"Кримська Свiтлиця" > #29 за 19.07.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
#29 за 19.07.2013
ПРО ЧЕРВОНУ КАЛИНУ...
У «Кримськ╕й св╕тлиц╕» (№ 24 в╕д 14. 06. 2013) була надрукована ц╕кава стаття «П╕сня, що стала г╕мном», в як╕й опов╕да╓ться, як в пер╕од зародження с╕чового стр╕лецького руху в 1913 роц╕ поетом Степаном Чарнецьким було створено п╕сенну перлину, яка вже давно стала народною п╕снею, «Ой у луз╕ червона калина...». Перший куплет ╕ присп╕в ц╕╓╖ маршево╖ п╕сн╕, написано╖ напередодн╕ ╤ Св╕тово╖ в╕йни для укра╖нського вояцтва, яке в╕дроджував стр╕лецький рух, звучить так:
Ой у луз╕ червона калина похилилася. Чогось наша славна Укра╖на зажурилася. Присп╕в: А ми тую червону калину п╕дн╕мемо, А ми нашу славну Укра╖ну, Гей, гей, розвеселимо!
Мен╕ зда╓ться, що ця п╕сня ма╓ значно б╕льшу, глибшу ╕стор╕ю. Прочитавши статтю, я звернувся до першого виданого в Укра╖н╕ (у Ки╓в╕) в 1874 роц╕ зб╕рника «Исторические песни малорусскаго народа с объяснениями Вл. Антоновича и М. Драгоманова». В другому том╕ на стор╕нц╕ 50 надрукована «П╕сня № 2», записана авторами в с. Марьян╕вц╕ ╢л╕саветградського у╓зду Херсонсько╖ губерн╕╖. Вона звучить так:
Розлилися крут╕ береженьки, гей, гей, по роздол╕, Пожурились славн╕ козаченьки, гей, гей, у невол╕. Гей ви, хлопц╕, ви добр╕ молодц╕, гей, гей, не жур╕ться, Пос╕длайте кон╕ ворон╕╖, гей, гей, садов╕ться. Та по╖дем у чисте╓ поле, гей, гей, у Варшаву, Та наберем червоной китайки, гей, гей, та на славу; Гей щоб наша червона китайка, гей, гей, не злиняла, Та щоб наша козацькая слава, гей, гей, не пропала. Гей щоб наша червона китайка, гей, гей, червон╕ла, А щоб наша козацькая слава, гей, гей, не змарн╕ла. Гей у луз╕ червона калина, гей, гей, похилилася, Чогось наша славна Укра╖на, гей, гей, засмутилася. А ми ж тую червону калину, гей, гей, та п╕дн╕мемо, А ми ж свою славну Укра╖ну, гей, гей, та розвеселимо.
Автори записано╖ «П╕сн╕ №2» пояснюють, що записаний текст ╓ частиною п╕сн╕ час╕в Богдана Хмельницького, коли козаки збиралися йти на Варшаву добувати волю. Автор ╖╖ залишився нев╕домим, але у польських хрон╕ках ╓ пов╕домлення, що Богдан Хмельницький особисто складав «г╕мни», тобто маршев╕ п╕сн╕, ╕ козаки ╖х сп╕вали. Можливо, вказана п╕сня, що розлет╕лася вс╕╓ю Укра╖ною ╕ стол╕ттями передавалася в народ╕ з уст в уста, ╕ ╓ одн╕╓ю з таких. Зна╓мо достеменно, що п╕д час нац╕онально-визвольно╖ боротьби укра╖нського народу п╕д проводом Богдана Хмельницького в╕дбувся духовний ╕ культурно-мистецький здвиг народу, який знайшов сво╓ в╕дображення у десятках, що стали сьогодн╕ народними, п╕снях. ╤з ╖х автор╕в збереглося ╕м’я т╕льки Марус╕ Чурай. У нашому випадку бачимо, що останн╕й куплет «П╕сн╕ № 2» майже повн╕стю зб╕га╓ться з першим куплетом ╕ присп╕вом стр╕лецько╖ п╕сн╕, автором яко╖ ╓ Степан Чарнецький з села Шманьк╕вц╕ на Терноп╕лл╕. Що це означа╓? Як на мене, це значить, що поету ╕ фольклористу Степану Чарнецькому була в╕дома старовинна козацька п╕сня, ╕ в╕н взяв ╖╖ за основу для створення ново╖ с╕чово╖ п╕сн╕. Так сказати, колишн╕й повстанський козацький дух перен╕с в нову ╕сторичну епоху XX стол╕ття, залишивши головне – Укра╖ну розвеселимо, у значенн╕ визволимо. Новим вар╕антом п╕сн╕ «Ой у луз╕ червона калина…» був об’╓днаний в╕ковий потяг народу до вол╕ ╕ свободи у нових ╕сторичних обставинах, тому вона з новою силою заполонила народну душу ╕ ув╕йшла до народно╖ п╕сенно╖ скарбниц╕. П╕сня у козацькому ╕ с╕човому вар╕антах св╕дчить ще й про те, що укра╖нська народна мова за майже чотириста л╕т мало що зм╕нилася, ╕ ╓ наочним прикладом, що повн╕стю розвалю╓ ╕мперськ╕ ╕деолог╕чн╕ твердження, як╕ можна почути в╕д пропагандист╕в «Русского мира» ╕ сьогодн╕, що укра╖нська мова почала св╕й розвиток п╕сля Переяславсько╖ ради, з часу опанування Укра╖ни Рос╕йською ╕мпер╕╓ю. П╕сня Степана Чарнецького «Ой у луз╕ червона калина..» стала не лише п╕снею-г╕мном, а й п╕снею-╕стор╕╓ю розвитку нац╕онально-визвольно╖ боротьби укра╖нського народу за свою свободу, розвитку його мови ╕ культури. П╕сля проголошення незалежност╕ Укра╖ни ╕ створення ╖╖ Збройних Сил вона стала справжн╕м г╕мном, чи не головною стройовою п╕снею во╖н╕в арм╕╖ ╕ флоту. ╥╥ ╕з задоволенням виконують оркестри на парадах, сп╕вають в╕йськовослужбовц╕ як в строю, так ╕ на концертах. Ми ж лише можемо скласти подяку Степанов╕ Чарнецькому, що збер╕г ╕ розвинув перлину народно╖ творчост╕, яка стала в╕чною характеристикою незламного духу укра╖нського народу.
Мирослав МАМЧАК м. Севастополь
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 19.07.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12050
|