Версiя для друку Обговорити в форумi

Ретроспективна експозиція живописних творів художника Віктора Буня, який оформив більше ста книг кримського видавництва «Таврія», що відбулася в Кримській республіканській універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка як післямова про нього через десять років після смерті, відображає весь творчий шлях від перших дитячих малюнків і студентських етюдів до останніх незакінчених робіт. Більшість із них демонструється вперше.
Дитинство та юність В. Буня пройшли на Волзі, в Казані, де він закінчив художнє училище і в 1968 році приїхав у Крим з мрією про подорож на кораблі далекого плавання. Його вабило море. Однак посада художника не була передбачена в жодній із суднових команд моряків, і він влаштовується на роботу на човнову станцію у Форосі. В наданій йому квартирі з двох кімнат одну зайняла художня майстерня, де він створює свої перші пейзажі з морськими та гірськими краєвидами півострова. Через півтора року переїжджає в Сімферополь і працює художником спочатку в тільки створеній Кримській телерадіокомпанії, художньо-виробничому комбінаті, а згодом у видавництві «Таврія», беручи участь у групових виставках художників книги в Сімферополі, Києві та Москві.
Саме як майстер книжкової графіки Віктор Бунь і здобув визнання в образотворчому мистецтві, присвятивши їй більше двадцяти п’яти років життя, творчого натхнення і кропіткої праці. Його малюнки, розкриваючи задум та образи письменника, збагачували книги, робили їх яскравішими і змістовнішими. Одна з них — «Розповіді про російський флот» А. Митяєва з ілюстраціями В. Буня була відзначена дипломом у республіканському конкурсі «Мистецтво книги» в Києві. А його художнє оформлення «Лебединих островів» звучить в одній поетичній тональності з текстом Владислава Бахревського.
Яку зовнішність надав книгам художник, можна було побачити нинішньої весни на виставці в науковій бібліотеці «Таврика» Центрального музею Тавриди. Тоді ж відбулася і презентація альбому, присвяченого його творчості. Ініціатором цього мистецького видання стала вдова художника — Тамара Смирнова, яка зберегла картини і написала вступне слово «Про мого супутника». А в роботі зі систематизації та оформлення картин їй допомагали кримський мистецтвознавець Ігор Ліпунов, реставратор Ніна Гаврилюк і члени німецької гілки її родини, що проживають у Дрездені і де знаходиться велика колекція живопису В. Буня, — чоловік її рідної сестри — Хайнер Лозе, племінниці Катерина і Надія. Тож і альбом був виданий двома мовами — російською та німецькою.
У нової експозиції, розгорнутої в двох залах бібліотеки ім. І. Франка — мармуровому і мистецтв, інша мета: ознайомити глядачів з тією частиною творчої спадщини В. Буня, яка тривалий час була відома лише вузькому колу родичів, друзів і колег. У майже вісімдесяти картинах — пейзажах, портретах і натюрмортах відображено напружений, іноді мученицький духовний труд, пошук власної образної і пластичної мови, індивідуальної інтонації автора.
— Завдяки цій роботі — альбому і виставкам я сама по-новому побачила творчість свого чоловіка, — сказала Т. Смирнова.
Вона як огранований діамант вийшла з тіні у світ. Художній прийом затемнення однієї половини обличчя портретованої моделі, у тому числі й в автопортретах, дружина, психолог за фахом, пояснює відчуттям трагічної розколотості внутрішнього світу людини і самого автора. Такі портрети — як сповідь і вирок самому собі.
— У складних інтерпретаціях думки та її викладу в композиціях картин виплеснута енергія живописця, що була багато років під радянським ідеологічним пресом, — сказав один із друзів В. Буня, заслужений художник України Микола Дудченко. — Це частина нашої культури, яка і сьогодні натуральним способом існує в нас, у суспільстві.
Творчість В. Буня можна умовно поділити на дві частини. Першу і головну він віддавав графіці у видавництві, а друга захоплювала його єство незапрограмованим живописом на горі Ай-Петрі, скель Карадагу, заходу сонця на Чатирдазі, куща бузку чи будиночка біля пагорка. І в цьому другому житті він проявив себе чудовим рисувальником і портретистом. Найбільш вдалим, композиційно ясним і завершеним у спадщині В. Буня, на думку І. Ліпунова, є цикл портретів Людвіга ван Бетховена. Він любив музику цього німецького композитора, тож не випадково саме дві його сонати — № 3 і № 14 прозвучали як музичний супровід експозиції у виконанні випускників Сімферопольського музичного училища ім. П. Чайковського, лауреатів всеукраїнських конкурсів, піаністів Євгена Смирнова і Дарії Кудіної.
— Своїми картинами з квітами, танцюючими чи схожими на феєрверк, кішками, місячною доріжкою на морі та кипарисами Віктор відкривав для мене Кримський півострів, — сказав Хайнер Лозе, який спеціально приїхав на відкриття цієї виставки з дочкою Катериною та внуком Максимом і привіз створений ним відеофільм про життя і творчість художника. — Як інженер я не підтримував його стилю хаосу в майстерні. Проте на робочому столі в ній завжди був ідеальний порядок. І картину, розпочату ввечері, він вранці показував нам уже закінченою.
Віктор Бунь створив обличчя багатьом книгам і сам із своїм жорстким самоаналізом і самооцінкою став прикладом авторської чесності та безкомпромісності творчої особистості в суспільстві.

Валентина НАСТІНА

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукраїнську загальнополітичну і літературно-художню газету «Кримська світлиця» та інші культурологічні видання ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура і життя», журнали «Українська культура», «Український театр», «Театрально-концертний Київ», «Музика», «Пам’ятки України: історія та культура») можна в будь-якому поштовому відділенні зв’язку України. У країнах далекого зарубіжжя оформити передплату на ці видання можна через сайт www.presa.ua на сторінці «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окремі примірники видань в електронній версії можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-якій країні світу. Довідки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

АНОНС!
Присвячена Дню незалежності України авторська телепрограма Олександра Польченка «Рідна хата», яка записувалася в редакції «Кримської світлиці», демонструватиметься на ДТРК «Крим» у неділю, 18 серпня, початок о 17.40 (повторення у середу, 21 серпня, початок о 10.00).

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #32 за 09.08.2013 > Тема "Душі криниця"