Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2943)
З потоку життя (6133)
Душі криниця (3379)
Українці мої... (1445)
Резонанс (1466)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1649)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Оксана Бас-Кононенко, мовознавець: ЯКЩО ЛЮДИ СВОЮ МОВУ НЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬ, ТО ПРИЙДЕ ╤НША МОВА, А ЗНАЧИТЬ - ╤НША КРА╥НА
М╕н╕стерство ╕нформац╕йно╖ пол╕тики Укра╖ни презентувало нову програму "Укра╖нська – це...


«ЯКЩО У ВАС ╢ ХОЧ КРАПЛЯ ПАТР╤ОТИЗМУ ╤ КУЛЬТУРИ…»
кримчанин, укра╖нець ╤ван Лук'янович Лавтар не зда╓ться ╕ турбу╓ чиновницьку ки╖вську...


Остап К╤НДРАЧУК, ялтинський кобзар – на Майдан╕ Незалежност╕ у Ки╓в╕: КОЛИ СУСП╤ЛЬСТВО МОВЧИТЬ, ГОВОРЯТЬ КОБЗАР╤... ╤ Д╤ТИ
Сьогодн╕ призовий фонд Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми - д╕ти тво╖,...


ЯК ЗРОС╤ЙЩУВАЛИ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД
Чи про це не знали в Ки╓в╕? А якщо знали, то чому не реагували?


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо колегам-письменникам, журнал╕стам, ус╕м нашим читачам, хто вже в╕дгукнувся на наш...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 11.10.2013 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 11.10.2013
МОВА: КУЛЬТУРНО-ПОЛ╤ТИЧНИЙ АСПЕКТ

У гострих дискус╕ях щодо рол╕ й значення укра╖нсько╖ мови в Укра╖нськ╕й держав╕ наголос занадто часто робиться на естетичному аспект╕: мовляв, укра╖нська – «калинова та солов’╖на», гарна, милозвучна ╕ таке ╕нше. Цей «просв╕тянський» п╕дх╕д прихову╓ ╕нший надзвичайно важливий факт, той, що мова, якщо вона ма╓ статус державно╖, ╓ насамперед важелем пол╕тики й адм╕н╕стративного управл╕ння ╕ в цьому контекст╕ краса ╕ милозвучн╕сть жодного реального значення не мають. Естетика – не ╓ найважлив╕шою чеснотою збро╖, головне, аби вони стр╕ляла швидко ╕ влучно.
Мова, кр╕м усього ╕ншого, ╓ основою нац╕онально╖ культури, а нац╕ональна культура ╓ потужною пол╕тичною силою. Саме тому за цю силу вже понад 20 рок╕в точиться невпинна боротьба в незалежн╕й Укра╖н╕. Об’╓ктом закону К╕валова-Колесн╕ченка ╓ не лише мова як така, але й насамперед Укра╖нська держава, ╖╖ ╕снування. Адже статус нац╕╖ у справд╕ незалежн╕й чи постколон╕альн╕й держав╕ визнача╓ться статусом мови ц╕╓╖ нац╕╖. Древн╕ римляни з ╖хн╕м велетенським державницьким та адм╕н╕стративним досв╕дом недаремно казали: «Чия мова, того й влада». Виходячи з ц╕╓╖ максими, неважко здогадатися, як нин╕ в Укра╖н╕ розпод╕лено владу ╕ чи ╓ Укра╖нська держава справд╕ укра╖нською.
На в╕дм╕ну в╕д дурнуватих ╕дей, що намагаються нав╕яти укра╖нцям («Х╕ба це важливо? Аби людина була добра!»), в ╕нших державах, зокрема в сус╕дн╕й Рос╕йськ╕й Федерац╕╖, чудово усв╕домлюють значення мови як сутт╓вого елементу державно╖ пол╕тики. Тому й не випадково колишня дружина рос╕йського президента Людмила Пут╕на публ╕чно заявляла: «Рос╕я скр╕зь, де розмовляють рос╕йською!». А прем’╓р-м╕н╕стр Рос╕╖ Дмитро Медвед╓в закликав активно поширювати рос╕йську у св╕т╕ ╕ наголосив, що цей процес ма╓ бути наступальним. Тут нема╓ жодних ╕люз╕й стосовно реального значення мови для забезпечення пол╕тично╖, ╕деолог╕чно╖ та економ╕чно╖ експанс╕╖. Це лише в Укра╖н╕ деяк╕ недолуг╕ «державн╕ д╕яч╕» щиро переконан╕, що питання мови — то справа купки нац╕онально стурбованих ╕нтелектуал╕в…

Мова як знаряддя державно╖ пол╕тики

Як засв╕дчу╓ ╕стор╕я, чимало пров╕дних держав св╕ту дбали, дбають ╕ дбатимуть про поширення сво╖х мов за межами нац╕ональних територ╕й. Наприклад, так робили греки за час╕в елл╕н╕зму, а пот╕м римляни з латиною. Латинська мова панувала в усьому Середземномор’╖ протягом багатьох стол╕ть, ╕ це було насл╕дком величезних звершень римсько╖ цив╕л╕зац╕╖. Римляни були ген╕ями адм╕н╕стративного управл╕ння, вони вперше створили фундаментально розроблену систему права, ретельно вироблену наукову мову. Сьогодн╕ в ус╕х ун╕верситетах цив╕л╕зованого св╕ту студенти-правники вивчають римське право як основу юридичного мислення. Латину вчать медики, ботан╕ки, зоологи, археологи, ╕сторики, фармакологи та ╕нш╕, незважаючи на те, що ця мова «мертва»… Але справд╕ велика.
Ось чому латинська мова ╕ п╕сля загибел╕ ╕мпер╕╖ ще к╕лька в╕к╕в панувала на ╓вропейських теренах, освячена великими досягненнями ╖╖ нос╕╖в у минулому. Приблизно до XVI стол╕ття латина непод╕льно панувала в науц╕, осв╕т╕, зах╕дн╕й церкв╕, державному управл╕нн╕ тощо. Знаючи латинську мову, можна було без проблем навчатися скр╕зь, в╕д Саламанки в ╤спан╕╖ до Ягелонського Крак╕вського ун╕верситету в Польщ╕.
Лише з XVI╤ стол╕ття почина╓ться несм╕ливий перех╕д осв╕чено╖ сп╕льноти в╕д латини до нац╕ональних мов, саме цим переходом оп╕кувалися перш╕ Корол╕вськ╕ академ╕╖ (Британська, Французька, ╤спанська та ╕нш╕). Вони випрацьовували нац╕ональн╕ л╕тературн╕ мови як зас╕б управл╕ння ╕ консол╕дац╕╖ сво╖х кра╖н ╕ нац╕й.
У XVII-XVIII стол╕ттях в ╢вроп╕ спостер╕га╓ться гегемон╕я франкофон╕╖: французька мова ста╓ найпопулярн╕шою – блискуча культура, поез╕я, драматург╕я, ф╕лософ╕я, мистецтво, аристократичний побут тощо. А ще особлива пол╕тична роль французько╖ держави на континент╕.
Через те у Рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖ аж до середини Х╤Х стол╕ття пану╓ французька. Починаючи з друго╖ половини Х╤Х стол╕ття, ста╓ пом╕тним л╕дерство н╕мецько╖ мови. Це було пов’язано не т╕льки з об’╓днанням Н╕меччини «зал╕зним канцлером» Б╕смарком ╕ перетворенням ╖╖ на велику державу, але також ╕з блискучими досягненнями н╕мецько╖ фундаментально╖ ╕ прикладно╖ науки, багатьма винаходами ╕ в╕дкриттями. Не випадково нав╕ть у Радянському Союз╕ до 50-х рок╕в ХХ стол╕ття найб╕льш поширена ╕ноземна мова, що вивчалася у школах, – н╕мецька. Англ╕йська тод╕ ще р╕дк╕сть, екзотика.

Мовна геопол╕тика в сучасному св╕т╕

П╕сля 1945 року почина╓ться однозначне л╕дерство англ╕йсько╖ мови, англофон╕я, чим ця мова завдячу╓ США та ╖хн╕й рол╕ у св╕т╕. Сьогодн╕ майже вс╕ ╓вропейц╕ вм╕ють по-англ╕йськи, але не завжди хочуть нею розмовляти (це особливо стосу╓ться н╕мц╕в ╕ француз╕в). У наш час к╕лька м╕льярд╕в людей на планет╕ або волод╕ють, або бодай розум╕ють англ╕йську. ╤ це сталося не в результат╕ нав’язування чи якогось примусу, а ц╕лком мирно.
США, Британ╕я, Канада, Австрал╕я, Нова Зеланд╕я та ╕нш╕ англофонн╕ кра╖ни не ставлять сво╖ в╕дносини з ╕ншими державами в залежн╕сть в╕д того, як на ╖хн╕х територ╕ях почува╓ться англ╕йська мова ╕ не вимагають для не╖ жодного статусу (на в╕дм╕ну в╕д л╕дер╕в Рос╕йсько╖ Федерац╕╖). Величезн╕ маси населення Земл╕ опановують англ╕йську, бо це справд╕ св╕това мова, мова найвищих досягнень в економ╕ц╕, науц╕ й технолог╕ях, у культур╕ й соц╕альних модерн╕зац╕ях. Понад 90% св╕тово╖ науково╖ ╕нформац╕╖ поширю╓ться саме англ╕йською. Рос╕йською мовою в сучасному св╕т╕ поширю╓ться 0,5% науково╖ ╕нформац╕╖…
Напевно, саме тому знаменитий укра╖нський х╕рург академ╕к Микола Амосов (уродженець Вологодсько╖ област╕ Рос╕╖) ще на початку 1990-х рок╕в в ╕нтерв’ю ки╖вськ╕й газет╕ сказав: «Якщо укра╖нц╕ хочуть досягти усп╕ху в розвитку, вони повинн╕ вивчати англ╕йську, а не рос╕йську мову». Зв╕сно, як другу п╕сля р╕дно╖ укра╖нсько╖.
Розумн╕ кра╖ни не п╕дносять поширення сво╓╖ мови у св╕т╕ на р╕вень пол╕тично╖ експанс╕╖ ╕ тиску. Цими справами у них тихо, спок╕йно й ефективно оп╕куються культурницьк╕ орган╕зац╕╖ на кшталт «Альянс франсез» у Франц╕╖, «╤нституту Гете» в Н╕меччин╕, «╤нституту Сервантеса» в ╤спан╕╖, «Британсько╖ ради» у Британ╕╖ ╕ так дал╕. Якщо кра╖на буде символом поступу ╕ розвитку, то ╖╖ мову залюбки ╕ ц╕лком добров╕льно вивчатимуть м╕льйони людей в усьому св╕т╕, якщо ж вона задовольня╓ться ╕м╕джем в╕дсталост╕, реакц╕йност╕ та шов╕н╕зму, то охочих вивчати ╖╖ мову, незважаючи на вс╕ заклики, ф╕нансов╕ вливання ╕ вимоги, залишиться обмаль. Нав╕ть «наступальн╕сть», до яко╖ заклика╓ прем’╓р Рос╕╖ Дмитро Медвед╓в, не допоможе. Але завдасть чимало проблем як тим, на кого «наступають», так ╕ врешт╕-решт «наступаючим».

╤гор ЛОС╢В,
кандидат ф╕лософських наук, доцент кафедри культуролог╕╖ НаУКМА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 11.10.2013 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12402

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков