Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧУБАРОВ НЕ ВИКЛЮЧА╢ НОВУ ХВИЛЮ МОБ╤Л╤ЗАЦ╤╥ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
З 2022 року на територ╕╖ тимчасово окупованого Криму моб╕л╕зован╕ десятки тисяч чолов╕к╕в…


ПРОКУРАТУРА ГАМБУРГА ЗВИНУВАТИЛА СП╤ВРОБ╤ТНИК╤В SIEMENS У ПОРУШЕНН╤ КРИМСЬКИХ САНКЦ╤Й
Прокуратура висунула обвинувачення п'ятьом чолов╕кам, причетним до незаконного постачання газових...


У КРИМУ ПРОБЛЕМИ З╤ ЗВ’ЯЗКОМ П╤СЛЯ УРАЖЕННЯ В╤ЙСЬКОВО-МОРСЬКО╥ БАЗИ В СЕВАСТОПОЛ╤
Сили оборони Укра╖ни уразили рос╕йськ╕ велик╕ десантн╕ корабл╕ "Ямал" та "Азов", центр зв'язку ╕...


В╤ДНОВЛЕННЯ ВОДОЙМ КРИМУ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥ Ф╤НАНСУВАТИМУТЬ ЗА ПРОГРАМОЮ UKRAINE FACILITY
До 2014 року Укра╖на забезпечувала 85% потреб Криму у пр╕сн╕й вод╕ завдяки П╕вн╕чно-Кримському...


У СЕВАСТОПОЛ╤ ЗАТРИМАЛИ ХЛОПЦЯ ЗА АНТИВО╢ННИЙ НАПИС У БЮЛЕТЕН╤ НА «ВИБОРАХ ПУТ╤НА»
Хлопець написав у бюлетен╕ «Н╕ в╕йн╕, мир Укра╖н╕»…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 12.07.2013 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#28 за 12.07.2013
НЕПРОМИНУЩ╤ Ц╤ННОСТ╤ ТАВР╤╥

Назви з географ╕чним топон╕мом «Тавр╕я» ╓ на п╕вдн╕ Укра╖ни в трьох адм╕н╕стративно-територ╕альних одиницях: у Криму — Тавр╕йський нац╕ональний ун╕верситет ╕м. В. Вернадського, Центральний музей Тавриди, одна з найстар╕ших б╕бл╕отек «Таврика» та улюблена футбольна команда в С╕мферопол╕ «Тавр╕я», в Запор╕зьк╕й област╕ — Тавр╕йський державний агротехн╕чний ун╕верситет, що знаходиться у Мел╕топол╕, на Херсонщин╕ функц╕ону╓ д╕м марочних коньяк╕в «Тавр╕я», випуска╓ться газета «Тавр╕йський край», проводився М╕жнародний музичний фестиваль «Тавр╕йськ╕ ╕гри».
Кому ж ╕з них належить пальма першост╕ в ╖╖ фонетичному творенн╕ та застосуванн╕ у лексиц╕? На ц╕ та ╕нш╕ питання, пов’язан╕ з макрорег╕оном «Тавр╕я», його ╕стор╕╓ю, культурою та економ╕кою, спробували в╕дпов╕сти учасники круглого столу — науковц╕, експерти, викладач╕ та журнал╕сти з С╕мферополя, Севастополя, Ки╓ва та Запор╕жжя. Його орган╕зували та провели в Кримському етнограф╕чному музе╖ Всеукра╖нський ╕нформац╕йно-культурний центр, Кримська ф╕л╕я Нац╕онального ╕нституту укра╖нознавства та всесв╕тньо╖ ╕стор╕╖, громадська орган╕зац╕я «Тавр╕йська гуман╕тарна платформа».

ПЕРШ╤ ТАВР╤ЙЦ╤ БУЛИ Г╤РСЬКИМИ ЖИТЕЛЯМИ

Тавр╕я як яскрава ╕ приваблива лексема з моменту виникнення цив╕л╕зованого життя в П╕вн╕чному Причорномор’╖ пов’язувалася з територ╕альними волод╕ннями р╕зних етн╕чних груп ╕ народ╕в, — сказав у сво╖й допов╕д╕ Андр╕й ╤ванець, заступник генерального директора В╤КЦ, координатор Тавр╕йсько╖ гуман╕тарно╖ платформи, який як ╕сторик займа╓ться науковим досл╕дженням ц╕╓╖ теми. ╥х обриси та розм╕ри за дв╕ тисяч╕ рок╕в ╕снування зазнали ╕стотних зм╕н. Цей топон╕м, що з’явився в античност╕ ╕ спочатку, за Геродотом ╕ Страбоном, означав г╕рську кра╖ну в╕д зах╕дного узбережжя Криму до Керченського п╕вострова, згодом поширився й на степову зону.
У ХV╤╤╤ стол╕тт╕ в епоху правл╕ння Катерини ╤╤ його почали використовувати для зам╕ни слова «Крим», що ма╓ тюркське походження. Новостворену тут п╕вденну губерн╕ю Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ назвали Тавр╕йською. Херсон, назва якого походить в╕д середньов╕чного в╕зант╕йського м╕ста Херсонес Тавр╕йський, залишки якого й дос╕ збер╕гаються поблизу Севастополя, не вв╕йшов до ╖╖ складу, а став центром самост╕йно╖ територ╕ально╖ одиниц╕. Однак херсонський вчений, доктор ф╕лолог╕чних наук Ярослав Голобородько у сво╓му культуролог╕чному меморандум╕ «Тавр╕я, тавр╕ада, тавр╕╓знавство», опубл╕кованому в 2007 роц╕, повн╕стю ототожню╓ поняття «Тавр╕я», «Тавр╕йський край», «Тавр╕йський рег╕он» з сучасною Херсонською областю. А це, за словами А. ╤ванця, не в╕дпов╕да╓ реал╕ям. Проте в╕н не п╕дтриму╓ ╕ позиц╕ю деяких кримчан про те, що «за Перекопом земл╕ нема╓».
Рег╕ональний розпод╕л на П╕вн╕чну Тавр╕ю ╕ Крим в╕дбувся в 1917-1920 роках у дуже непростих сусп╕льно-пол╕тичних умовах за принципом етн╕чного складу населення. У п╕вн╕чн╕й частин╕ серед жител╕в дом╕нували укра╖нц╕, у п╕вденн╕й – рос╕яни ╕ компактно проживав кримськотатарський народ. Б╕льш╕сть пол╕тико-адм╕н╕стративних утворень, що виникали в Криму в цей пер╕од, прагнули встановити контроль над ус╕ма тавр╕йськими землями. Так було з Радою народних представник╕в Тавр╕╖ (к╕нець 1917 — початок 1918 р.), В╕йськово-революц╕йним ком╕тетом у Севастопол╕ (початок 1918 р.), РСР Тавриди (к╕нець березня — кв╕тень 1918 р.), Кримським крайовим урядом С. Крима (к╕нець 1918 — кв╕тень 1919 р.), владою ден╕к╕нц╕в ╕ врангел╕вц╕в, як╕ в╕дновили Тавр╕йську губерн╕ю.
Претенз╕й на П╕вн╕чну Тавр╕ю не було лише у нереал╕зовано╖ Кримсько╖ народно╖ республ╕ки, проголошено╖ Курулта╓м кримських татар (грудень 1917 р.), сепаратистського Кримського крайового уряду С. Сулькевича (червень — листопад 1918 р.) ╕ Кримсько╖ РСР (травень — червень 1919 р.)
У 1917 роц╕ п╕д час формування укра╖нсько╖ державност╕ л╕дери укра╖нського нац╕онального руху визначали укра╖нську територ╕ю за етнограф╕чним принципом, при якому на пост╕мперському простор╕ Рос╕йсько╖ федеративно╖ демократично╖ республ╕ки Укра╖на ╕ Крим як ╖╖ чинники збер╕гали б т╕сн╕ зв’язки. Суб’╓ктом самовизначення в Криму укра╖нська ел╕та бачила кримських татар. Проте ╖хня етнодемократична вага, яка складала чверть кримського населення, не дозволила ╖м самост╕йно в╕д╕грати стаб╕л╕зуючу роль у рег╕он╕. На початку 1918 року при допомоз╕ Чорноморського флоту владу в Тавр╕╖ взяли в сво╖ руки б╕льшовики, л╕в╕ есери та анарх╕сти. Пот╕м контроль над нею прагнули встановити укра╖нськ╕ державн╕ структури п╕сля проголошення незалежност╕ у с╕чн╕ 1918 року, зокрема, уряд гетьмана П. Скоропадського вживав заходи щодо при╓днання Криму ╕ надання йому статусу автоном╕╖. П╕сля певних коливань на цю ж платформу стала й УНР пер╕оду Директор╕╖ (к╕нець 1918-1920 рр.)
Проте укра╖нським нац╕ональним урядам у зв’язку з несприятливою геопол╕тичною ситуац╕╓ю не вдалося реал╕зувати сво╖ нам╕ри облаштування п╕вденних кордон╕в Укра╖ни. Це було зроблено у Москв╕ в 1921 роц╕ утворенням Кримсько╖ АРСР у склад╕ РРФСР. ╥╖ кер╕вництво в╕дразу ж порушило питання про при╓днання до не╖ й частини П╕вн╕чно╖ Тавр╕╖, господарський ╕ транспортний комплекси яко╖ були т╕сно пов’язан╕ з Кримом. Ц╕ фактори економ╕ки та культурно╖ близькост╕ ╕ стали передумовою при╓днання Криму до Укра╖ни в 1954 роц╕.
П╕сля Друго╖ св╕тово╖ в╕йни в результат╕ злочинних д╕й н╕мецько-румунських окупант╕в, депортац╕╖ кримських татар та ╕нших малих етн╕чних груп п╕востр╕в знелюдн╕в ╕ був фактично заселений заново. Нов╕ кримчани лише нин╕ починають в╕дчувати свою рег╕ональну вкор╕нен╕сть, глибше п╕знавати ╕стор╕ю краю, який став р╕дним для них, ╖хн╕х д╕тей та внук╕в.

ТЕРИТОР╤Я СП╤ВРОБ╤ТНИЦТВА

Тавр╕йська ╕дея макрорег╕ону, який може складатися як з ╕снуючих окремих територ╕альних одиниць, так ╕ бути адм╕н╕стративно ц╕л╕сним, не виключа╓, за словами А. ╤ванця, любов╕ до свого меншого за розм╕ром краю — Криму, Херсонщини, Севастополя чи Запор╕жжя. Водночас тавр╕йський патр╕отизм ╓ складовою частиною загальноукра╖нсько╖ ╕дентичност╕, яку формують нар╕вн╕ з ним так╕ макрорег╕они, як Донбас, Под╕лля, Галичина, Волинь та ╕нш╕.
╢вропейська ╕дентичн╕сть, як в╕домо, формувалася на трьох китах: культур╕ Древньо╖ Грец╕╖, правовому та культурному спадку Риму та християнств╕. ╤ саме через Тавр╕ю йшов на праукра╖нськ╕ земл╕ та до Укра╖ни-Руси пот╕к греко-римських та християнських ц╕нностей. Тут розташован╕ давн╕ урбан╕стичн╕ центри, зокрема найстар╕ше м╕сто Укра╖ни — Керч, яке ╕сну╓ 25 стол╕ть. Отже, Тавр╕я ма╓ велике значення в сем╕отичному простор╕ Укра╖ни, формуванн╕ ╖╖ ╕нформац╕йних знакових систем ╕ культурних код╕в.
╤нтерес до Тавр╕╖ на макрор╕вн╕ в контекст╕ р╕зних аспект╕в ╓вропейського рег╕онал╕зму поясню╓ться також тим, що кра╖ни Чорноморського басейну все ще не створили реального Чорноморського рег╕ону, в якому ч╕льне м╕сце, принаймн╕ теоретично, м╕г би пос╕сти Крим, — вважа╓ Наталя Бел╕цер, експерт ╤нституту демократ╕╖ ╕м. Пилипа Орлика (м. Ки╖в). Вона досл╕джу╓ рег╕ональн╕ ╕дентичност╕, вплив сучасно╖ економ╕чно╖ кризи на прояви сепаратизму в сучасн╕й ╢вроп╕, в тому числ╕ на пострадянському простор╕, сп╕льно з доцентом Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. Вернадського Ольгою Духнич у рамках проекту «Кримський пол╕тичний д╕алог», який реал╕зу╓ться п╕д кер╕вництвом миротворчо╖ орган╕зац╕╖ ПАТР╤Р (Румун╕я) ╕ ф╕нансу╓ться М╕н╕стерством закордонних справ Ф╕нлянд╕╖.
Чи ма╓ сучасна Тавр╕я як макрорег╕он не лише географ╕чну ц╕л╕сн╕сть та ╕сторичне минуле, а й економ╕чне п╕д╜рунтя для вза╓мод╕╖? В╕дпов╕даючи на це запитання, Володимир Лупац╕й, радник директора Нац╕онального ╕нституту стратег╕чних досл╕джень, що був включений для зв’язку з учасниками круглого столу по скайпу, нав╕в так╕ цифри: Крим спожива╓ з-за сво╖х меж ╕з Дн╕провсько-Тавр╕йського рег╕ону 80 в╕дсотк╕в води, ст╕льки ж електроенерг╕╖. Зал╕зницею з континентальних областей зд╕йсню╓ться 65 в╕дсотк╕в пасажирських ╕ вантажних перевезень.
А ось що сказали у сво╖х виступах:
Володимир Поляков, кандидат ╕сторичних наук, доцент Кримського ╕нженерно-педагог╕чного ун╕верситету: Якщо заглянути в б╕ограф╕ю будь-якого старого кримчанина, то в ╖╖ глибин╕ ми обов’язково вийдемо на тавр╕в, що в переклад╕ з древн╕х мов означа╓ «гори», ╕ побачимо, що ми вс╕ — зв╕дти. Це все було, але багато в╕к╕в тому. А сьогодн╕ цей бренд повинен об’╓днувати Крим з ус╕м Причорномор’ям до Одеси. ╤ таку ╓дину рег╕ональну ╕дентичн╕сть потр╕бно п╕дтримувати.
Владислав Хмеловський, голова Укра╖нсько╖ громади Криму: Ми повинн╕ знати вс╕ витоки нашо╖ ╕стор╕╖, досл╕джувати ╕, враховуючи ╖х, будь-як╕ адм╕н╕стративно-територ╕альн╕ реформи базувати на економ╕чн╕й доц╕льност╕. В ╖х реал╕зац╕╖ потр╕бно звернути увагу на розширення не ст╕льки прав рег╕он╕в, ск╕льки орган╕в м╕сцевого самоврядування.
Володимир Притула, голова Ком╕тету з мон╕торингу свободи преси в Криму, кореспондент «Рад╕о Свобода»: Нам потр╕бно зняти синдром кримського сепаратизму ╕ формувати свою ╕дентичн╕сть у пол╕тичних та економ╕чних зв’язках ╕з найближчими сус╕дами. Це зробить нас сильн╕шими ╕ дасть змогу розвиватися дал╕ за прикладом ╓вропейських рег╕он╕в, передач╕ ╖м б╕льших повноважень. Ми прийдемо до цього, як прийшла Польща, що стала за останн╕х 25 рок╕в найусп╕шн╕шим ╓вропроектом.
Кемал Мамбетов, представник Центру проблем осв╕ти М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки АРК: П╕сля повернення з депортац╕╖ кримських татар кримська ╕дентичн╕сть зазнала ╕стотних зм╕н. Сьогодн╕ на п╕востров╕ реально ╕сну╓ тримовн╕сть: рос╕йська, укра╖нська ╕ кримськотатарська. Це треба визнати ╕ з урахуванням цього фактора обирати ефективну модель для розкриття потенц╕алу кожно╖ людини зокрема ╕ територ╕ального комплексу в ц╕лому.
Петро Вольвач, голова Кримсько╖ ф╕л╕╖ Наукового товариства ╕м. Тараса Шевченка: Тема тавр╕йсько╖ макро╕дентичност╕ ма╓ дуже велике значення ╕ ╖╖ потр╕бно наповнювати економ╕чним, пол╕тичним ╕ культурним зм╕стом. Ми не повинн╕ опускатися до сепаратизму, у першу чергу господарського. По╖дьте на ринок «Привоз» у С╕мферопол╕ ╕ подив╕ться, зв╕дки туди при╖жджають люди торгувати овочами та ╕ншими с╕льгосппродуктами? З Херсона, Микола╓ва, Сум, з ус╕х-усюд. А для кримчан не повинно мати значення, чи╖ предки тут ран╕ше поселилися, щоб вважати себе тавр╕йцем. Це може зробити ╕ сп╕впраця в наукових досл╕дженнях, зокрема в г╕дрогеолог╕╖, в культурно-мистецьких заходах. При╖хали на Першу всекримську б╕╓нале укра╖нсько╖ вишивки ╕м. Героя Укра╖ни В╕ри Ро╖к, проведену нещодавно, представники з Мел╕тополя Запор╕зько╖ област╕, Волин╕, ╕ наш м╕кросв╕т п╕вострова вийшов за його рамки. ╤ таких приклад╕в м╕жрег╕онально╖ сп╕впрац╕ можна навести багато.
Концепт макрорег╕ону «Тавр╕я», в полем╕ц╕ щодо якого взяли участь директор Кримсько╖ ф╕л╕╖ Нац╕онального ╕нституту укра╖нознавства та всесв╕тньо╖ ╕стор╕╖ В╕ктор Лукашенко, генеральний директор В╤КЦ Владислав ╢рмаков, пол╕толог Олександр Форманчук, кореспондент газети «День» Микола Семена та ╕нш╕, ╓ актуальним, на ╖хню думку, в рамках обговорювано╖ нин╕ реформи територ╕ального устрою Укра╖ни. В╕н передбача╓ в╕дкрит╕сть, д╕алог╕чн╕сть, ╕снування р╕зноман╕ття в ╓дност╕.
У пор╕внянн╕ з колишн╕м Союзом в Укра╖н╕ втрачено макрорег╕ональний п╕дх╕д до розвитку економ╕ки. Жодна ╖╖ адм╕н╕стративно-територ╕альна одиниця не здатна самост╕йно реал╕зовувати велик╕ ╕нфраструктурн╕ проекти, тому в багатьох випадках укрупнення рег╕он╕в та ╖х сп╕впраця ╓ необх╕дними. Враховуючи пол╕культурн╕сть Кримського п╕вострова та його географ╕чне розташування на перетин╕ багатьох сухопутно-морських шлях╕в, в╕н може стати одним ╕з д╕алогових майданчик╕в загальнонац╕онального та м╕жнародного значення, джерелом соц╕окультурних ╕нновац╕й. ╤ хто зна, можливо, саме тут, за припущенням кримських науковц╕в, ╕ будуть знайден╕ формати сп╕вжиття та сп╕вроб╕тництва етн╕чних груп ╕ нос╕╖в р╕зних ╕дентичностей, як╕ будуть корисн╕ для всього людства.

Валентина НАСТ╤НА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 12.07.2013 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12007

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков