"Кримська Свiтлиця" > #34 за 23.08.2013 > Тема "З потоку життя"
#34 за 23.08.2013
Спод╕ва╓мося на п╕дтримку!
Наша газета упродовж двох десятил╕ть на сво╖х шпальтах пост╕йно висв╕тлювала ╕ продовжу╓ активно та пл╕дно працювати над важливою державницькою проблематикою — поверненням до укра╖нсько╖ ╕стор╕╖ та культури творчо╖ спадщини видатно╖ укра╖нсько╖ родини — Симиренк╕в. У ц╕й справ╕ зроблено чимало. Проте й донин╕ г╕дним чином лиша╓ться не вшанований останн╕й ╖╖ славетний представник — професор Володимир Симиренко, знищений стал╕нським режимом. Лист в╕домого кримського симиренкознавця, академ╕ка, лауреата прем╕╖ ╕м. Л. П. Симиренка НАН Укра╖ни П. В. Вольвача до нин╕шньо╖ черкасько╖ влади ╓ ще одн╕╓ю спробою повернути ╕з забуття св╕тового вим╕ру укра╖нського ученого ╕ великого патр╕ота Укра╖ни.
Голов╕ Черкасько╖ облдержадм╕н╕страц╕╖ С. Б. ТУЛУБУ Високоповажний Серг╕ю Борисовичу!
Упродовж 60 рок╕в я вивчаю, досл╕джую та популяризую величну творчу спадщину славетно╖ укра╖нсько╖ родини Ваших видатних земляк╕в — Симиренк╕в. Сп╕льно з небайдужими до укра╖нсько╖ ╕стор╕╖ черкащанами за цей час нам вдалося повернути ╕з забуття вс╕х ╖╖ видатних представник╕в: Андр╕я, Степана, Федора, Левка та Володимира. Нин╕ багатол╕тня ╕ багатогранна та пл╕дна д╕яльн╕сть ген╕ального роду Симиренк╕в стала надбанням в╕тчизняно╖ ╕стор╕╖, економ╕чно╖ та сад╕вничо╖ науки. Сьогодн╕ нетл╕нний творчий доробок ц╕╓╖ родини вивча╓ться у школах. Про Симиренк╕в написано десятки наукових монограф╕й, художн╕х твор╕в, створюються к╕ноф╕льми, теле- та рад╕опередач╕. З мо╓╖ ╕н╕ц╕ативи та за безпосередньо╖ участ╕ на батьк╕вщин╕ Симиренк╕в Платонов╕м хутор╕ п╕д Городищем ще в 1966 роц╕ в╕дкрито музей родини Симиренк╕в, а в 2008 роц╕ в╕дроджено Симиренк╕вську Свято-Тро╖цьку церкву та родинний цвинтар навколо не╖. З ╕н╕ц╕ативи громадськост╕ у 1980 роц╕ р╕шенням Ради м╕н╕стр╕в Укра╖ни запроваджена престижна щор╕чна наукова прем╕я ╕м. Л. П. Симиренка Нац╕онально╖ академ╕╖ наук Укра╖ни. Враховуючи величезн╕ заслуги всесв╕тньо╖ слави ген╕ального укра╖нського ученого перед в╕тчизняною та св╕товою наукою ╕ на Черкащин╕, ╕менем Л. П. Симиренка названо ╓диний не лише на теренах СНД, але й у св╕т╕ ╤нститут помолог╕╖ НААН Укра╖ни. З нашо╖ ╕н╕ц╕ативи, п╕дтримано╖ науковою громадськ╕стю, 7 лютого 2002 року Верховна Рада Укра╖ни ухвалила Постанову № 3067-╤╤╤ «Про вшанування пам’ят╕ великих укра╖нських учених-сад╕вник╕в Л. П. Симиренка та В. Л. Симиренка». А 1 червня 2002 року Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни видав аналог╕чне Розпорядження № 281-р. Зазначеними директивними розпорядженнями передбачалося на державному р╕вн╕ провести ц╕лу низку важливих юв╕лейних заход╕в. Значна частина ╖х була виконана упродовж 2004-2010 рр. Зокрема, реконструйовано садибу Платон╕в хут╕р, в╕дремонтовано прим╕щення Музею родини Симиренк╕в, в╕дроджено родинну церкву та цвинтар навколо не╖, проведено низку наукових конференц╕й, запроваджено стипенд╕ю ╕м. Левка Симиренка в агроном╕чних ВНЗ Укра╖ни. За державною програмою «Укра╖нська книга» упродовж 2002-2008 рр. мною зд╕йснено видання фундаментальних наукових праць Л. П. Симиренка — першого та другого том╕в «Кримського промислового плод╕вництва», науково╖ монограф╕╖ «Л. П. Симиренко — фундатор укра╖нського промислового сад╕вництва» у трьох книгах та «Л. П. Симиренко ╕ Крим». В 2012 роц╕ до 125-л╕ття в╕д дня публ╕кац╕╖ у Москв╕ забуто╖ книги Л. П. Симиренка «К вопросу о промышленном плодоводстве» я зд╕йснив ╖╖ репринтне видання. Зазначена праця донин╕ не втратила актуальност╕ та значення для сучасно╖ сад╕вничо╖ науки. На н╕й базу╓ться св╕тове промислове сад╕вництво. Було б добре, аби ця надзвичайно ц╕нна праця поширилася також на Черкащин╕. В╕дпов╕дну к╕льк╕сть прим╕рник╕в ╖╖ кримське видавництво «Доля» могло б на замовлення продати черкащанам. Якщо для вшанування пам’ят╕ Левка Симиренка на виконання урядових постанов та розпоряджень зроблено вельми багато, то стосовно видатного орган╕затора сад╕вничо╖ науки радянсько╖ доби, великого сад╕вника та помолога професора Володимира Симиренка не зроблено н╕чого. Цей св╕тового вим╕ру учений у 1933 роц╕ став жертвою стал╕нських репрес╕й. У вересн╕ 1938 року в╕н загинув у кат╕внях НКВС ╕ похований у братськ╕й могил╕ в урочищ╕ Солянка п╕д Курськом. Його численн╕ науков╕ прац╕ вилучено з б╕бл╕отек ╕ знищено. Про цю видатну наукову особист╕сть в Укра╖н╕ не видано жодно╖ книги, для широкого загалу сучасних науковц╕в Укра╖ни лиша╓ться нев╕домим ╕ його величний науковий доробок. Враховуючи наступну юв╕лейну дату — 125-л╕ття в╕д дня народження цього видатного ученого та цьогор╕чн╕ траг╕чн╕ дати — 80-л╕ття в╕д дня арешту (1933 р.) та 75-л╕ття в╕д дня його загибел╕ (вересень, 1938 р.), прошу Вас, аби керована Вами Черкащина, яка цього року в╕дзнача╓ сво╓ 60-л╕ття, також долучилася до вшанування пам’ят╕ професора Володимира Симиренка. Наукова громадськ╕сть Укра╖ни буде клопотатися про присво╓ння його ╕мен╕ ╤нституту сад╕вництва УААН у м. Ки╓в╕, орган╕затором та першим науковим кер╕вником якого був Володимир Симиренко. Нам хот╕лося, аби Черкащина ╕ Ви особисто п╕дтримали цю ╕н╕ц╕ативу науковц╕в. Мен╕ особисто потр╕бна п╕дтримка також у виданн╕ першо╖ науково-популярно╖ монограф╕╖ про Володимира Симиренка «Сад╕вничий Укра╖ни» обсягом 45 д. а. (варт╕сть видання 60-65 тис. грн.). Потр╕бно також п╕дготувати та видати «Вибран╕ науков╕ прац╕ професора Володимира Симиренка» обсягом 90-95 д. а. (приблизно соб╕варт╕сть видання 115-120 тис. грн.). Нам хот╕лося б, щоб за Вашо╖ п╕дтримки представники Черкащини, ╤нституту помолог╕╖ ╕м. Л. П. Симиренка та науково╖ громадськост╕ Укра╖ни (всього 8-10 ос╕б) у вересн╕ цього року в╕дв╕дали м. Обоянь Курсько╖ област╕, де вчений в╕дбував заслання, та братську могилу в урочищ╕ Солянка п╕д Курськом, де учений знайшов св╕й останн╕й спочинок. У 2008 роц╕ у траг╕чн╕ 70-л╕тн╕ роковини за п╕дтримки Городищенсько╖ райдержадм╕н╕страц╕╖ група ентуз╕аст╕в уже в╕дв╕дала ц╕ священн╕ для Укра╖ни м╕сця. Тод╕ ж у м. Обоян╕ на честь професора Володимира Симиренка на будинку, в якому в╕н мешкав, ми встановили мемор╕альну дошку. Знаючи Вас як дбайливого господаря, мудрого та високопатр╕отичного кер╕вника, мен╕ хот╕лося, щоб Ви п╕дтримали вс╕ перерахован╕ нами ╕н╕ц╕ативи науково╖ громадськост╕ Укра╖ни.
З повагою, Петро ВОЛЬВАЧ, голова Кримсько╖ ф╕л╕╖ Наукового Товариства ╕м. Т. Шевченка, академ╕к УЕАН, д╕йсний член НТШ, заслужений д╕яч науки ╕ техн╕ки АР Крим, лауреат прем╕╖ ╕м. Л. П. Симиренка НАН Укра╖ни, кавалер ордена «За заслуги» та знака «За заслуги перед Черкащиною», член НСПУ, симиренкознавець
м. С╕мферополь
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 23.08.2013 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12187
|