Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2943)
З потоку життя (6133)
Душі криниця (3379)
Українці мої... (1445)
Резонанс (1466)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1649)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Оксана Бас-Кононенко, мовознавець: ЯКЩО ЛЮДИ СВОЮ МОВУ НЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬ, ТО ПРИЙДЕ ╤НША МОВА, А ЗНАЧИТЬ - ╤НША КРА╥НА
М╕н╕стерство ╕нформац╕йно╖ пол╕тики Укра╖ни презентувало нову програму "Укра╖нська – це...


«ЯКЩО У ВАС ╢ ХОЧ КРАПЛЯ ПАТР╤ОТИЗМУ ╤ КУЛЬТУРИ…»
кримчанин, укра╖нець ╤ван Лук'янович Лавтар не зда╓ться ╕ турбу╓ чиновницьку ки╖вську...


Остап К╤НДРАЧУК, ялтинський кобзар – на Майдан╕ Незалежност╕ у Ки╓в╕: КОЛИ СУСП╤ЛЬСТВО МОВЧИТЬ, ГОВОРЯТЬ КОБЗАР╤... ╤ Д╤ТИ
Сьогодн╕ призовий фонд Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми - д╕ти тво╖,...


ЯК ЗРОС╤ЙЩУВАЛИ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД
Чи про це не знали в Ки╓в╕? А якщо знали, то чому не реагували?


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо колегам-письменникам, журнал╕стам, ус╕м нашим читачам, хто вже в╕дгукнувся на наш...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 11.10.2013 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 11.10.2013
РОЗДУМИ ПРО МОВНУ СПЕЦИФ╤КУ ЦЕНТРАЛЬНО╥ УКРА╥НИ

Ми ╓сть народ!

(СИТУАЦ╤Ю В НОВОГРАД╤-ВОЛИНСЬКОМУ ТА ╤НШИХ М╤СТАХ ЦЕНТРУ ОБГОВОРЮ╢МО В КИ╥ВСЬК╤Й «ПРОСВ╤Т╤»)

По╖здка до Новограда-Волинського була, безсумн╕вно, вдалою. Там справд╕ було багато при╓мних емоц╕й, хоча й бракувало анал╕тики. Щоб усп╕шно завершити першу «св╕тличанську» експедиц╕ю на Житомирщину (з яко╖ почина╓мо вивчення Центрально╖ Укра╖ни), ми вир╕шили провести зустр╕ч з головою ки╖всько╖ «Просв╕ти» Кирилом Стеценком (до реч╕, внуком в╕домого композитора) ╕ молодим викладачем Ки╓во-Могилянсько╖ академ╕╖ Олекс╕╓м Кур╕нним, якого наш╕ читач╕ добре знають з╕ статт╕ «Мовна анал╕тика колись ╕ тепер» («КС» в╕д 16.08.2013) та з його публ╕кац╕й про Голодомор на Кубан╕ у 1932-1933 роках.
Кирило Стеценко на мою розпов╕дь (а вона була фактично коротким викладом мо╓╖ попередньо╖ статт╕ «Мовн╕ тенденц╕╖ в Центральн╕й Укра╖н╕») в╕дреагував так:
— Судячи з того, що ви розпов╕да╓те, в Новоград╕-Волинському загальна картина з мовою покращу╓ться. В Ки╓в╕ також ╓ певне покращення, але воно дуже нест╕йке. ╢ певна позитивна динам╕ка, але це не означа╓, що про пог╕ршення вже не може бути й мови. Адже нав╕ть у Верховн╕й Рад╕ ситуац╕я неоднозначна. ╢ владолюбна ╕ грошолюбна частина Парт╕╖ рег╕он╕в, але ж за ними в к╕льватер╕ прилаштувалися явн╕ агенти Москви... ╤ ц╕ люди роблять все можливе, щоб наш парламент не проголосував за ╓вропейську ор╕╓нтац╕ю. ╤ ця «п’ята колона» наступа╓ суц╕льним фронтом, змикаючись ╕з Медведчуком ╕ самим Пут╕ним. На укра╖нський загал дуже вплинуть результати голосування. Дехто робить як╕сь сво╖ житт╓в╕ плани п╕д це, плану╓ особисте життя... ╤ на мовн╕ настанови людей результати голосування також вплинуть. Я зараз не можу точно назвати джерело, але знаю, що певн╕ досл╕дження встановлюють ч╕тку кореляц╕ю м╕ж мовною ╕ пол╕тичною ор╕╓нтац╕╓ю громадян.
Я нагадую сп╕вбес╕дникам, що Центральна Укра╖на ╓ фактично перех╕дною територ╕╓ю м╕ж сходом ╕ заходом. ╤ всередин╕ вона також не ╓ монол╕тною. Цю думку п╕дхоплю╓ ╕ розвива╓ Олекс╕й Кур╕нний:
— Центральна Укра╖на справд╕ ╓ величезним рег╕оном, ╕нод╕ до нього (помилково, до реч╕) доплюсовують ще й Дн╕пропетровську область. Хоч насправд╕ вона простяга╓ться в╕д Хмельниччини ╕ Житомирщини на заход╕ до Сумщини ╕ Полтавщини на сход╕. Ц╕каво, що на Черн╕г╕вщин╕, Сумщин╕, Полтавщин╕ ╕ К╕ровоградщин╕ недемократичн╕ сили традиц╕йно набирають дещо б╕льше голос╕в, н╕ж на решт╕ територ╕╖ Центрально╖ Укра╖ни. Але тут треба вид╕лити кордон, про який мало хто пам’ята╓. В╕н проходить по сх╕дному кордону Р╕вненщини, а дал╕ по п╕вн╕чн╕й меж╕ В╕нниччини, захоплюючи всю Хмельницьку область, а також Буковину. Я тепер працюю над статтею «Яким буде укра╖нсько-рос╕йський мовний кордон у майбутньому?». Все, що на зах╕д в╕д ц╕╓╖ меж╕, залишиться укра╖номовним. У В╕нниц╕ ╕ в Хмельницькому за ц╕ роки утвердилася державна мова, хоча на початку 90-х це були рос╕йськомовн╕ м╕ста. Якщо говорити про соцмереж╕, зокрема «Вконтакте», то хоч першою мовою там апр╕ор╕ ╓ рос╕йська, значна частина юних хмельниччан до 14 рок╕в обирають укра╖нську. Таких, щоправда, лише близько 40%, але ж це вагомий в╕дсоток! Зв╕сно, в старшому в╕ц╕ це сп╕вв╕дношення порушу╓ться на користь рос╕йсько╖. По В╕нниц╕ десь 76% анкет рос╕йськомовн╕. Вл╕тку я був у приймальн╕й ком╕с╕╖ Ки╓во-Могилянки ╕ багато розмовляв з аб╕тур╕╓нтами з Под╕лля. На думку б╕льшост╕ з них, Хмельницький — б╕льш укра╖номовне м╕сто, н╕ж В╕нниця, тут 65-75% укра╖номовного населення. По В╕нниц╕ трохи менше: 60-65%. По Житомиру цей в╕дсоток ще менший — близько 40%, тому Житомирщина, на м╕й погляд, ╓ тр╕шки «загроженою» в мовному сенс╕, державна мова тут ще не перемогла однозначно, як у Хмельницькому.
А якщо говорити про Черкаси, то тут в╕дбулося деяке послаблення укра╖номовност╕. Колись Юр╕й Андрухович зазначав, що в Ки╓в╕ ╕ Черкасах молодь уже говорить л╕тературною рос╕йською мовою. Але це не зовс╕м так. Нав╕ть по Ки╓ву пада╓ як╕сть рос╕йсько╖ мови: так╕ слова, як «б╕жи», «доця», «хай», «нехай», «так же само» (зам╕сть «точно так же») — говорять про те, що вплив укра╖нсько╖ на рос╕йську також досить в╕дчутний. А в радянський пер╕од, якщо судити по ф╕льмах, Ки╖в був зразково великоруським м╕стом. Тепер же в╕н повол╕ укра╖н╕зу╓ться, тод╕ як в Черкасах ╓ певний в╕дступ.
Не можу не поставити Олекс╕ю Кур╕нному запитання: якими чинниками об╜рунтову╓ться згадана ним мовна межа?
— Якщо дивитися перепис населення 2001 року, — в╕дпов╕да╓ науковець, — то там видно, що в цих областях значно б╕льше ос╕б визнають укра╖нську р╕дною, н╕ж к╕льк╕сть етн╕чних укра╖нц╕в. Там ╓ прир╕ст ос╕б, як╕ волод╕ють укра╖нською ╕ декларують неволод╕ння рос╕йською. ╤ вищий в╕дсоток с╕льського укра╖номовного населення. Саме за цими показниками виходить, що В╕нниччина ╕ Хмельниччина «особлив╕ш╕» пор╕вняно з Ки╖вською, Житомирською ╕ Черкаською областями.
А ось на Полтавщин╕ рос╕йська безрозд╕льно дом╕ну╓ в соцмережах, нав╕ть якщо говорити про с╕льське населення!
Нагадую, що ми про це говорили у Новоград╕-Волинському, тод╕ Руслан Загривий пор╕вняв важливу для укра╖нства роль Полтави на початку минулого стол╕ття ╕ значно меншу тепер. Олекс╕й Кур╕нний поясню╓ це так:
— Полтава — це таке ж ментально переселенське, слоб╕дське м╕сто, як ╕ Харк╕в. Харк╕в ц╕лковито зрусиф╕кувався, дуже зрусиф╕кувалося ╕ м╕сто Суми. П╕вн╕ч Черн╕г╕всько╖ ╕ Сумсько╖ областей ментально схильн╕ до русиф╕кац╕╖. П╕вн╕ч завжди була дискус╕йною. На деяких д╕алектичних мапах п╕вн╕чн╕ райони вказаних областей визнавалися нап╕вб╕лоруськими, тобто зм╕шаною укра╖нсько-б╕лоруською д╕алектичною територ╕╓ю. Чому дуже зрос╕йщеним ╓ Черн╕г╕в — важко сказати... Може, через свою близьк╕сть до кордону ╕ зм╕шано╖ укра╖нсько-б╕лорусько╖ зони, про яку я говорив. ╢ оптим╕стична думка, що в Черн╕гов╕ звучить близько 15% укра╖номовних на вулицях. А ось песим╕сти стверджують, що нуль...
Тут вже ╕ я вставляю сво╖ «п’ять коп╕йок»:
— Навряд чи в Черн╕гов╕ б╕льше 5% людей в╕дважуються розмовляти на вулицях укра╖нською. Принаймн╕, ╖х набагато менше, н╕ж у Ки╓в╕. Стверджую це, бо щороку там буваю. ╤нша справа, що добре волод╕ють укра╖нською ╕ часом сп╕лкуються нею в родинах не так вже й мало черн╕г╕вц╕в. Думаю, в╕дсотк╕в 20-30% набереться. У пров╕нц╕╖ рос╕йсько╖ значно менше, але ж нема╓ ╕ гарно╖ укра╖нсько╖. Пану╓ укра╖нський, а на п╕вноч╕ област╕ — укра╖нсько-б╕лорусько-рос╕йський суржик... В╕дпов╕дно чомусь ╕ настро╖ пророс╕йськ╕. Якесь ╓ у людей в╕дчуття певно╖ в╕друбност╕ стосовно «справжньо╖» Укра╖ни, тобто до б╕льш п╕вденних район╕в Черн╕г╕вщини. Ця д╕алектна, перех╕дна укра╖нсько-б╕лоруська п╕вн╕ч вплива╓ на всю область в ц╕лому. На форум╕ видавц╕в я зустр╕в непоганого шах╕ста, викладача, осв╕чену людину Миколу Чаву. Той, в╕дчувши в якому напрямку подув в╕тер, перевидав свою попередню книгу про шахи вже рос╕йською. Рос╕йською, зв╕сно, вийшло вже не «Лицар», а «Рыцарь шахматной игры». Пояснив Микола Порфирович це тим, що ╕ рос╕йськомовний вар╕ант чудово розходиться по шахових клубах. Тим паче, п╕сля ухвалення мовного закону Колесн╕ченка-К╕валова. Ось вам якнайповн╕ша характеристика Центрально╖ Укра╖ни. Свою р╕дну мову укра╖нц╕ не в╕дкидають так, як вимушен╕ це робити у Криму чи на Донбас╕, але й до рос╕йсько╖ ц╕лком толерантн╕. Тим паче, це стосу╓ться ╕нтелектуальних осередк╕в, а шахов╕ клуби саме такими ╕ ╓.
Олекс╕й Кур╕нний висловлю╓ думку, що усп╕х укра╖нсько╖ справи залежатиме в╕д того, наск╕льки швидко заговорить укра╖нською Ки╖в. Адже Ки╖в ╓ не лише головним м╕стом Центрально╖ Укра╖ни, про яку ми зараз говоримо, але й столицею ус╕╓╖ держави. З цього приводу Кирило Стеценко ма╓ дещо в╕дм╕нну думку:
— Ця обставина справд╕ ма╓ значення, але не вир╕шальне. Ки╖в важливий як столиця, достатньо вже того, що в╕н ╓ толерантним у мовному план╕. Зрештою, ╕ншим в╕н ╕ не може бути. А щодо ор╕╓нтац╕╖ вс╕╓╖ Укра╖ни на Ки╖в, то тепер уже нема такого, як було при Радянському Союз╕. Нема╓ тако╖ однозначно╖ ор╕╓нтац╕╖ на столицю. Кожен ор╕╓нту╓ться сам на себе. До того ж 70% людей ор╕╓нтуються на того, хто переможе, не намагаючись нав╕ть осмислювати процеси. Вони чекають, «куди поверне» ╕ хто буде «зверху». Лише 5% людей за будь-яких обставин до всього доходять власним розумом ╕ мають тверду позиц╕ю. ╢ ще група людей мислячих, як╕ все ж враховують реал╕╖, пристосовуються. Ми повинн╕ це мати на уваз╕, мусимо впливати на точку зору л╕дер╕в громадсько╖ думки. Але виховати людей можна т╕льки шляхом переконання, т╕льки шляхом д╕алогу, вза╓много пошуку ╕стини. ╤ ми повинн╕ розум╕ти, що значна частина цих людей може лишитися при сво╖й думц╕. Якщо говорити про все те, що пропону╓ новий склад ки╖всько╖ «Просв╕ти», то я ╓ ╕н╕ц╕атором того, щоб в╕дбулася зм╕на стратег╕╖. Про це можна говорити дуже довго, а можна висловити все лише трьома словами: Л╕дерство, Експанс╕я ╕... МОЛОДЬ! Ми повинн╕ ор╕╓нтуватися не на виживання, а на зм╕ну сп╕вв╕дношення сил. Тому й пропону╓мо нов╕ ╕н╕ц╕ативи, намага╓мось дивитися у завтрашн╕й день. ╤ сво╓ю активною д╕яльн╕стю, яка скерована в майбутн╓, конструювати завтрашн╕й день Укра╖ни. Ми спов╕ду╓мо ф╕лософ╕ю усп╕ху ╕ перемоги. Власне, через це я ╕ говорю про л╕дерство. Але л╕дерство на укра╖нських засадах! Тому позитивний досв╕д Новограда-Волинського не може нас не надихати. Найкращ╕ побажання ус╕м цим людям ╕ вдячн╕сть за те, що не склали рук, а продовжують працювати...
Тут я нагадав просв╕тянам, що приклад експанс╕╖ у кращому розум╕нн╕ цього слова (тобто наступальност╕ ╕ л╕дерства) ус╕м нам пода╓ не галичанин, не мешканець в╕дносно укра╖н╕зованого Новограда-Волинського, а славний син Луганщини Серг╕й Мельничук. Це в╕н судиться за право укра╖нц╕в навчатися в ун╕верситетах Луганська ╕ Донецька укра╖нською мовою, це в╕н вимага╓, щоб не порушували мовного законодавства чиновники, п╕дпри╓мц╕, банк╕ри, прац╕вники м╕л╕ц╕╖. В╕н йде, як криголам, ╕ треба, щоб за ним у той прост╕р, зв╕льнений в╕д чиновницько╖ криги, в╕дразу йшов наш флот, йшли наш╕ бойов╕ корабл╕...
Л╕дер просв╕тян Ки╖вщини Кирило Стеценко в╕дпов╕в на мою емоц╕йну тираду так:
— Жодне зусилля укра╖нства не ╓ марним! Зусилля Серг╕я Мельничука ╓ прецедентом, причому переможним прецедентом! Це нам да╓ можлив╕сть на найвищому р╕вн╕ говорити про порушення мовного законодавства. Це да╓ можлив╕сть молодим укра╖нцям насл╕дувати його приклад. Життя наше наст╕льки складне ╕ багатовим╕рне, що все охопити ╕ все проконтролювати неможливо. Але нац╕я — це живий орган╕зм, який гарту╓ться завдяки вол╕ ╕ активност╕ громадян. Тому ╕ Серг╕й Мельничук, ╕ патр╕оти Новограда-Волинського, без сумн╕ву, сво╓ю д╕яльн╕стю зм╕цнюють наш нац╕ональний орган╕зм. Ми повинн╕ лише подбати про координац╕ю зусиль, про ефективне використання всього нашого потенц╕алу.

Серг╕й ЛАЩЕНКО
(Новоград-Волинський — Ки╖в — Льв╕в)

на фото: Кирило Стеценко

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 11.10.2013 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12399

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков