Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 27.09.2013 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#39 за 27.09.2013
ХЕРСОНЕС ТЕПЕР П╤Д ЗАХИСТОМ ЮНЕСКО

Нам ╓ чим пишатися!

Як в╕домо, 23 червня 2013 року на 37-й сес╕╖ ЮНЕСКО в столиц╕ Корол╕вства Камбоджа Пномпен╕ Нац╕ональний запов╕дник «Херсонес Тавр╕йський» був внесений до списку св╕тово╖ спадщини ЮНЕСКО. Р╕шення про внесення було одноголосним. ╢диною критикою мистецтвознавц╕в була наявн╕сть у самому центр╕ Херсонеського городища велико╖ православно╖ церкви, що, на думку деяких археолог╕в, шкодить древн╕й пам’ятц╕.
Минуло╖ п’ятниц╕ пройшли урочистост╕ з нагоди вручення Нац╕ональному запов╕днику сертиф╕ката об’╓кта св╕тово╖ спадщини ЮНЕСКО, який на замовлення виготовив у Париж╕ в╕домий майстер-кал╕граф╕ст Христ╕ан Рим.
Святкування почались ╕з церемон╕╖ спец╕ального погашення поштово╖ марки ╕ конверта, випущених «Укрпоштою» до цього дня. Процедура в╕дбулась у Великому зал╕ В╕зант╕йського музею. На марц╕ зображена базил╕ка — середньов╕чний храм VI стол╕ття, який ╓ в╕зит╕вкою запов╕дника. На немаркованому авторському конверт╕ зображена буд╕вля музею (художник О. Танцюра). Також «Укрпоштою» виготовлений спец╕альний штемпель з грав╕юванням «Херсонес — всесв╕тня спадщина ЮНЕСКО», який задля ун╕кальност╕ був знищений.
Право першого спец╕ального погашення було надано високому гостю Севастополя — заступнику м╕н╕стра культури Укра╖ни В╕ктору Балюрку та генеральному директору Нац╕онального запов╕дника «Херсонес Тавр╕йський» Леон╕ду Жуньку. Разом з ними на конверт╕ залишили сво╖ автографи голова Севастопольсько╖ м╕ськради Юр╕й Дойников ╕ кер╕вник м╕сько╖ дирекц╕╖ «Укрпошти» Дмитро Мельник.
П╕сля цього в╕дбулась прес-конференц╕я, на як╕й Леон╕д Жунько висловив вдячн╕сть присутн╕м гостям за згоду взяти участь в урочистостях. В╕н п╕дкреслив, що шлях до списку св╕тово╖ спадщини ЮНЕСКО був тривалим, але завдяки зусиллям велико╖ к╕лькост╕ людей усп╕шним. Вир╕шальним поштовхом стало р╕шення Громадсько╖ гуман╕тарно╖ ради п╕д кер╕вництвом Президента Укра╖ни В╕ктора Януковича.
Леон╕д Михайлович подякував попередн╕м кер╕вникам запов╕дника Леон╕ду Марченку та Галин╕ Н╕кола╓нко за велику п╕дготовчу роботу, у результат╕ яко╖ значна частина давн╕х земельних д╕лянок тепер перебува╓ п╕д захистом держави, а 5 д╕лянок — п╕д захистом ЮНЕСКО.
Генеральний директор в╕дзначив заступника директора ╤нституту класично╖ археолог╕╖ Техаського ун╕верситету Адама Рабиновиця та сп╕вроб╕тника ╤нституту класично╖ археолог╕╖ Техаського ун╕верситету в Остин╕ Та╖су Бушель (про не╖ писала «Кримська св╕тлиця» 2 роки тому) за неоц╕ненний внесок у розробку Ном╕нац╕йного дось╓. За внесок доктора Дев╕да Паккарда прац╕вники музею готов╕ присво╖ти йому звання почесного громадянина Херсонесу.
Подякував Леон╕д Жунько ╕ науковим колегам з Познанського ╕ Варшавського ун╕верситет╕в, Державного Ерм╕тажу ╕ Державного ╕сторичного музею (Рос╕я), ╤нституту археолог╕╖ НАН Укра╖ни, запов╕дник╕в «Соф╕йський собор» та «Ки╓во-Печерська Лавра», Кримського в╕дд╕лення ╤нституту сходознавства НАН Укра╖ни, Харк╕вського ╕ Тавр╕йського нац╕ональних ун╕верситет╕в.
Виступили з в╕тальними промовами глави ╕ноземних делегац╕й, як╕ прибули на церемон╕ю на запрошення запов╕дника: перший радник посольства пост╕йно╖ делегац╕╖ ╢вросоюзу в Укра╖н╕ Хосе Роман Леон Лора, кер╕вник департаменту Служби нац╕ональних парк╕в США Джон Джеймсон, директор Фонду Левент╕са Хараламбос Бак╕ртз╕с ╕ професор Ун╕верситету К╕пру Вассос Карагеорг╕с, директор Кримського в╕дд╕лення ╤нституту сходознавства НАН Укра╖ни Олександр Айбаб╕н. Вс╕ вони визнавали, що Херсонес г╕дно зарахований до кращих пам’яток всесв╕тньо╖ спадщини, у тому числ╕ через ун╕кальну збережен╕сть археолог╕чних знах╕док.
Зм╕стовною була промова-презентац╕я видатного вченого з╕ св╕товим ╕менем, який пов’язав свою наукову д╕яльн╕сть з Херсонесом, директора ╤нституту класично╖ археолог╕╖ Техаського ун╕верситету Джозефа Картера. В╕н розпов╕в про всю ╕стор╕ю науково╖ сп╕впрац╕ ╕ ф╕нансово╖ допомоги американських вчених.
П╕д в╕дкритим небом в Античному театр╕ Херсонесу симфон╕чний оркестр виконував урочисту музику, амф╕театр був заповнений гостями, котр╕ стали св╕дками апофеозу свята, коли заступник м╕н╕стра культури Укра╖ни В╕ктор Балюрко вручив сертиф╕кат об’╓кта св╕тово╖ спадщини ЮНЕСКО генеральному директору Нац╕онального запов╕дника «Херсонес Тавр╕йський» Леон╕ду Жуньку.
П╕сля цього в╕дбувся показ барвистих театральних ╕нсцен╕вок ╕ фе╓рверк, або укра╖нською — вогнеграй. Подив ╕ нерозум╕ння викликало лише те, що в сценар╕й свята чомусь додали актрису, пере-вдягнену в Катерину ╤╤, хоча та, перебуваючи 22-23 травня 1787 року в Севастопол╕, Херсонес не в╕дв╕дувала...

Микола ВЛАДЗ╤М╤РСЬКИЙ

Дов╕дка:
Досл╕дження ру╖н колишнього Херсонесу, який припинив сво╓ ╕снування на початку XV стол╕ття, розпочат╕ з 1827 р., а систематичн╕ розкопки — з 1876 р. При розкопках виявлено залишки грецьких, римських ╕ в╕зант╕йських оборонних мур╕в, житлових квартал╕в, будинк╕в з басейнами на дощову воду, лазнями й ╕ншим устаткуванням, господарчих ╕ рем╕сничих споруд; понад 50 християнських церков, терм, театру (на 3000 ос╕б) тощо. За мурами м╕ста розкопано чимало поховань з багатим ╕нвентарем.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 27.09.2013 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12328

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков