"Кримська Свiтлиця" > #39 за 27.09.2013 > Тема "З потоку життя"
#39 за 27.09.2013
ЧАС НАЦ╤ОНАЛ╤ЗМУ. СТРАТЕГ╤Я ВИЖИВАННЯ В ГЛОБАЛ╤ЗОВАНОМУ СВ╤Т╤
(ПРЕЗЕНТАЦ╤Я КНИГИ В╤КТОРА ТИМЧЕНКА У ЛЬВОВ╤)
Коли читачами «Кримсько╖ св╕тлиц╕» ╓ в╕дом╕ люди Львова, то мимовол╕ газета отриму╓ певн╕ преференц╕╖. В усякому випадку, не браку╓ запрошень на ц╕кав╕ заходи. Ось ╕ тепер професор, проректор Льв╕всько╖ комерц╕йно╖ академ╕╖ Степан Гелей пов╕домив, що у Львов╕ перебува╓ В╕ктор Тимченко з презентац╕╓ю власно╖ книги: «Час нац╕онал╕зму. Стратег╕я виживання в глобал╕зованому св╕т╕». В╕ктор Тимченко родом з Харк╕вщини. За осв╕тою — журнал╕ст. Понад два десятил╕ття тому в╕н ви╖хав на Зах╕д, працював на рад╕останц╕╖ «Н╕мецька хвиля». Тепер ╓ членом Сп╕лки письменник╕в Н╕меччини. В проблемах глобал╕зац╕╖ розбира╓ться, мабуть, краще, н╕ж перес╕чний укра╖нець. Тому послухати його з╕йшлися шанован╕ люди. А я ще перед зустр╕ччю вир╕шив переглянути книгу ╕ переконався, що скомпонована вона надзвичайно добре. Нав╕ть заголовки ╕нтригують. А ╓ там так╕ розд╕ли: «Голод — не т╕тка» «Вих╕д у мультикультурност╕?» «Що таке патр╕отизм?» «Чим небезпечна раса?» «Сильн╕ нац╕╖, слабк╕ нац╕╖» «Сильна нац╕я — ╓вре╖» «Слабка нац╕я — н╕мц╕» «Коли г╕сть проганя╓ господаря» «Чи про╕сну╓ ╢С до 2024 року?» «╢вропа ╕ нац╕ональна ╕дея-2» А ще в додатку ╓ текст в╕домого правозахисника Володимира Буковського, а в ньому так╕ розд╕ли: «╢вропейський колгосп приречений», «Жодна утоп╕я не обходиться без ГУЛАГу», «Демократизац╕я ╢С неможлива», «╢вропейська ком╕с╕я — це пол╕тбюро». Ось через цю обставину автора дуже критикували п╕д час зустр╕ч╕. Мовляв, нав╕що пом╕стили в книз╕ виступ Буковського в Тб╕л╕ському державному ун╕верситет╕ ╕мен╕ ╤ль╖ Чавчавадзе? Таки аг╕ту╓те нас за Митний союз? Хоч насправд╕ жодно╖ аг╕тац╕╖ за Митний союз у книз╕ нема╓. Просто це ми так сприйма╓мо укра╖нську перспективу: «Або-або...». Пан Тимченко пише ц╕лком об’╓ктивно, хоча негативне сприйняття автором процес╕в, як╕ в╕дбуваються в ╢вроп╕, у книз╕ не могло не в╕дбитися. В╕н явно не в╕та╓ ╕мм╕грац╕ю: «Якщо н╕чого не зм╕ниться, етн╕чний н╕мець стане раритетом. До 2060 року населення Н╕меччини зменшиться майже на 20%. За деякими прогнозами 2100 року число н╕мц╕в упаде з 82 м╕льйон╕в до 46. В╕дсоток етн╕чних н╕мц╕в впаде до 40%...». Дал╕ автор констату╓: «Н╕мецьке сусп╕льство не готове жити в двох св╕тах. Воно не розум╕╓ закон╕в паралельних сусп╕льств ╕ намага╓ться м╕ряти його н╕мецькими м╕рками. Це серйозна помилка. Наведемо приклад: отримувач╕ соц╕ально╖ допомоги мають пер╕одично в╕дм╕чатися на б╕рж╕. Це обтяжливо. Т╕ з них, хто збира╓ться вл╕тку лет╕ти на батьк╕вщину, подають дов╕дки з високих ╕ноземних ╕нстанц╕й про те, що ╖хн╕ батько, мати, т╕тка, кум чи сват при смерт╕. «Еп╕дем╕╖ в районах, з яких прибули м╕гранти, регулярно виникають саме п╕д час л╕тн╕х кан╕кул. Перев╕рити еп╕дем╕олог╕чну ситуац╕ю за кордоном н╕мецьк╕ чиновники, звичайно, не можуть. Вони в╕рять дов╕дкам. Уявити, що дов╕дки куплен╕, вони не здатн╕. Тому продовжують платити «соц╕алку». Як бачимо, автор пише не як вчений, а скор╕ше, як журнал╕ст. В╕д цього книжка т╕льки вигра╓. Розд╕л про ╓вре╖в написаний ще ц╕кав╕ше. Прикро, що укра╖нсько╖ проблематики в книз╕ майже нема╓. Але це в╕д того, що автор був трохи в╕д╕рваний в╕д наших реал╕й. Проте, як кажуть: «Розумному — досить». Укра╖нц╕ сид╕ли ╕ слухали дуже уважно. Ставили ц╕кав╕ запитання, слухали не менш ц╕кав╕ в╕дпов╕д╕. Не все зм╕г записати, зате п╕сля зустр╕ч╕ у мене була можлив╕сть посп╕лкуватися з Серг╕╓м Сем╕вим, доцентом кафедри м╕жнародних економ╕чних в╕дносин Льв╕всько╖ комерц╕йно╖ академ╕╖, директором Центру кооперативно╖ науки, досл╕дником м╕жнародного сучасного кооперативного руху. ╤ ось що в╕н сказав: — Як на мене, то книга дуже ц╕кава! Вона буде чудовим ╕мпульсом, поштовхом для подальшо╖ досл╕дницько╖ та викладацько╖ роботи. В навчальному процес╕ ми обговорю╓мо ╕з студентами р╕зн╕ геопол╕тичн╕ проблеми ╕ ведемо дискус╕╖. В цьому контекст╕ у книз╕ наводяться дуже важлив╕ й актуальн╕ питання розвитку нац╕ональних рух╕в з точки зору виклик╕в, як╕ ставить перед нашою кра╖ною глобал╕зац╕я. Пот╕м пан Серг╕й згадав про ц╕кавий досв╕д баск╕в: — На засадах баскського нац╕онал╕зму д╕╓ кооператив Мондрагон. ╤нституц╕я заснована в 1956 роц╕ з приватно╖ ╕н╕ц╕ативи католицького священика X. М. Ар╕зменд╕ та його посл╕довник╕в, ╕ за цей час довела свою функц╕ональну та соц╕альну житт╓здатн╕сть. Там ╓ дуже серйозн╕ традиц╕╖ м╕сцево╖ самодопомоги, на цьому досв╕д╕ ╕ на ц╕й ╕деолог╕╖ там побудована ц╕ла корпорац╕я. На сьогодн╕шн╕й день вона ма╓ великий об╕г — понад 23 млрд. долар╕в. До цього найб╕льшого в св╕т╕ виробничого кооперативу входить 300 п╕дпри╓мств (у тому числ╕ 100 промислових кооператив╕в, 14 буд╕вельних асоц╕ац╕й, 7 с╕льськогосподарських кооператив╕в, 3 обслуговуючих кооперативи, одне споживче товариство), баски мають власний Народний банк з б╕льш н╕ж 140 в╕дд╕леннями. ╤ ще мають 65 виробничих представництв у 12 кра╖нах св╕ту. Фактично, це м╕жнародна корпорац╕я, яка усп╕шно конкуру╓ з ╕ншими св╕товими ТНК на локальних ринках товар╕в та послуг, забезпечу╓ високий р╕вень зайнятост╕ ╕ оплати прац╕ сво╖х прац╕вник╕в. Показово, що ╕деолог╕чн╕ принципи д╕яльност╕ цього кооперативу викладаються у 43 кооперативних школах, як╕ належать Мондрагону. Цю економ╕чну ╕нституц╕ю баск╕в якоюсь м╕рою можна пор╕вняти з нашим «Маслосоюзом», який д╕яв на зах╕дноукра╖нських землях у м╕жво╓нний пер╕од. «Маслосоюз» також будувався на нац╕ональн╕й ╕де╖. В цей пер╕од ╕стор╕╖ саме кооперативи ставали осередками поширення ╕дей нац╕онального економ╕чного в╕дродження, л╕дери в╕тчизняно╖ кооперац╕╖ були активними учасниками визвольних змагань за незалежн╕сть Укра╖ни, серед них були ╕ серйозн╕ ╕деологи нац╕онального руху. Добре опрацьована нац╕ональна ╕дея завжди веде до економ╕чно╖ ефективност╕. ╤ це доводить д╕яльн╕сть «Маслосоюзу», конкурентоспроможна продукц╕я якого була в╕дома в ус╕й ╢вроп╕. Оск╕льки зараз у св╕т╕ трива╓ дискредитац╕я нац╕ональних рух╕в, то важливо, що автор книги «Час нац╕онал╕зму» пише про них об’╓ктивно. Одна з тез, яка висува╓ться противниками нац╕онал╕зму, поляга╓ в тому, що пол╕тичн╕ програми та ╕де╖ нац╕онал╕ст╕в та патр╕от╕в не ефективн╕ в сучасному глобал╕зованому сусп╕льств╕, економ╕чн╕ модел╕, побудован╕ на нац╕онал╕стичних принципах, не будуть д╕яти. Насправд╕, св╕това практика ╕ в╕тчизняний ╕сторичний досв╕д розвитку кооперативного руху доводять протилежне. Мен╕ дуже сподобалося висловлювання з ц╕╓╖ книги, що усп╕шна, щаслива людина – це людина, котра принесла максимальну користь сво╖й нац╕╖. Саме так╕ ╕де╖ необх╕дно поширювати сьогодн╕ серед молод╕. Тому книга В╕ктора Тимченка ╓ сво╓часною, в н╕й постають дуже важлив╕ ╕де╖ поширення нац╕онал╕зму – сплаву ╕деал╕зму, прагматичност╕ ╕ сили. Цю книгу я особисто буду рекомендувати сво╖м студентам, включу ╖╖ до перел╕ку навчально╖ л╕тератури... Мабуть, реакц╕я молодого льв╕вського науковця ╓ якнайкращою аг╕тац╕╓ю за книгу, написану укра╖нцем В╕ктором Тимченком, який за два десятил╕ття надто добре вивчив ╢вропу...
Серг╕й ЛАЩЕНКО
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 27.09.2013 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12341
|