Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 13.09.2013 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#37 за 13.09.2013
ВЕС╤ЛЛЯ В КОСМАЧ╤

Джерела

Найб╕льш яскравим обрядом, який вид╕ля╓ укра╖нц╕в з-пом╕ж ╕нших народ╕в, ╓ вес╕лля. Добре скомпонований, надзвичайно багатий символ╕кою, образн╕стю, цей обряд зарахову╓мо до родинно-побутових, оск╕льки вес╕лля, як ╕ хрестини, в╕дпровадини до в╕йська, похорон, на в╕дм╕ну в╕д календарних свят (га╖вки, Купала ╕ т. д.), де д╕йство, призначене для широкого загалу, ╕ кожен може стати його виконавцем, — под╕я родина, ╕ головн╕ ╖╖ геро╖ — члени родини.
Цей обряд, як ╕ писанкарство, сяга╓ ще в далек╕ часи, ╕ вже той факт, що саме ж╕нка-мати благословля╓ молодят на щасливе подружн╓ життя, ╓ живим св╕дченням цього. Минають л╕та, стол╕ття, а укра╖нське вес╕лля не стар╕╓, воно ожива╓ новими барвами життя нашого, воно диву╓ вс╕ народи. Пригаду╓ться, як зац╕кавлено ще в 1650 роц╕ описав вес╕льний звичай укра╖нц╕в у перш╕й половин╕ ХV╤╤ стол╕ття французький в╕йськовий ╕нженер Г╕йом-Левансер Боплан.
Всьому св╕тов╕ в╕доме космацьке вес╕лля. Це ж бо гуцули з карпатського села Космач возили на початку минулого стол╕ття сво╓ самобутн╓ вес╕лля на показ до В╕дня до ц╕саря Франца Йосифа, а той, побачивши таку красу, щедро обдарував молодят ╕ зв╕льнив космачан в╕д земельних податк╕в. Космацьке вес╕лля у В╕дн╕ зац╕кавлено оглядали гост╕ ц╕саря з Франц╕╖, ╤тал╕╖, Н╕меччини… Космацьке вес╕лля пережило комун╕стичну добу ╕ не втратило й донин╕ свого колориту. Фрагменти космацького вес╕лля, в╕дзнят╕ к╕норежисером, лауреатом Нац╕онально╖ прем╕╖ ╕мен╕ Тараса Шевченка Олегом Б╕ймою (студ╕я «Укртелеф╕льм», 1985 р╕к) у к╕ностр╕чц╕ «Карпатськ╕ джерела», облет╕ли всенький св╕т.
Космацьке вес╕лля в╕дтворили у багатьох сво╖х картинах в╕дом╕ живописц╕, учн╕ школи Олекси Новак╕вського Григор╕й Смольський, Михайло Мороз, Стефан╕я Гебус-Баранецька, ╕ вже наш╕ сучасники Василь Дудка, Стан╕слав Брунс… Зрештою, гуцулка з Космача Олена Чуп╕рчук в далек╕й Америц╕ зд╕йснила сцен╕чну постановку космацьких вес╕льних п╕сень, як╕ видала в США на плат╕вц╕. Письменниця з Канади Ольга Луцик-Рем на основ╕ космацького вес╕лля написала п’╓су «Княз╕ гуцульських полонин», яку видала окремою книжкою. Тут доречно п╕дкреслити, що в Космач╕ на вес╕лл╕ нема╓ молодого ╕ молодо╖, чи нареченого ╕ наречено╖, а ╓ «князь» ╕ «княгиня», як╕ ╖дуть в╕нчатися на б╕лих конях. Нема╓ вес╕льних гостей, а ╓ «бояри», як╕ також ╖дуть на конях, лише р╕зниця в тому, що ╕з «князем» ╖дуть т╕льки чолов╕ки-бояри ╕ д╕вчина-св╕тилка, а ╕з «княгинею» — ж╕нки-свахи ╕ ле╜╕нь — брат «княгин╕». Попереду вес╕льного походу ╖де хресний батько (нанашко) «князя» ╕ трима╓ в руках «прап╕р», який уже, на жаль, тепер вит╕сня╓ вес╕льне деревце (г╕льце). ╤ так ╓ з первов╕ку. Ось де корен╕ нашого роду!
Сьогодн╕ космацьке вес╕лля досл╕джують ╕ зн╕мають Юр╕й Б╕лак та Курило Гор╕шний з Франц╕╖, Таня Д’Ав╕ньйон ╕з США, Гера Артемова та Олекс╕й Фурман з Ки╓ва… Космацьке вес╕лля особливо заворожувало самобутн╕ми танцями «волошка», «з╕рниця», «жида голити», «голубц╕ щ╕бати», «джу╜а», «п╕вторак», «косар», а тепер залишились т╕льки танц╕ «гуцулка», «яблун╕вка», «микуличинка», «аркан», «голубка», бо молодь ╖де св╕тами на зароб╕тки, швидко навча╓ться чужого, нам не притаманного, ╕ в╕дмовля╓ться в╕д свого р╕дного. Окр╕м традиц╕йно╖, гуцульсько╖, звучить уже в Космач╕ ╕ чужа музика. Ста╓ молодь в коло ╕ трясеться, як африканц╕, нав╕ть не п╕дозрюючи, в╕д яко╖ краси в╕дмовля╓ться. Бо т╕ традиц╕йн╕ космацьк╕ танц╕ треба вм╕ти танцювати, а новомодн╕, тепер╕шн╕, прост╕: ста╓ш в коло ╕ хита╓шся. Т╕льки вряди-годи поважн╕ ╜азди затанцюють «аркан» або «гуцулку». Щоправда, танець «голубка» не виходить у Космач╕ ╕ дос╕ з моди.
Ще одним недол╕ком космацького вес╕лля ╓ те, що на другий день «княгиня» уже скида╓ з себе гуцульську ношу, одяга╓ вельон (данина мод╕) ╕ вигляда╓ вже тод╕ на бабу в клейонц╕, яка в дощ збира╓ афини в горах. Була в Космач╕ ще одна гарна традиц╕я: музиканти виходили зустр╕чати гостей аж до брами. А тепер сидять п╕д хатою ╕ приграють, споглядаючи, хто ск╕льки грошей кине на цимбали. Час мина╓, все зм╕ню╓ться. Але, на щастя, основа космацького вес╕лля збереглася й понин╕.
Так, як ╕ сто чи нав╕ть тисячу л╕т тому, прикрашають у Космач╕ деревце чи прап╕р, плетуть князев╕ ╕ княгин╕ в╕нок, при цьому присп╕вуючи р╕зн╕ берв╕нков╕ п╕сн╕. А коли вже мати кладе в╕нок дочц╕ на голову, свахи сп╕вають:

То не папороть паде,
Мамка в╕ночок кладе,
Б╕ленькими рученьками,
Др╕бненькими сл╕зоньками…

А як мамка в╕ночок доньц╕ на гол╕воньку покладе, тод╕ знову свахи сп╕вають:

Ой куди ж ти, Гандзунечко, ходила,
Що так твоя головочка зацв╕ла?
Я ходила, р╕дна мамко, в садочок,
Припав мене черешневий цв╕точок…

╤ вже княгиня ╖хати до слюбу готова. Тод╕ батьки благословляють ╖╖ колачами ╕ с╕ллю. ╤ ╖де першим до слюбу (шлюбу) князь ╕з сво╖м товариством в╕д сво╓╖ ╜ражди, а небавом ╕ княгиня ╕з сво╖м ж╕ноцтвом в╕д сво╓╖. ╤ стають у церкв╕ на вишиваний космацький рушник, аби засв╕дчити п╕д час в╕нчання, що в Космач╕ народилась ще одна с╕м’я. А згодом повертаються князь ╕ княгиня з церкви додому, обсипа╓ ╖х р╕дна мат╕нка зерном та цукерками, аби життя в них було багатим. ╤ пригоща╓ ╖х та вес╕льних гостей колачем з медом, аби життя в молодят було солодким.
Космацьке вес╕лля — традиц╕йна звича╓во-обрядова вес╕льна драма — як одна з форм поетично виражено╖ людсько╖ вза╓мод╕╖, людських стосунк╕в. У вес╕льному обрядод╕йств╕ через посередництво усно╖ народно╖ словесност╕ в╕дбува╓ться обм╕н д╕ями, вчинками, думками, почуттями ╕ переживаннями двох родин. Вес╕льно╖ челяд╕ з головними д╕йовими особами: князем, княгинею, ╖хн╕ми батьками, дружбами ╕ дружками, боярами ╕ свахами тощо. ╥хн╓ сп╕лкування — це форма творчост╕, яка в╕ддзеркалю╓ високу культуру слова ╕ повед╕нки, культуру людських вза╓мин. Вес╕лля — це ж, власне, б╕й матр╕архального роду ╕з патр╕архальним, це оборона старого материнського права — матрилокального звичаю — в╕д посягань нового, батьк╕вського — патрилокального. Як колись зауважила Док╕я Гуменна, одна з найдраматичн╕ших тем вес╕льного д╕йства — патр╕архальний р╕д хоче забрати (╕ забира╓!) ж╕нку до свого роду, а матр╕архальний вс╕ма силами намага╓ться не дати. ╤ саме космацьке вес╕лля — яскравий приклад цього, вес╕лля, яке пережило стол╕ття ╕ не втратило сво╓╖ самобутност╕, свого першородного вигляду. Тому не випадково ╖дуть сьогодн╕ до Космача з усього св╕ту гост╕, аби насолодитися космацьким вес╕ллям, аби збагатитися прадавн╕ми звичаями ╕ традиц╕ями укра╖нського роду.

Дмитро ПОЖОДЖУК,
заслужений майстер народно╖ творчост╕ Укра╖ни
с. Космач
╤вано-Франк╕вська Область

КОЖЕН 10-й ШЛЮБ — З ╤НОЗЕМЦЯМИ...

У першому п╕вр╕чч╕ цього року у Ки╓в╕ уклали 9435 шлюб╕в, з яких б╕льш як кожен десятий – з ╕ноземцями (988). Про це йдеться у пов╕домленн╕ прес-служби Укрдержре╓стру, пише «Укра╖нська правда».
У 454 випадках укра╖нц╕ одружувалися з громадянами держав-член╕в СНД, у 505 – з громадянами ╕нших держав. 29 шлюб╕в ╕ноземц╕ заре╓стрували м╕ж собою.
Найчаст╕ше шлюби з ╕ноземцями ре╓струються у Центральному та Л╕вобережному в╕дд╕лах ре╓страц╕╖ акт╕в цив╕льного стану. У першому п╕вр╕чч╕ ╖х там було заре╓стровано 369 та 137 в╕дпов╕дно.
Що ж стосу╓ться розпод╕лу шлюб╕в за районами, то найчаст╕ше молодята одружуються у Печерському (98) та Солом’янському (75), трохи менше – у Шевченк╕вському (57).
УН╤АН

ЛЬВ╤В ПОТАНЦЮВАВ НА ╢ВРЕЙСЬКОМУ ВЕС╤ЛЛ╤
У Львов╕ на площ╕ Ринок пройшло театрал╕зоване д╕йство «Ахасене ╕н Гал╕ц╕е» («╢врейське вес╕лля в Галичин╕»). Молодята, дружки та гост╕ святкували вес╕лля у супровод╕ справжньо╖ клезмерсько╖ музики.
Впродовж тижня перед вес╕ллям майбутн╕ молодята не мали права бачитися. А у переддень вес╕лля вони взагал╕ перебували в суворому пост╕, аби очиститись в╕д гр╕х╕в.
Святкове д╕йство розпочалось б╕ля фонтана Д╕ани на центральн╕й площ╕ м╕ста. Наречений п╕дписав вес╕льний контракт, який ╓вре╖ називають «ктуба». Його озвучили з балкона вс╕й громад╕. П╕сля цього наречений вирушив до майбутньо╖ дружини.
Зустр╕вшись ╕з нею, накрив ╖╖ обличчя фатою, чим символ╕чно присягнув, що все життя так захищатиме ╖╖, як фата — ╖╖ обличчя. П╕сля цього на карет╕, запряжен╕й к╕ньми, молодята вирушили на гуляння.
Свято пройшло в межах V М╕жнародного фестивалю ╓врейсько╖ культури LvivKlezFest — 2013. Нагада╓мо, так╕ театрал╕зован╕ ╓врейськ╕ вес╕лля вже стали традиц╕╓ю клезмерського музичного фестивалю у Львов╕.
 (УКР╤НФОРМ)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 13.09.2013 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12281

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков