Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2943)
З потоку життя (6133)
Душі криниця (3379)
Українці мої... (1445)
Резонанс (1466)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1649)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПИСЬМЕННИЦЬК╤ МОСТИ
Жовтень для кримських укра╖номовних письменник╕в видався досить таки багатим на зустр╕ч╕ з...


КОЛОМИЙКИ, АРКАН, ВЕСНЯНКИ, КЛАСИКА...
Чи важко дитин╕ навчитися грати на музичному ╕нструмент╕? Безперечно, важко! Потр╕бна наполеглива...


В╤РА РО╥К ТА ╥╥ КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА У КНИЖКАХ
Майстриня прожила життя так, як говорить в╕чна б╕бл╕йна ╕стина: «Т╕льки те тво╓, що ти...


ЧАР╤ВН╤ РИМИ НАТАЛ╤ МАЗУР
А в╕н ╖╖ сьогодн╕ не з╕гр╕в Н╕ доторком, н╕ поглядом, н╕ словом, Хоч зустр╕ч ╖х була невипадкова...


В╤ЧНА П╤СНЯ Л╤Д╤╥ СКРИПКИ
Скрипка Л╕д╕я Павл╕вна народилася на Волин╕, мешка╓ в Ки╓в╕.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 11.10.2013 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 11.10.2013
«МИСЛЕННЯ – ╤СТОРИКА, ╤НТУ╥Ц╤Я – МИТЦЯ...»

Книжкова полиця

У Феодос╕╖ п╕д час XIII Всеукра╖нського фестивалю укра╖нсько╖ книги пройшло обговорення ново╖ книги в╕домого укра╖нського письменника ╢вгена Б╕лоусова «Опов╕дання з ╕стор╕╖ Феодос╕╖» (Видавництво «Б╕блекс», Харк╕в, 2013 р╕к, 320 стор╕нок, рос. мовою). Одноголосним р╕шенням жур╕ це видання визнане лауреатом конкурсу на кращу книгу фестивалю.
Пропону╓мо деяк╕ в╕дгуки учасник╕в книжкового форуму у Феодос╕╖ про книгу ╢вгена Б╕лоусова.
Стан╕слав Шевченко, письменник, голова творчого об’╓днання поет╕в м╕ста Ки╓ва Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни:
– Новий тв╕р ╓ ╜рунтовним науково-популярним, а водночас й художньо-публ╕цистичним екскурсом в ╕стор╕ю Феодос╕╖, починаючи в╕д ╖╖ праглибин ╕ завершуючи XIX стол╕ттям. Книга чита╓ться захоплено, ледь не як пригодницький роман, а водночас пам’ять збагачу╓ться безл╕ччю виструнчених ╕ виважених факт╕в, по крихтах з╕браних у музеях, арх╕вах, в╕д╕браних у розмовах з╕ справжн╕ми фах╕вцями з дано╖ теми, як╕ стали консультантами нового видання.
Ясн╕сть та лакон╕чн╕сть мислення автора добре обрамля╓ться його стислим, точним стилем художнього письма. Так само посл╕довн╕, сутт╓во-конкретн╕ розд╕ли й п╕дрозд╕ли книги, як╕ наче хвил╕ ╕стор╕╖ – кожна ма╓ св╕й блиск ╕ динам╕ку руху. Це, зокрема, видно з╕ зм╕сту, що дозволя╓ багатьом читачам в╕дштовхнутись в╕д найсутт╓в╕шового для них. Гарний зм╕ст завжди робить форму видання довершеною.
Динам╕ка «карколомних» под╕й, як я вже зазначив, будить ╕нтерес, а вдумлив╕, р╕зноб╕чн╕ погляди на под╕ю викликають дов╕ру щодо достов╕рност╕ опису. Автор нав╕ть намага╓ться н╕би подумки «перевт╕литись», збагнути, що спонукало до в╕дчайдушних р╕шень того чи ╕ншого ╕сторичного персонажу. Наприклад, Савмака – царя ск╕фського, неоднозначн╕ д╕╖ якого читач подумки п╕дтриму╓, бо розум╕╓ його обставини. Але згодом почина╓ розум╕ти ╕ його ворога – М╕тр╕дата, правителя Понту, який також боровся за владу, виг╕дн╕ш╕ умови життя для п╕длеглих йому племен. Тут ╓ ╕ доля письменницько╖ прозорливост╕ ╕ гнучк╕сть мислення фах╕вця-╕сторика.
Засво╖вши цю книгу (а вона засвою╓ться легко, бо не перевантажена другорядною ╕нформац╕╓ю), легше зрозум╕ти ╕стор╕ю античност╕, Середньов╕ччя, останн╕х стол╕ть кра╖н причорноморського басейну.
Захоплю╓ сво╖м сюжетом у к╕нц╕ опов╕дання «Ход╕ння за три моря Афанас╕я Н╕к╕т╕на». ╢. Б╕лоусов да╓ свою переконливу ╕ обумовлену л╕тературну верс╕ю того, як самов╕ддано писав сво╖ спогади про подорож до ╤нд╕╖ великий рос╕йський мандр╕вник. «Пам’ятка створена п╕д шум морсько╖ хвил╕», – так образно пише автор про тв╕р А. Н╕к╕т╕на, його перебування у давн╕й Феодос╕╖ (Каф╕) 1474 р. (де к╕лька рок╕в тому вдячн╕ мешканц╕ м╕ста спорудили йому пам’ятник).
Уяву сучасника, якого важко здивувати фактами про могутн╕сть ф╕нансових сучасних св╕тових банк╕в, усе ж вразить опов╕дка в книз╕ про всесильний банк Святого Георг╕я. Йому в XV стол╕тт╕ була передана Феодос╕я з ус╕ма правами на не╖. Не дивно, що почався занепад м╕ста, який ч╕тко описаний ╕ пояснений у книз╕: «Впала Кафа. ╥╖ завоювали османи». ╤ це пад╕ння автор описав драматично, як письменник, в╕рог╕дно – як ╕сторик. Творч╕й манер╕ ╢. Б╕лоусова взагал╕ притаманна велика увага (╕ повага) до факту, з чого в╕н черпа╓ наснажливу потенц╕йну енерг╕ю для свого письменницького обдарування!
До реч╕, автор опису╓ ╕ вишукан╕ звича╖ тод╕шнього побуту ╕з знанням справи, наприклад, турецьк╕ лазн╕, що, напевне, зац╕кавить багатьох прихильник╕в такого бадьорого оздоровлення (також осп╕ване нашим народом).
Великий розд╕л «У склад╕ Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖» дуже багатий арх╕вними досл╕дженнями ╕ узагальненням у розд╕л╕ «С╕м чудес Феодос╕╖». Сучасн╕ мандр╕вники ╕ шанувальники ун╕кального м╕ста Криму знайдуть ц╕нний матер╕ал про Нац╕ональну галерею ╕м. Айвазовського – справжню художню скарбницю та ╕нш╕ пам’ятки – дива арх╕тектури минулого.
Не випадково розд╕ли та п╕дрозд╕ли книги автор назива╓ опов╕даннями. Адже майже в кожному з них ╓ ╕сторична фабула, ц╕кавий, нер╕дко художн╕й опис деталей. Також у науково-популярну тканину твору в╕н обрамлю╓ ц╕каву фантаз╕ю, сюжети написан╕ в д╕алогах, в яких д╕╓ сам автор, перенесений в ╕нший часопрост╕р його ж уявою. Але ця художня опов╕дка ╓ певною екстраполяц╕╓ю всього того, що дос╕ в╕домо про описуваний ╕сторичний еп╕зод чи пер╕од. Наприклад, це так╕ п╕дрозд╕ли, як «Один день з життя динозавра Д╕на», «Мисливц╕ на мамонт╕в» та ╕нш╕. Окремо взят╕, вони могли б прикрасити зб╕рники опов╕дань для д╕тей, а в контекст╕ ц╕╓╖ книжки ╓ ц╕кавими ╕ для дорослих читач╕в.
Багато розд╕л╕в автор почина╓ енерг╕йними, «в╕чними» ф╕лософськими питаннями, що в╕дразу включа╓ механ╕зм читацького мислення. Наприклад, початок у розд╕л╕ «Храми Кафи»: «Перед кожним, хто усв╕домлю╓ себе людиною, постають в╕чн╕ питання: «Зв╕дки з’явився цей св╕т? Як виникло життя? Як з’явилась людина?.. У чому сенс мого ╕снування?».
Багато з╕браного матер╕алу, ориг╕нально переосмисленого ╕ зведеного в досить довгу розпов╕дь, яку, одначе, н╕як не хочеться в╕дкласти, не дочитавши, – вража╓!
Не секрет, що п╕знавально-художн╕х книжок у наших, нав╕ть великих м╕стах хрон╕чно не вистача╓. Тим паче, що в╕дходить у забуття науково-популярний к╕нематограф, який тамував спрагу до знань багатьох покол╕нь. Тому це справжн╕й подарунок ус╕м допитливим: молодим ╕ л╕тн╕м людям, а особливо школярам. Знайдуть багато корисного тут для себе ╕ науковц╕, письменники та митц╕.

Олег Майборода, дитячий письменник (м. Дн╕продзержинськ):
– Автор п╕д одн╕╓ю обкладинкою спром╕гся ухопити великий пром╕жок часу в╕д до╕сторичного минулого до к╕нця XIX стол╕ття. Я прочитав текст ╕ д╕йшов висновку: книжка легко буде читатися, як школярами, так ╕ дорослими. Динам╕чн╕ сюжети, п╕дкр╕плен╕ майстерно вистро╓ною мовою, ваблять око та слух. Письменник зум╕в розпов╕сти про складн╕ питання ╕стор╕╖ простим, зрозум╕лим стилем. Ця книжка, безперечно, може стати вз╕рцем ╕сторикам, письменникам ╕ кра╓знавцям для створення популярних опов╕дей про минуле м╕ст ╕ с╕л Укра╖ни. Так╕ твори дуже важлив╕, бо ╕стор╕╓ю держави ц╕кавиться велике коло читач╕в.

Зоя Логвиненко, головний спец╕ал╕ст Централ╕зовано╖ б╕бл╕отечно╖ системи Голос╕╖вського району м╕ста Ки╓ва:
– Столичного б╕бл╕отечного прац╕вника важко здивувати неперес╕чною книжковою новинкою. Запропонований на обговорення тв╕р по-справжньому диву╓ ╕ т╕шить. У б╕бл╕отеках в╕н без сумн╕ву буде затребуваний. За його матер╕алами школяр╕ та студенти писатимуть контрольн╕ й реферати. Тексти рясн╕ють документами, св╕дченнями очевидц╕в, уривками з ╕сторичних хрон╕к.
Певну зац╕кавлен╕сть виклика╓ глава «М╕сто середньов╕ччя», що охоплю╓ часовий пром╕жок з XIII стол╕ття, коли генуезц╕ заснували нове м╕сто Кафу (Каффу). У 1474-1475 роках татари беруть його в облогу ╕ невдовз╕ Кафу займають турецьк╕ в╕йська. Завершу╓ться двохсотл╕тня ╕стор╕я генуезького перебування. Кафу перейменовано на Кефе, Малий Стамбул. Наступна, майже трьохсотл╕тня ╕стор╕я м╕ста до 1783 року, часу прийняття Ман╕фесту про при╓днання Криму до Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖, наводиться на стор╕нках 170-207, тобто 37 стор╕нок.
Об’╓ктивно, ╕з залученням численних документ╕в автор пропону╓ читачев╕ опов╕дання: «Пад╕ння Кафи. Р╕к 1475», «Кефе – Малий Стамбул», «Мечет╕», «Лазн╕», «Найдавн╕ша л╕тературна пам’ятка Феодос╕╖», «Торг, принизливий для людини», «См╕хотлива Пан╕ Роксолана», «Чому у мор╕ вода солона», «Славний гетьман Сагайдачний», «З запис╕в подорожн╕х», «К╕нець османського господарювання».
Опов╕дання про мечет╕ та лазн╕ Кефе супроводжують уривки з «Книги мандр╕вок» турецького мандр╕вника Евл╕╖ Челеб╕. Неможливо в╕дмовити в об’╓ктивност╕ опов╕данням ╕ноземц╕в, як╕ перебували у м╕ст╕ в часи османського володарювання. Перед читачем постають малов╕дом╕ стор╕нки середньов╕чно╖ Кефе.
╤стор╕ю треба знати в ус╕й ╖╖ р╕зноман╕тност╕. Вважаю, що багато хто з читач╕в в╕дкри╓ для себе ц╕кав╕ стор╕нки минулого одного з найстар╕ших м╕ст Укра╖ни.

Галина Кулясова, заступник директора з науково╖ роботи Музею старожитностей (м. Феодос╕я):
– Нове л╕тературно-художн╓ видання склада╓ться з 5 ╕люстрованих глав, 85 опов╕дань. Завершу╓ться хронолог╕чним покажчиком «Основн╕ дати ╕стор╕╖ Феодос╕╖». Рецензентами виступили в╕домий кримський вчений, доктор ╕сторичних наук, професор Елеонора Петрова та директор нашого музею Андр╕й ╢вс╓╓в. Книга ув╕брала тексти, написан╕ автором, починаючи з 1994 року. Багато рок╕в прац╕вники музею сп╕впрацювали з письменником, надавали допомогу у з╕бранн╕ та систематизац╕╖ матер╕ал╕в. Виходить, що в нас зд╕йснився довгооч╕куваний проект: «Письменник + музей = книга». Зазначу, що художн╕ твори (пов╕ст╕, романи, опов╕дання) про окрем╕ пер╕оди минулого Феодос╕╖ нам в╕дом╕. А от тако╖ ╜рунтовно╖, профес╕йно написано╖ книги, що охоплю╓ часи з до╕сторичного пер╕оду до к╕нця XIX стол╕ття, ще не було. Вона корисна, актуальна та потр╕бна сучасному читачев╕.

Валентина Слободян, член Сп╕лки к╕нематограф╕ст╕в Укра╖ни, професор Ки╖вського нац╕онального ун╕верситету театру, к╕но та телебачення, заслужений прац╕вник культури Укра╖ни (м. Ки╖в):
– Запропонована на обговорення книга багатоаспектна та ц╕кава, оск╕льки порушу╓ величезний за часом матер╕ал. Чита╓ш книгу ╕ перед очима зм╕нюють одна одну епохи, висв╕тлюючи неперес╕чн╕ особистост╕, як╕ творили ╕стор╕ю «Богом дано╖». Найб╕льш поетичною легендою, як на мене, ╓ «Казка про Чар╕вний Як╕р та славне м╕сто Феодос╕ю». З╕ стор╕нок книги на нас дивиться особист╕сть самого письменника, людини енциклопедичних знань, який може перевт╕литися у сво╖х геро╖в. Як к╕нематограф╕ст впевнена, що «Опов╕дання» можуть стати справжньою знах╕дкою для творц╕в документального к╕но, театральних вистав, шк╕льних постановок. Зупинка за бажанням та можливостями. А поки що читаймо книгу разом, даруймо ╖╖ д╕тям та онукам!

Альб╕на Афон╕на, член Нац╕онально╖ сп╕лки журнал╕ст╕в Укра╖ни, лауреат м╕жнародних та в╕тчизняних прем╕й (м. Ки╖в):
– Це не просто художн╕й тв╕р, це – запрошення до захопливо╖ мандр╕вки. Що зробило книгу вдалою? Зда╓ться, письменницька талановит╕сть, високоосв╕чен╕сть ╕сторика та глибоко мислячого досл╕дження. На кого розрахована книга? Та на кого завгодно – школяр╕в ╕ студент╕в, педагог╕в та симпатик╕в нашо╖ минувшини ╕ географ╕╖. А також на тих, хто мр╕╓ подорожувати. Тож закликаю: «Читайте ╕ мандруйте з ╕сториком, вченим ╕ романтиком ╢вгеном Б╕лоусовим!».

Дмитро Литвинюк, наймолодший учасник фестивалю, юний л╕тератор з К╕ровограда (13 рок╕в):
– На все життя мен╕ запам’яталися вс╕ дн╕, проведен╕ у Феодос╕╖. Тут я в╕дкрив для себе багато нового. Це ╕ ц╕кав╕ люди, ╕ ц╕кав╕ зустр╕ч╕. Мен╕ дуже сподобалася мальовнича Феодос╕я, ╖╖ музе╖ та старовинн╕ фортец╕, ╖╖ тепле море ╕ чисте пов╕тря. Це було так класно! Тепер я зрозум╕в, чим так приваблю╓ кримська земля поет╕в, письменник╕в ╕ вс╕х творчих людей. Бо тут не т╕льки легко диха╓ться, а й легко дума╓ться. Потоки, як╕ линуть сюди з ус╕х к╕нц╕в, приносять з собою нов╕ думки, образи та натхнення. Тут особлива атмосфера. Зда╓ться, я розгадав та╓мницю цього краю та причину усп╕ху «Опов╕дань з ╕стор╕╖ Феодос╕╖». За один день я не встиг ╖╖ прочитати. Проковтнув за два. Я ще т╕льки починаю писати, тому не наважуюся анал╕зувати тексти. ╢дине, що можу сказати: «Мен╕ сподобалося!».
Я зараз працюю над дитячим детективом, який планую презентувати на наступному фестивал╕. Вдома, у К╕ровоград╕, ще раз уважно перечитаю книжку, яку мен╕ подарував ╢вген Васильович. Спод╕ваюся, що знайду там багато корисного, як у справ╕ вибудови коротких сюжет╕в, так ╕ в динам╕ц╕ прямо╖ мови.
* * *
Залишилося наостанок додати, що така ц╕кава ╕ корисна книга звичайно ж мала б вийти укра╖нською мовою. Спод╕ва╓мось, це ще попереду...

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 11.10.2013 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12407

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков