Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2923)
З потоку життя (6092)
Душі криниця (3367)
Українці мої... (1441)
Резонанс (1461)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1647)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯК НА Т╤ ЧОРНОБРИВЦ╤ ПОГЛЯНУ… А ╥Х – 400 К╤ЛОМЕТР╤В
Ця людина власним прикладом показу╓ – як будувати кв╕тучу Укра╖ну, для чого треба геть...


ВАДИМУ МИХАЙЛОВИЧУ РО╥КУ, СИНОВ╤ КРИМСЬКО╥ УКРА╥НСЬКО╥ ГЕРО╥Н╤-ВИШИВАЛЬНИЦ╤ В╤РИ СЕРГ╤╥ВНИ РО╥К, 29 ВЕРЕСНЯ ВИПОВНЮ╢ТЬСЯ 80 РОК╤В!
Хай кв╕тне, береже й окрилю╓ Вас безсмертний мамин обер╕г-рушничок, шановний Вадиме Михайловичу,...


МОЛИТВА ЗА УЧИТЕЛЯ
Цей зах╕д-рекв╕╓м вилився у сп╕льну молитву присутн╕х за Мирославу Козак - маму, бабусю, друга,...


Тамара БОЙКО: «Я НАРОДИЛАСЬ В УКРА╥Н╤!..»
Сумна зв╕стка долинула з Мел╕тополя – п╕шла з життя Тамара Володимир╕вна БОЙКО, колишня...


СТАН ЗДОРОВ'Я СЕНЦОВА ПОГ╤РШИВСЯ…
Про це пов╕домив Громадському адвокат Дмитро Д╕нзе п╕сля в╕дв╕дин Сенцова.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 16.08.2013 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#33 за 16.08.2013
ЛЕБЕДИНА П╤СНЯ ПОЕТА

Шевченк╕ана

Творча спадщина нашого Нац╕онального Пророка — невичерпне джерело. Кожне нове покол╕ння з урахуванням потреб сво╓╖ епохи шука╓ ╕ знаходить у творах Батька нац╕╖, посланого нам Всевишн╕м, нов╕ риси ╕ особливост╕.
У переддень 200-╖ р╕чниц╕ в╕д дня народження поета звернемо св╕й погляд лише до одн╕╓╖ г╕лки творчого дерева Т. Г. Шевченка — йдеться про створений ним «Букварь южнорусский».
22 травня 1861 року о 7-й годин╕ вечора труну з прахом Т. Г. Шевченка, як ╕ запов╕в поет, опустили в могилу на Чернеч╕й гор╕ поблизу Канева.
Так вже трапилося, що т╕╓╖ сумно╖ весни з Петербурга в Укра╖ну в╕длет╕ло десять тисяч «Буквар╕в» укра╖нською мовою. Того «Букваря» укра╖нським д╕тям склав ╕ в╕ддрукував за власний кошт поет — «╤ чужому научайтесь, й свого не цурайтесь».
На жаль, про цей б╕к громадсько╖ ╕ педагог╕чно╖ д╕яльност╕ Великого Кобзаря зна╓ не так вже багато людей. Особливо неприпустимо це в наш╕ дн╕, коли осв╕тня система пережива╓ складн╕ часи реформування в умовах вимр╕яно╖ поетом незалежно╖ Укра╖ни. То облишимо на к╕лька хвилин наш╕ буденн╕ клопоти ╕ звернемо св╕й погляд на останн╕ м╕сяц╕ ╕ дн╕ життя нашого Пророка.
* * *
У жовтн╕ 1859 року з дозволу попечителя Ки╖вського навчального округу М. ╤. Пирогова у Ки╓в╕ на Подол╕ була заснована одна з перших в Укра╖н╕ нед╕льних шк╕л. Р╕к потому нед╕льн╕ школи були в╕дкрит╕ в Черн╕гов╕, Н╕жин╕, Харков╕ та ╕нших м╕стах. Ще через р╕к ╖х було вже 111. Це були безплатн╕ осв╕тн╕ заклади, в яких не лише доросл╕, але й д╕ти здобували початкову осв╕ту. Навчання у нед╕льних школах здеб╕льшого велось р╕дною мовою.
Сво╓ю появою нед╕льн╕ школи завдячували ╕н╕ц╕атив╕ укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖, прогресивно налаштованому студентству. «За учреждение воскресных школ принялись первые — малороссы, ревностные поклонники Кулиша и Шевченко», — писав п╕зн╕ше Пирогов.
Того ж 1859 року Шевченко вперше п╕сля заслання побував у Ки╓в╕. Поет зац╕кавився нед╕льними школами, надавав ╖м особливого значення. В╕н установив пост╕йний зв’язок ╕з засновниками нед╕льних шк╕л. Повернувшись до столиц╕, Шевченко над╕слав в Укра╖ну для потреб нед╕льних шк╕л 50 прим╕рник╕в «Кобзаря».
У вересн╕-листопад╕ 1860 року Шевченко склав для нед╕льних шк╕л «Букварь южнорусский» ╕ видав його у грудн╕ того ж року накладом у 10 000 прим╕рник╕в (хоч на обкладинц╕ час видання позначено наступним, 1861 роком). Це була остання прижитт╓ва книжка поета. Як писав Пантелеймон Кул╕ш, Шевченко «почав «Кобзарем», а зак╕нчив «Букварем».
* * *
Поет Олекса Ющенко рок╕в десять тому оприлюднив в╕рш «Букварик посила Тарас...». Автор зум╕в поетичним словом передати зм╕ст ╕ спрямування Шевченкового «Букваря»:

Хоч п╕дкрадалася недуга
╤ чорний ворон з-за Неви,
До Букваря в╕н, як до друга,
Озвавсь: — дитя мо╓, живи!
Живи ╕ поклонись ласкаво,
Хто у невол╕ в пазурях...
╤ ти, моя журлива славо,
Ставай з Буквариком на шлях...
╤д╕ть, лет╕ть ╕ правду щиру
Народу кревному нес╕ть,
╤ ще не вбиту в щастя в╕ру
Проносьте кр╕зь невол╕ с╕ть,
Кр╕зь ланцюги, тюремн╕ мури,
Через моря, через п╕ски,
Кр╕зь царство прокляте, похмуре,
Кр╕зь даль, кр╕зь морок — навпрошки...
Лет╕ть, ╕ д╕точок убогих
Учитися благослов╕ть,
Вони — над╕я ╕ тривога,
Пружиниста народу в╕ть, —
Щоб в╕ть зростала без огуди,
╤ щоб минув мороз ╖╖.
Де добр╕ люди — правда буде
В нов╕й ╕ праведн╕й с╕м’╖...
...Буквар ╕ кобзарева слава
В дорогу дальню вируша,
А з ними променем яскравим
Летить поетова душа...

«Буквар» не був для Шевченка самоц╕ллю. Задум поета щодо свого внеску у справу народно╖ осв╕ти був широкий. Про це, зокрема, св╕дчать численн╕ листи поета. Ось лише к╕лька лист╕в за один день — 4 с╕чня 1861 року.
╤з листа до Михайла Чалого: «Думка ╓сть за «Букварем» напечатать л╕чбу (арифметику) — ╕ ц╕ни, ╕ величини тако╖ ж, як ╕ «Буквар». За л╕чбою — етнограф╕ю ╕ географ╕ю в 5 коп╕йок. А ╕стор╕ю, т╕льки нашу, може, вбгаю в 10 коп╕йок».
╤з листа до Федота Ткаченка: «Посилаю тоб╕ 10 мо╖х «Буквар╕в» на показ, а з контори транспортом ти получиш ╖х 10 000, ╕ не розв’язавши тюка, передай його, хто там у вас старший над воскресними школами. А в╕н нехай зна╓ спродасть, а грошики положить в касу воскресно╖ школи».
╤з листа до Платона Симиренка: «Составил я и издал буквар для наших сельских школ в количестве 10 000 экземпляров…».
* * *
Свого часу довелось мен╕ в╕дв╕дати Л╕тературно-мемор╕альний будинок-музей Т. Г. Шевченка у Ки╓в╕.
В одн╕й з експозиц╕й п╕д склом заприм╕тив я «Буквар Южнорусский», що вийшов у Петербурз╕. Ц╕на символ╕чна, всього три коп╕йки. Поет подбав, щоб кожна, нав╕ть найб╕дн╕ша селянська родина могла його придбати.
Шевченко узявся за видання «Букваря» без будь-яких спонукань ╕ заохочень, розраховуючи т╕льки на себе. Аби добути грош╕ на цю добру справу, поет-художник вир╕шив написати автопортрет ╕ роз╕грати його в лотерею. ╤ ось у вересн╕ 1860 року на виставц╕ у Петербурзьк╕й академ╕╖ мистецтв Шевченко представив п’ять офорт╕в та автопортрет, мальований ол╕йними фарбами.
«Русский художественный листок», що його видавав Василь Т╕мм, з цього приводу писав: «В╕домий малорос╕йський поет Т. Г. Шевченко виставив п’ять дуже вдалих гравюр ╕ св╕й власний портрет, намальований ол╕йними фарбами. Ми чули, що художник мав на мет╕ роз╕грати цей портрет в лотерею, зб╕р в╕д яко╖ в╕н призначав на видання дешево╖ малорос╕йсько╖ абетки. В╕д щирого серця бажа╓мо, щоб ця чутка п╕дтвердилась ╕ щоб задуманому Т. Г. Шевченком сприяв ус╕лякий усп╕х».
* * *
Горта╓мо стор╕нки Шевченкового «Букваря».
На перших стор╕нках «Букваря» вм╕щено алфав╕т (велик╕ ╕ мал╕ друкован╕ ╕ рукописн╕ л╕тери). Дал╕ йдуть тексти для читання за складами (уривки ╕з зроблених Шевченком ран╕ше пересп╕в╕в «Псалм╕в Давидових», тексти для суц╕льного читання). Половину книжки становлять фольклорн╕ тексти. У розд╕л╕ «Л╕чба» подано цифри, а таблицю множення до 100. Через «Буквар» проведено ╕дею виховання в дус╕ правдивост╕ й чесност╕, нетерпимост╕ до лицем╕рства й кривди.

«Де ╓сть добр╕ люди,
Там ╕ правда буде,
А де кривда буде,
Там добра не буде».

Високо ц╕нуючи народну етику ╕ педагог╕ку, яку в╕дображено в фольклор╕, Шевченко вм╕стив у «Буквар╕» «Думу про пирятинського поповича Олекс╕я», «Думу про Марусю поп╕вну Богуславку», а також приказки, що осуджують соц╕альн╕ ╕ моральн╕ пороки ╕ разом з думами розкривають красу ╕ багатство р╕дно╖ мови.
Навчальний матер╕ал «Букваря» перейнятий демократичними ╕деями — ворож╕стю до ╕ндив╕дуал╕зму та гноблення особи. Его╖стичн╕й морал╕ пануючих клас╕в автор протиставля╓ ╕дею братн╕х вза╓мин людей прац╕. Дв╕ч╕ в книжц╕ повторено строфу:

«Чи ╓ то лучче, краще в св╕т╕,
Як укуп╕ жити,
З братом добрим добро певне
Познать, не д╕лити?»

На стор╕нках «Букваря» чу╓ться в╕длуння тих мр╕й ╕ далекосяжних нам╕р╕в, якими надихалися учасники та╓много Кирило-Мефод╕╖вського товариства, до якого належав ╕ Шевченко. В числ╕ найважлив╕ших програмових завдань товариства було й заснування шк╕л з р╕дною мовою викладання, видання книжок, п╕дручник╕в для простого люду.
Свого часу Олесь Гончар слушно зауважив: «Шевченк╕в «Буквар» наскр╕зь був перейнятий гуманним духом християнського вчення, духом тисячол╕тн╕х апостольських запов╕дей, на мудр╕й морал╕ яких в╕ки ╕ в╕ки ╜рунту╓ться життя цив╕л╕зованих нац╕й».
* * *
Вже п╕сля передчасно╖ смерт╕ Шевченка над його «Букварем» зд╕йнялися ворож╕ хмари.
У 1862 роц╕ були заборонен╕ нед╕льн╕ школи. Того ж року за спроби провести реформи в школах, за дозв╕л на в╕дкриття нед╕льних шк╕л в Укра╖н╕ був в╕длучений в╕д педагог╕чно╖ д╕яльност╕ ╕ в╕дправлений на «почесне» заслання у св╕й ма╓ток поблизу В╕нниц╕ М. ╤. Пирогов.
У 1863 роц╕ з’явився валу╓вський заборонний циркуляр, в якому писалось, що «н╕яко╖ малорос╕йсько╖ мови не було, нема╓ ╕ бути не може». Видання книжок укра╖нською мовою було категорично заборонено. Т╕, що були видан╕, вилучались.
Але всього цього Кобзар знати вже не м╕г...
Зак╕нчимо ц╕ нотатки ще одним посиланням на Олеся Гончара: «Буквар п╕вденноруський», упорядкований Шевченком для укра╖нських нед╕льних шк╕л, був улюбленою працею нашого нац╕онального ген╕я, його прощальною лебединою п╕снею, яку в╕н послав з похмурих берег╕в Неви далек╕й сво╖й Укра╖н╕, ╖╖ д╕тям, ╖╖ прекрасному юному цв╕ту, в чи╓му достойному майбутт╕ поет вбачав ╕ сво╓ власне безсмертя».

Павло МАЗУР
м. Мар╕уполь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 16.08.2013 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12163

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков