Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2849)
З потоку життя (6004)
Душі криниця (3339)
Українці мої... (1437)
Резонанс (1451)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1641)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Алла ОСАДЧА. ФЕОДОС╤ЙСЬКА М╤СЬКА ОРГАН╤ЗАЦ╤Я СОЮЗУ УКРА╥НОК (1995-2014)
Лишилась ╓дина шпаринка – «Кримська св╕тлиця», ╕ я щиро вдячна ╖й за можлив╕сть...


УКРА╥НА – НАСТУПНА?
Рос╕я розпочала в Груз╕╖ в╕йну за встановлення нового св╕тового порядку. Груз╕я – це перший...


СВ╤Т ПРОКИНУВСЯ: ГОЛОВНИЙ П╤ДСУМОК ГРУЗИНО-РОС╤ЙСЬКО╥ В╤ЙНИ
Головне питання – чи в╕рно оц╕нив св╕т те, що тод╕ трапилося, та чи не була в╕дкрита саме...


В УКРА╥Н╤ ВШАНОВАЛИ ПАМ’ЯТЬ ЖЕРТВ ВЕЛИКОГО ТЕРОРУ
У Ки╓в╕ пройшли поминально-церемон╕альн╕ заходи за жертвами трагед╕╖ 1937-38 рок╕в.


НА ЯКУ РОЗВ╤ДКУ ПРАЦЮВАЛИ УКРА╥НСЬК╤ РАДЯНСЬК╤ ПИСЬМЕННИКИ?
Нин╕ нер╕дко критикують укра╖нських радянських письменник╕в. Адже вони сп╕вали диф╕рамби кату...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 16.08.2013 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#33 за 16.08.2013
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР. СЕРПЕНЬ

17
1245 р. — у битв╕ поблизу галицького м╕ста Ярослава Данило Галицький розгромив угорське в╕йсько ╕ пок╕нчив з боярським спротивом у Галицько-Волинському княз╕вств╕.
1914 р. — у Львов╕ створено лег╕он Укра╖нських с╕чових стр╕льц╕в.
1918 р. — гетьман Павло Скоропадський встановив в Укра╖н╕ 8-годинний робочий день.
Народився:
1882 р. — Василь Тютюнник, укра╖нський в╕йськовий д╕яч, полковник генштабу Арм╕╖ УНР.
Сучасники в╕дзначають, що Тютюнник, плануючи операц╕╖, любив ризикувати. Був видатним полководцем УНР, виступав за ведення бойових д╕й до останньо╖ можливост╕. На в╕дм╕ну в╕д ряду ╕нших укра╖нських во╓начальник╕в, не намагався конкурувати ╕з Симоном Петлюрою.
Помер:
1114 р. — Ал╕мп╕й Печерський, ки╖вський моза╖ст ╕ живописець, монах Ки╓во-Печерського монастиря.
1939 р. — Степан Смаль-Стоцький, мовознавець ╕ педагог, громадський, культурний ╕ економ╕чний д╕яч Буковини.

18
1649 р. — Богдан Хмельницький п╕дписав з польським королем Яном ╤╤ Казимиром Збор╕вський мирний догов╕р, який п╕дсумував першу фазу в ╕стор╕╖ Хмельниччини ╕ легал╕зував самоврядн╕сть укра╖нських козак╕в у межах Реч╕ Посполито╖. Ця самоврядн╕сть вт╕лилася у козацькому державному утворенн╕ — В╕йську Запорозькому, також в╕домому як Гетьманщина.
1918 р. — у Ки╓в╕ в╕дбувся з’╖зд губернських старост Укра╖нсько╖ Держави.
1941 р. — сп╕вроб╕тниками НКВС п╕д╕рвана гребля Дн╕прогесу.
1992 р. — заснована Почесна в╕дзнака Президента Укра╖ни, перша нагорода незалежно╖ Укра╖ни (з 1996 р. — орден «За заслуги»).
2006 р. — у Ки╓в╕ почався четвертий Всесв╕тн╕й форум укра╖нц╕в. У робот╕ Форуму взяло участь 450 делегат╕в, 450 гостей, 50 представник╕в т. зв. «четверто╖ хвил╕» ем╕грац╕╖ (укра╖нц╕в, як╕ ви╖хали за кордон на зароб╕тки останн╕ми роками), 80 представник╕в заруб╕жних ЗМ╤, 450 учасник╕в фестивалю «Укра╖нський сп╕в у св╕т╕» — усього близько 1900 ос╕б.
Народилися:
1836 р. — Олександр Кониський, укра╖нський перекладач, письменник, видавець, лексикограф, педагог, громадський д╕яч л╕берального напряму. Л╕тературн╕ псевдон╕ми О. Верниволя, Ф. ╫оровенко, В. Буркун, Перебендя, О. Хуторянин та ╕нш╕ (всього близько 150). Профес╕йний адвокат, педагог, журнал╕ст. Автор сл╕в п╕сн╕ «Молитва за Укра╖ну» (1885), перекладу «Щоденника» Т. Г. Шевченка.
У Греко-Католицько╖ церкви ╕сну╓ традиц╕я сп╕вати цей духовний г╕мн п╕сля в╕дправи.

МОЛИТВА ЗА УКРА╥НУ
музика Миколи Лисенка
слова Олександра Кониського

Боже великий, ╓диний,
Нам Укра╖ну храни,
Вол╕ ╕ св╕ту пром╕нням
Ти ╖╖ ос╕ни.
Св╕тлом науки ╕ знання
Нас, усiх, просв╕ти,
В чист╕й любов╕ до краю,
Ти нас, Боже, зрости.
Молимось, Боже ╓диний,
Нам Укра╖ну храни,
Вс╕ сво╖ ласки-щедроти
Ти на люд наш зверни.
Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго св╕ту,
Щастя дай, Боже, народу
╤ многая, многая л╕та.

1913 р. — Василь Бородай, народний художник Укра╖ни.
1933 р. — Бела Руденко, укра╖нська оперна сп╕вачка, л╕рико-колоратурне сопрано. Заслужена артистка Укра╖ни (1959), народна артистка СРСР (1960).
1956 р. — Василь Герасим’юк, укра╖нський поет, лауреат Шевченк╕всько╖ прем╕╖ (2003). Член НСПУ (1983), АУП (1997).
Померли:
1948 р. — у московськ╕й кат╕вн╕ загинув Василь Вишиваний (В╕льгельм фон Габсбург), австр╕йський арх╕князь, укра╖нський поет, полковник УСС. Прославився сво╖ми в╕йськовими та дипломатичними зд╕бностями, поез╕╓ю ╕ любов’ю до Укра╖ни.
1997 р. — Мар╕я Приймаченко, укра╖нська народна художниця, представниця «народного прим╕тиву» («на╖вного мистецтва»); лауреат Нац╕онально╖ прем╕╖ Укра╖ни ╕м. Т. Г. Шевченка, одна з найв╕дом╕ших укра╖нських художниць. Заслужений д╕яч мистецтв УРСР з 1970, народна художниця Укра╖ни. 2009 р╕к — за р╕шенням ЮНЕСКО — визнано роком Мар╕╖ Приймаченко.

19
Преображення Господн╓.
В╕дзнача╓ться Сх╕дною Церквою з IV стол╕ття.
1914 р. — створено кер╕вний орган Укра╖нських с╕чових стр╕льц╕в — Укра╖нська бойова управа.
1977 р. — у Луцьку в╕дкрито пам’ятник Лес╕ Укра╖нц╕.
1991 р. — ортодоксальн╕ комун╕сти на чол╕ з в╕це-президентом Яна╓вим проголосили в СРСР надзвичайний стан ╕ створили новий орган правл╕ння — ГКЧП (Державний ком╕тет з надзвичайного стану). Це прискорило проголошення Укра╖ною незалежност╕.
1992 р. — у Ки╓в╕ почав роботу I Всесв╕тн╕й форум укра╖нц╕в, який мав святковий, п╕днесений характер. Адже його делегати були сповнен╕ великих оч╕кувань — п╕сля к╕лькох стол╕ть поневолення Укра╖на отримала державний суверен╕тет, в укра╖нц╕в з’явилася можлив╕сть власноруч будувати сво╓ життя, дати належну оц╕нку под╕ям минулого.
Народилaся:
1950 р. — Ольга Басистюк, народна артистка Укра╖ни, лауреат м╕жнародних конкурс╕в. Державна прем╕я УРСР ╕мен╕ Тараса Шевченка (1987). Герой Укра╖ни (2010).
Помер:
1945 р. — п╕дрозд╕лом НКВС по-зв╕рячому замордовано Юр╕я Липу, громадського д╕яча, письменника, поета, публ╕циста, одного з визначних ╕деолог╕в укра╖нського нац╕онал╕зму та л╕каря УПА.

20
1925 р. — Шевченкова гора в Канев╕ проголошена державним запов╕дником.
Помер:
1843 р. — Григор╕й Кв╕тка-Основ’яненко, укра╖нський проза╖к, драматург, журнал╕ст, л╕тературний критик ╕ культурно-громадський д╕яч. Основоположник художньо╖ прози ╕ жанру соц╕ально-побутово╖ комед╕╖ в класичн╕й укра╖нськ╕й л╕тератур╕.

21
1627 р. — випущено перший друкований словник укра╖нсько╖ мови Памви Беринди.
1995 р. — британська антарктична станц╕я «Фарадей» передана Укра╖н╕.
Народився:
1892 р. — Кость Туркало, громадсько-пол╕тичний д╕яч, ╕нженер-х╕м╕к, член Укра╖нсько╖ Центрально╖ Ради.
Помер:
1925 р. — Осип Маковей, укра╖нський поет, проза╖к, публ╕цист, критик, л╕тературознавець, перекладач, редактор багатьох пер╕одичних видань, педагог та громадсько-пол╕тичний д╕яч.

22
1992 р. — президент УНР в екзил╕ Микола Плав’юк передав президентов╕ Укра╖ни Леон╕ду Кравчуку грамоту Державного центру УНР, зг╕дно з якою незалежна Укра╖на ╓ правонаступницею Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки.
Народилася:
1966 р. — Ольга Сумська, укра╖нська актриса ╕ телеведуча. Народна артистка Укра╖ни.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 16.08.2013 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12170

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков