Версiя для друку Обговорити в форумi

У Кримському академічному українському музичному театрі вперше в Україні здійснено постановку рок-опери «Ірод» Ігоря Поклада за п’єсою і віршами Олександра Вратарьова.
Життя і смерть тирана Іудеї – царя Ірода є одним із найдраматичніших сюжетів в історії людства. В ньому сконцентровано все: любов, пристрасть, ненависть, спорудження храму, страх втратити трон, моторошне злодійство, запізніле розкаяння... Саме на цей твір відомого українського композитора, автора багатьох пісень, мюзиклів, музики до 60-ти кінофільмів, народного артиста України І. Поклада звернув увагу директор театру, заслужений працівник культури України Володимир Загурський, підбираючи новий музичний матеріал для прем’єри.
— «Ірода» збиралися ставити на сцені столичного театру імені І. Франка, потім – у Харкові, однак так і не реалізували своїх задумів, — сказав йому при зустрічі композитор. — Чи зможете ви зробити це в Сімферополі?
В. Загурський три години слухав музику вдома в І. Поклада. У поїзді почав читати текст п’єси. А приїхавши в Сімферополь, зателефонував у Київ:
— Ігоре Дмитровичу, це те, що нам потрібно.
І розпочалася робота над такою глобальною постановкою, в якій, сказав на прес-конференції напередодні прем’єри В. Загурський, керівник цього проекту, — або пан, або пропав. Кандидатуру балетмейстера – заслуженої артистки України Алли Рубіної порекомендував І. Поклад:
— Давно живе мрією втілити цю музику в хореографії.
Ставити рок-оперу на сцені доручили молодому кримському режисеру, лауреату Премії АРК Володимиру Косову. Декорації розробив художник Геннадій Легута, а костюми – Гетта Петкевич. Світло-звукове обладнання надала фірма «АРТ-Крим», яку очолює Валерій Золотогурський.
І засобами сучасної режисури та техніки, драматичною грою акторів на сцені динамічно і гостросюжетно розгортається сумна і вічна повість про життя і смерть. Це спектакль про історію кохання жорстокого царя древньої Іудеї – Ірода до прекрасної Маріамни, ролі яких чудово виконали народний артист України Валерій Карпов і молода артистка Діана Бурова. Тиран, який вперше у житті покохав, розуміючи, що юна дівчина ніколи не відповість на його почуття, наказує її вбити і вмирає сам, сумуючи за коханою. А храм, що споруджувався ним майже десять років, буде зруйнований нащадками, і від нього залишиться лише одна платформа, відома нині як стіна плачу в Єрусалимі...
Фігура Ірода настільки суперечлива, що її спочатку розробляли як містерію з білими кіньми. Однієї назви в спектаклі було п’ять варіантів. І лише під кінець репетицій, що здійснені за рекордно короткі строки для такого масштабного музичного проекту – три місяці, були визначені дві головні лінії: по-перше, — кохання, а по-друге, – жахливий приклад вседозволеності, коли людина прирівнює себе до божества, прагне панувати, керувати душами, однак зазнає поразки, і звідси – божевілля.
— В цій історії, незважаючи на трагічний кінець, ми все-таки прагнули зберегти благородство і душевність, щоб глядачі не побачили на сцені крові, — сказав В. Косов.
І постановникам з успіхом вдалося дотриматись цих духовних та естетичних рамок в історичному дійстві, що тримає зал у напрузі протягом більш як двох годин чудової музики, вокалу і хореографії, органічно поєднаних у драматургічній тканині. Цей спектакль, для створення якого залучено всю трупу, підготовлено по дві групи виконавців дійових осіб, а для окремих ролей – і три, став, за словами В. Загурського, найдорожчим за всю історію театру. Планується, що рок-оперою «Ірод» він буде представлений на цьогорічному міжнародному фестивалі «Боспорські агони» в Керчі.
Тирану і царю покірні чернь і знать, руху брів усе існуюче слухняне. Та хто врятує втрачену душу? Молитва чи жінка? Як знати... – цими словами Олександр Вратарьов спонукає кожного з нас замислитися і самому шукати відповідь. Минають віки, зникають держави, змінюються люди і природа, однак завжди нетлінним залишається кохання.

Валентина НАСТІНА

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #24 за 14.06.2013 > Тема "Душі криниця"