Версiя для друку Обговорити в форумi

ЧУДНИЙ ШКОЛЯР

Двох онуків дід старий
Посадив на руки,
Та й розказує казки...
Слухають онуки.
Раптом меншенький спитав:
— А скажіть, дідусю,
Ви ходили в перший клас?
— Та ходив, Павлусю.
— От був номер! – малюки
Сміхом залилися, —
Як до школи Ви прийшли
З бородою й лисі!

МУЧЕНИК НАУКИ

Повернувся першокласник
Із занять додому.
Ніс в чорнилі, мов мазнули
Квачиком по ньому.
— Що з тобою, мій синочку?
— Засміялась мати. —
Та невже ти в школі носом
Учишся писати?
— Смійся, смійся, —
каже хлопчик.
Зараз ти заплачеш,
Коли двійку у моєму
Зошиті побачиш.

БУЙНІ ПРЕДКИ

Вдарив батько спересердя
Хлопчика малого.
Той поплакав, переплакав
Та й питає в нього:
— Тебе, татку, бив твій татко?
— Бив, та ще й немало.
— Ну, а татка твого били?
— Теж перепадало.
І сказало хлопченятко,
Заломивши ручки:
— Тепер ясно, звідки в тебе
Хуліганські штучки.

ГУСЯЧЕ ПЕРО

Діда Ялисея
Запитав хлопчак:
— Поясніть, будь ласка,
Чом це воно так?
Бачив я в музеї
Пушкіна портрет:
Білою пір’їною
Пише щось поет.
Через це я й думаю:
А чому ж тепер
У поетів гусячих
Не буває пер?
— Пір’я всім
не вистачить, —
Мовив Ялисей, —
Бо тепер писателів
Більше, ніж гусей.

НАЙВИЩА НАГОРОДА

В школі хлопчик ясноокий
Ручку підійма:
— Чом в Шевченка
у Тараса
Орденів нема?
Вчитель мовив:
— Як поета
Полюбив народ,
То йому уже не треба
Інших нагород.

НАМОРДНИК

Третій рік в селі будують
Школу невелику.
Там не стільки того діла,
Скільки мату й крику.
Бігли мимо школярчата.
— А скажіть, будь ласка, —
Запитали виконроба, —
Навіщо вам каска?
— Щоб не грюкнуло по лобі
Цеглою твердою.
— А навіщо вам ремінчик –
Той, під бородою?
— Це щоб каска не спадала. –
Діти засміялись:
— А ми думали для того,
Щоб не матюкались...

ВЛАСНИЙ ДОСВІД

Вихваляється у сквері
Чадом своїм тато:
— Ще й п’яти немає років,
А почав читати!
— Юринда, —
 промовив дядько,
Схожий на барило. –
Забивають баки змалку,
То й росте дурило.
Що ви крутите носами?
Раз кажу, то знаю.
Я з п’яти писать навчився,
З чотирьох читаю.

ДАМОЧКА-КИЯНОЧКА

До крамниці дамочка
Увійшла з дитям.
— Купі кніжку, мамочка,
Вон ана, вон там...
Дама здивувалася:
— Ету кніжку хошь?
Ето ж на украінском,
Что ти в нєй поймьошь?
Кніжкі, моя дєточка,
Нада панімать,
А на етой запросто
І язик сломать.
А пізніш та дамочка
В булочну зайшла.
— Купі, мама, хлєбушек! –
Мовила мала.
Мама не сказала їй:
— Хлєбушек ти хошь?
Ето же украінскій,
Развє он харош?
Ні, тривоги в дамочки
У душі нема,
Що дитя об «хлєбушек»
Язика злама.

ПЕРШИЙ ЛИСТ

Петя Коржик,
той, що ходить
До другого класу,
Листа в село накарлякав
Дядькові Панасу:
«Добрий день вам,
Дядьку й тітко!
Я ходжу до школи
І чув, що ви на тім тижні
Свиню закололи.
Ми вас просимо у гості —
Татко, я і мати,
І всі разом на вокзалі
Будем зустрічати.
Я вас перший на пероні
Між людьми побачу:
Держіть в руках
банку смальцю
І ногу свинячу».

ГЕНІАЛЬНЕ ДИТЯ

В мами є синок маленький,
Ростом — мамі до колін.
Мама певна, що талантів
Більш нема таких, як він.
Син наївся мухоморів,
Промивали живота,
А матуся всім говорить:
— Грибоєдов вироста!

РОМАНТИКИ

Гарну книжечку нову
Читають хлоп’ята.
— Що це значить
романтизм? –
Питають у тата.
— О, знайшли
про що питать! –
Блимнув той спідлоба.
— Це коли кістки болять.
Є така хвороба...

ЕРУДОВАНИЙ ФИЛИМОН

— Чуєш, тату, — син питає, — Що таке хамелеон?
— Знав колись, тепер не знаю, — Каже Филимон.
— Чуєш, тату, ще спитаю.
Що таке аукціон?
— Та забув уже, не знаю, —
Каже Филимон.
Мати сердиться на сина:
— Все питання задаєш.
Батьку навіть у неділю
Відпочити не даєш!
Филимон крутнувсь на місці
Та на жінку оком блим:
— Хай пита, чого не знає,
А то виросте дурним.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #35 за 30.08.2013 > Тема ""Джерельце""