"Кримська Свiтлиця" > #37 за 13.09.2013 > Тема "Душі криниця"
#37 за 13.09.2013
НАД ДОНУЗЛАВОМ П╤СНЯ УКРА╥НСЬКА ЗАБРИН╤ЛА!
П╕д лежачий кам╕нь вода (й донузлавська — також!) не потече. ╤ натягнута струна, якщо ╖╖ не торкатися, не забринить. ╤ нашого р╕дного, укра╖нського в Укра╖н╕ (а в Криму — особливо) не поб╕льша╓, якщо т╕льки плакатися, що його нема, що воно прит╕сня╓ться. Тому й з╕брався у минул╕ вих╕дн╕ в сел╕ Мирному, на Донузлав╕, на гостинному дачному майданчику «св╕тличанина» Михайла Микитюка невеличкий (поки що!) гурт однодумц╕в, щоб не жал╕тися, а посп╕вати р╕дною мовою сво╖ авторськ╕ п╕сн╕ ╕ започаткувати хоча б один на весь Крим укра╖нський бард╕вський фестиваль. Одн╕╓ю з перших в╕дгукнулася на фестивальне оголошення у «Св╕тлиц╕» колишня вчителька Катерина Степчин з далекого Лен╕нського району. Вона колись вже брала участь у наших газетних мистецьких конкурсах з╕ сво╖ми п╕снями, нав╕ть висп╕вала свого часу призову льв╕вську г╕тару. Але х╕ба ж ради якогось призу озвалася на газетний заклик душа пан╕ Катерини ось ц╕╓ю «П╕снею над Донузлавом»:
Над Донузлавом п╕сня укра╖нська забрин╕ла ╤ полет╕ла понад ╢впатор╕╓ю в даль! А п╕сня наша – це краса, натхнення, сила, Душа народу — чиста, мов кришталь. Тож недаремно об’╓днав нас фестиваль! ╤ щоб душа широко розпростерла крила — Над Донузлавом п╕сня укра╖нська забрин╕ла!
Катерина Степчин засп╕вала на ╕мпров╕зованому концерт╕ дв╕ п╕сн╕ (╕ слова, ╕ музика — власн╕!) — «Ковила» ╕ «Посвята Феодос╕╖», а ще вручила господарю Михайлу Микитюку книжечку сво╖х в╕рш╕в-п╕сень з подякою за можлив╕сть «брин╕ти над Донузлавом». Наступна гостя — ╤рина ╢рмолова ╕з Сак також добре знайома читачам «Кримсько╖ св╕тлиц╕», бо саме вона понад 10 рок╕в тому стала першою переможницею п╕сенного конкурсу «Льв╕вська струна — на кримський лад!», орган╕зованого газетою. Пан╕ ╤рина, вчителька музично╖ школи по класу г╕тари, пише п╕сн╕ на в╕рш╕ поет╕в, творч╕сть яких сп╕взвучна з ╖╖ душею. ╤ як доречно ╕ сп╕взвучно вереснев╕й пор╕ пролунали у ╖╖ виконанн╕ п╕сн╕ «Бабине л╕то» на слова Св╕тлани Макаревсько╖ та «Дощ╕ з гостей прийшли» на слова Йосипа Фиштика!
БАБИНЕ Л╤ТО
Вранц╕ на травах н╕жна роса. Золото листя сонцем полите. Дивне╓ диво, Божа краса — бабине л╕то! Теплою ласкою небо с╕я, син╕ми хвилями гр╕╓ сво╖ми. Як зачарована падаю я в╕тру в об╕йми. В╕╖ замружив ц╕лунком мо╖ пром╕нь гарячий. Боже, за що таке щастя мен╕, чим я в╕ддячу?! Не спод╕валась, що ос╕нь прийде душу з╕гр╕ти. Не покидай якнайдовше мене, бабине л╕то...
ДОЩ╤ З ГОСТЕЙ ПРИЙШЛИ
Дощ╕ з гостей прийшли, лягли на душу, Чомусь печуть холодн╕ почуття. Тих крапель сутн╕сть в╕днайти я мушу Над тайною вчорашнього життя. Збагнуть себе ми прагнемо з дощами, Бо так душа св╕тл╕шою ста╓. Якби ми знали, хто сто╖ть за нами, Як т╕ дощ╕ земля щомит╕ п’╓. Зда╓ться, знов хтось хилиться до мене, Кр╕зь мокрий плащ крадеться теплий дощ, Др╕бний листок немов паде ╕з клена, Зректися хоче в╕д наруги площ. ╤ знову дощ паде на мокру душу, Та кр╕зь дощ╕ веселка гр╕╓ день. Той спогад я н╕коли не порушу — Святу красу омр╕яних п╕сень.
Дещо в ╕ншому жанр╕ творить св╕й п╕сенний св╕т Володимир Демченко — викладач Херсонського ун╕верситету, л╕дер в╕домого укра╖нського рок-гурту «Криголам», якому, до реч╕, цього року виповню╓ться вже 30 л╕т в╕д дня заснування! Але цього разу пан Володимир прибув до Криму без «Криголама» ╕ грав та сп╕вав не рок, а, скор╕ше, сво╓р╕дн╕ м╕н╕-балади, майстерно, як ╕ його попередниця ╤рина ╢рмолова, акомпонуючи соб╕ на г╕тар╕.
БУРЯЧОК-ХЛОПЧАЧОК
На город╕ Божо╖ природи вир╕с бурячок – Червоненький та такий гарненький, гострий язичок… Брали капусту, рвали пом╕дори, моркву копали, А до нього… так ╕ не д╕йшли! Вже квасоля у в╕др╕ б╕л╕╓, буде вона не сама. ╤з нас╕ння давиться ол╕я, буряка ж нема! До борщу давно уже готов╕, все вже подали, А до нього… так ╕ не д╕йшли! До борщу давно уже готов╕ – на рад╕сть душ╕, А без того хлопця молодого — то вже не борщ, а щ╕! А без того хлопця молодого — то вже не борщ, а... пшик.
МОВА НЕДОЛАДНА
П╕дкинули качечц╕ кволих гусеняток – Мамка п╕дкормила ╖х ╕ поклала спати. Виростила, в╕ддавала,чого т╕льки хочуть, А вони по-сво╓му все одно гелгочуть! П╕дкинули Укра╖н╕ кволих дитинчаток, Ненька п╕дкормила ╖х ╕ поклала спати. Виростила, в╕ддавала, чого т╕льки хочуть, А вони по-сво╓му все одно белькочуть...
На жаль, не вс╕ потенц╕йн╕ учасники змогли прибути на перше Донузлавське п╕сенне з╕брання, не так багато часу було на його розкрутку, ╕ погода у минул╕ вих╕дн╕ була в Криму не зовс╕м «оксамитова». Але нав╕ть цих творчих зусиль вистачило, аби з кожною п╕снею небо над Донузлавом ставало все св╕тл╕шим ╕ вищим, а у нед╕лю, коли вже, на жаль, пора було роз’╖жджатися, й зовс╕м випогодилося. Тож пропозиц╕я дати майбутньому фестивалю назву «Небо — вище там, де ми!», напевне, слушна. Залишилося т╕льки з╕брати п╕д нашим кримським небом ст╕льки самод╕яльних укра╖нських п╕сняр╕в, ск╕льки... приймуть господар╕! Тож ╖м — Михайлу Степановичу Микитюку ╕ його в╕рн╕й дружин╕-пом╕чниц╕ Тамар╕ Васил╕вн╕ — наше щире вкра╖нське — спасиб╕! За прив╕тн╕сть, гостинн╕сть (о, незабутн╕ шурпа ╕ плов!), тепло, за те, що прихистили п╕д сво╖м дахом П╕сню, яка тепер може стартувати з ╖хнього домашнього концертного майданчика й брин╕ти над Донузлавом, Кримом, Укра╖ною! На ДТРК «Крим» готу╓ться до еф╕ру телерозпов╕дь про п╕сенну зустр╕ч на Донузлав╕. Сл╕дкуйте за газетою — ми пов╕домимо, коли можна буде побачити ╕ почути перших донузлавських учасник╕в ╕ коли буде наступне, вже справд╕ фестивальне д╕йство. До зустр╕ч╕ на Донузлав╕!
В╕ктор КАЧУЛА
На фото: ╤рина ╢рмолова
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 13.09.2013 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12265
|