"Кримська Свiтлиця" > #36 за 06.09.2013 > Тема "Урок української"
#36 за 06.09.2013
ПОВНОГО НАРОДОВЛАДДЯ ЩЕ НЕМА╢, АЛЕ ╤ДЕЯ ЖИВЕ
В сво╖й хат╕ - своя й правда!
«Кримська св╕тлиця» вже неодноразово писала про нашого давнього читача ╕ в╕рного передплатника з╕ Щорса Павла Семененка. ╤дею народовладдя мешканець одного з найп╕вн╕чн╕ших район╕в Черн╕г╕вщини пропагу╓ з початку 90-х рок╕в. В╕н ╕ кримськими справами ц╕кавиться, тому що усв╕домлю╓: гармон╕я в кра╖н╕ залежить не ст╕льки в╕д пол╕тичного кер╕вництва кра╖ни, ск╕льки в╕д р╕вня св╕домост╕ ╕ активност╕ народних мас. Якщо з останн╕м усе в порядку, то президент просто викону╓ волю народу. А куди ж йому д╕ватися? Коли ж маси пасивн╕, то тут взагал╕ важко щось передбачити. Тому мешканцю С╕верщини Павлов╕ Дмитровичу Семененку до всього ╓ д╕ло. ╤ до Криму також. Нещодавно я отримав теплого листа в╕д щорс╕вця: «Серг╕ю ╤вановичу, у ваших статтях в╕дчува╓ться турбота про наше сусп╕льство. Ви хочете, щоб м╕ж громадянами Укра╖ни були вза╓морозум╕ння ╕ злагода. Справд╕, цього нам катастроф╕чно не вистача╓, особливо пол╕тикам. На м╕й погляд, так буде тривати доти, доки б╕льш╕сть укра╖нських громадян не об’╓днаються в орган╕зац╕йно структурован╕ територ╕альн╕ громади. Тобто громади за м╕сцем проживання, — аби мати можлив╕сть на сво╖х з╕браннях систематично сп╕лкуватися ╕ вир╕шувати сп╕льн╕ житт╓во важлив╕ проблеми. Зрештою, аби стати реальним, а не декларованим джерелом ╕ володарем пол╕тично╖ влади в кра╖н╕. Навчитися формувати ╕ контролювати органи м╕сцево╖, рег╕онально╖ ╕ державно╖ влади. Ось тод╕ й реал╕зу╓ться пров╕дна пол╕тична ╕дея укра╖нського народу: «принцип в╕човий, принцип широкого демократизму ╕ визнання р╕вного пол╕тичного права для кожно╖ одиниц╕ сусп╕льства» (цитую Володимира Антоновича «Про козацьк╕ часи на Укра╖н╕», стор. 18), бо справжня демократ╕я — це «пол╕тична влада, яка належить народов╕, проводиться в ╕нтересах народу ╕ зд╕йсню╓ться самим народом» (Авраам Л╕нкольн, президент США). А ще ж ╕ Михайло Драгоманов працював у цьому напрямку. В╕н п╕дкреслював, що укра╖нський соц╕ал╕зм — не парт╕я, а громада — об’╓днання т╕сно пов’язаних м╕ж собою товариств». Тема народовладдя останн╕м часом регулярно обговорю╓ться в газет╕ «День». Скаж╕мо, в цьогор╕чному числ╕ «Дня» № 125-126 дописувач Олександр Прилипко запиту╓: «Чому ми п╕шли в б╕к оч╕кувано╖ манни небесно╖ в╕д обраних пророк╕в ╕ не стали на власн╕й ╕сторико-культурн╕й ╕ нац╕ональн╕й л╕н╕╖?». Що ж воно таке, оця «власна ╕сторико-культурна ╕ нац╕ональна л╕н╕я»? Тут я наведу слова одного з найактивн╕ших автор╕в «Дня» Серг╕я Грабовського. В╕н не да╓ конкретного визначення, але багато чого поясню╓, причому прив’язу╓ться до в╕домих под╕й у Врад╕╖вц╕: «Врад╕╖вка, схоже, зм╕нила все. Тому що там, у степовому сел╕ на козацьких землях, жител╕ змушен╕ були за умов уже узвича╓ного безправ’я д╕яти за давн╕м укра╖нським звича╓вим правом. Бо ж ╕нше, сучасне державне право, на жаль, перестало д╕яти. А звича╓ве право регулювало вс╕ сфери м╕жлюдських в╕дносин: господарч╕, шлюбно-с╕мейн╕, статево-в╕ков╕, в╕йськов╕ тощо. На основ╕ цього права д╕яли так зван╕ копн╕ суди, як╕ розбирали виключно крим╕нальн╕ справи на громадських сходах. Через копний суд громади сам╕ шукали злод╕╖в, чинили попередн╓ сл╕дство й допити, визначали м╕ру покарання й виконували вироки. Воно й дос╕ не забуте, оск╕льки вплетене в найголовн╕ш╕ коди укра╖нсько╖ культури...». Дал╕ автор наводить уривок з книги Дмитра Яворницького «Як жило славне Запорозьке низове в╕йсько»: «Кр╕пк╕ були запорожц╕ ще й через т╕ закони, якими судили вони... ╤ справд╕, ворогам, злод╕ям, зрадникам, гвалт╕вникам, ус╕м тим, як╕ ламали стародавн╕ козацьк╕ звича╖, не було в запорожц╕в помилування...» (стаття «Врад╕╖вка, схоже, зм╕нила все», газета «День» № 130-131). Отже, лише к╕лька номер╕в, а тональн╕сть вже значно оптим╕стичн╕ша. А йдеться ж, по сут╕, про одне й те ж: про орган╕зован╕ територ╕альн╕ громади. Або ж про митт╓ву самоорган╕зац╕ю незнайомих людей — в раз╕ потреби. Серг╕й Грабовський продовжу╓: «...Я ще на початку року звернув увагу на те, наск╕льки поб╕льшало пов╕домлень про самочинний оп╕р громадян свавол╕ прац╕вник╕в ДА╤ чи м╕л╕ц╕онер╕в, про затримання ними «мажор╕в»-автомоб╕л╕ст╕в, котр╕ чи то ╕н╕ц╕ювали авар╕╖ на вулицях, чи то просто створювали авар╕йн╕ ситуац╕╖, як╕, на щастя, не вели до людських жертв. У кожному випадку фактом ставала митт╓ва самоорган╕зац╕я десятка чи к╕лькох десятк╕в чолов╕к╕в та ж╕нок, як╕ д╕яли часом жорстко (це коли «мажорам» д╕ставалося на гор╕хи), але ефективно...». Водночас ╓ ще чимало людей, як╕ вважають, що населення залиша╓ться дуже пасивним нав╕ть у ситуац╕ях, як╕ могли б зм╕нити ситуац╕ю на краще. «Кримська св╕тлиця» — газета особлива, адже намага╓ться п╕дходити до сво╖х читач╕в як до член╕в... ╓дино╖ територ╕ально╖ громади. Ось т╕льки територ╕я тут — не вулиця ╕ не багатоповерх╕вка, а вся Укра╖на. Через те в обговоренн╕ можуть брати участь люди з найв╕ддален╕ших рег╕он╕в держави. Тому сьогодн╕ ми попросили висловити свою думку «св╕тличанина» з Коломи╖ (╤вано-Франк╕вська область) Любомира Грабця. Нагадаю, що пан Любомир ╓ сином в╕домого командира групи в╕йськ «УПА-П╕вдень» Омеляна Грабця (1911-1944). Ось що сказав прикарпатець: — Чи реально все те, що пропону╓ Павло Семененко? Те, що укра╖нц╕ починають розум╕ти, що сл╕д самоорган╕зовуватися, а не чекати «доброго царя», — це добре. ╤дея поступово почина╓ оволод╕вати масами, завойову╓ уми ╕ серця молод╕. «Власть ╕мущ╕» п╕дстраховуються, тому гарячково починають створювати громадськ╕ ради «при» м╕ському голов╕, «при» м╕сцевих радах тощо. Тобто ╕дея поляга╓ в тому, щоб одразу в зародку взяти громаду п╕д сво╓ крило, п╕дпорядкувати ╖╖ соб╕. Частково це ╖м вда╓ться. Але все одно ╕дея проклада╓ соб╕ дорогу. Цей процес не можна зупинити. Будуть деяк╕ «припливи» ╕ «в╕дпливи», тобто певн╕ затримки, але процес формування громадянського сусп╕льства вже п╕шов. Погано, звичайно, що найактивн╕ш╕ люди ви╖хали з Укра╖ни — саме тому, що вони активн╕ ╕ шукають кра╖ну, де можна реал╕зуватися краще. Це говорить про те, що поки у нас нема╓ переконливо╖ ╕деолог╕╖ — мовляв, будь-що треба залишатися в Укра╖н╕ ╕ тут щось м╕няти, тут проявляти свою активн╕сть. До реч╕, ╓ активн╕ ╕ глибоко патр╕отичн╕ люди, як╕ попри все залишилися в Укра╖н╕. ╥х пересл╕дують, дискредитують... Але вони все одно ╓. Навколо них об’╓днуються небайдуж╕, об’╓днуються чист╕ серця, бо приклад геро╖в завжди запалю╓ людей. А ось точка зору в╕домого громадського д╕яча з Харкова Марка Зобова: — Д╕йсно, под╕╖ у Врад╕╖вц╕ мають знаковий характер — такого в Укра╖н╕ ще не було. Це св╕дчить про те, що в сусп╕льн╕й св╕домост╕ в╕дбувся певний як╕сний стрибок – люди вперше безпосередньо показали – хто в Укра╖н╕ ВЛАДА. Але треба переходити в╕д такого стих╕йного народовладдя до системного, орган╕зованого, для чого потр╕бна методична коп╕тка робота з правово╖ осв╕ти громадян Укра╖ни з метою сприяння самоорган╕зац╕╖ територ╕альних громад. Така праця вже ведеться по Укра╖н╕ ╖╖ справжн╕ми патр╕отами, як╕ п╕шли в народ ╕ понесли правов╕ знання в маси. Серед них особливе м╕сце пос╕да╓ правозахисниця Римма Б╕лоцерк╕вська, яка фактично все сво╓ життя в╕дда╓ справ╕ народовладдя. Початок руху в цьому напрямку вже дуже пом╕тний, на нього звернули увагу пол╕тичн╕ гравц╕. Найдивн╕ше те, що першою пол╕тичною силою, яка почала вже правову просв╕тницьку д╕яльн╕сть з питань самоорган╕зац╕╖ населення, виявилася не опозиц╕я, а ГО «Укра╖нський виб╕р». Ось так! З середини липня п╕д ег╕дою УВ коп╕ю╓ д╕╖ Римми Б╕лоцерк╕всько╖ укра╖нський пол╕тик, голова Фонду державного майна Укра╖ни (2005-2008), народний депутат Укра╖ни 2-го, 3-го, 4-го та 5-го скликань В. П. Семенюк-Самсоненко. У Харков╕ правовою осв╕тою населення займа╓ться вже дек╕лька угруповань, минулого року була створена Харк╕вська обласна Координац╕йна рада з╕ сприяння самоорган╕зац╕╖ населення (ХОКР ССН), яка ма╓ на мет╕ правову осв╕ту мешканц╕в Харк╕всько╖ област╕. Процес набира╓ оберт╕в, створюються перш╕ орган╕зац╕╖ у м. Харков╕, роблять сво╖ перш╕ кроки громади на сел╕. Робота таких подвижник╕в, як Павло Семененко з╕ Щорса, не була марною. В╕рно каже Любомир Грабець з Коломи╖: «Процес формування громадянського сусп╕льства вже п╕шов». П╕шов, ╕ його вже не зупинити.
Серг╕й ЛАЩЕНКО
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 06.09.2013 > Тема "Урок української"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12250
|