"Кримська Свiтлиця" > #27 за 05.07.2013 > Тема "Душі криниця"
#27 за 05.07.2013
А В╤ВЧАР ЖЕНЕ ОТАРУ ПЛА╢М…
Ця п╕сня колись була дуже популярною в укра╖нц╕в. ╤ були полонини, ╕ були отари овець, ╕ були в╕вчар╕ в наших Карпатах. Та минали л╕та ╕ чимраз менше ставало овець на полонинах, а в Космацьких горах впродовж останн╕х рок╕в в╕вц╕ на полонинах стали р╕дк╕стю, як ╕ в господарствах гуцул╕в. Тепер╕шн╓ наше покол╕ння майже н╕чого не зна╓ про випасання овець на високог╕рних пасовищах у Космач╕, про полонинськ╕ звича╖ ╕ традиц╕╖. Аби зберегти все це для наших нащадк╕в члени презид╕╖ Космацько╖ с╕льсько╖ ради Параска та Роман Бойчуки орган╕зували на сво╖й садиб╕ ╓диний в Укра╖н╕ Музей в╕вчарства, в╕дкриття якого в╕дбулося в рамках фольклорно-етнограф╕чного свята «В╕дгом╕н Космацьких полонин». На свято з’╖халися поважн╕ гост╕ з ус╕х терен╕в Укра╖ни, численн╕ туристи (були нав╕ть з ╤тал╕╖ та Рос╕╖). Днина видалася на диво сонячною. До об╕йстя Бойчук╕в спозаранку квапилися люди. Д╕йство розпочиналося освяченням Музею в╕вчарства священиком Василем Гунчаком. Оп╕сля власники Музею в╕вчарства Параска та Роман Бойчуки разом ╕з с╕льським головою Дмитром Пожоджуком перер╕зали символ╕чну стр╕чку. Першим в╕дв╕дувачем за давньою космацькою традиц╕╓ю виявилося ягнятко, яке д╕ти завели в прим╕щення. Згодом ╕з словами прив╕тання до господар╕в та гостей свята звернулися Космацький с╕льський голова Дмитро Пожоджук, заступник голови Кос╕всько╖ райдержадм╕н╕страц╕╖ Ярослав Бринський, заступник голови Кос╕всько╖ районно╖ ради Василь Жмендак, голова Кос╕вського районного осередку Всеукра╖нського Товариства «Гуцульщина» Василь Шкурган, кандидат с╕льськогосподарських наук, начальник в╕дд╕лу НПП «Гуцульщина» Любомир Держип╕льський, кандидат б╕олог╕чних наук, заступник директора НПП «Гуцульщина» Юр╕й Стефурак, вчений секретар Льв╕вського Нац╕онального Ун╕верситету ветеринарно╖ медицини та б╕отехнолог╕й ╕мен╕ Степана Гжицького Володимир Б╕нкевич, член-кореспондент Нац╕онально╖ академ╕╖ аграрних наук, академ╕к М╕жнародно╖ академ╕╖ наук еколог╕╖ ╕ безпеки житт╓д╕яльност╕ Анатол╕й Цв╕гун, професор Под╕льського аграрно-техн╕чного ун╕верситету ╤ван Тимоф╕╖шин… Високу оц╕нку значенню такого музею для укра╖нсько╖ науки ╕ культури дала заслужений прац╕вник культури Укра╖ни, директор Коломийського Нац╕онального музею Гуцульщини й Покуття ╕мен╕ Йосафата Кобринського Ярослава Ткачук. Фольклорно-етнограф╕чне свято «В╕дгом╕н Космацьких полонин», орган╕зоване депутатами Космацько╖ с╕льсько╖ ради Параскою та Романом Бойчуками ╕ ╖хн╕ми д╕тьми — медиками за осв╕тою — не могло об╕йтися без полонинсько╖ ватри. Запалити ╖╖ було доручено ветеранам полонинського руху, власникам полонин Василев╕ Кравчуку, Микол╕ Линдюку, Микол╕ Дереновичу, як╕, як ╕ годиться, помолилися разом з ус╕ма учасниками свята ╕ запалили ватру, довкола яко╖ подалися в танець разом з полонинськими ватажками численн╕ гост╕ та жител╕ Космача. А дал╕ слово взяли аматори сцени Космацького с╕льського Будинку культури, великий фольклорний колектив учн╕в Космач-Ставницько╖ ЗОШ ╤-╤╤ ступен╕в, зведений оркестр народних ╕нструмент╕в п╕д кер╕вництвом Петра Семчука. Засп╕вали полонинських п╕сень та заграли полонинських мелод╕й ватаги, в╕вчар╕, пастухи… ╤ посипалися полонинськ╕ спогади про полонинське життя впродовж стол╕ть на полонинах Космача. Про свято на вс╕ гори спов╕стили тремб╕ти. В кошарах блеяли ягнята, з ними в такт басовито п╕дтягували в╕вц╕ та барани. ╤ вже небавом ус╕ залюбки смакували полонинський бануж ╕з бринзою, бур╕ник ╕з буженою бараниною, запиваючи усю оту смакоту космацькою гор╕лкою, настояною на р╕зних чар-з╕ллях. За вс╕м оцим пильно спостер╕гали журнал╕сти. А в садиб╕ Бойчук╕в, б╕ля новов╕дкритого Музею в╕вчарства, лунали пересп╕ви:
Яка тото полонинка Навесн╕ весела, Як в╕гон╕ в не╖ пасти Овечки ╕з села… А ╖м усл╕д в╕дсп╕вували: ╤де в╕вчар з полонинки В широк╕м ремени. Несе мен╕ в даруночок Баранчика в жмени…
На полонинах у Космач╕ споконв╕к╕в в╕вчар╕ виготовляли сирн╕ ╕грашки (баранчики, коники) ╕ дарували ╖х д╕вчатам. На свят╕ були широко представлен╕ сирн╕ ╕грашки роботи Олени Кравчук – дружини ватага Василя Кравчука. А ще – Олена та Василь Кравчуки дуетом виконували полонинськ╕ коломийки, п╕сн╕ «Черемшина», «Чабан», «В╕вц╕ мо╖, в╕вц╕», як╕ глядач╕ зустр╕чали бурхливими оплесками. За круглим столом п╕д час свята з╕бралися науковц╕, представники влади та журнал╕сти. Роман Бойчук д╕лився з ними сво╖м досв╕дом ов╕терап╕╖, а вже вс╕ разом обдумували шляхи розвитку в╕вчарства на теренах Космаччини, використання продукц╕╖ в╕вчарсько╖ галуз╕ з л╕кувальною метою. Роман Бойчук вже багато рок╕в досл╕джу╓ вплив вовни та вироб╕в з вовни, молочно-м’ясних продукт╕в в╕вчарства та б╕оенергетичного впливу овець на психоемоц╕йний стан людини ╕ ма╓ вже в цьому напрямку певн╕ напрацювання. Новостворений музей буде продовжувати цю роботу, а також вестиме науковий пошук в╕домостей про полонинське життя на полонинах у Космач╕, збиратиме фотоматер╕али та арх╕вн╕ дан╕ з метою видання в майбутньому спец╕ально╖ монограф╕╖. Плану╓ться фольклорно-етнограф╕чне свято «В╕дгом╕н Космацьких полонин» проводити регулярно, цим самим роблячи ставку на активний розвиток туризму в Космач╕. В╕дкриття Музею в╕вчарства та проведення фольклорно-етнограф╕чного свята «В╕дгом╕н Космацьких полонин» в садиб╕ Параски та Романа Бойчук╕в вписали нову стор╕нку в ╕стор╕ю Космача, принесли жителям села Космач, що на ╤вано-Франк╕вщин╕, та численним туристам море задоволення ╕ радост╕.
Дмитро ПОЖОДЖУК Св╕тлини автора
ВЕС╤ЛЛЯ У ГОРАХ, ВЕС╤ЛЛЯ ╤ Баба Настуня – н╕чниц╕ ма╓, Баб╕ не спиться н╕ вдень,н╕ вноч╕... ... ╥й сотка л╕т уже доб╕га╓, – Вона найстар╕ша у Космач╕. Згаду╓ часто роки дитяч╕, Пересп╕ву╓ стар╕ сп╕ванки... Або на прип╕чку – баба плаче ╤ кропить сльозами вишиванки. Часом ╕з скрин╕ Настуня вийма╓ Й склада╓ докупи все черепки, Мовби книжку ц╕каву чита╓, Яка пережила довг╕ в╕ки. Дивиться в символи баба пильно, Дивиться гейби у жмиток з╕лля, ╤ каже внукам вона прихильно: Це ╕стор╕я – наше Трип╕лля.
╤╤ Он там музика в горах гра╓, В╕тер виколису╓ г╕лля. Це богиня води справля╓ Тепер з Св╕товидом вес╕лля. Файно Дана у згарди вбрана, А в Св╕товида ╓ кресаня. Лель для них щедро посила╓ Щире, н╕жне, в╕рне кохання. Гонило – Чередник╕в гонить, Щоб в Жел╕ печаль в╕д╕брали Та й зробили ╕з смути струни, Аби натягти на цимбали. А Б╕лобог б╕лим лебедем На вес╕лл╕ ма╓ кружляти. Мовить Дан╕: «Ой до тебе я Так хот╕в старост╕в прислати!» Мокош з Перуном п’ють по чарц╕, Аж небо трясеться в╕д грому, А Велес в сво╖й господарц╕ Отару вже гонить додому. Воструха – кор╕в там обходить, Дажбог ╖й знов Сонце дару╓... До п╕вноч╕ сивобородий Троян з Колядою ворку╓. Бог Див на сухому дерев╕ Прикинувся вмить хижим птахом ╤ в тому н╕чному марев╕ В╕н ус╕х посипа╓ страхом. Тут Домовик приб╕г з долини ╤ страх той з вес╕лля в╕дгонить. До Дани ╕ Св╕товида Несе у руках анемони. Ц╕ кв╕ти, як символ любов╕, Дару╓ в╕н пар╕ ласкаво, Щоб д╕ти родились чудов╕ На щастя, на долю, на славу! Мара ╕з Стрибогом танцю╓, Музики продовжують грати, Тринадцять доньок аплодують, ╤ вс╕ починають сп╕вати. Вес╕лля у горах, вес╕лля, До ранку гуде – не вгава╓, ╤з в╕ку старого Трип╕лля Нам баба його поверта╓. Настуня стара, як та в╕чн╕сть, (╥й сотка рок╕в доб╕га╓!). Та т╕ черепки керам╕чн╕ Вже вкотре докупи склада╓.
╤╤╤ Баба Настуня – н╕чниц╕ ма╓, Баб╕ не спиться н╕ вдень, н╕ вноч╕, Пам’ять свою у клубок мота╓, Щоб внукам лишити у Космач╕.
Дмитро ПОЖОДЖУК Ольв╕я, 1987
ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 05.07.2013 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11999
|