Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4448)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4122)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2118)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1846)
Крим - наш дім (1041)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (317)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (205)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 20.09.2013 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#38 за 20.09.2013
«ФОРУМ В╤ДРОДЖУ╢ ╤ П╤ДТРИМУ╢ НАШУ ╢ВРОПЕЙСЬК╤СТЬ...»

Спочатку було Слово...

До щор╕чного Форуму видавц╕в у Львов╕ вже звикли. Вважають його суто льв╕вським явищем, бо проводиться вже з 1994 року. Тому й чекають, як Р╕здва чи Великодня. Зда╓ться, все повторю╓ться — з року в р╕к, за усталеною схемою... Проте в╕дв╕дувач╕ Форуму не можуть не пом╕чати деякого зростання р╕вня ╓вропейськост╕. Все част╕ше можна почути польську мову або, скаж╕мо, н╕мецьку. Цього разу тему еколог╕╖ Дунаю обговорювали виключно н╕мецькою. Нав╕ть Юр╕й Андрухович розмовляв з колегами ц╕╓ю мовою, але присутн╕ могли почути переклад, одягнувши навушники. Пот╕м хтось дав мен╕ маленький плакат з╕ статтею все того ж Юр╕я Андруховича «Добре, що ╓ поляки». Кинув оком на початок статт╕: «...Польська л╕тература для мене починалася з музики — Грехута, Н╓мен. Бо якщо ти раптово ста╓ш фаном Н╓мена, то вже не можеш не зац╕кавитися Норв╕дом...». Ох, вже цей Юр╕й Андрухович... Донбас ╕з Кримом готовий Рос╕╖ в╕ддати, а сам «фанат╕╓» в╕д н╕мецько╖ та польсько╖ культур. Вт╕м, сам Юр╕й колись переконував публ╕ку, що його не так зрозум╕ли. Хай буде так. В усякому випадку, з ╢вропою в╕н нас знайомить ╕нтенсивно. Спод╕ваюся, ╓вропейц╕в з Укра╖ною також. Але не будемо все зводити до Андруховича та чимало╖ групи льв╕вських полоноф╕л╕в. Бо ось вже якась молода д╕вчина да╓ мен╕ запрошення. Читаю: «Запрошення на презентац╕ю книги «Флоренц╕я, що кв╕тне у в╕ках» ╕ трохи нижче: «Це перша спроба укра╖нсько╖ громади Флоренц╕╖ под╕литися з╕ сво╖ми родинами, друзями та вс╕ма охочими старовинними скарбами батьк╕вщини В╕дродження».
Пом╕тила ╕ високо оц╕нила Форум видавц╕в рос╕йськомовна частина Укра╖ни. При╓мно, що вже вийшов спецпроект газети «Корреспондент» — «Гид по форуму издателей во Львове» (самые интересные гости и мероприятия крупнейшего книжного события страны). Красномовними ╓ так╕ рядки:
«В стране, где издается одна книга в год, в дело борьбы за популяризацию чтения многим верится не больше, чем в победную войну с ветряными мельницами. Но только не Александре Коваль. 20 лет назад она задалась целью превратить родной Львов в книжную столицу Украины и преуспела... Основанная Коваль в 1994 году ярмарка Форум издателей превратилась в самое ожидаемое книголюбами событие года. В этом году на юбилейный Форум приедут 220 украинских и зарубежных издателей.
360 авторов и почетных гостей примут участие в нескольких сотнях презентаций, дискуссий, автограф-сессий и встреч с посетителями. Если год назад на Форуме побывали 45 тысяч львовян и гостей города, то в этот раз организаторы ожидают до 50 тыс. книгоманов...». Дал╕ згадуються заруб╕жн╕ гост╕ Форуму: Тетяна Толстая (Рос╕я), Бахит Кенже╓в (казах, який пише рос╕йською, але живе в Канад╕), Жан-Клод Маркаде, Джерем╕ Стронг, Л╕нор Горал╕к та ╕нш╕. Не забули й укра╖нських автор╕в: Тараса Прохаська, Любко Дереша, Люко Дашвар (╤рину Червону) ╕ Мар’яну Гапоненко. Останн╕й, до реч╕, лише 32 роки, вона народилася в Одес╕, але тепер живе в Н╕меччин╕ ╕ пише н╕мецькою.
Щоб читач мав повн╕ше уявлення про спектр заход╕в Форуму видавц╕в, процитую дещо з програмки:
— Презентац╕я проекту першого в Укра╖н╕ пам’ятника книз╕;
— «Круглий ст╕л» на тему: «М╕сце сучасно╖ укра╖нсько╖ л╕тератури на л╕тературн╕й мап╕ св╕ту»;
— М╕жнародний сем╕нар «Укра╖на, Молдова, Б╕лорусь: Трансформац╕я ╕деал╕в громадянського сусп╕льства»;
— Презентац╕я книги про доброчинц╕в у часи Голодомору «Людян╕сть в нелюдяний час» (упорядники В. Тил╕щака та В. Яременко);
— Презентац╕я книги Олекс╕я Кононенка «Антолог╕я укра╖нського анекдоту»;
— «Клуб Бойових Митц╕в» (акц╕я за участ╕ брат╕в Капранових);
— Журнал «ШО» представля╓ сво╖х автор╕в;
— «Особлива роль ж╕нки в розвитку творчих можливостей людини» (в рамках презентац╕╖ книг Р╓зн╕ка);
— «Прем’╓ра укра╖нського музичного кабаре-шоу «Мама-анарх╕я». Презентац╕я альманаху «Жлоболог╕я»;
— Концерт Ореста Лютого з програмою «Лаг╕дна укра╖н╕зац╕я» ╕ «Сувора укра╖н╕зац╕я» + презентац╕я альманаху «Жлоболог╕я».
╤ так дал╕. До реч╕, Орест Лютий (в╕н же Ант╕н Мухарський) добре продумав, як популяризувати св╕й альманах. Прив╕з до Львова кл╕тку з двома «гопниками», т╕ пост╕йно лузають нас╕ння, п’ють пиво, см╕тять, безцеремонно намагаються когось зачепити з публ╕ки та й розмовляють в╕дпов╕дно специф╕чною рос╕йською мовою мешканц╕в ки╖всько╖ Тро╓щини. Н╕ в кого з мешканц╕в Форуму не виникло сумн╕ву в доц╕льност╕ перебування цих парубк╕в у кл╕тц╕. В Мухарського — завжди як╕сь новаторськ╕ ╕де╖. Розходилася його «Жлоболог╕я» добре. Мабуть, саме завдяки «гопникам». Мен╕ здалося, що це профес╕йн╕ актори або ж студенти якогось театрального вишу.
Тепер под╕бн╕ вистави здаються ц╕лком нормальним явищем у рамках льв╕вського Форуму. А могло ж ╕ не вийти за рамки ярмарку... Сама ж Олександра Коваль пролива╓ св╕тло на ╕стор╕ю цього ун╕кального явища:
«Що Форум поступово ╕ впевнено йде вгору, стало зрозум╕ло в 1998 роц╕. Саме тод╕ сталася глобальна ф╕нансова криза, Рос╕я на початку вересня оголосила дефолт, рос╕яни в банках втратили вс╕ сво╖ заощадження, гривня за л╕чен╕ дн╕ подешевшала вдв╕ч╕, й у людей був пан╕чний настр╕й. Я думала, що Форум не в╕дбудеться, але люди, на диво, купували книжки нав╕ть б╕льше, н╕ж завжди. Навколо була тривога, готова перерости в пан╕ку, а на Форум╕ — чудова погода, прекрасний виторг ╕ оптим╕стичний прогноз. А вже наступного 1999 року к╕льк╕сть учасник╕в подво╖лася...».
Отже, Форум-2013. Н╕би все, як ╕ ран╕ше. Але мимовол╕ зверта╓ш увагу на аг╕тац╕йн╕ плакати, якими були оформлен╕ стенди б╕льшост╕ видавництв: «Н╕ — монопол╕╖ на друк п╕дручник╕в!», «Геть цензуру з осв╕ти!», «Скажи Н╤ монопол╕зац╕╖ та цензур╕ в осв╕т╕!» ╕ таке ╕нше. Ран╕ше такого не було — отже, допекли видавцям нов╕тн╕ процеси... ╤ все ж люди працюють!
Наше Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво цього року вперше було представлене на форум╕. В╕дв╕дувач╕ мали можлив╕сть ознайомитися з пер╕одичними виданнями, зокрема, газетами «Кримська св╕тлиця», «Культура ╕ життя», журналом «Пам’ятки Укра╖ни: льв╕вське малярство», окрема презентац╕я якого в╕дбулася у Палац╕ Потоцьких.
Ц╕кавою була зустр╕ч з братами Капрановими ╕ (дивовижне вез╕ння!) з Айдером Ем╕ровим (колись в╕н очолював кримськотатарську б╕бл╕отеку, тод╕ ж ми з ним ╕ познайомилися). А тепер брати представляли мальовану «╤стор╕ю незалежност╕ Укра╖ни». Я звернув увагу на протатарське трактування деяких ╕сторичних под╕й. Тут же пом╕тив пана Айдера ╕ запропонував переглянути книгу. Тому сподобалося, ╕ в╕н дав братам-письменникам запрошення на Кримський м╕жнародний книжковий форум, який в╕дбудеться в Алушт╕ 7-10 листопада цього року. А св╕й п╕дх╕д до кримськотатарсько╖ теми брати пояснили так:
— Сьогодн╕ Крим ╓ нев╕д’╓мною частиною Укра╖ни. А кримськ╕ татари нер╕дко були нашими союзниками. Битви п╕д Жовтими Водами ╕ п╕д Конотопом були переможними завдяки п╕дтримц╕ кримських татар. А поразки були тод╕, коли наш союз руйнувався. Тому ми вважа╓мо за потр╕бне передивитися радянський погляд щодо кримських татар як на народ-зрадник. Вся рос╕йська ╕стор╕я проникнута упередженням, що татари брали ясир, що вони сяк╕-так╕... Ми також значною м╕рою перебува╓мо в полон╕ ц╕╓╖ ╕стор╕╖. Забува╓мо, що Богдан Хмельницький називав Тугай-Бея «м╕й брате, моя душа», а д╕д Петра Дорошенка Михайло Дорошенко уклав з кримськими татарами догов╕р про сп╕льну в╕йну. Козаки разом з кримськими татарами захищали Крим в╕д калмик╕в, а часом вели бойов╕ д╕╖ нав╕ть проти Османсько╖ ╕мпер╕╖. Тому вважа╓мо ненормальним явищем, коли кримськ╕ татари в школ╕ першим д╕лом д╕знаються, що ╖хн╕й народ завжди був джерелом нещасть для укра╖нц╕в...
Книга розходилася добре, я нав╕ть купив два прим╕рники. А ось сто╖ть Богдан Гордасевич, син в╕домо╖ поетеси Галини Гордасевич. На його стелаж╕ мамин╕ книги. Тут же його донька, яка, схоже, дуже пиша╓ться сво╓ю бабусею. Прошу Богдана висловити сво╖ думки щодо Форуму. Ось його в╕дпов╕дь:
— Форум видавц╕в трима╓ться виключно на Олександр╕ Коваль. На ╖╖ енерг╕╖, креативност╕ ╕... посл╕довност╕. Якщо дивитися в кор╕нь, то будь-яке соц╕ально важливе д╕йство трима╓ться на одн╕й людин╕. Якщо ╓ хороша людина, генератор ╕де╖, то саме вона якнайкраще ╖╖ впроваджу╓. Друз╕, однодумц╕ також потр╕бн╕, але автор ╕де╖ — найголовн╕ший виконавець. Без Олександри Коваль Форум трансформувався б у якийсь банальний ярмарок. Тобто була б лише торг╕вля, продаж книжок. А так — ск╕льки ц╕кавих проект╕в! Форум видавц╕в проводиться вже в двадцяте, ╕ ми бачимо, як в╕н в╕дроджу╓ ╕ п╕дтриму╓ нашу ╓вропейськ╕сть...
Дмитра Бондаренка не пом╕тити на Форум╕ неможливо. Може, тому, що пост╕йно займа╓ одне й те ж м╕сце. П╕д час минулих зустр╕чей ми нер╕дко говорили з ним про Крим. А тепер вже торкнулися ╕ турецько╖ теми:
— Тепер, коли я вже побував у Туреччин╕, то можу судити про цю кра╖ну, — каже Дмитро. — Там теж сво╓р╕дний «Вавилон». Принаймн╕ Стамбул — це великий плавильний казан. Хоч основна маса населення — турки, але ╓ багато грек╕в, в╕рмен, болгар, босн╕йц╕в... ╤ укра╖нц╕в чимало, особливо ж╕нок. Були ми в супермаркет╕, причому не в центр╕ м╕ста, а на околиц╕. ╤ раптом одна продавщиця об╕звалася. Сказала, що давно тут живе, вийшла зам╕ж за турка. ╤ по-земляцьки почала п╕дбирати нам товар. Все ж уявлення про Укра╖ну у турк╕в не завжди в╕рн╕. Один з них казав, що незабаром по╖де в Укра╖ну, бо у нас дуже гарн╕ д╕вчата, а на одного укра╖нського чолов╕ка (мовляв, це ж ус╕м в╕домо!) припада╓ по дво╓ ж╕нок. Щось в╕н там наплутав з пропорц╕ями населення, але факт той, що м╕ф такий живе. Так ось, попри багатонац╕ональн╕сть Туреччини в╕дчува╓ться, що це могутня ╕ досить модерна держава турк╕в. Так ╕ тут, на Форум╕. Можна почути р╕зн╕ мови, але в╕дчува╓ться, що вся територ╕я проведення Форуму — це надзвичайно «просунута» ╓вропейська частинка Укра╖ни.
А ось шах╕ст з черн╕г╕всько╖ пров╕нц╕╖ Микола Чава, автор чудово╖ книги, перекладено╖ ним же рос╕йською мовою. Стверджу╓, що в його р╕дн╕й Черн╕г╕вщин╕, як ╕ загалом по Центральн╕й Укра╖н╕ (не кажучи вже про Сх╕дну), рос╕йськомовний вар╕ант книги «Рыцарь шахматной игры» користу╓ться не меншою популярн╕стю, н╕ж укра╖номовний «Лицар шахово╖ гри». Укра╖номовний вар╕ант накладом у 500 прим╕рник╕в уже давно роз╕йшовся. Значну частину закупив якийсь канадець укра╖нського походження ╕ пов╕з на американський континент. Рос╕йськомовний вар╕ант вийшов у 2013 роц╕ накладом у 300 прим╕рник╕в. В╕н ╓ яскравим св╕дченням того, що закон К╕валова-Колесн╕ченка таки ма╓ певний вплив нав╕ть на Центральну Укра╖ну, а не лише на П╕вденний Сх╕д. Бо для багатьох шахових клуб╕в мова не ма╓ значення. Але ж колись там дом╕нувала укра╖нська, а тепер звикають ╕ до рос╕йсько╖. Це не раду╓, звичайно, але чомусь ╕ пан╕ки не виклика╓. Надто вже потужним явищем ╓ Форум видавц╕в. В╕н показу╓ деяк╕ наш╕ слабк╕ м╕сця, але ж не може не в╕дображати ╕ зм╕цнення Укра╖ни в духовному план╕.

Серг╕й ЛАЩЕНКО

На фото: Брати Капранови ╕ Айдер Ем╕ров

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 20.09.2013 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12296

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков