Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
Третя зб╕рка поез╕╖ - «╥╖ написала в╕йна»…


НЕ ХОДИ НА ЛИСУ ГОРУ…
Наш╕ традиц╕╖


КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖


ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
На початку широкомасштабного вторгнення рос╕йських в╕йськ подруга художниц╕ попрохала ╖╖...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 20.09.2013 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#38 за 20.09.2013
СКАРБИ, ЩО Г╤ДН╤ ЛУВРУ

Коли в╕дкрива╓ться нове ╕м’я в мистецтв╕, немов ╕з глибоких надр земл╕ з’явля╓ться на поверхн╕ джерело з кришталевою водою ╕ житт╓дайною енерг╕╓ю, загоря╓ться вогник натхнення ще одного творчого осердя. А якщо це ╕м’я поверта╓ться додому, на батьк╕вщину здалеку в географ╕чному простор╕ та ╕сторичному час╕, то це удача ╕ щастя для родини, досл╕дник╕в, мистецтвознавц╕в, як╕ хочуть под╕литися цим багатством з ╕ншими людьми. Под╕╓ю саме тако╖ значущост╕ стало нещодавно у Всеукра╖нському ╕нформац╕йно-культурному центр╕ в╕дкриття першо╖ персонально╖ виставки кримськотатарського художника, заслуженого д╕яча мистецтв Чечено-╤нгусько╖ АРСР Османа Чубарова. Мемор╕альна експозиц╕я з б╕льш як сорока твор╕в живопису ╕ граф╕ки ╕з збережених с╕мдесяти присвячена 90-р╕ччю з дня народження (1923-2003 рр.).
Доля О. Чубарова складна ╕ драматична. В╕н народився в Гурзуф╕, чудовому куточку п╕вострова на П╕вденному берез╕ Чорного моря, де сама природа, п╕дн╕жжя гори Аюдаг надихають, викликають захоплення, яке поетичними рядками висловили всесв╕тньо в╕дом╕ поети Олександр Пушк╕н та Адам М╕цкевич. Однак жорсткий ╕ немилосердний коток ╕стор╕╖ ХХ стол╕ття, немов масу для асфальту, без урахування почутт╕в людей, створених ╖хн╕ми власними руками буд╕вель ╕ господарств почав формувати нов╕ устро╖, дороги ╕ м╕грац╕йн╕ потоки з насильним переселенням. У 30-т╕ роки с╕м’я Чубарових була розкуркулена ╕, залишивши св╕й двоповерховий кам’яний будинок, в╕дбула на поселення в Тамбовську область Рос╕╖. Там Осман п╕дл╕тком почав навчатися гр╕ на скрипц╕ ╕, осво╖вши ╖╖ техн╕ку в музичному училищ╕, чотири роки грав у симфон╕чному оркестр╕. Але це буде вже п╕зн╕ше, в Грозному, куди с╕м’я пере╖хала в 1939 роц╕. Зв╕дти О. Чубаров був призваний в арм╕ю ╕, беручи участь у фронтових д╕ях Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни, в боях п╕д Стал╕нградом отримав важке поранення. В госп╕тал╕ через перебиту стегнову к╕стку йому спочатку планували нав╕ть ампутувати л╕ву ногу. Однак х╕рург пожал╕в 20-р╕чного солдата ╕, пров╕вши складну операц╕ю, врятував ногу. ╤ все ж др╕бн╕ осколки, як╕ не вдалося вилучити ╕ при наступних к╕лькох х╕рург╕чних втручаннях вже в мирний час, давалися йому й надал╕ взнаки при ходьб╕.
З Чечнею, де О. Чубаров прожив майже все життя, пов’язана ╕ його творч╕сть в образотворчому мистецтв╕, якою в╕н займався, здобувши фахову осв╕ту в Ростовському художньому училищ╕ (1955 р.) ╕ Лен╕нградському ╕нститут╕ живопису та арх╕тектури ╕м. ╤. Р╓п╕на (1963 р.). У м╕ських ╕ с╕льських пейзажах, пейзажах-настроях художник наповню╓ зображуван╕ куточки навколишньо╖ природи та арх╕тектури сво╖м оптим╕змом ╕ в╕рою в св╕тле майбутн╓. Лише для кримських кра╓вид╕в, малюючи ╖х з дитячих спогад╕в ╕ кавказько╖ далечини, й ракурси обира╓ здалеку. У маринах «Вид на Аюдаг», «Човни б╕ля причалу», «На берез╕ моря», «Рибальськ╕ шхуни», «Скел╕-близнюки» та ╕нших його власну в╕ддален╕сть переда╓ особлива кольорова гама, немов оповита прозорим серпанком, виражаючи любов автора до сво╓╖ сонячно╖ колиски, трепетання перед нею, н╕жн╕сть ╕ смуток. Нав╕ть чорно-б╕лою техн╕кою йому вдалося передати безл╕ч в╕дт╕нк╕в морських хвиль, що в подиху бризу рель╓фно котяться одна за одною, спрямовуючись до берега.
А якою глибокою духовн╕стю та г╕дн╕стю наповнен╕ обличчя на його ж╕ночих ╕ чолов╕чих портретах! Трудовий геро╖зм рибалок у мор╕ та порту, краса людини прац╕, ╖╖ зовн╕шня простота ╕ доброта, св╕тлий ╕ проникливий погляд очей ╓ виразниками атмосфери ц╕ло╖ епохи кра╖ни в минулому стол╕тт╕.
— Серед таких людей, як бавовняр Е. Турсунба╓в на портрет╕, ми жили в Узбекистан╕, — сказала на в╕дкритт╕ виставки «Повернення здалеку» музикант ╕з Гурзуфа Гульнур Абпер╕мова, що ╓ одн╕╓ю з член╕в родини Чубарових, а ╖╖ внучка, також захопившись живописом, нин╕ навча╓ться в Кримському художньому училищ╕ ╕м. М. Самокиша.
О. Чубаров у сво╖й творчост╕ надавав перевагу техн╕кам офорту ╕ л╕тограф╕╖, а в галуз╕ промислово╖ граф╕ки за його еск╕зами етикетки ╕ коробки подарункових набор╕в для заклад╕в торг╕вл╕ виготовлялися на пол╕граф╕чному обладнанн╕ в Н╕меччин╕. Його картини ╕ промислов╕ розробки демонструвалися на республ╕канських, всесоюзних ╕ заруб╕жних виставках. Великий житт╓люб, тактовний у с╕м’╖ з дружиною, яка працювала медсестрою в пол╕кл╕н╕ц╕, турботливий батько з сином Енвером, в╕н п╕дтримував дружн╕ стосунки з в╕домим чеченським танц╕вником ╕ хореографом, народним артистом СРСР Махмудом Есамба╓вим ╕ сам був профес╕оналом високого р╕вня в образотворчому мистецтв╕.
Однак в╕йна в Чечн╕ наклала св╕й руйн╕вний в╕дбиток на сформоване життя ╕ творч╕сть художника. Весь св╕й б╕ль ╕ жах в╕д не╖ в╕н виразив у граф╕чних композиц╕ях сер╕╖ «Трагед╕я народу. 1995 р.» як митець ╕з сильною волею ╕ твердою рукою, що п╕дкреслю╓ться й обраною техн╕кою письма фломастером. Ця граф╕ка як художньо-документальний матер╕ал про Чечню, за словами генерального директора В╤КЦ Миколи Кузьм╕на, ун╕кальна для Криму. Тако╖ б╕льше нема╓ н╕де.
Усе част╕ше звичною картиною на вулицях Грозного в той пер╕од у перервах м╕ж збройними конфл╕ктами ставали б╕женц╕ в оч╕куванн╕ автобус╕в та автомоб╕л╕в. ╤ Чубаров, залишивши велику частину сво╖х картин, також ви╖жджа╓ з м╕ста назавжди. З 1997 року в╕н жив у С╕мферопол╕. П╕сля смерт╕ колекц╕ю його картин, що вц╕л╕ли в зруйнован╕й грозненськ╕й майстерн╕, збер╕га╓ в сво╓му дом╕ плем╕нник Д╕лявер Османов. В╕н сп╕льно з мистецтвознавцем В╤КЦ, заслуженим д╕ячем мистецтв АРК Ельм╕рою Черкезовою, яка також ма╓ родинн╕ корен╕ з с╕м’╓ю Чубарових, зробив усе, що в╕д нього залежало, аби цей спадок побачили на батьк╕вщин╕ автора в Криму, а його творч╕сть стала духовним ╕ матер╕альним надбанням народу. Зокрема, репродукц╕╖ восьми картин О. Чубарова вм╕щен╕ у виданому в 2008 роц╕ чотирма мовами — укра╖нською, рос╕йською, кримськотатарською та англ╕йською зб╕рнику «Кримськотатарськ╕ художники. К╕нець Х╤Х — початок ХХ╤ стол╕ття. Живопис. Граф╕ка. Скульптура». До цього часу збер╕гся й будинок Чубарових у Гурзуф╕, т╕льки проживають у ньому вже ╕нш╕ люди — всього ш╕сть с╕мей.
Родина ма╓ нам╕р продовжити пошук творчо╖ спадщини художника. Однак ╖й потр╕бна допомога, бо в домашн╕х умовах важко забезпечити температурний режим, необх╕дний для належного збер╕гання полотен ╕ граф╕чних роб╕т, як╕ знаходяться в папках, оформити ╖х у рамки. ╤ орган╕зац╕╓ю ц╕╓╖ виставки В╤КЦ прагне звернути увагу громадськост╕, спонсор╕в ╕ меценат╕в на картини О. Чубарова, як╕ ╕накше, як шедеврами, г╕дними Лувру та Ерм╕тажу, фах╕вц╕ та в╕дв╕дувач╕ не називають, спонукати до участ╕ та сприяння в передач╕ ╖х на збереження у музейних скарбницях Криму, виданн╕ художнього альбома ╕ каталога.

Валентина НАСТ╤НА

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 20.09.2013 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12327

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков