Версiя для друку Обговорити в форумi

До курортного сезону наступного року в кримських містах установлять півтори тисячі туристсько-інформаційних вказівників російською та англійською мовами. Про це повідомив офіційний сайт уряду АРК із посиланням на Міністерство курортів і туризму Криму. Роботи планують здійснити у рамках проекту Євросоюзу «Диверсифікація і підтримка туристичного сектора Криму». Низка громадських організацій півострова вже висловила свій протест через відсутність у цьому проекті державної української мови. Кримські чиновники і представники європейського проекту кажуть, що їх неправильно зрозуміли.
В офіційному урядовому повідомленні мовиться, що вказівники будуть розміщені біля туристичних об’єктів у Бахчисараї, Керчі, Алушті, Судаку, Євпаторії, Сімферополі та Севастополі. Зараз для кожного міста підготовлені паспорти, які містять перелік пам’яток, карту-схему міста з нанесеними на ній точками встановлення візуальної навігації, кількість необхідних стовпів і туристсько-інформаційних вказівників. Останні матимуть спільний стиль, погоджений з міністерством і містами-учасниками. Робота проводиться за підтримки проекту ЄС «Диверсифікація і підтримка туристичного сектора Криму».
Схожий проект з маркування туристичних маршрутів у горах, правда, у значно менших обсягах фінансування, в Криму вже кілька років реалізує Посольство Чеської Республіки в Україні. Втім, чеська ініціатива була неоднозначно розцінена громадськістю через те, що маркування теж проводилося лише іноземними мовами – російською та англійською. Відомий український філософ Микола Рябчук навіть виступив з відкритим листом до чеського посла Івана Почуха. Реагуючи тоді на критику, перший заступник міністра курортів і туризму Криму Микола Маринов повідомив, що у подальшому «буде передбачено маркування українською мовою».
Голова кримської громадської організації «Український дім» Андрій Щекун каже, що знову пересвідчився – чиновникам вірити не можна. Тож кримська громадськість починає петиційну кампанію з метою примусити посадовців та іноземних партнерів виконувати чинне законодавство щодо державної мови.
«У принципі, конституція кримської автономії дозволяє поряд із державною українською мовою використовувати, наприклад, кримськотатарську чи російську. Але – «поряд», а не «замість». І це також не є дозволом не виконувати Конституцію України і чинне законодавство щодо державної мови», – заявив Андрій Щекун.
За його словами, українська громадськість Криму із вдячністю приймає допомогу європейських партнерів, але не ціною мови, яка зараз перебуває під загрозою, особливо в автономії.
Експерт проекту «Диверсифікація і підтримка туристичного сектора Криму» Рустем Тагаров трохи здивований урядовою інформацією про двомовні вказівники. Каже: питання мови поки не обговорювали.
«Принципове рішення ще не ухвалене ані в міністерстві, ані в проекті. Крапку ставити ще рано. Проект зараз оголошуватиме тендер щодо виготовлення цих вказівників. І не проблема, щоб там було багато мов. Але це має поміститися на самому форматі цих табличок. Я ж вважаю, що українська мова як державна на них має бути присутня», — зазначив експерт Рустем Тагаров.
Міністр курортів і туризму Криму Олександр Лієв підтверджує: зараз лише визначені місця встановлення цих знаків.
«Зміст доопрацьовуватиметься додатково. Коли вже будуть виділені кошти, коли буде зрозумілий дизайн і так далі. А взагалі – на п’яти чи шести мовах хотілося б, як мінімум», – сказав міністр Олександр Лієв.
Андрій Щекун зазначає, що урядовці у цьому питанні мали б зважати не лише на вимоги законодавства, що вкрай важливо, але й на прості економічні показники. За словами активіста, у червні нинішнього року кількість курортників у Криму знизилася на піввідсотка порівняно з минулим роком, а в липні – уже на три відсотки. Такий спад, за офіційними даними, відбувся через зменшення гостей з інших регіонів України. На думку Андрія Щекуна, кримські урядовці мусять глибше проаналізувати причини того, що українські туристи відчувають себе в Криму менш комфортно.

Володимир ПРИТУЛА

«МОВНИЙ ЗАКОН БУВ ВИБОРЧОЮ ТЕХНОЛОГІЄЮ, ЗАРАЗ ПРО НЬОГО ЗАБУЛИ...»

Закон «Про засади державної мовної політики», який набрав чинності рік тому, був технологічним засобом у парламентській передвиборній кампанії, а на сьогодні він діє лише частково. Таку думку висловив голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко в коментарі Укрінформу.
«Навколо цього законопроекту було багато політичної колотнечі, резонансних конфліктів, але, на мою думку, фактично закон виконував функцію політичної технології перед виборами до Верховної Ради... Відтоді ми практично нічого не чуємо про цей закон, про нього забули. Так, були такі демонстративні альтернативні проекти опозиції (проект Фаріон — авт.), але вони не мають жодних шансів на проходження у Верховній Раді», — сказав він.
Політолог додав, що на сьогодні мовний закон діє лише у тих масштабах і формах, які не суперечать державній політиці та ситуації в регіонах. «Наприклад, у Криму, — продовжив В. Фесенко, — існує думка про те, що цей закон не дуже доречний, оскільки статус російської або кримськотатарської мови і без того був законодавчо закріплений».
Він також допускає, що цей закон діє залежно від фінансування: «Схоже на те, що значна частина норм закону не працює або працює обмежено, оскільки під це немає бюджетних коштів, те ж саме трапляється і з багатьма іншими законами, які працюють в тих масштабах, які можуть бути реалістичними, які відповідають інтересам влади, місцевих еліт. Водночас, вважає політолог, затишшя навколо мовного закону тимчасове і триватиме до наступних виборів...

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #33 за 16.08.2013 > Тема "Резонанс"