небо злет╕ти, стоять, мов окличний знак... Мандр╕вцю! Св╕й погляд з-п╕д н╕г п╕дн╕ми! Поглянь, як об╕ймами хвиль Чорне море р╕знобарвно песту╓ увесь кра╓вид. ╤ бавляться боги з тобою, глад╕нь твою миючи небом, й русалки картини малюють на тоб╕ в яскраво-зелених й рожевих тонах... Тож дражнять чому тебе морем вс╕ Чорним, тебе, що осяяне цим р╕знобарв’ям, людина н╕як не збагне! Як би там не було, та давн╕ народи — татари ╕ греки, монголи й киргизи — вс╕ знали, що кримське тво╓ узбережжя — це казка ╕ розк╕ш, ковток насолоди. Вода твоя кол╕р м╕ня╓ невпинно: з л╕лового раптом в╕н ср╕бним ста╓. Народи у щаст╕ жили тут вс╕ в╕льно, ╕ житимуть дал╕ — бо ся╓ш барвисто ти, а над тобою — веселковий кол╕р безхмарних небес. Ялта, 16.09.2010
У ЯЛТ╤
Веч╕рн╕й диск багряного св╕тила вже море розрубало пополам. Ще сонце мружиться на св╕т вп╕вока, та тиша змовкнути велить пташкам. На берез╕ вщуха╓ шелест кипарис╕в, прощально вже стеблина шурхотить. Лиш море шарудить сво╖м кам╕нням, в╕та╓ чорнооку н╕ч. Священним споко╓м наповню╓ться море, ╕ веч╕р згладжу╓ гребен╕ хвиль. А сонце, поринаючи, раптово багрянець св╕й вихлюпу╓ на мить на видноколо, в супровод╕ арф н╕чних. ╤ думка теж десь губиться в темряв╕, ╕з-за сльозини око спочива. М╕й Боже, дякую Тоб╕ сердечно за веч╕р цей, за ц╕ земн╕ дива! Ялта, 17.09.2010
(Переклад Володимира Пук╕ша)
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 31.05.2013 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11826
|