Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4452)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4125)
Українці мої... (1661)
Резонанс (2122)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1052)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (323)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (207)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕРБНА НЕД╤ЛЯ
Наш╕ традиц╕╖


ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
Третя зб╕рка поез╕╖ - «╥╖ написала в╕йна»…


НЕ ХОДИ НА ЛИСУ ГОРУ…
Наш╕ традиц╕╖


КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 18.10.2013 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 18.10.2013
В╤ДКРИЙТЕ СВ╤Т МУЗИКИ З ФЕДОРОМ МАРЧЕНКОМ!

Яскраво, ц╕каво ╕ р╕знопланово – так можна сказати про юв╕лейний концерт молодого талановитого сп╕вака, артиста-вокал╕ста Кримсько╖ ф╕лармон╕╖ Федора Марченка, що в╕дбудеться 25 жовтня в Будинку оф╕цер╕в С╕мферополя. В╕н пройде у форм╕ творчого бенеф╕су «Мен╕ – 25», в якому на сцен╕ та екран╕ вс╕ма барвами р╕зних жанр╕в будуть в╕дображен╕ найб╕льш значн╕ етапи в б╕ограф╕╖ та робот╕ у вокальному мистецтв╕, його рол╕ в к╕ноф╕льмах. Виступи артиста супроводжуватиме шоу-балет «Тана», а в дует╕ з ним парт╕╖ з опер, оперет ╕ мюзикл╕в виконуватимуть народн╕ артисти Укра╖ни Валер╕й Карпов та Олена Басарг╕на, його молод╕ партнерш╕ на сцен╕ Марина Г╕ман та Анжел╕ка Захарова.

Музикант – турист веселий
Йшов ╕ п╕сеньку сп╕вав.

Це п╕сня «На плечах рюкзак важкий», з якою юний Федя Марченко вперше вийшов як сол╕ст на сцену перед б╕льшою пор╕вняно з учн╕вською аудитор╕╓ю в зал╕ Гвард╕йського будинку культури С╕мферопольського району. Вчитель музики Олександр Жирнов в Урожайненськ╕й середн╕й школ╕, де хлопець навчався, пом╕тивши в ньому ╕нтерес до сп╕ву, з другого класу вв╕в його в склад м╕шаного хору «Росинка», в якому сп╕вали учн╕ р╕зного в╕ку. Батьки, зоотехн╕ки за фахом, також ус╕ляко сприяли розвитку природних голосових даних сво╖х д╕тей. Тато навчив Федора ╕ старших в╕д нього брата Олекс╕я та сестру Ксен╕ю гр╕ на г╕тар╕. А мама, в роду яко╖ були артистки по ж╕ноч╕й л╕н╕╖, сп╕вала з д╕тьми вдома ╕ сама виступала в художн╕й самод╕яльност╕.
Шк╕льний п╕сенний репертуар Федора щороку зб╕льшувався народними, патр╕отичними та естрадними п╕снями, а ази сцен╕чного мистецтва п╕знавалися в колектив╕ легко, весело ╕ невимушено. В╕н усп╕шно виступав у районних ╕ республ╕канських оглядах школяр╕в. ╤ все ж виб╕р сво╓╖ майбутньо╖ профес╕╖ не з╕ сценою пов’язав, а з ф╕нансами, бо вдома вважалося, що вокал╕стом бути неперспективно. Юнак вступив до Кримського ун╕верситету економ╕ки та управл╕ння, однак, провчившись чотири роки ╕ отримавши квал╕ф╕кац╕ю бакалавра, все ж вир╕шу╓ пройти з╕ сво╖ми п╕снями п╕д г╕тару, що були його пост╕йними супутниками в студентському житт╕, вступне випробування й за вокальним проф╕лем у Кримському ун╕верситет╕ культури, мистецтв ╕ туризму. «Якщо складу ╕спити ╕ пройду на бюджетну форму осв╕ти – буду вчитися, – подумав. – Якщо н╕ – повернуся назад до ф╕нанс╕в».
Його прийняли, а викладач сцен╕чно╖ культури Володимир Таранов з першого курсу прив╕в в Укра╖нський академ╕чний музичний театр. Там на сцен╕ Фед╕р на практиц╕ освоював спочатку як артист хору, а пот╕м ╕ в ролях те, чому в студентськ╕й аудитор╕╖ його навчав викладач з вокалу, пров╕дний артист театру, народний артист Укра╖ни Валер╕й Карпов.
– В╕н вража╓ сво╖м артистизмом, – говорить Ф. Марченко. – ╤ це вм╕ння створити образ, бути переконливим на сцен╕ передавав нам, сво╖м студентам.
Театральн╕ п╕дмостки стали для майбутнього вокал╕ста чудовою школою пластики руху, набуття хореограф╕чних навичок. Через три роки в╕н потрапля╓ в групу народно╖ артистки Укра╖ни, професора Олени Басарг╕но╖, яка до к╕нця огранову╓ голос сп╕вака, наблизивши його баритон до бельканто. ╤ в╕н оксамитово зазвучав в оперетах ╕ мюзиклах «Собор Паризько╖ Богоматер╕», «Моя прекрасна лед╕», «╤род» та ╕нших. Всього в його театральному перел╕ку близько двадцяти ролей. А ╕нтерпретац╕ю артистом графа Давидова в рок-опер╕ Олекс╕я Рибн╕кова на в╕рш╕ Андр╕я Вознесенського «Юнона та Авось» ╕ Кая у мюзикл╕ К╕ма Брейтбурга «Сн╕гова королева», кр╕м кримчан, побачили на ви╖зних спектаклях ╕ глядач╕ в ус╕х обласних центрах Укра╖ни.
– Я люблю театр, трупа якого, насамперед головний режисер, заслужений артист Укра╖ни Юр╕й Федоров, головний диригент Олександр Коваленко, режисер Володимир Косов, п╕дтримують мене в творчому розвитку, — говорить Ф. Марченко. – Це моя перша сцена, на яку я вийшов як профес╕йний сп╕вак.
В ун╕верситет╕, який зак╕нчив цього року з дипломом маг╕стра вокального мистецтва, артист спец╕ал╕зувався на естрадному жанр╕, однак на перших порах б╕льше ╕нтересу проявляв до академ╕чного сп╕ву.
– Р╕зниц╕ в постановц╕ голосу ╕ дихання м╕ж ними нема╓ жодно╖, — говорить. – А баритон розвива╓ться до сорока рок╕в.
Тепер, досконало вивчивши ц╕ два стил╕, в╕н з однаковим техн╕чним профес╕онал╕змом сп╕ва╓ як найскладн╕ш╕ твори св╕тово╖ оперно╖ класики, так ╕ популярн╕ естрадн╕ х╕ти. В його виконанн╕ у супровод╕ Кримського симфон╕чного оркестру звучать ар╕╖ з оперних твор╕в В. Моцарта, С. Рахман╕нова, Ф. Шуберта, Ф. Шопена, оперет ╤. Кальмана, Ф. Легара, М. Дуна╓вського, народн╕ п╕сн╕ «Вдоль по Питерской», «Коробейники», романси «Дорогой длинною», «Очи черные». Створен╕ в минулих стол╕ттях, ц╕ мелод╕╖ ╕ нин╕ збер╕гають свою чар╕вн╕сть, звучать у концертах на прохання публ╕ки з╕ стажем поряд ╕з забутими чи менш в╕домими молодш╕й за в╕ком аудитор╕╖, розвиваючи ╕нтерес ╕ любов до академ╕чно╖ музики. Всього ж його репертуар нал╕чу╓ б╕льше трьохсот сольних твор╕в ╕ дует╕в св╕тово╖ класики.
А як естрадний виконавець Ф. Марченко гостро в╕дчува╓ на соб╕ деф╕цит нового музичного матер╕алу для баритона – низького чолов╕чого голосу, який був популярним у к╕нц╕ 80-х рок╕в минулого стол╕ття. Нин╕ ж композитори б╕льше сп╕впрацюють з тенорами, а баритонам для п╕дтримання техн╕чно╖ форми не залиша╓ться н╕чого ╕ншого, як зд╕йснювати власне аранжування п╕сень, що виконували видатн╕ сп╕ваки колишнього Союзу Дмитро Гнатюк, Анатол╕й Мокренко, Валер╕й Ободзинський, Мусл╕м Магома╓в та ╕нш╕, популярних мелод╕й до к╕ноф╕льм╕в. Однак такий пострадянський репертуар, нехай ╕ затребуваний у певно╖ частини публ╕ки, розгляда╓ться сп╕ваком лише як тимчасовий ╕ базовий, на якому в╕н ма╓ нам╕р створити власний ╕м╕джевий вокальний продукт.
Починаючи з 2005 року, ситуац╕я ╕ в св╕тов╕й музиц╕ почала зм╕нюватися. Спробу баритон╕в конкурувати з тенорами на естрад╕ зробив композитор ╤гор Крутой з оперним сп╕ваком Дмитром Хворостовським. У под╕бному амплуа прагне вийти на сцену й Ф. Марченко, ╕ 25 рок╕в, на його думку, найб╕льш п╕дходящий для цього момент. Пересп╕ван╕ вс╕ оперн╕ парт╕╖, здобуто звання лауреата фестивал╕в «Майбутн╓ планети» в Санкт-Петербурз╕, «Кримська ос╕нь» у С╕мферопол╕, конкурсу вокал╕ст╕в ╕м. Ф. Шаляп╕на в Ялт╕. В 2011 роц╕ в╕н став в╕домим на всю Укра╖ну, д╕йшовши до п╕вф╕налу нац╕онального шоу-проекту «Укра╖на ма╓ талант».
В╕н виступав у концертних програмах на багатьох конкурсах ╕ фестивалях, у тому числ╕ «КримМюз╕кФест» п╕д патронатом Алли Пугачово╖ та Соф╕╖ Ротару, сп╕вав на одн╕й сцен╕ з такими з╕рками укра╖нсько╖ опери та естради, як Володимир Гришко, Анатол╕й Мокренко, Павло З╕бров, ╤рина Б╕лик, а також група «Modern Talking» та ╕нш╕. 9 травня цього року виступав у концерт╕ на Майдан╕ незалежност╕ в Ки╓в╕. Ф. Марченку дов╕рили перше виконання багатьох сво╖х п╕сень кримськ╕ композитори В’ячеслав Бобров ╕ Дмитро Малий. У рол╕ ведучого та конферансь╓ в╕н бере участь у проведенн╕ в Криму р╕зноман╕тних свят, конкурс╕в, благод╕йних акц╕й для допомоги хворим д╕тям.
– Федоре, ╕ як зм╕ниться тв╕й традиц╕йний стиль у чорному костюм╕ з метеликом п╕сля 25-ти рок╕в?
– Я хочу синтезувати в сво╖й творчост╕ на основ╕ академ╕чного стилю елементи рок, поп та електронно╖ музики. Це музичний стиль «класс╕кал кроссовер», який популярний ╕тал╕йський оперний та естрадний сп╕вак Алессандро Саф╕на назива╓ «оперним роком», по╓днуючи мюзикли з академ╕чним вокалом. Шукаю людей, як╕ могли б створювати такого роду власний музичний продукт. ╤ перший однодумець вже ╓: це поет Серг╕й Русаков.
Як сол╕ст ф╕лармон╕╖ пост╕йно експериментую з р╕зними артистами ╕ творчими колективами, створюючи дуети, квартети. Наприклад, сп╕ваю в дуетах з Мариною Г╕ман та Анжел╕кою Захаровою, з ансамблем «Слов’яночки» п╕д кер╕вництвом Натал╕╖ Прокопенко. Виступаю в концертах у Криму, по Укра╖н╕, а зараз готу╓мося до по╖здки по Рос╕╖.
– Недавно телеглядач╕ бачили тебе в телесер╕ал╕ «Анна Герман», де ти з╕грав роль альп╕н╕ста. Як часто зн╕ма╓шся в к╕но?
– Перший раз пройшов каст╕нг у 2010 роц╕ ╕ з╕грав головну роль ем╕гранта Андр╕я в сер╕ал╕ канадського телережисера Е. Кал╕новск╕ «Я не вернусь, тому що не п╕шла». З того часу знявся ще в чотирьох ф╕льмах. А в рол╕ альп╕н╕ста по╓дналося й мо╓ власне захоплення цим видом скелелаз╕ння. Займаюся п╕шим ╕ велосипедним туризмом. Об’╖здив ╕ обходив ус╕ гори Укра╖ни, а вл╕тку цього року в Карпатах зд╕йснив сходження на Говерлу ╕ Петрос висотою понад дв╕ тисяч╕ метр╕в та на б╕льш складний у п╕дйом╕ Чорног╕рський хребет.
* * *
Кращими в╕д г╕р можуть бути т╕льки нов╕ гори, на вершини яких у природ╕ та мистецтв╕ ╕ бажа╓мо ще не раз п╕днятися сп╕ваков╕, чия п╕сня покоря╓ серця слухач╕в, да╓ крила ╕ в╕дчуття причетност╕ до великого багатства св╕тово╖ музики.

Валентина НАСТ╤НА

Нагада╓мо, що юв╕лейний концерт Федора Марченка в╕дбудеться 25 жовтня в Будинку оф╕цер╕в С╕мферополя, початок о 19 год. Варт╕сть квитк╕в — 30-50 грн.


ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 18.10.2013 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12442

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков