Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 19.07.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#29 за 19.07.2013
УКРА╥НСЬК╤ ПИСЬМЕННИКИ В БОЯХ ЗА КРИМ (1941-1945 рр.)

З пером ╕ автоматом

Мине зовс╕м небагато часу — ╕ ми будемо в╕дзначати 70-р╕ччя нашо╖ Велико╖ Перемоги над н╕мецько-фашистськими загарбниками. А трохи ран╕ше, всього на один р╕к, в╕дзначатимемо й 70-р╕ччя в╕д дня визволення Криму.
Крим в ╕стор╕╖ Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни пос╕да╓ ч╕льне м╕сце. За цей в╕дносно невеликий за обсягом клаптик нашо╖ земл╕ точилися запекл╕ бо╖ ╕ на суш╕, ╕ на мор╕, на земл╕ ╕ в п╕дземелл╕ Аджимушкайських катакомб. Тут, на Кримському п╕востров╕, два м╕ста-геро╖, два м╕ста-во╖ни — Севастополь ╕ Керч. ╥хн╕ захисники вписали не одну геро╖чну стор╕нку в ╕стор╕ю захисту й оборони р╕дно╖ земл╕ в╕д ворожо╖ навали. Цю землю боронили люди, зодягнут╕ у в╕йськову форму, р╕зних нац╕ональностей ╕ в╕роспод╕вань. Немало з-пом╕ж захисник╕в кримсько╖ земл╕ було й укра╖нц╕в, як, до реч╕, й п╕д час давноминулих во╓нних батал╕й, що в╕дбувалися тут. Були вони ╕ серед доблесних оборонц╕в Севастополя, ╕ серед во╖н╕в-десантник╕в Керченсько-Феодос╕йсько╖ бойово╖ операц╕╖. Були тут рядов╕ б╕йц╕, т╕, хто з╕ збро╓ю в руках йшли у запекл╕ бо╖. Були серед них ╕ т╕, хто не т╕льки воював збро╓ю, а й полум’яним словом надихав б╕йц╕в на подвиги задля нашо╖ майбутньо╖ перемоги над жорстоким ворогом. Це — укра╖нськ╕ письменники ╕ журнал╕сти, кореспонденти во╓нних газет.
Гортаючи книгу — б╕бл╕ограф╕чний дов╕дник «Письменники Укра╖ни у Велик╕й В╕тчизнян╕й 1941-1945 рр. (упорядники книги письменники Б. А. Буркатов та А. Я. Шевченко), видану майже тридцять рок╕в тому у 1985 роц╕ в Ки╖вському видавництв╕ «Радянський письменник» — до 40-р╕ччя Велико╖ Перемоги, я звернув увагу на те, що чимало з мо╖х старших за в╕ком колег, письменник╕в Укра╖ни, брали участь в боях за Крим. ╥х, за мо╖ми п╕драхунками, близько сорока з тих 492, що представлен╕ в книз╕. «Не вс╕ вони йшли на фронт, будучи вже профес╕йними л╕тераторами. Лиш 109 з них були на той час членами Сп╕лки письменник╕в. Приблизно ще ст╕льки ж у т╕ огненн╕ роки сформувалися як письменники, а б╕льш╕сть — уже в п╕сляво╓нний час, коли п╕знане ╕ пережите знайшло вт╕лення у романах, пов╕стях, опов╕даннях, новелах, поемах, в╕ршах, п’╓сах, к╕носценар╕ях», — зазначають у п╕слямов╕ до б╕бл╕ограф╕чного дов╕дника ╖╖ упорядники.
Число укра╖нських письменник╕в, що воювали за Крим, може бути й б╕льшим. Потр╕бен лише час, щоб заглибитися у во╓нн╕ арх╕ви. Я, на жаль, такого часу вже не маю. Розраховую, що цю роботу викона╓ хтось ╕з досл╕дник╕в молодшого покол╕ння. З об’╓много тому (близько 500 стор╕нок рос╕йськомовного тексту!) я вибрав ╕мена т╕льки тих, хто боровся з ворогом у Криму не лише збро╓ю (автоматом), а й художн╕м чи публ╕цистичним словом (пером), друкуючи сво╖ нариси, статт╕, в╕рш╕ у фронтов╕й прес╕. Т╕ з них, хто вижив у шален╕й круговерт╕ в╕йни, уже в пово╓нний пер╕од, осмисливши пережите, в╕добразили у сво╖х творах — пов╕стях, романах, поемах — геро╖зм во╖н╕в-захисник╕в та во╖н╕в-визволител╕в земл╕ Кримсько╖ в╕д н╕мецько-фашистських загарбник╕в.
Ус╕ в╕домост╕ про письменник╕в-во╖н╕в у книз╕ «Письменники Укра╖ни у Велик╕й В╕тчизнян╕й» подано дуже стисло, бо, як зазначають упорядники: «╕ через багато рок╕в п╕сля Перемоги, не вдалося заповнити прогалини в докладн╕шому висв╕тленн╕ бойового шляху, л╕тературно╖ ╕ журнал╕стсько╖ д╕яльност╕ ряду письменник╕в, як╕ загинули на фронт╕ ╕ п╕шли з життя вже у пово╓нн╕ роки. Тому дуже коротк╕ б╕ограф╕чн╕ дов╕дки про загиблих на пол╕ бою доповнен╕ перел╕ком дово╓нних чи посмертних видань ╖хн╕х книг». Однак ╕ те, що нам нин╕шн╕м лишилося у спадок в╕д попередник╕в, ╓ дуже ц╕нним. Отож, згада╓мо по╕менно тих, хто з пером ╕ автоматом пройшов фронтовими кримськими дорогами, хто чесно воював ╕ перем╕г лютого ворога.

Данило КОНОНЕНКО,
член Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни


КОСТЯНТИН БАСЕНКО (1923-1973)
Служив радистом на в╕йськових кораблях Чорноморського флоту. Брав участь в оборон╕ ╕ визволенн╕ Севастополя. Був нагороджений медаллю «За оборону Севастополя». В╕рш╕ К. Басенка друкувалися в газет╕ «Флаг Родины» (Севастополь) ╕ ув╕йшли до зб╕рки «На щастя земл╕» (1953). Геро╖ку во╓нних л╕т в╕дображено в роман╕ «Життя прожити» (1963-1968).

МИХАЙЛО БОЖАТК╤Н (1920-?)
Учасник в╕йни з червня 1941 р. Починав червонофлотцем — радистом торпедного катера 2-╖ Новорос╕йсько╖ бригади торпедних катер╕в Чорноморського флоту. Брав участь в боях на Дуна╖, в оборон╕ Одеси, Севастополя, Кавказу, в Керченсько-Феодос╕йськ╕й операц╕╖, визволенн╕ Новорос╕йська, Керч╕, Севастополя. Дв╕ч╕ був поранений ╕ контужений.
В роки в╕йни виступав з в╕ршами у флотськ╕й газет╕ «Червоний чорноморець». Геро╖ц╕ во╓нних л╕т присвячено романи «Батальйон прийма╓ б╕й», «Далек╕ береги», пов╕ст╕ «Вибух у бухт╕ Караташ», «Подвиг попереду», «Легенда старого Чеколтана», «Прорив», зб╕рник опов╕дань «Морська романтика», «Д╕ана з╕ шрамом»...

╤ВАН БОЙЧАК (1921-1972)
Народився на Хмельниччин╕. Був командиром стр╕лецького в╕дд╕лення 255-╖ бригади Окремого батальйону морсько╖ п╕хоти Азовсько╖ ╕ Дунайсько╖ во╓нних флотил╕й. Брав участь в оборон╕ Кавказу, в боях на Мал╕й земл╕, десантах п╕д Новорос╕йськом ╕ Керчю. Був тяжко поранений ╕ контужений.
У пово╓нн╕ роки писав л╕тературно-критичн╕ статт╕ про художн╕ твори, в яких в╕дображено геро╖ку в╕йни. Ось як згадував про т╕ жорсток╕, незабутн╕ дн╕ в╕йни колишн╕й розв╕дник Дунайсько╖ флотил╕╖ О. Чхе╖дзе в статт╕ «Подвиг б╕ля фортец╕ ╤лок» в газет╕ «Комсомольская правда» за 21 грудня 1974 р.: «Б╕й трива╓ уже дв╕ години. В комишах залиша╓ться лиш жменька живих ╕ п’ятеро тяжко поранених десантник╕в на чол╕ з Бойчаком.
...Бронекатер старшого лейтенанта Давида М╕кабер╕дзе зняв з острова 13 б╕йц╕в, як╕ лишилися живими, а з прибережних комиш╕в — трьох. 16 важко поранених десантник╕в доставили на л╕вий берег б╕ля м. Бачко-Паланка. ...В ╕ншому кутку б╕ля в╕кна лежав десантник — весь в закривавлених бинтах. В╕н тихо промовив: «Чхе╖дзе. Це я Ваня Бойчак. Я ще живий, та, мабуть, скоро помру». Медсестра заборонила йому розмовляти ╕ зажадала, щоб я якомога швидше п╕шов зв╕дси. Бойчак перебив ╖╖: «Зачекайте трохи, в╕н повинен знати правду про десант».

СЕРГ╤Й БОРЗЕНКО
(1909-1972)
Народився в м. Харков╕. Учасник в╕йни з червня 1941 р. до Дня Перемоги. На фронт п╕шов, будучи членом Сп╕лки письменник╕в. У званн╕ батальйонного ком╕сара, пот╕м майора, до 1944 р. був кореспондентом газети «Знамя Родини» 18-╖ арм╕╖ П╕вденного фронту ╕ Чорноморсько╖ групи в╕йськ. Брав участь в штурм╕ Новорос╕йська ╕ форсуванн╕ Керченсько╖ протоки.
С. Борзенко — Герой Радянського Союзу. У роки в╕йни окремими виданнями вийшли книги «Десант у Крим», зб╕рник нарис╕в «Тамань». Геро╖ку во╓нних л╕т в╕дображено в пов╕стях «Скоряючись законам В╕тчизни», «Втамування спраги» та ╕н.
«...Нарис, як ╕ публ╕цистичн╕ статт╕ та памфлети у роки в╕йни мав велике сусп╕льно-виховне значення... Нариси другого етапу в╕йни в╕дображають наступальн╕ операц╕╖ радянсько╖ Арм╕╖, рад╕сть визволення в╕д ворога окуповано╖ територ╕╖. Так, наприклад, у нарис╕ Серг╕я Борзенка «Десант у Крим» (╕з нотаток в╕йськового кореспондента) показано геро╖зм морсько╖ п╕хоти п╕д час висадження десанту в 1943 роц╕ на Керченському п╕востров╕. В ц╕й операц╕╖ радянськ╕ моряки ╕ солдати проявили чудеса хороброст╕ ╕ геро╖зму. Письменник добре передав духовну зр╕л╕сть б╕йц╕в, ╖хн╓ усв╕домлення важливост╕ справи, за яку вони в╕ддавали життя. Видатний подвиг морсько╖ п╕хоти було в╕дзначено присво╓нням кращим во╖нам звання Героя Радянського Союзу. Це високе звання було присво╓но ╕ Серг╕ю Борзенку, який по╓днав у десантн╕й операц╕╖ працю журнал╕ста з безпосередньою участю в боях ╕ який проявив особистий геро╖зм» (з «╤стор╕╖ укра╖нсько╖ л╕тератури». 1964).

ВОЛОДИМИР ВИХРОВ
(1910-1978)
Народився в С╕мферопол╕, учасник в╕йни з 1941 року.
Працював у редакц╕╖ газети «Красный Крым», що видавалася для партизан╕в ╕ населення тимчасово окуповано╖ територ╕╖. Виступав на стор╕нках видання з нарисами,статтями, в╕ршами.

ФЕД╤Р ВОЛЬНИЙ
(1908-1974)
Народився на Донеччин╕, учасник в╕йни з 1941 р. Брав участь в Керченськ╕й десантн╕й операц╕╖. Там же був поранений ╕ контужений. Виступав у фронтов╕й прес╕ з нарисами, статтями, опов╕даннями. Геро╖ку в╕йни в╕дображено в ряд╕ книг прози ╕ драматург╕╖.

(Продовження буде)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 19.07.2013 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12059

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков