Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 05.07.2013 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#27 за 05.07.2013
А В╤ВЧАР ЖЕНЕ ОТАРУ ПЛА╢М…

Ця п╕сня колись була дуже популярною в укра╖нц╕в. ╤ були полонини, ╕ були отари овець, ╕ були в╕вчар╕ в наших Карпатах. Та минали л╕та ╕ чимраз менше ставало овець на полонинах, а в Космацьких горах впродовж останн╕х рок╕в в╕вц╕ на полонинах стали р╕дк╕стю, як ╕ в господарствах гуцул╕в. Тепер╕шн╓ наше покол╕ння майже н╕чого не зна╓ про випасання овець на високог╕рних пасовищах у Космач╕, про полонинськ╕ звича╖ ╕ традиц╕╖. Аби зберегти все це для наших нащадк╕в члени презид╕╖ Космацько╖ с╕льсько╖ ради Параска та Роман Бойчуки орган╕зували на сво╖й садиб╕ ╓диний в Укра╖н╕ Музей в╕вчарства, в╕дкриття якого в╕дбулося в рамках фольклорно-етнограф╕чного свята «В╕дгом╕н Космацьких полонин».
На свято з’╖халися поважн╕ гост╕ з ус╕х терен╕в Укра╖ни, численн╕ туристи (були нав╕ть з ╤тал╕╖ та Рос╕╖). Днина видалася на диво сонячною. До об╕йстя Бойчук╕в спозаранку квапилися люди. Д╕йство розпочиналося освяченням Музею в╕вчарства священиком Василем Гунчаком. Оп╕сля власники Музею в╕вчарства Параска та Роман Бойчуки разом ╕з с╕льським головою Дмитром Пожоджуком перер╕зали символ╕чну стр╕чку. Першим в╕дв╕дувачем за давньою космацькою традиц╕╓ю виявилося ягнятко, яке д╕ти завели в прим╕щення. Згодом ╕з словами прив╕тання до господар╕в та гостей свята звернулися Космацький с╕льський голова Дмитро Пожоджук, заступник голови Кос╕всько╖ райдержадм╕н╕страц╕╖ Ярослав Бринський, заступник голови Кос╕всько╖ районно╖ ради Василь Жмендак, голова Кос╕вського районного осередку Всеукра╖нського Товариства «Гуцульщина» Василь Шкурган, кандидат с╕льськогосподарських наук, начальник в╕дд╕лу НПП «Гуцульщина» Любомир Держип╕льський, кандидат б╕олог╕чних наук, заступник директора НПП «Гуцульщина» Юр╕й Стефурак, вчений секретар Льв╕вського Нац╕онального Ун╕верситету ветеринарно╖ медицини та б╕отехнолог╕й ╕мен╕ Степана Гжицького Володимир Б╕нкевич, член-кореспондент Нац╕онально╖ академ╕╖ аграрних наук, академ╕к М╕жнародно╖ академ╕╖ наук еколог╕╖ ╕ безпеки житт╓д╕яльност╕ Анатол╕й Цв╕гун, професор Под╕льського аграрно-техн╕чного ун╕верситету ╤ван Тимоф╕╖шин… Високу оц╕нку значенню такого музею для укра╖нсько╖ науки ╕ культури дала заслужений прац╕вник культури Укра╖ни, директор Коломийського Нац╕онального музею Гуцульщини й Покуття ╕мен╕ Йосафата Кобринського Ярослава Ткачук.
Фольклорно-етнограф╕чне свято «В╕дгом╕н Космацьких полонин», орган╕зоване депутатами Космацько╖ с╕льсько╖ ради Параскою та Романом Бойчуками ╕ ╖хн╕ми д╕тьми — медиками за осв╕тою — не могло об╕йтися без полонинсько╖ ватри. Запалити ╖╖ було доручено ветеранам полонинського руху, власникам полонин Василев╕ Кравчуку, Микол╕ Линдюку, Микол╕ Дереновичу, як╕, як ╕ годиться, помолилися разом з ус╕ма учасниками свята ╕ запалили ватру, довкола яко╖ подалися в танець разом з полонинськими ватажками численн╕ гост╕ та жител╕ Космача.
А дал╕ слово взяли аматори сцени Космацького с╕льського Будинку культури, великий фольклорний колектив учн╕в Космач-Ставницько╖ ЗОШ ╤-╤╤ ступен╕в, зведений оркестр народних ╕нструмент╕в п╕д кер╕вництвом Петра Семчука. Засп╕вали полонинських п╕сень та заграли полонинських мелод╕й ватаги, в╕вчар╕, пастухи… ╤ посипалися полонинськ╕ спогади про полонинське життя впродовж стол╕ть на полонинах Космача. Про свято на вс╕ гори спов╕стили тремб╕ти. В кошарах блеяли ягнята, з ними в такт басовито п╕дтягували в╕вц╕ та барани.
╤ вже небавом ус╕ залюбки смакували полонинський бануж ╕з бринзою, бур╕ник ╕з буженою бараниною, запиваючи усю оту смакоту космацькою гор╕лкою, настояною на р╕зних чар-з╕ллях. За вс╕м оцим пильно спостер╕гали журнал╕сти.
А в садиб╕ Бойчук╕в, б╕ля новов╕дкритого Музею в╕вчарства, лунали пересп╕ви:

Яка тото полонинка
Навесн╕ весела,
Як в╕гон╕ в не╖ пасти
Овечки ╕з села…
А ╖м усл╕д в╕дсп╕вували:
╤де в╕вчар з полонинки
В широк╕м ремени.
Несе мен╕ в даруночок
Баранчика в жмени…

На полонинах у Космач╕ споконв╕к╕в в╕вчар╕ виготовляли сирн╕ ╕грашки (баранчики, коники) ╕ дарували ╖х д╕вчатам. На свят╕ були широко представлен╕ сирн╕ ╕грашки роботи Олени Кравчук – дружини ватага Василя Кравчука. А ще – Олена та Василь Кравчуки дуетом виконували полонинськ╕ коломийки, п╕сн╕ «Черемшина», «Чабан», «В╕вц╕ мо╖, в╕вц╕», як╕ глядач╕ зустр╕чали бурхливими оплесками.
За круглим столом п╕д час свята з╕бралися науковц╕, представники влади та журнал╕сти. Роман Бойчук д╕лився з ними сво╖м досв╕дом ов╕терап╕╖, а вже вс╕ разом обдумували шляхи розвитку в╕вчарства на теренах Космаччини, використання продукц╕╖ в╕вчарсько╖ галуз╕ з л╕кувальною метою.
Роман Бойчук вже багато рок╕в досл╕джу╓ вплив вовни та вироб╕в з вовни, молочно-м’ясних продукт╕в в╕вчарства та б╕оенергетичного впливу овець на психоемоц╕йний стан людини ╕ ма╓ вже в цьому напрямку певн╕ напрацювання. Новостворений музей буде продовжувати цю роботу, а також вестиме науковий пошук в╕домостей про полонинське життя на полонинах у Космач╕, збиратиме фотоматер╕али та арх╕вн╕ дан╕ з метою видання в майбутньому спец╕ально╖ монограф╕╖. Плану╓ться фольклорно-етнограф╕чне свято «В╕дгом╕н Космацьких полонин» проводити регулярно, цим самим роблячи ставку на активний розвиток туризму в Космач╕.
В╕дкриття Музею в╕вчарства та проведення фольклорно-етнограф╕чного свята «В╕дгом╕н Космацьких полонин» в садиб╕ Параски та Романа Бойчук╕в вписали нову стор╕нку в ╕стор╕ю Космача, принесли жителям села Космач, що на ╤вано-Франк╕вщин╕, та численним туристам море задоволення ╕ радост╕.

Дмитро ПОЖОДЖУК
Св╕тлини автора

ВЕС╤ЛЛЯ У ГОРАХ, ВЕС╤ЛЛЯ

Баба Настуня – н╕чниц╕ ма╓,
Баб╕ не спиться н╕ вдень,н╕ вноч╕...
... ╥й сотка л╕т уже доб╕га╓, –
Вона найстар╕ша у Космач╕.
Згаду╓ часто роки дитяч╕,
Пересп╕ву╓ стар╕ сп╕ванки...
Або на прип╕чку – баба плаче
╤ кропить сльозами вишиванки.
Часом ╕з скрин╕ Настуня вийма╓
Й склада╓ докупи все черепки,
Мовби книжку ц╕каву чита╓,
Яка пережила довг╕ в╕ки.
Дивиться в символи баба пильно,
Дивиться гейби у жмиток з╕лля,
╤ каже внукам вона прихильно:
Це ╕стор╕я – наше Трип╕лля.

╤╤
Он там музика в горах гра╓,
В╕тер виколису╓ г╕лля.
Це богиня води справля╓
Тепер з Св╕товидом вес╕лля.
Файно Дана у згарди вбрана,
А в Св╕товида ╓ кресаня.
Лель для них щедро посила╓
Щире, н╕жне, в╕рне кохання.
Гонило – Чередник╕в гонить,
Щоб в Жел╕ печаль в╕д╕брали
Та й зробили ╕з смути струни,
Аби натягти на цимбали.
А Б╕лобог б╕лим лебедем
На вес╕лл╕ ма╓ кружляти.
Мовить Дан╕: «Ой до тебе я
Так хот╕в старост╕в прислати!»
Мокош з Перуном п’ють по чарц╕,
Аж небо трясеться в╕д грому,
А Велес в сво╖й господарц╕
Отару вже гонить додому.
Воструха – кор╕в там обходить,
Дажбог ╖й знов Сонце дару╓...
До п╕вноч╕ сивобородий
Троян з Колядою ворку╓.
Бог Див на сухому дерев╕
Прикинувся вмить хижим птахом
╤ в тому н╕чному марев╕
В╕н ус╕х посипа╓ страхом.
Тут Домовик приб╕г з долини
╤ страх той з вес╕лля в╕дгонить.
До Дани ╕ Св╕товида
Несе у руках анемони.
Ц╕ кв╕ти, як символ любов╕,
Дару╓ в╕н пар╕ ласкаво,
Щоб д╕ти родились чудов╕
На щастя, на долю, на славу!
Мара ╕з Стрибогом танцю╓,
Музики продовжують грати,
Тринадцять доньок аплодують,
╤ вс╕ починають сп╕вати.
Вес╕лля у горах, вес╕лля,
До ранку гуде – не вгава╓,
╤з в╕ку старого Трип╕лля
Нам баба його поверта╓.
Настуня стара, як та в╕чн╕сть,
(╥й сотка рок╕в доб╕га╓!).
Та т╕ черепки керам╕чн╕
Вже вкотре докупи склада╓.

╤╤╤
Баба Настуня – н╕чниц╕ ма╓,
Баб╕ не спиться н╕ вдень, н╕ вноч╕,
Пам’ять свою у клубок мота╓,
Щоб внукам лишити у Космач╕.

Дмитро ПОЖОДЖУК
Ольв╕я, 1987


ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 05.07.2013 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11999

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков