"Кримська Свiтлиця" > #22 за 31.05.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
#22 за 31.05.2013
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР. ЧЕРВЕНЬ
1 М╕жнародний день захисту д╕тей. Започаткований у 1949 р. М╕жнародною демократичною федерац╕╓ю ж╕нок. 941 р. — руський Великий князь ╤гор прибив щит до вор╕т Царгорода. 1630 р. — Тарас Трясило п╕д Переяславом розгромив польське в╕йсько на чол╕ з Кон╓цпольським. 1652 р. — Богдан Хмельницький розбив поляк╕в п╕д Батогом. 1996 р. — Укра╖на перевела останн╕ ядерн╕ ракети до Рос╕╖, ставши без’ядерною державою.
2 День м╕ста С╕мферополя. В╕дзнача╓ться в 1 нед╕лю червня. Оф╕ц╕йною датою заснування С╕мферополя вважа╓ться 1784 р╕к, однак деяк╕ ╕сторики заперечують право ц╕╓╖ дати вважатися роком заснування м╕ста. С╕мферополь — столиця Автономно╖ Республ╕ки Крим. Розташований у центр╕ Кримського п╕вострова на р╕чц╕ Салг╕р. Назва С╕мферополь означа╓ в переклад╕ з грецько╖ «м╕сто корист╕». Кримсько-татарська назва Aqmescit переклада╓ться укра╖нською як «б╕ла мечеть». У III стол╕тт╕ до н. е. тут виникла столиця п╕зньоск╕фсько╖ держави Неаполь Ск╕фський. За свою шестив╕кову ╕стор╕ю м╕сто неодноразово завойовували, воно переходило з рук в руки в╕д одних ск╕фських цар╕в до ╕нших, п╕ддавалося спустошливим наб╕гам коч╕вник╕в — ╕ в III стол╕тт╕ н. е. припинило сво╓ ╕снування. З приходом на п╕востр╕в монголо-татар, на рубеж╕ XV-XVI ст., на цьому м╕сц╕ з’явля╓ться поселення Ак-Мечеть — пов╕товий центр Кримського ханства. У 1784 роц╕ сюди переселяються рос╕яни ╕ укра╖нц╕, зв╕льнен╕ з рос╕йсько╖ арм╕╖ солдати ╕ вивезен╕ пом╕щиками кр╕посн╕ селяни. У 1802 роц╕ С╕мферополь став центром новоутворено╖ Тавр╕йсько╖ губерн╕╖, а в 1919 р. вона ста╓ Тавр╕йською республ╕кою. З 1921 року С╕мферополь — столиця Кримсько╖ АРСР. П╕сля Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни Крим втратив статус автономно╖ республ╕ки, в 1954 роц╕ був переданий Укра╖нськ╕й РСР. 12 лютого 1991 року на основ╕ результату референдуму Верховною Радою Укра╖ни був ухвалений закон «Про в╕дновлення Кримсько╖ Автономно╖ Радянсько╖ Соц╕ал╕стично╖ Республ╕ки». Народився: 1919 р. — Юр╕й Тимошенко (Тарапунька), артист естради, актор.
3 1768 р. — гайдамацьк╕ загони Максима Зал╕зняка та ╤вана Гонти визволили Умань в╕д польсько╖ шляхти. Кульм╕нац╕йний момент Кол╕╖вщини. Супроводжувався масовим вбивством, за р╕зними оц╕нками в╕д 12 до 20 тисяч мешканц╕в м╕ста та б╕женц╕в ╕з його околиць (╓вре╖в, поляк╕в, укра╖нц╕в-ун╕ат╕в), в╕домим як «Уманська р╕занина». 1906 р. — у Петербурз╕ почав виходити часопис «Укра╖нський в╕сник» — орган укра╖нсько╖ громади. Народилися: 1545 р. — ╤ван Вишенський, письменник-полем╕ст. 1863 р. — ╢вген Петрушевич, укра╖нський громадсько-пол╕тичний д╕яч, президент Зах╕дноукра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки (ЗУНР). 1928 р. — Костянтин Степанков, укра╖нський актор театру ╕ к╕но.
4 1500 р. — Ки╖в зг╕дно з Магдебурзьким правом зв╕льнений в╕д ус╕х торгових мит. 1874 р. — в╕дбулися перш╕ загальн╕ збори Наукового товариства ╕мен╕ Шевченка. Народився: 1941 р. — Василь Литвин, заслужений артист Укра╖ни, народний артист Укра╖ни, голова Сп╕лки кобзар╕в Укра╖ни, лауреат Республ╕кансько╖ прем╕╖ ╕м. ╤вана Нечуя-Левицького, лауреат прем╕╖ фонду Т. Г. Шевченка.
5 5-10 червня 1917 р., незважаючи на заборону в╕йськового м╕н╕стра Рос╕╖ Олександра Керенського, у Ки╓в╕ в╕дбувся Другий всеукра╖нський в╕йськовий з’╖зд, на якому 2 308 делегат╕в представляли 1,5 млн. вояк╕в-укра╖нц╕в з ус╕х фронт╕в, флот╕в ╕ флотил╕й. З’╖зд ухвалив важлив╕ постанови про детальний план укра╖н╕зац╕╖ в╕йська. Головою Укра╖нського генерального в╕йськового ком╕тету переобрано Симона Петлюру. Народився: 1941 р. — Анатол╕й Пузач, укра╖нський футбол╕ст ╕ тренер. Помер: 1975 р. — Павло В╕рський, укра╖нський танц╕вник ╕ хореограф, народний артист СРСР.
6 День журнал╕ста. Щор╕чно в╕дзнача╓ться в Укра╖н╕ 6 червня — в день прийняття Сп╕лки журнал╕ст╕в Укра╖ни в 1992 роц╕ до М╕жнародно╖ федерац╕╖ журнал╕ст╕в. В╕дпов╕дний Указ Президента Укра╖ни № 251/94 був п╕дписаний 25 травня 1994 року.
7 Народилися: 1845 р. — ╤ван Карпенко-Карий, драматург та артист. 1930 р. — ╤ван Кандиба, член-засновник Укра╖нсько╖ роб╕тничо-селянсько╖ сп╕лки (1960) та Укра╖нсько╖ гельс╕нсько╖ групи (1976), голова ДСУ. Померли: 1843 р. — Марк╕ян Шашкевич, визначний письменник, член «Русько╖ тр╕йц╕». 1938 р. — за вироком особливо╖ тр╕йки УНКВС Одесько╖ област╕ розстр╕ляний Микола Вороний, укра╖нський письменник, перекладач, поет, режисер, актор, громадсько-пол╕тичний д╕яч, театрознавець, один ╕з засновник╕в Укра╖нсько╖ Центрально╖ Ради. У 1917 р. був одним ╕з засновник╕в ╕ режисер╕в Укра╖нського нац╕онального театру. Репресований у 1934 роц╕.
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 31.05.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11840
|