Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧУБАРОВ НЕ ВИКЛЮЧА╢ НОВУ ХВИЛЮ МОБ╤Л╤ЗАЦ╤╥ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
З 2022 року на територ╕╖ тимчасово окупованого Криму моб╕л╕зован╕ десятки тисяч чолов╕к╕в…


ПРОКУРАТУРА ГАМБУРГА ЗВИНУВАТИЛА СП╤ВРОБ╤ТНИК╤В SIEMENS У ПОРУШЕНН╤ КРИМСЬКИХ САНКЦ╤Й
Прокуратура висунула обвинувачення п'ятьом чолов╕кам, причетним до незаконного постачання газових...


У КРИМУ ПРОБЛЕМИ З╤ ЗВ’ЯЗКОМ П╤СЛЯ УРАЖЕННЯ В╤ЙСЬКОВО-МОРСЬКО╥ БАЗИ В СЕВАСТОПОЛ╤
Сили оборони Укра╖ни уразили рос╕йськ╕ велик╕ десантн╕ корабл╕ "Ямал" та "Азов", центр зв'язку ╕...


В╤ДНОВЛЕННЯ ВОДОЙМ КРИМУ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥ Ф╤НАНСУВАТИМУТЬ ЗА ПРОГРАМОЮ UKRAINE FACILITY
До 2014 року Укра╖на забезпечувала 85% потреб Криму у пр╕сн╕й вод╕ завдяки П╕вн╕чно-Кримському...


У СЕВАСТОПОЛ╤ ЗАТРИМАЛИ ХЛОПЦЯ ЗА АНТИВО╢ННИЙ НАПИС У БЮЛЕТЕН╤ НА «ВИБОРАХ ПУТ╤НА»
Хлопець написав у бюлетен╕ «Н╕ в╕йн╕, мир Укра╖н╕»…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 11.10.2013 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 11.10.2013
ПРО В╤ДЗНАЧЕННЯ НА ДЕРЖАВНОМУ Р╤ВН╤ 60-Л╤ТТЯ ВХОДЖЕННЯ КРИМУ В УКРА╥НУ

Президенту Укра╖ни
В. Ф. ЯНУКОВИЧУ

Коп╕╖:
Голов╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни
В. В. РИБАКУ
Прем’╓р-м╕н╕стру Укра╖ни
М. Я. АЗАРОВУ
Голов╕ Верховно╖ Ради АР Крим
В. А. КОНСТАНТИНОВУ
Голов╕ Ради м╕н╕стр╕в АР Крим
А. В. МОГИЛЬОВУ

Високоповажний пане Президенте!
Наприк╕нц╕ лютого 2014 року виповню╓ться 60 рок╕в в╕д дня вельми важливо╖ для Укра╖ни ╕сторично╖ под╕╖ — входження Криму до складу Укра╖нсько╖ держави.
Акт 1954 року, ухвалений Верховними Радами СРСР, Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ та Укра╖ни, в╕дпов╕дно до чинного на той час законодавства та з дотриманням ус╕х норм м╕жнародного права, дозволив реал╕зувати споконв╕чну мр╕ю укра╖нського народу — об’╓днати Крим з материковою Укра╖ною ╕ забезпечити наш╕й держав╕ повноц╕нний вих╕д до Чорного моря.
Т╕сн╕ економ╕чн╕, пол╕тичн╕ та культурн╕ зв’язки Криму з нашою землею ч╕тко простежуються ще з доби Трип╕льсько╖ цив╕л╕зац╕╖. Як засв╕дчують авторитетн╕ ╕сторичн╕ джерела, найдревн╕ший автохтонний народ Криму — таври (тавро-ск╕фи) мав генетичну, мовну та культурну спор╕днен╕сть з нашими древн╕ми пращурами. ╤ не випадково, що значно п╕зн╕ше (Х╤-Х╤╤╤ ст.) на територ╕╖ Керченського п╕вострова ╕снувало Тмутараканське княз╕вство — складова частина могутньо╖ Ки╖всько╖ Руси-Укра╖ни.
Досить т╕сн╕ економ╕чн╕, пол╕тичн╕ та культурн╕ зв’язки Криму та Укра╖ни не припинялись ╕ у добу ╕снування Кримського ханства та Козацько╖ республ╕ки. Добре в╕дома ╖хня сп╕впраця, в╕йськов╕ та пол╕тичн╕ союзи багатьох пров╕дник╕в укра╖нського козацтва, зокрема гетьмана Богдана Хмельницького, з кримськими ханами.
Нав╕ть у короткочасний пер╕од ╕снування Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки (Гетьманату та Директор╕╖) Крим розглядався як нев╕д’╓мна складова частина в╕дроджено╖ Укра╖нсько╖ держави.
У радянськ╕ часи Крим, перебуваючи у склад╕ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, до входження в Укра╖ну в 1954 роц╕ був досить т╕сно пов’язаний з Укра╖ною. Енергетична галузь, транспортн╕ артер╕╖, металург╕я машинобудування та г╕рничодобувна промислов╕сть Криму фактично п╕дпорядковувались на той час Укра╖н╕.
Передача Кримсько╖ област╕ Укра╖н╕ у 1954 роц╕ забезпечила докор╕нне економ╕чне в╕дродження п╕вострова, вщент зруйнованого в╕йною та злочинною депортац╕╓ю сотень тисяч кримських татар, болгар, в╕рмен, грек╕в та ╕нших народ╕в у 1944 роц╕. Пово╓нна в╕дбудова Криму в╕дбувалася завдяки колосальн╕й економ╕чн╕й допомоз╕ Укра╖ни. П╕сля 1954 року в Криму фактично в╕дродились не лише промислов╕сть, транспорт, електромережа, але й занедбане с╕льське господарство. Саме п╕сля передач╕ Криму Укра╖н╕ бурхливими темпами на п╕востров╕ стали розвиватися промислове сад╕вництво, виноградарство, виноробство, овоч╕вництво, еф╕роол╕йна галузь, тваринництво та птах╕вництво. П╕сля спорудження П╕вн╕чно-Кримського каналу в Криму виникли нов╕ галуз╕ — зрошуване землеробство, кормовиробництво, рис╕вництво.
Кримськ╕ м╕ста, курорти та промислов╕ п╕дпри╓мства отримали довгооч╕кувану житт╓дайну дн╕провську воду. Тож Крим фактично в╕дбудовано ╕ в╕дроджено мозолями та потом сотень тисяч переселенц╕в з Укра╖ни. Масове переселення працьовитих укра╖нських селян на п╕востр╕в розпочалося ще за десять рок╕в до передач╕ Криму Укра╖н╕. За достов╕рними статистичними даними з 1944 до 1984 року до Криму було переселено понад 1,2 млн. укра╖нсько╖ людност╕.
Враховуючи важлив╕сть зазначено╖ юв╕лейно╖ дати для зм╕цнення Укра╖нсько╖ державност╕ та з метою поглиблення економ╕чних та культурних зв’язк╕в п╕вострова з ╕ншими рег╕онами Укра╖ни, вважа╓мо вкрай необх╕дним в╕дзначити 60-л╕ття входження Криму до складу Укра╖ни на належному державному р╕вн╕. Зазначений зах╕д, на нашу думку, сприятиме консол╕дац╕╖ укра╖нсько╖ сп╕льноти, злагод╕, миру та м╕жнац╕ональному порозум╕нню в автоном╕╖.
У час╕ 60-л╕ття входження Криму в Укра╖ну зб╕га╓ться ще з одн╕╓ю важливою загальнонац╕ональною юв╕лейною датою — 200-р╕ччям в╕д дня народження укра╖нського ген╕я Тараса Шевченка. На наше тверде переконання — це ще одна, дарована Богом, нагода г╕дно вшанувати його ╕м’я на теренах Криму, можливо, вперше за вс╕ роки незалежност╕ Укра╖ни, надаючи укра╖нське обличчя автоном╕╖. Ма╓мо на уваз╕ продовження добрих традиц╕й, започаткованих на п╕востров╕ ще за радянських час╕в. Йдеться не лише про спорудження у кримськ╕й столиц╕ за державний кошт г╕дного пам’ятника Кобзарю, надання його ╕мен╕ одн╕й з вулиць у центр╕ С╕мферополя, присво╓ння ╕мен╕ Великого митця престижн╕й середн╕й школ╕. Це може бути як зразкова Укра╖нська школа-г╕мназ╕я, так ╕ ЗОШ № 33. Потребують нев╕дкладно╖ кап╕тально╖ реконструкц╕╖ ╕ перш╕ Шевченк╕вськ╕ об’╓кти: м╕ський Будинок культури ╕м. Тараса Шевченка, м╕ський парк культури ╕м. Тараса Шевченка, м╕ська б╕бл╕отека ╕м. Тараса Шевченка. Потр╕бно негайно повернути ╕м’я Тараса Шевченка на фасад╕ колишнього к╕нотеатру «Боян» у С╕мферопол╕, присво╓не у перший р╕к входження Криму в Укра╖ну, надання ╕м. Тараса Шевченка Кримському академ╕чному укра╖нському музичному театру у м. С╕мферопол╕.
Нагада╓мо, що в╕дзначення 50-л╕ття в╕д дня передач╕ Кримсько╖ област╕ Укра╖н╕, свого часу ╕н╕ц╕йоване нашим Товариством, було широко п╕дтримане на державному р╕вн╕ по вс╕й кра╖н╕. ╤ за оц╕нкою громадськост╕ та пров╕дних пол╕тичних парт╕й цей зах╕д мав позитивний як загальноукра╖нський, так ╕ м╕жнародний резонанс, сприяв зм╕цненню авторитету Укра╖нсько╖ держави.

З повагою,
Петро ВОЛЬВАЧ,
голова Кримсько╖ ф╕л╕╖ Наукового товариства ╕м. Т. Шевченка, академ╕к УЕАН, д╕йсний член НТШ, заслужений д╕яч науки ╕ техн╕ки АРК, лауреат прем╕╖ ╕мен╕ Л. П. Симиренка НАН Укра╖ни

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 11.10.2013 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12388

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков